Євген Власов

26 лютого 2024, 19:53

З травня 2014 року в Податковому кодексі діє норма про те, що звільняються від нарахування, сплати та подання звітності з єдиного податку мобілізовані ФОПи, те ж саме стосується і тих ФОПів, які перебувають на загальній системі оподаткування. Для того аби скористатися цими пільгами закон визначає, що ФОП після ДЕМОБІЛІЗАЦІЇ впродовж 10 днів подає заяву до податкової та надає підтвердні документи про те, що перебував у ЗСУ. Що стосується єдиного соціального внеску (ЄСВ), то аналогічна норма діє з грудня 2015 року, тобто мобілізовані ФОПи звільнені від сплати/звітування з ЄСВ. І тут починається найцікавіше: 1. Ніхто не звільняв від сплати інших податків (не підприємницьких), а це для прикладу податок на нерухомість, транспортний податок. 2. Податкова чекати демобілізації не буде. І це доведено запитами від моїх клієнтів, які через застосунок ДІЯ отримують сповіщення про те, що податкова звернулося до суду за стягненням борг. 3. Податкова не знає або не хоче знати, що конкретного ФОПа мобілізована, попри те, що це дуже легко перевірити: адже мобілізований отримує зарплату у військовій частині, і щодо нього подається податкова звітність. Податкова цим не забиває собі голову. 4. По суті, мобілізовані ФОПи звільнені від сплати єдиного податку, але ніхто ж не забороняв стягувати борг 😊 Це ж різні речі. Найбільша проблема полягає в тому, що під час проходження ВЛК… людина про податки та звітність думає найменше, і тому сам обов’язок про сплату та нарахування єдиного податку формально може виникнути до моменту мобілізації, і тоді податкова матиме претензії до такого платника. Існує велика ймовірність, що ці пільгові норми не врятують від апетитів податкової. Що можна мінімально вдіяти в цій ситуації: час від часу перевіряти свій особистий кабінет платника податків (або самому, або комусь з близьких, бо в окопі голова забита нагальнішими проблемами) АБО перевіряти ДІЮ АБО щойно МОБІЛІЗУЮТЬ, то через особистий кабінет платника надіслати листа в довільній формі та додати військовий квиток/довідку про те, що мобілізувалися.

20 лютого 2024, 10:34

ШТРАФИ ЗА НЕВЧАСНУ РЕЄСТРАЦІЮ НАКЛАДНИХ. Нова стаття доходів українського бюджету в умовах війни 2022 рік – блекаути, «робота» серверів ДПС зі скороченим операційним днем, обстріли, блокування податкових накладних, «покращення» процедури зупинення реєстрації в бік їхнього погіршення, аби платники податків відчули на собі любов податкової та турботу держави. Восени 2022 року почалася комунікація бізнесу з державою. Мета одна – навести лад з цими блокуваннями, зменшити невиправдані штрафи за невчасну реєстрацію податкових накладних. Парламент бізнес почув, але тільки на одне вухо, приймаючи в січні 2023 року норму про зменшення штрафів за невчасну реєстрацію податкових накладних, збільшення операційного дня для реєстрації накладних (ця норма набувала чинності 8 лютого 2023 року). Чому тільки на одне? Бо, ймовірно, через свою недолугість депутати забули чітко прописати, що норма діє із моменту введення воєнного стану, а не набуття чинності закону. Проте на всіх усюдах ми обговорюємо КІК-штрафи, коли те, що годує та підживлює економіку загибається. Отож, усі зраділи: платники податків, сподіваючись, що питання з «блекаутними» штрафами за невчасну реєстрацію накладних вирішено, натомість податкова, хтиво посміхалася та чекала на свої «камеральні» жнива. Судова практика була сталою та зменшувала штрафи за результатами камеральних перевірок, однак це все тривало до 30 січня 2024 року, коли з’явилося перше, а через тиждень і друге рішення Верховного Суду, яким ламається вся судова практика та констатується, що штрафи за невчасну реєстрацію накладних до 08 лютого 2023 року не зменшувати! Для прикладу, с права № 160/10740/23 від 06.02.2024, справа № 280/4484/23 від 30.01.2024 . А як же положення ПКУ про те, що застосовуються штрафи в розмірах на час виявлення, а не на час вчинення? Питання риторичне. А як же принцип, якщо ПКУ передбачає неоднозначне розуміння, то має тлумачитися на користь платника? Питання риторичне. Загалом, ціна питання — це зменшення штрафів у чотири рази, тобто бізнес в умовах війни має тягнути штрафи періоду до повномасштабного вторгнення. Рішення Верховний прийняв, тож чекаймо на масовані відмови в задоволенні вимог про зменшення штрафів, а потім – закриття бізнесу, виведення активів. Мабуть, план такий – добити бізнес остаточно, адже ніщо так не «мотивує» працювати та захищати як «турбота держави про своїх громадян та підприємців».

