VictorS

16 серпня 2022, 08:22

Виплати за держоблігаціями вже на 43,7 мільярда перевищують запозичення – Нацбанк Упродовж повномасштабної війни росії проти України обсяг сплачених урядом коштів за погашеннями внутрішніх боргових інструментів на 43 701,4 млн грн перевищує обсяг залучених коштів до державного бюджету на аукціонах із продажу ОВДП. Як передає Укрінформ, про це повідомляє НБУ. «З 24 лютого до 14 серпня 2022 року уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 131 778,3 млн грн, 1 539,4 млн дол. США та 168,0 млн євро, а залучив від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах – 98 589,4 млн грн, 908,7 млн дол. США та 384,3 млн євро», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що, починаючи з квітня, обсяг отриманих урядом коштів на аукціонах із продажу ОВДП був нижчим за суму погашень за відповідними інструментами. Зокрема: у квітні від’ємне сальдо внутрішніх боргових операцій уряду становило 2 850,5 млн грн; у травні – 411,0 млн грн; у червні – 20 997,2 млн грн; у липні – 17 095,7 млн грн; з початку серпня – 13 011,9 млн грн. І от досягло вже 43,7 мільярда . Верховна Рада збільшила витрати держбюджету-2022 на 270 млрд грн, з яких понад 269 млрд грн — на національну безпеку та оборону. За відповідний законопроект №7644 , запропонований фракцією Слуга народу, 15 серпня проголосувало 287 нардепів. «Реалізація законопроєкту призведе до збільшення розміру дефіциту держбюджету та граничної суми боргу на відповідну суму», — зазначено в пояснювальній записці до документа. Згідно із законопроєктом, зокрема, витрати на Міноборони збільшено на 241,16 млрд грн ( зокрема на оплату праці — на 145,3 млрд грн), МВС — на 22,86 млрд грн, СБУ — на 2,46 млрд грн, ГУР Міноборони — на 2,22 млрд грн. Крім цього, до Резервного фонду Кабміну додано 715,7 млн грн. Закон підвищує розмір внутрішніх запозичень до 794,1 млрд грн, граничний розмір дефіциту бюджету — до 1,09 трлн грн, а держборгу — до 3,6 трлн грн. Звичайно, все можливо списати на війну. От тільки піраміда ОВДП будувалася вже давно і не одним президентом.

31 липня 2022, 12:31

Дефіцит зведеного платіжного балансу України (рух коштів у вигляді платежів із країни до країни) за підсумком червня зріс до $2,1 млрд. Для порівняння, в аналогічному періоді минулого року профіцит становив 753 млн грн. Про це свідчать дані Нацбанку, передає Інтерфакс-Україна. Нацбанк також повідомив, що експорт та імпорт товарів за рік скоротилися на 39,8% та 8,6% відповідно. Основним чинником падіння обсягів експорту до $2,9 млрд було скорочення експорту чорних та кольорових металів – на 64,2%. Також спостерігалося скорочення експорту продовольчих товарів на 6,1%, продукції хімічної промисловості – на 52,4%, деревини та виробів із неї – на 13,2%, мінеральних продуктів (у тому числі руд) – на 62,4% та продукції машинобудування – на 47,5%. Обсяги імпорту товарів за цей період скоротилися до $4,8 млрд, у тому числі неенергетичний імпорт – на 16,9%. Зокрема, на 11,8% впав імпорт промислових виробів, на 22,9% – продукції машинобудування, на 10,3% – продовольчих товарів, на 49,6% – чорних та кольорових металів, на 31,6% – продукції хімпромисловості, а деревини та виробів з неї – на 56%. Таким чином падіння експорту (негативне явище) призвело до девальвації гривні і водночас призвело до падіння імпорту (позитивне явище), що безумовно буде заміщено виробництвом вітчизняних товарів, в першу чергу продовольчих, падіння імпорту продукції машинобудування матиме негативні наслідки і призведе до зростання цін відповідних товарів. Отже матиме і плюси і мінуси. Водночас енергетичний імпорт зріс на 35,4%. За оцінками Нацбанку, у червні було зафіксовано дефіцит торгівлі послугами $1,2 млрд порівняно з профіцитом $235 млн у червні минулого року. НБУ пояснив це зростанням біженців за кордоном, чиї витрати перевищили витрати минулого червня у 3,6 раза. Одночасно експорт послуг скоротився на 17%, а імпорт зріс у 2 рази. Профіцит балансу первинних доходів у червні-2022 становив $1 млрд проти дефіциту $400 млн у червні попереднього року. Надходження за статтею «оплата праці» зросли на 13,4%, а виплати за доходами від інвестицій скоротилися на 78,6%. Чисте кредитування зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунки операцій з капіталом) у червні поточного року склало $220 млн проти $109 млн у червні попереднього року. Чистий відтік за фінансовим рахунком становив $2,3 млрд (у червні 2021 року – $800 млн), що було зумовлено відпливом коштів у операціях приватного сектора. Чистий приплив за операціями держсектора становив $1,8 млрд (у травні 2021 року – відтік $800 млн). Чистий приплив прямих іноземних інвестицій НБУ оцінив у $224 млн, тоді як у червні попереднього року цей показник становив $327 млн. Як зазначив регулятор, чисте зростання зовнішньої позиції банківської системи країни за операціями з портфельними та іншими інвестиціями склало $1,9 млрд. Воно було зумовлене зростанням зовнішньої позиції за статтею «валюта та депозити» на $1,7 млрд і чистою купівлею банками цінних паперів нерезидентів на $16 млн. Зовнішня позиція реального сектора (без урахування прямих іноземних інвестицій) за вказаний звітний місяць зросла на $2,5 млрд за рахунок зростання чистої зовнішньої заборгованості за торговими кредитами на $1,7 млрд, зростанням обсягів готівкової валюти поза банками на $915 млн (знов за рахунок біженців). Станом на 1 липня 2022 року обсяг міжнародних резервів становив $22,8 млрд, що забезпечує фінансування імпорту протягом 3,3 місяців.

