Андрій Дубас

7 липня 2020, 11:08

Останніми тижнями в соціальних мережах та засобах масової інформації активно використовується тема недостатньої потужності програми кредитування «Доступні кредити 5-7-9%». Станом на сьогодні видано більше 1000 кредитів на загальну суму майже 1.1 млрд грн, хоча у програмі задіяні 16 банків з 75 існуючих в Україні. Чому програма досі не реалізувала свій потенціал та які кроки ми маємо зробити, аби вона запрацювала на повну? Кредитна історія і пільгове кредитування бізнесу Не варто забувати, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» – це звичайний кредит. Банк, як і завжди, перевіряє кредитну історію позичальника. Якщо раніше були суттєві проблеми, готуйтеся до того, що вам відмовлять. Одна з головних цілей програм кредитування малого і середнього бізнесу – позбутися непрацюючих кредитів. У програми є майбутнє Говорити про те, що програма «Доступні кредити 5-7-9%» не працює та не запрацює пізніше, категорично не можна. Справа в тому, що держава створювала цю програму із однією метою: повернути заробітчан в Україну, розвинути малий і середній бізнес і як наслідок сформувати потужну економіку із якісним середнім класом. Влада зацікавлена в кредитуванні бізнесу ще й тому, що така допомога сприяє створенню нових робочих місць. Наразі частка малого і середнього бізнесу в Україні становить усього лише 15%. Для порівняння наведу такі цифри: у Китаї частка МСБ в економіці дорівнює 60%, у країнах ЄС – 41,8%, у США – 52%. Зростання частки МСБ до 50% в економіці України призведе до її диверсифікування. Нині наша економіка є залежною від сировини. Левову частину бюджету становлять видатки з експорту зерна та металу. Якщо на ринку ціна на ці ресурси впаде, то бюджет недоотримає велику суму коштів, як це сталося з країнами, економіка яких зав’язана на видобуток нафти. Рішення просте: розвивати малий і середній бізнес, завдяки якому вдасться позбавитися цієї залежності. Що робити, аби розкрити потенціал програми на повну? По-перше, представники бізнесу, які розраховують отримати пільговий кредит, мають розуміти, що н а сьогодні комплаєнс-контроль зі сторони банків став ще жорсткішим. Цьому сприяє і криза, що виникла на тлі коронавірусу. По-друге, треба більше працювати над удосконаленням норм програми. Необхідно розробити максимально зручні та прозорі умови для отримання кредитів, аби позичальник міг виплатити кредит, потім взяти наступний, вже трохи більший, і так поступово розвинути власний бізнес до європейського рівня. По-третє, портфельні гарантії застави від держави мають ставати інтенсивнішими. Зараз простежується гарна динаміка: на початку впровадження програми у лютому 2020 року портфельні гарантії могли покрити 25% цієї застави, зараз – вже половину. Але, якщо дивитися на країни Європи, то через коронакризу та ж Німеччина збільшила відсоток покриття застави портфельними гарантіями до 80%, бо країна зацікавлена у відновленні бізнесу, який був змушений припинити свою діяльність через пандемію. Крім того, держава має робити ставку на людські, а не продовольчі ресурси, які можна продати. Це зумовлено тим, що треба втримати ініціативних громадян всередині країни. Саме вони стануть рушійною силою для розвитку малого і середнього бізнесу, а значить і загальнонаціональної економіки. Асоціація українських банків є членом Координаційної ради з питань розвитку мікропідприємництва та малого підприємництва, активно співпрацює з Фондом розвитку підприємництва, який курує програму «Доступні кредити 5-7-9%». На початку впровадження програми ми проводили зустріч керівників Фонду із представниками банків, деякі наші члени вже стали учасниками програми. Я переконаний, що більше малих банків мають стати учасниками програми. МСБ легше знайде мову із малими і середніми банками, аніж із великими фінансовими структурами. Великий банк може зробити ставку на одного крупного підприємця та видати йому кредит на 1 млрд грн, тоді як малі радше виплатять по 1 млн грн на тисячу позичальників. Очевидно, що в останньому випадку більше шансів на успіх, позаяк створюються нові підприємства, а не одне велике, та десятки, якщо не сотні, робочих місць. А це саме те, чого хоче влада. У підсумку ми отримаємо іншу якісну державу, де МСБ буде постійно вдосконалюватися, шукати нові підходи, аби бути кращим за конкурентів та втриматися на ринку. За такої схеми підприємець розумітиме, що він відповідає за свій бізнес, за своїх працівників, та за гроші, які були вкладені в проєкт.