8 лютого 2024, 11:22

Кілька місяців тому можна було констатувати, що суди перших інстанцій формують, як на мене, правильну та справедливу судову практику, коли вони скасовують захмарні та дурні штрафи за невчасну реєстрацію податкових накладних за 2022 рік (10%...40%). Пригадаю собі та нагадаю податківцям, що майже до кінця травня 2022 року податкові реєстрі повноцінно не працювали, восени повною мірою платники податків відчули надзвичайно нестабільну роботу серверів податкової, а на додачу ще й відключення світла, інтернету та обстріли. Отож, тоді бухгалтери-відчайдухи ставали справжніми СБУшниками, проводячи фантастичні спецоперації щодо реєстрації та розблокування податкових накладних в лігві податкової. Тим не менше, податкова вже цього року вийшла на жнива: більша частина бізнесу оштрафували за невчасну реєстрацію податкових накладних. При цьому застосувала «старі» великі штрафи, проігнорувавши те, що з лютого 2023 року штрафи Верховна Рада зменшила приблизно в 3-4 рази. Підприємці побігли до суду шукати правди. Перші інстанції стали на бік платників податків: або повністю скасували штрафи, або зменшили їх розмір в 3-4 рази. Однак зараз вже маємо першу практику саме апеляційних інстанцій. І тут ситуація навпаки протилежна: Дніпро штампує штрафи, Київ загалом також, Харків трохи відстає, Захід України поки, що тримається і захищає платників податків. Маю великі сподівання, що Верховний Суд поставить крапку в цій категорії справ, тим більше, що є перші ухвали Верховного Суду про відкриття проваджень . П ри цьому перші справи потрапили до адекватних суддів.

10 січня 2024, 17:54

Днями серед новин зі знаком плюс – у 2023 році відкрилося 300 тис. нових ФОПів. При цьому наводяться дані дослідження opendatabot . При цьому в мене від цієї новини через свого внутрішнього критика більше запитань, ніж відповідей. (1) Opendatabot не наводить методику обрахунку: які критерії бралися, що вкладається в поняття, про які йдеться в дослідженні. Тобто що означає «новий ФОП», «активний ФОП». Чи бралися до уваги ФОПи, які перереєструвалися? Активний ФОП – це той, хто платить податки? Так, перша та друга групи ФОПів у 2022, 2023 р. р. були звільнені від сплати єдиного податку, ЄСВ, то як визначити ці ФОПи активні чи ні? (2) Дослідження наводить взагалі неправильні дані про кількість ФОПів, які припинили свою діяльність, а точніше маємо стільки ж зареєстрованих, скільки й припинених. З червня 2022 року відбувається якась аномалія відкривається ФОПів стільки скільки і відкривається А ось в березні 2022 року зареєстровано майже 24 тис. ФОПів (верхній рядок), і це ще реєстр не працював повноцінно! (3) Дивним чином, ті області, куди найбільше переїхало ВПО, то там найбільше, за даними дослідження, зареєстрованих ФОПів: Дніпропетровська, Харківська, м. Київ, Київська, Львівська, Одеська У нас виявляється майже 2 млн. ФОПів, однак є невеличкий нюанс – це ті, які внесені з 2004 року до реєстру, а скільки у нас т. з. «сплячих» ФОПів, а скільки ФОПів з 2014 року не перереєструвалися з АТО, окупованої територій? Про це в дослідженні навіть не зроблено примітки чи застереження. Як на мене, чимало відкривали ФОПів і через те, що можна було сплачувати 2% єдиного податку. Як на мене, до тих пір, поки в державному реєстрі у нас руїна, про якийсь всебічний аналіз годі й говорити. Тому подібні новини, крім роздратування у мене нічого не викликають. Кажуть в нашому болоті плаває короп, але його ніхто не бачив, бо вода каламутна. Кажуть, що в нас зареєстрували 300 тис. ФОПів за 2023 рік, але кажуть, що через Дію можна зареєструвати ФОПа, перебуваючи за кордоном .