22 липня 2022, 15:54

Металургійні підприємства України у червні поточного року знизили виробництво сталі у 6,34 раза, або на 84,2% порівняно з аналогічним періодом 2021 року — до 295 тис. тонн, посівши 36-е місце у рейтингу 64 країн- Основні світові виробники цієї продукції складені Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel). Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у п'ятницю, у червні-2022 зафіксовано скорочення виплавки сталі до червня-2021 у більшості країн першої десятки, окрім Індії. Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня є такою: Китай (90,73 млн тонн, падіння на 3,3% до червня-2021), Індія (9,968 млн тонн, зростання на 6,3%), Японія (7,449 млн тонн, «мінус» 8,1%), США (6,869 млн тонн, менше на 4,2%), Південна Корея (5,610 млн тонн, «мінус» 6%), РФ (5 млн тонн, «мінус» 22,2%), Німеччина (3,193 млн тонн, «мінус» 7%), Туреччина (2,938 млн тонн, менше на 13,1%), Бразилія (2,880 млн тонн, «мінус» 6,1%) та Іран (2,2 млн тонн, «мінус» (10,8%). Далі йдуть Італія (1,876 млн тонн, «мінус» 14,2%), Тайвань (КНР, 1,790 млн тонн, «мінус» 5,7%), В'єтнам (1,728 млн тонн, «мінус» 12,3%) та Мексика (1,6 млн тонн, менше на 3,5%). Україна перебуває на 36-й позиції із 295 тис. тонн сталі (менше на 84,2% до червня-2021). У травні поточного року країна виробила 308 тис. тонн, у квітні — 281 тис. тонн, у березні — 200 тис. тонн, у лютому — 1,374 млн тонн, у січні — 1,851 млн тонн.

20 липня 2022, 08:07

Голова НБУ Кирило Шевченко на початку липня зробив тривожну заяву щодо емісії гривні, якою Нацбанк займається фактично з початку бойових дій, хай і в прихованому вигляді. НБУ у звичному розумінні цього слова гроші начебто не друкує. Але регулятор постійно викуповує державні облігації, які продає Міністерство фінансів, покриваючи тим самим дефіцит бюджету. У червні обсяг цього дефіциту, за даними того таки Мінфіну, становив 141 млрд грн, або $4,8 млрд. З одного боку, поглинаючи облігації, НБУ латає дірку в держскарбниці. З іншого – емісія збільшує тиск на курс національної валюти (за долар уже просять під 38 грн) та розігріває ціни (інфляція за пів року перевищила 20%). Тому Шевченко непрозоро натякнув уряду та Мінфіну, що треба шукати альтернативу друкарському верстату. Одним із шляхів може стати підвищення прибутковості ОВДП до ринкового рівня. І ось відбулася така собі прикрість: Виплати за держоблігаціями на 20 мільярдів перевищили запозичення – НБУ Від початку повномасштабної війни виплати за погашеннями українських внутрішніх облігацій на 21,9 млрд грн перевищують запозичення на аукціонах із продажу ОВДП. Про це повідомила пресслужба Нацбанку з посиланням на дані депозитарію НБУ. Так, із 24 лютого до 18 липня 2022 року уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій майже 90,5 млрд грн, 1,5 млрд доларів та 168 млн євро. При цьому від розміщення нових ОВДП залучено близько 85, 8 млрд грн, 826,6 млн доларів та 283,4 млн євро. Розрив з квітня збільшується щомісяця. Якщо в березні уряд від продажу ОВДП залучив на 10,7 млрд грн більше, ніж спрямував на погашення, то вже у квітні сальдо становило 2,9 млрд грн, а у травні — 411 млн грн. У червні стався найбільший стрибок, і розрив між залученням та виплатами сягнув майже 21 млрд грн. В НБУ нагадали, що минулого тижня уряд підвищив ставки за доларовими ОВДП. Ставки за гривневими облігаціями не змінювалися упродовж дії воєнного стану. Щодо військових облігацій, на 18 липня найбільший портфель зосереджено у банках — первинних дилерах. Другим за обсягом є портфель громадян та бізнесу України. Він становить 11,8 млрд грн (14,1% від загального обсягу гривневих військових ОВДП), 133,4 млн доларів (16% від обсягу доларових військових ОВДП) та 136,5 млн євро (48,6% від обсягу єврових ОВДП). У власності нерезидентів перебуває військових облігацій на понад 1,4 млрд грн А це значить — система валиться! Залучили всього пшик — 2,9 млрд. грн. І при цьому під 14%!