30 червня 2015, 13:47

Проблемі реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті вже більше п’яти років. Ще в далекому 2006-му році чимало провідних банкірів висловлювали занепокоєння щодо іпотечного кредитування фізичних осіб в іноземній валюті. Але, як казав Леонід Макарович, «маємо те, що маємо». Тому головне питання на сьогодні – як вирішити проблему валютних кредитів? Короткий екскурс в історію. У квітні 2014 року представники громадської організації «Правдива країна» (до складу якої на той час входили Я. Авраменко, Т. Руденко, Ю. Сало, А. Савєльєв та інші) провели акцію під стінами Національного банку України з вимогою вирішити проблеми валютних позичальників у зв’язку із девальвацією гривні. Тоді курс гривні до долара США становив 11,38 грн./дол. США. Після тривалих перемовин з активістами колишній Голова Національного банку України Степан Кубів запропонував їм зібрати провідних юристів, фінансистів та банкірів і створити Громадську раду при Національному банку України як окремий спеціальний майданчик для роботи з представниками громадськості і вирішення першочергових проблем банківської системи. І вже в червні того ж 2014 року Громадська рада при Національному банку України розпочала свою роботу. Зважаючи на те, що при Національному банку України ніколи за всю історію його діяльності не створювалися громадські ради та враховуючи норму статті 53 Закону України «Про Національний банку України», де зазначені гарантії невтручання в діяльність Національного банку України, процес повноцінного функціонування Громадської ради при Національному банку України був ускладнений. Тому протягом перших 3 – 4 місяців своєї роботи Громадська рада вирішувала організаційні питання. Незважаючи на наявні організаційні проблеми, уже в листопаді 2014 року було порушено питання щодо необхідності організації та проведення нарад за участю керівництва Національного банку України, керівників банків з найбільшим портфелем іпотечних кредитів в іноземній валюті, Громадської ради при Національному банку України, представників банківських асоціацій для напрацювання механізму вирішення питання реструктуризації валютних іпотечних кредитів. Результатом цих нарад стало розроблення Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, положення якого визначають методологічні основи вирішення зазначеного питання. Крім того, варто зазначити, що 23 грудня 2014 року на вимогу позичальників, які висловили незгоду з умовами, зазначеними в Меморандумі, і наполягали на конвертації всіх споживчих кредитів в іноземній валюті за курсом, встановленим на момент підписання кредитного договору (приблизно 5,05 грн./дол. США) кілька народних депутатів зареєстрували у Верховній Раді України проект Закону України № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». Цим законопроектом передбачається примусова конвертація всіх споживчих кредитів в іноземній валюті, виданих на купівлю дорогого авто чи житла, за курсом, встановленим на момент підписання договору. Крім того, у законопроекті не визначено обмеження суми кредиту, що підлягатиме реструктуризації. Тобто, людина, яка отримала валютний кредит на придбання дорогого котеджу, матиме повне право конвертувати цей кредит у гривню за курсом 5,05 грн./дол. США. Це означає, що соціальної спрямованості законопроекту не забезпечено абсолютно. Отже, на сьогодні є два варіанти вирішення проблеми реструктуризації валютних кредитів – шляхом добровільної конвертації на умовах Меморандуму, який запропонували банки, або шляхом примусової конвертації, передбаченої зазначеним законопроектом. Не слід також забувати, що відповідно до домовленостей нашої держави з Міжнародним валютним фондом будь-який закон щодо примусової конвертації споживчих кредитів в іноземній валюті, який буде прийнятий парламентом, повинен бути ветований Президентом України. Як відомо, народні депутати України все ж підтримали в другому читанні цей законопроект, але, зважаючи на необхідність доопрацювання, прийняли рішення відправити його на третє читання. Що це може означати для позичальника? Це сигнал про те, що соціальна складова питання є ключовою для його вирішення. Однак проблему потрібно розв’язувати. Національний банк України поділяє принцип добровільності в питанні реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, тому підтримує Меморандум, який, звертаю увагу, запропонували представники банківської спільноти. Вирішення питання щодо обов’язковості його виконання, яке турбує позичальників, полягає у тому, що саме позичальники мають зорганізуватися та контролювати дотримання банками, які запропонували цей Меморандум, узятих на себе зобов’язань. Що мається на увазі? Громадською радою при Національному банку України буде створено комісію, яка розглядатиме скарги в разі невиконання банками взятих на себе зобов’язань щодо реструктуризації кредитів за умовами Меморандуму. І саме позичальники повинні увійти до складу цієї комісії. Таким чином питання хоч і поступово, але все ж вирішуватиметься. Також виникає питання щодо банків, які не підписали Меморандум. У травні 2015 року в Національному банку відбулася нарада з керівниками цих банків, які заявили про те, що реструктуризують споживчі кредити, але на умовах власних програм реструктуризації. І, зрозуміло, якщо позичальник погоджується на таку реструктуризацію – це позитив, оскільки на один проблемний кредит в іноземній валюті стане менше. Не можна також не згадати про банки, які долучилися до Меморандуму, але станом на сьогодні віднесені до категорії неплатоспроможних (ПАТ “КБ “НАДРА”, АТ “Дельта Банк” та інші). Уже підготовлено проект закону, що передбачатиме можливість для тимчасового адміністратора Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснювати в таких банках реструктуризацію валютних кредитів. Тож тепер рішення за парламентом. На завершення хочеться нагадати, що банк – це посередник. Тобто є вкладник, який довірив банку свої кошти, і є позичальник, який отримав ці кошти як кредит для купівлі житла. Тому слід пам’ятати, що не можна вирішувати проблему однієї особи за рахунок іншої. У Меморандумі, який запропонували банки, зазначені умови, за яких банки готові йти на поступки і взяти на себе частину валютних ризиків. А прийняття закону, який зобов’яже всіх конвертувати валютні споживчі кредити в гривню за курсом 5,05 грн./дол. CША, призведе до збитків, які банкіри оцінюють у 100 млрд. грн. Виникає питання: хто зазнає цих збитків? Відповідь така: банк, який відповідно до цього закону буде зобов’язаний конвертувати валютні споживчі кредити за курсом 5,05 грн./дол. США, унаслідок проблем з виконанням нормативів може опинитися на межі банкрутства. І тоді проблема може лягти на плечі вкладника, який довірив банку свої гроші.