4 січня 2024, 10:16

Не встигли ущухнути податкові спори про те, що 15 липня 2022 року є останнім днем для реєстрації податкових накладних за лютий, березень, квітень, травень 2022 року, а не 14, як думає податкова, то маємо чергову порцію нових проблем від податкової на рівному місці. Бійтеся тепер 15 листопада 2022 року. Того дня на сервері ДПС відбулися досить загадкові та таємничі події. Чимало платників податків тоді, надіславши податкові накладні на реєстрацію, жодних квитанції тоді не дочекалися. Натомість уже наступного дня, 16 листопада, десь в обідню пору, нарешті поприходили квитанції про доставку на сервер податкових накладних, а трохи згодом – і квитанції про реєстрацію податкових накладних. Не довго платники податків раділи, бо через пів року податкова масово провела камеральні перевірки і, о, диво, виявилося, що підприємці порушили аж НА ОДИН ДЕНЬ строк для реєстрації податкових накладних. І наче штрафи невеликі – 10%, однак якщо розібратися навіщо дарувати нашій постійно голодній державі важко зароблені гроші, тим більше, що і штраф має бути 2%, бо закони змінилися, і взагалі жодної провини платника податків в роботі серверу ДПС немає. По одному клієнту я робив адвокатський запит, і серед іншого запитав податкову: чи відбувалися проблеми із сервером ДПС саме 15.11.2022? На що податкова відповіла: Нічого подібного не було (дивно було б коли сам злодій визнав свою провину), ба більше, лише один дзвінок був на гарячу лінію податкової з цього приводу. Однак виявляється, що тільки за 2023 рік близько 100 податкових накладних у більше ніж десятка платників податків були подані на реєстрацію 15.11.2022, однак по факту зареєстровані 16.11.2022. Про це свідчить численна судова практика знайдена нашвидкуруч. Гадаю, що невдовзі це називатимуть черговою категорією податкових спорів. Який висновок? Якщо не отримали квитанцію про реєстрацію податкової накладної впродовж операційного дня, то телефонуйте на гарячу лінію податкової – залишайте скаргу. Бо якщо відбувається масове порушення прав платників податків, то має бути колективний масовий захист своїх прав, а не обговорення та невдоволення на форумах чи в коментарях. Так, це ж не працює!!! Якщо не спробувати всім нам, ми й не дізнаємося в дієвості. Останнім часом чимало трапилося випадків, коли висвітлення проблем в інформаційному просторі впливало на дії та реакцію влади. Отож цифра 15 має лякати платників податків, адже крім головного болю вона не приносить.