17 липня 2022, 11:50

До чого призведуть низькі ціни на зернові? Аграрна галузь є одним з драйверів української економіки. Наслідки війни – спалені поля та техніка, а також заблоковані порти, що унеможливлює експорт – усе це призвело до кризи у галузі. До того ж фермери б’ють на сполох, адже ціни на зернові сьогодні вкрай низькі. Усе це призведе до того, що деякі аграрії взагалі залишать поля пустими, а решта відмовляться сіяти пшеницю та ячмінь і повністю перейдуть на соняшник, ріпак чи інші культури, завдяки вирощуванню яких наразі можна отримати хоч якийсь прибуток. За минулий місяцьціни на зернові знизись в усьому світі. До того ж в Україні, через можливість експорту лише через залізницю та високі тарифи на перевезення, за в рази дорожчу логістику змушені платити також фермери. «Посуха, холодна весна зробили свою справу. По всій Україні – врожаї катастрофічно низькі. У деяких місцях вони вдвічі нижчі, ніж минулого року. Це ще півбіди. Ми з вами з голоду не помремо, адже перехідних залишків вистачає. Але біда в тому, що аграрії повністю позбавлені обігових коштів. Такого нерозуміння ситуації з боку влади я ще ніколи не бачив. Розумію, що війна. Ми дуже довго мовчали і, зціпивши зуби, робили свою справу. Наразі ціни на зернові ніякі. Наприклад, за ячмінь деякі перекупи пропонують 1300 грн. За врожайності навіть 3 тонни з гектара – це менш ніж 4 тис. гривень. А треба ж ще заплатити за оренду, а вартість паїв сьогодні набагато вища». «Держава усунулася від питання допомоги аграріям. Не знаю, хто зміг скористатися пільговими кредитами. Ми намагалися їх оформити – це практично неможливо. Я звертався до народних депутатів, я знаю, що вони зверталися до уряду з пропозицією викупити в аграріїв частину урожаю за гарантованими цінами, щоб аграрії мали кошти для того, щоб восени посіяти пшеницю – основну продовольчу культуру. В уряді сказали: немає грошей. «Укрзалізниця» підняла тарифи на 70%. Якщо б підняли тарифи, але збільшили перевезення, я би зрозумів. Хоча ніколи трейдер не буде платити за перевезення, буде платити аграрій. Залізної руди залізниця перевозить вдвічі більше, ніж зерна, хоча ціни на зерно набагато вищі. Схоже державі валютна виручка непотрібна», – говорить аграрій. Наслідки такої ситуації можуть бути катастрофічними. «Якщо зараз аграрії не отримають обігових коштів на посівну, то половина просто не буде сіяти. Якщо пшениця наразі коштує 3 тис. гривень, люди пшеницю не посіють, посіють ріпак. Навесні фермери не посіють нічого, крім сої та соняшника. І тоді трапиться так, що в Україні нестане хліба», – розповідає Олександр Мирний. «Зараз ми спостерігаємо, як може відбутися знищення, аграрного сектору… Окрім відсутності обігових коштів, та відсутності посівів озимини цього року, ми точно будемо мати ще й соціальну кризу у селі, оскільки 6-7 млн пайовиків, навряд чи отримають виплату паїв у повному обсязі, оскільки не буде чим це зробити. Обов’язково і терміново потрібна програма форвардного викупу зерна, або фінансування посіву наступного року, повернення до попередніх залізничних тарифів на транспортування зерна! Це дешевше ніж робити потуги зґвалтувати європейську логістику, і розуміти що більш ніж 2,5-3,5 млн тонн вона не вивезе, а коли й повезе, то ціна цьому буде занадто висока, а саме 2000-3000 грн ціна пшениці з поля!!! Це повне банкрутство галузі», – заявив президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Петро Мельник.