23 квітня 2015, 20:26

Останнім часом гарним тоном для деяких видань стало нагнітання страху та паніки серед українців. Для цього всі засоби вважаються допустимими, проте найвищий пілотаж – зачепити тему особистих фінансів пересічних громадян. Тут уже фантазія застосовується на повну – у хід йдуть і натяки, і перекручування, і відверте маніпулювання фактами. Така ситуація склалася з листом Національного банку України від 06.04.2015 №25-04001/22852, що містить рекомендації щодо ознак ризикових операцій зі значними сумами готівки. Абсолютно звичайний лист банківського регулятора, у якому йдеться про посилення уваги банків до багатомільйонних недобросовісних операцій з коштами, м’яко кажучи, сумнівного походження, було пов’язано з “міфічними” перевірками звичайних громадян податковою. За логікою, наприклад, газети «Вєсті», Національний банк згаданим листом наказує банкам прискіпливо перевіряти всі операції українців, особливо пенсіонерів, студентів, безробітних, блокувати їх кошти та повідомляти фіскальні органи про стан їх рахунків. Про що ж насправді йдеться у листі регулятора? Якщо коротко, то Національний банк рекомендує фахівцям банків зосереджувати увагу на вивченні ризикованих, заплутаних або незвичних операцій клієнтів, для яких ці операції є нетиповими (наприклад, не відповідають характеру, змісту діяльності та фінансовому стану клієнта), та перевіряти їх, у тому числі, при необхідності, просити у клієнтів роз’яснення. Такі рекомендації базуються на світових практиках ведення банківської справи – «Know your customer!», тобто «Знай свого клієнта!» — наріжний камінь банківських установ світу та нормальна процедура вивчення інформації щодо статків, сфери діяльності, родинних зв’язків клієнтів. Тож у відповідному листі читаємо, що НБУ запропонував банкам приділяти більше уваги наступним операціями, які можуть бути визначені як ризикові: регулярне (більше 3 разів на місяць) зняття коштів з рахунку, на який попередньо отримано суму більшу за 300 млн. протягом трьох місяців. Сума в 300 млн. є достатньо великою і навряд чи пересічний українець знімає через банкомати або каси банку хоча б третину від цієї суми протягом місяця; надходження коштів (у тому числі із-за кордону; більше 3 разів на місяць) від юридичної або фізичної особи, у тому числі нерезидента, на користь фізичної особи, що в подальшому видаються готівкою. Важливо, що ця норма стосується лише операцій, які можуть бути класифіковані як нетипові та аномальні для фінансового стану клієнта. Тому хвилюватися українцям, чиї родичі регулярно переказують їм кошти з-за кордону нічого; отримання фізичною особою коштів у готівковій формі як кредиту від банку, який погашається в той же день або протягом найближчих днів. Зрозуміло, що якщо клієнт отримує від банку кредит і гасить його в той самий день, це має навести банк на певні роздуми – задля чого клієнт проводить таку дивну операцію? Все це робиться з метою унеможливлення використання банківської системи для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму через використання нових нестандартних “ланцюгових схем”, які так креативно і швидко вигадують певного роду елементи. Законослухняним же громадянам, які оперуть істотно меншими сумами протягом місяця, не беруть регулярно величезних кредитів, що на наступний же день погашаються, не слід хвилюватися та перейматися фінмоніторингом банків. Проте за мотивами цього листа Національного банку з’являються публікації, що залякують українців та застерігають від відкриття банківських рахунків, використання платіжних карток і вдома, і за кордоном! А то ж як? Ти відкриєш рахунок у банку, отримаєш переказ від родича, покладеш з півдесятка тисяч гривень на картку, подорожуєш за кордон, або придбаєш за там обід за двадцять євро, і тут тобі телефонують представники фіскальної служби і відразу цікавляться звідки в тебе такі кошти, щоб і за кордон, і обід?! Ще раз хочу розвіяти здогадки, не