13 грудня 2023, 11:51

Минулого року в класичних справах про розблокування податкових накладних, клієнт вирішив самотужки повоювати з нашою податковою службою: подав пакет документів на розблокування, правда, чомусь все оформив одним додатком-файлом, що згодом вилізе боком; очікувано отримав рішення про відмову, потім скарга – після якої знову відмова. Податкова в Україні любить казати «ні» платникам податків. Отож про існування клієнта та його проблеми дізналися вже на стадії судового оскарження, маючи більше 5 заблокованих податкових накладних для своїх клієнтів, великих хлібозаводів. Якби ми не розписували позицію, наводячи численну судову практику, однак отримали повну відмову в задоволенні позову, бо все зводилося до того, що платник податків подав лише один-єдиний документ під час досудового процедури розблокування, а тому все що ви принесли до суду, це не що інше, як зловживання своїми правами, ви проґавили свій шанс, тому «до побачення!», а ваші заяви про те, що це не один документ, а купа – то ваші голослівні заяви, адже податкова ж написала в своїх запереченнях, що ви подали один документ, а вона не може брехати. Йти до апеляції треба, але слід і посилити позицію, бо елементарно прочитаємо ці ж «аргументи» суду і в рішенні апеляції. Готуємо та подаємо адвокатський запит, який надсилаємо до місцевої податкової, де просимо надати роздруковані документи, що подавалися платником податків до податкової на стадії досудового розблокування. Через п’ять робочих днів отримуємо відповідь на 56 аркушах. І виявляється, що дійсно файл-то один був, але на 56 сторінках. Готуємо швиденько апеляційну скаргу, подаємо, отримуємо позитивне для нас рішення, а клієнт ще й компенсацію за понесені витрати на адвокатські послуги. Часто-густо бюрократію податкової служби можна використати на свою користь, головне шукати шляхи та варіанти. І вийшло так, що податкова сама себе викрила. Чи пощастило платнику податків? Не думаю, бо вся ця вся історія з блокування податкових накладних – то суцільне лихо. А ще висновок-порада: не лінуйтеся та подавайте через особистий кабінет не одним файлом, а кожний документ окремо (прекрасно розумію, що подати чималий стос документів на розблокування – то це ще той психологічний жах), і тоді не доведеться гасити пожежі в суді і не доводити, що платник податків – не брехун.

29 листопада 2023, 17:45

Усім судовим адвокатам, зокрема, і податковим, доводиться обґрунтовувати вартість своїх послуг двічі: щоразу перед клієнтом, і вже в суді, коли заявляється вимога про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, у нашому випадку — з податкової служби. Податкова, звісно, всіляко заперечує проти цього та волає про захмарні гонорари адвокатів. Проте мені стало цікаво, скільки ж витрачається грошей платників податків на оскарження податкових повідомлень-рішень саме в розрізі фінансового утримання податкової служби. Наприклад, матимемо такі вхідні дані: (1) проведено три однотипних камеральних перевірки (вересень 2022 року) — 1 податківець (камеральна перевірка найдешевша, бо найменше потребує працівників), (2) платник податків підготував заперечення на акт перевірки (жовтень 2022 року), (3) податкова в Черкаській області розглянула заперечення та прийняла три податкових повідомлення-рішення (жовтень 2022 року) — два податківці (начальник, виконавець), (4) платник податків пішов до суду (листопад 2022 року), (5) суд розглядав 7 місяців у два судових засідання (до травня 2023 року) (один податківець). Середня зарплата по Черкасах — 12 тис. грн. Отож виходить, що із вересня 2022 року і до травня 2023 року було задіяно 4 працівники податкової служби (1 у вересні 22, 2 у жовтні 22, 1 з листопада 22 до травня 23). Робимо підрахунок фонду заробітної плати цих працівників: 12 тис. + 24 тис. + 84 тис. = 120 тис. грн. І це суто фонд заробітної плати, без врахування оплати праці канцелярії, начальників, прибиральників… А загалом платнику податків за результатами цих трьох камеральних перевірок було нараховано АЖ 31 тис. грн. Наче для підприємства і незначна сума, проте однозначно несправедлива, тим більше що штраф спірний по суті. При зверненні до суду платник податків сплатив ще майже 7,5 тис. грн. (по 2684 грн. за кожне податкове повідомлення-рішення). Таким чином, виходить що витрати держави = 112,5 тис. грн. (120-7,5). І якщо податкова виграє цю справу, то загалом збиток держави складатиме 81 500 грн., а якщо програє, то матиме — 120 + 7,5 + … гонорар адвоката. Загалом, спір тривав майже рік (перша + апеляція), а предметом спору було «чи потрібно штрафувати за невчасну реєстрацію податкової накладної, якщо вона зареєстрована 15 липня 2022 року (до 15 липня — це включно чи ні)» — так званий сумнозвісний «синдром 15 липня». І це попри те, що в грудні 2022 року законодавець однозначно написав, що до 15 липня — це включно.