15 липня 2022, 11:24

Його ще називають ресурсним прокляттям. Зерно, руда і метал — це наше все! Валютная выручка от экспорта железной руды упала за полгода на 45% Горнорудные предприятия Украины в январе-июне текущего года снизили экспорт железорудного сырья (ЖРС) в натуральном выражении на 24,2% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года — до 17,01 млн тонн, в то же время валютная выручка от ее экспорта упала на 44,8% — до $2,16 млрд. Об этом свидетельствуют данные Государственной таможенной службы, сообщает Интерфакс-Украина. По данным таможни, экспорт ЖРС осуществлялся преимущественно в Словакию (18,68% в денежном выражении), Китай (17,55%) и Польшу (14,65%). В то же время в Украину за отчетный период было импортировано ЖРС на $24 тыс. в суммарном объеме 13 тонн. Для сравнения в январе-июне 2021 года было ввезено ЖРС на $129 тыс. в суммарном объеме 1,13 тыс. тонн. Как сообщалось, по данным Таможни, горнорудные предприятия Украины в 2021 году снизили экспорт железорудного сырья (ЖРС) в натуральном выражении на 4,2% по сравнению с 2020 годом — до 44,36 млн тонн, однако благодаря росту мировых цен валютная выручка от ее экспорта выросла на 62,8% — до $6,9 млрд.

14 липня 2022, 07:03

Від початку повномасштабної війни Нацбанк «надрукував» 255 мільярдів гривень. Це стало найбільшим джерелом фінансування держбюджету від початку повномасштабної війни. Джерела фінансування держбюджету Загальний обсяг фінансування бюджету-2022 склав майже 22,6 мільярда доларів, або понад 658 мільярда гривень. З цієї суми майже 7,7 мільярда (225 мільярдів гривень) – «друк» готівки НБУ. Джерелами фінансування державного бюджету за період з 24 лютого 2022 року по 5 липня були: військові облігації, кредити від Міжнародних фінансових організацій, двосторонні кредити та гранти. На другому місці серед джерел фінансування був випуск облігацій державою (ОВДП), включаючи військові. Мовиться про майже 3,79 мільярда доларів, або 110 мільярдів гривень . Інші джерела фінансування Від міжнародних фінансових організацій до бюджету також надійшло чимало коштів, зокрема від: Міжнародного валютного фонду Україна отримала від 24 лютого 1,41 мільярда доларів, або 110,9 мільярда гривень. Світового банку – 841 мільйона доларів, або 34,28 мільярда гривень). Європейський інвестиційний банк – 720 мільйона доларів, або 24,6 мільярда гривень. Також бюджет наповнювався завдяки грантам від таких країн як: США, Данія, Норвегія, Австрія, Литва, Латвія та Ісландія. На мій погляд «інші» не надто наповнювали бюджет. Майже нічого в порівнянні з НБУ І Мінфіном.

12 липня 2022, 07:20

Фактические объемы экспорта Украиной зерна с начала 2022/2023 маркетингового года (июль 2022 — июнь 2023) по состоянию на 11 июля составили 0,402 млн тонн, что на 30%, или на 0,173 млн тонн меньше, чем за аналогичный период прошлого маркетингового года. Об этом говорится в сообщении Министерства аграрной политики и продовольствия, передают Українські Новини. Согласно сообщению, уже экспортировано 71 тыс. тонн пшеницы, 17 тыс. тонн ячменя, и 311 тыс. тонн кукурузы. При этом за указанный период снизился экспорт пшеничной муки и муки из прочих культур в 2,7 раза, или на 1,7 тыс. тонн до 1 тыс. тонн. Как сообщали Українськi Новини, фактические объемы экспорта Украиной зерна по итогам 2021/2022 маркетингового года (июль 2021 — июнь 2022) составили 48,508 млн тонн, что на 8,5%, или на 3,79 млн тонн больше, чем в прошлом маркетинговом году. От вам і весь секрет. Падає експорт зерна — зростає тиск на гривню — НБУ витрачає ЗВР шаленими темпами.

7 липня 2022, 07:27

Про це в ефірі марафону на «Першому Міському» заявив завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень, експерт з питань міжнародної безпеки Олексій Їжак. «Навіть якщо порти розмінують, і слідуватиме певний конвой, все ж таки морські перевезення неможливі без страховки. А якщо світові страхові компанії встановлюють вартість перевезення, що дорівнює вартості вантажу – то, звичайно, ніхто не перевозитиме. Вантажних судів потрібно багато, тому поки що не буде гарантій остаточного та повного миру – ніхто не попливе», — заявив експерт. Також Олексій Іжак зазначив, що наша країна ризикує протягом року втратити налагоджені контакти з регіонами, куди постачалося українське зерно – наприклад Близьким Сходом, бо ті почнуть знаходити альтернативні джерела продовольства. Джерело