підкріплені фактами. Законослухняні клієнти банківських установ не мають ніяких підстав для занепокоєння щодо можливого передавання банками відомостей про стан рахунків їх фіскальним органам. Запам’ятайте! Банки зобов’язані забезпечувати збереження банківської таємниці щодо інформації про діяльність та фінансовий стан своїх клієнтів відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”. Така інформація не може бути передана державним органам, у тому числі фіскальним, крім випадків, передбачених законодавством. Поодинокі (якщо вони дійсно є) випадки інтересу фіскальних органів до фінансових рахунків громадян, описані у ЗМІ, ніяк не пов’язані з цим листом Національного банку України. Причини такого “безпрецедентного” інтересу фіскальних органів слід шукати поза сфер компетенції Національного банку, а змішування “грішного з праведним” – зовсім різних тем, причин та наслідків не додають авторитету деяким «особливо креативним» ЗМІ.

26 березня 2015, 18:12

Вже понад місяць під НБУ стоять люди, які вимагають вирішення питання з валютними кредитами. По всій країні десятки сімей, котрі також потребують скорішого вирішення цієї проблеми. Ми в НБУ розуміємо нагальність цього питання та щодня ведемо роботу щодо її комплексного вирішення. Тож наразі стан справ такий. Розроблено Меморандум щодо вирішення питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Докладно про умови Меморандуму та процес його розроблення йдеться у попередньому блозі . Що НБУ робить для того, щоб Меморандум запрацював? В Україні працюють державні та комерційні банки – з ними усіма НБУ проводить відповідну роботу. Зокрема, з банками з іноземним капіталом ведеться активний діалог і всі дії погоджуються з МВФ як із ключовим кредитором нашої держави. Щодо державних банків, будь-яка проща (або реструктуризація кредитів) має бути погоджена їх наглядовими радами, а також Міністерством фінансів, тож чекаємо відповідних рішень. Щодо ситуації з кредитами, які були видані банками, що наразі віднесені до категорії неплатоспроможних, наприклад, Дельта банком чи банком Надра, ведеться робота з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Позиція НБУ наступна: всі позичальники рівні незалежно від статусу банку, тож зможуть скористатися умовами Меморандуму. Оскільки названі банки підписалися під Меморандумом, їх позичальники з кредитами, які підпадають під дію цього Меморандуму, зможуть скористатися відповідним механізмом. Але для цього, скоріше за все, буде необхідно прийняти окремий закон. Робота над проектом відповідного документу вже розпочата. Окремим питанням є підтримка зусиль НБУ та банків щодо вирішення проблеми валютних кредитів Верховною Радою. 4 березня 2015 року комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності підтримав проект закону № 0939 «Про внесення змін до Податкового кодексу (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню)». У разі прийняття цього проекту закону Верховною Радою України банкам буде надана можливість здійснювати прощу частини боргу позичальника (звичайно за спільною згодою) і ця частина прощі для позичальника не оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб (22%). НБУ також веде щоденну роботу з громадськістю – відповідає на запити громадян, представники НБУ виходять до протестувальників та звітують щодо просування вирішення їх питання. Мирний протест є ознакою демократії, коли кожен має право висловитися та отримати відповідь від органів державної влади. Однак, НБУ не має права законодавчої ініціативи. І незалежно від того, скільки людей стоятиме під НБУ чи скільки часу вони стоятимуть – це може зробити лише ВРУ. Отже, наразі робота триває, і як бачимо триває по всіх необхідних напрямках. Головне для позичальників, на мою думку, в перспективі, коли всі вищезгадані питання будуть вирішені, проконтролювати виконання Меморандуму банками. Оскільки це найважливіша частина питання – виконання взятих на себе зобов’язань.