30 серпня 2023, 20:45

Загалом, окреслю проблему. 2022 рік, особливо після 15.07.2022, запам’яталася численними блекаутами, змінами податкового законодавства, перебоями в роботі серверів податкової тощо. Зрозуміло, що український бізнес як міг мовчки воював з цим, допоки не відчув перші наслідки свого мовчання — акти камеральних перевірок за невчасну реєстрацію податкових накладних, тих нечисленних накладних, які волею природи, наполегливістю бухгалтерів, юристів, керівників, вдавалося зареєструвати. Депутати почали відчувати невдоволення, яке все гучніше чули від платників податків. Як результат, ми отримали ЗУ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування" від 12.01.2023 (норми набули чинності 08.02.2023), яким зменшили штрафні санкції за невчасну реєстрацію податкових накладних, збільшили період для реєстрації податкових накладних, операційні години роботи серверів. Однак підприємців чекає вже нова халепа — логіка податкової служби, бо згідно з роз’ясненням ДПС України : Штрафні санкції у розмірах, визначених з урахуванням змін внесених Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року. Чому з 16.01.2023, а не з дати набуття чинності законодавчих норм (08.02.2023), невідомо. Це запитання я ставив в ДПС України під час адміністративного оскарження ППР по камеральним перевіркам для клієнтів. У відповідь — ну, еее, ну, така позиція. Більше того, є норма ПК України, згідно з якою штрафні санкції застосовуються відповідно до чинної норми на момент виявлення порушення, а не його ВЧИНЕННЯ (див. п. 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України). Зараз вже з’явилася і перша судова практика, зрозуміло, що на рівні судів першої інстанції. Із приблизно 45 судових рішень, майже 70% було прийнято на користь платників податків і відповідно скасовані штрафні санкції, що були з якогось переляку нараховані згідно зі ст. 120-1 ПК України, а не по п. 90. Маємо чергову недолугість законодавчої техніки, як на мене. Адже ще під час внесення змін, головне юридичне управління Верховної Ради України, звертало увагу, що на практиці матимемо різні штрафи та різні строки визначені різними нормами ПК України (п. п. 89, 90 Підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України та ст. 120-1, 201 ПК України), що, однозначно, тільки додасть проблем платникам податків. Я вже мовчу про порушення принципів сталості податкового законодавства, тлумачення на користь платників податків у разі суперечностей норм, дискримінацію платників податків. Отож бізнесу залишається лише виживати, боротися та перемагати підступного та хитрого трутня — податкову.

28 липня 2023, 11:33

Так сталося, що український бізнес спочатку потерпав від «новорічних подарунків», коли, щорічно, з 1 січня бізнес за «святковим столом» досліджував чергові податкові зміни, прийняті за тиждень до свят, потім розпочалася епоха карантинних обмежень та мораторіїв, і ось нині, маємо воєнний стан. Податкове законодавство — це справжній бермудський трикутник, де «оазу здорово глузду» знайти доволі складно: бо тут маємо, коли одні норми суперечать іншим (положення воєнного стану пріоритетніші за «карантинні», але не завжди і не для всіх), положення закону мають зворотну дію в часі і це все відбувається на тлі, коли навіть сама податкова служба не може пояснити платникам податків логіку блокування податкових накладних, неприймання нею таблиць даних чи присвоєння статусу ризикового. Відчути всю швидкоплинність можна тоді, коли поглянути на кількість змін, внесених до Податкового кодексу України (далі — « ПК України »). До лютого 2022 року парламент в середньому трохи більше 12 разів на рік видозмінював кодекс, натомість за період повномасштабної війни — 38 разів. Отож два тижні і маємо чергові нововведення. Виходить, що бізнес в умовах обстрілів, перебоїв у роботі серверів ДПС України мусить тримати руку на пульсі всіх законодавчих змін. Годі й казати, що уряд за період 2022-2023 р. р. положення Постанови КМУ від 11.12.2019 за № 1165« Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі — « Порядок № 1165 ») змінював п’ять разів, до цього — лише раз. І з кожним таким «редагуванням», дивним чином, кількість підприємств із заблокованими накладними ставало дедалі більше. Звісно, у разі зупинення реєстрації, платник податків матиме право на подачу письмових пояснень, скарг. Однак є нюанс. Відповідно до з п. 6 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 за № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі — « Порядок № 520 ») п исьмові пояснення та копії документів, зазначених у пункту 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Нині строк в 365 днів на подачу письмових пояснень зупинений, проте чимало платників податків просто не встигли подати такі пояснення до «зупинення перебігу», тобто до 17 березня 2022 року, коли набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120 і було доповнено ст. 102 ПК України про зупинення перебігу всіх строків визначених податковим законодавством [правда, ці норми певним чином дублювали положення п. 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, що діяли з 07.03.2022, але це вже тема більше для філософських спорів між спеціалістами: яка норма є пріоритетною, і яка найпершою, і як вони викладені чітко з огляду на зловживання та неоднозначне тлумачення ]. Отож для платника податків розпочинається місія «Врятуй податковий кредит для свого контрагента». Так, згідно з п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: (1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; (2) ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 Порядку № 520; (3) надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (саме така редакція була чинною до 08.03.2023). Отож, у разі неподачі пояснень, регіональні податківці мають прийняти рішення про відмову в реєстрації. На практиці цього взагалі не траплялося, а тому платник податків має оскаржувати таку бездіяльність в досудовому або судовому порядку. Право на оскарження бездіяльності побіжно згадується в пп. 17.1.7 ПК України: платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому ПК України, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію. Натомість положення ст. 56 ПК України регламентують процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, інших рішень контролюючого органу, але аж ніяк не бездіяльності. У кращому випадку, ДПС України розгляне скаргу платника податків на бездіяльність своїх колег за правилами звернення громадян і надішле хоч якусь відповідь, в гіршому — мовчатиме. При цьому, згідно з відомостями, наведеними на ресурсі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс ДПС України» (далі — « ЗІР ») податковим органом на запитання «чи застосовуються штрафні санкції за не реєстрацію в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрацію яких було зупинено, якщо протягом 365 календарних днів платником податку не подані копії документів та письмові пояснення, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію?» була надана така відповідь «якщо платником податку протягом 365 календарних днів не подано документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, комісіями регіонального рівня відповідно до п. 11 Порядку № 520 приймаються рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» (категорія 101.27). Зараз ця відповідь в ЗІР відсутня, проте існує дещо видозмінена думка податкової: якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН була зупинена і платником податку протягом 365 календарних днів не подані копії документів та письмові пояснення, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію, однак контролюючим органом за результатами проведеної перевірки виявлено факт здійсненої операції без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, то до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПК України. Отже, податкова заблокувавши податкову накладну, завітає з перевіркою та ще й застосує штраф за не реєстрацію податкової накладної. Підприємцям залишається готуватися до судових баталій. Нині ж судова практика хоча не численна, проте здебільшого позитивна для платників податків. Правда, в одних випадках суди ставлять крапку й зобов’язують ДПС України зареєструвати податкові накладні (для прикладу, Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 у справі за № 420/5142/19, Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2022 у справі за № 640/15674/21), а в інших — зобов’язують регіональну комісію прийняти рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації (для прикладу, Запорізький окружний адміністративний суд від 20.06.2023 у справі за № 280/1787/23 ), через що платник податків має виконати наступну місію «Змусити податкову виконати рішення про зобов’язання». Наостанок, чинна редакція Порядку № 520 не передбачає прямого обов’язку комісії регіонального рівня прийняти рішення про відмову в реєстрації, у разі не подачі письмових пояснень у відведені 365 днів, а тому матимемо урізноманітнення судової практики новою категорією справ.