23 березня 2015, 16:56

4 березня 2015 року відбулося засідання Комітету з питань податкової та митної політики Верховної Ради. В черговий раз на порядок денний було винесено питання про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Головною метою внесення змін є звільнення від оподаткування прощеної частини боргу позичальника. Річ у тім, що відповідно до норм Податкового кодексу, частина боргу позичальника, яку банк погодився простити, оцінюється як подарунок для позичальника (своєрідний дохід). Така прощена частина боргу оподатковується, як дохід фізичних осіб за ставкою 22% (податок на доходи фізичних осіб – далі ПДФО). Оскільки частина прощеного боргу оподатковується, таке прощення не має сенсу. Наприклад, банк погодився простити 25% боргу, а позичальник повинен із цієї частини прощення заплатити 22% податку. Після спільних консультацій Національного банку України з Міністерством фінансів України прийнято рішення внести до Податкового кодексу України нижчезазначені зміни. Якщо банк погоджується в результаті конвертації споживчого кредиту з іноземної валюти в гривню простити частину боргу позичальника, то податком ПДФО не оподатковуватиметься прощена різниця між курсом іноземної валюти на момент конвертації та курсом іноземної валюти станом на 1.01.2014. Наприклад, якщо борг позичальника становить 10 000 дол. США, у результаті конвертації цього боргу за курсом, установленим на сьогодні, борг становитиме приблизно 231 000 грн. Таким чином, якщо банк прийме рішення простити позичальнику різницю між курсом на момент конвертації (23,1 грн. за дол. США) та курсом на 01.01.2014 (7,99 грн. за дол. США), то залишок боргу позичальника становитиме 231 000 – 79 900 = 151 100 (грн.). Якщо ж банк вирішить простити більшу суму боргу, то вже ця більша частина підлягатиме оподаткуванню ПДФО для позичальника. Комітет з питань податкової та митної політики Верховної Ради прийняв законопроект щодо неоподаткування прощення і це впритул наблизило позичальників до можливості скористатися нормами Меморандуму про реструктуризацію валютних кредитів. Однак необхідно, щоб цей законопроект підтримали народні депутати України. Саме тому позичальники, які мають кредити в іноземній валюті, мають підтримати законопроект (№0939) щодо змін до Податкового кодексу, який в подальшому дасть можливість для валютним позичальникам конвертувати свої кредити у гривню з частковим прощенням суми свого боргу. Саме тому прийняття законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу (№ 0939), підтриманого Комітетом з питань податкової та митної політики, а також скасування Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” дасть можливість позичальникам реструктуризувати свої споживчі кредити в іноземній валюті відповідно до норм Меморандуму, запропонованого банками, не залежати від коливань курсів іноземних валют та сплачувати свій, вже тепер гривневий кредит. Як все починалось або із історії вирішення проблеми «валютних позичальників» Перші кроки на шляху вирішення проблеми валютних позичальників шляхом розроблення та підписання Меморандуму про реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті розпочаті 24 квітня 2014 року. Саме цього дня після девальвації гривні з так званої “стабільної” ціни 7,99 за 1 дол. США до 12,00 за 1 дол. США позичальники, які мають споживчі кредити в іноземній валюті, прийшли до будівлі Національного банку України з вимогою вирішити питання, пов’язані з їх виплатами за їх кредитами. Після тривалої дискусії зі Степаном Кубівим, який тоді очолював Національний банк України, було прийнято рішення створити Громадську раду при Національному банку України. Громадська рада стала майданчиком для напрацювання та надання Національному банку України пропозицій громадськості не лише щодо проблеми валютних кредитів, але й щодо роботи банківської системи загалом. Однак, зважаючи на те, що створення Громадської ради не було передбачене законодавством, що діяло на той час, а дія постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” не поширювалася на Національний банк України, виникла необхідність прийняття нормативного акта, який би передбачав створення Громадської ради. 5 червня 2014 року Правління Національного банку України прийняло постанову № 335, згідно з якою передбачалась можливість створення Громадської ради при Національному банку України і вже 16 червня 2014 року на підставі протоколу зборів ініціативної групи зі створення Громадської ради наказом Національного банку України затверджено персональний і кількісний склад Громадської ради в кількості 15 осіб з терміном повноважень 2 роки. Меморандум про реструктуризацію споживчих кредитів в іноземній валюті – це один із результатів роботи Громадської ради, його підтримали і деякі банки, і сама Громадська рада. Основним положеннями цього варіанту Меморандуму є конвертація валютного кредиту в гривневий за курсом 7,99 грн. за дол. США, збереження відсоткової ставки незмінною протягом трьох років, списання всіх штрафів і пені. Під дію Меморандуму потрапляють валютні кредити, які відповідають двом умовам – це має бути лише споживчий кредит (тобто лише кредити фізичних осіб) і не перевищувати 312 000 дол. США на момент реструктуризації. Проте, зважаючи на те, що значна частина банків, які мають найбільший портфель споживчих кредитів в іноземній валюті, не підтримала Меморандум, запропонований Громадською радою, банківська спільнота вирішила розробити свій варіант Меморандуму. У своєму варіанті Меморандуму банкіри запропонували інший механізм реструктуризації. Зокрема в цьому Меморандумі запроваджується поняття так званого “соціального житла – квартира до 60 кв. м., будинок до 120 кв. м. Під дію Меморандуму підпадають кредити відповідно до такої градації: кредити на «соціальне житло» – банки запропонували взяти на себе зобов’язання після конвертації цього кредиту в гривню списати 50% кредиту (пропорційно погашенню); кредити на житло більшої площі – банки пропонують списати не менше 25% кредиту. Як для «соціального житла», так і для житла більшої площі передбачена така умова: кредит не може перевищувати приблизно 158 000 дол. США на момент реструктуризації. Ставка за кредитом зберігається така сама, як у договорі, але також лише протягом трьох років. Станом на сьогодні актуальним є Меморандум, запропонований банками. Це саме ті пільги, які банки пропонують надати позичальнику в межах своїх можливостей, не зашкодивши вкладникам. Звичайно, можна вимагати законодавчого зобов’язання для банків конвертувати валютні кредити в гривневі за курсом 5,05 грн. за дол. США. Але така конвертація була б прямим втручанням держави в діяльність банків. Аналогічним втручанням, для порівняння, могла б стати примусова конвертація валютних кредитів за курсом 40,0 грн. за дол. США (за нинішнього курсу 23,1 грн. за дол. США) – це також можна було б розцінювати як неприпустимий, абсолютно невигідний позичальнику примус. Банк і позичальник – це незалежні суб’єкти договірних відносин, тому держава не може втручатися, вимагаючи від них певних дій. Що стосується громадської думки маю зазначити, що під час неодноразових розмов з окремими позичальниками вони одноголосно підтверджували, що давно готові перевести свої валютні кредити в гривневі, навіть відповідно до положень Меморандуму, розробленого банками, адже 50% прощення боргу, треба погодитися, це багато. Але оскільки в соціальних мережах та деяких ЗМІ обговорюються “законопроекти”, згідно з якими нібито буде можливість конвертувати кредити за курсом 5,05 грн. за дол. США – це серйозно дезорієнтує позичальників.

4 березня 2015, 16:43

Майже щотижня Національний банк виводить з ринку по банку. Пропоную розібратися навіщо це робиться. Виклик оздоровлення є для банківської системи одним з найголовніших ще з минулої кризи – з 2008 року. І це завдання, яке аж до 2014 року ніхто не наважувався вирішувати. Нажаль, говорять навіть про підтримку (!) нежиттєздатних банків колишнім керівництвом НБУ. Так, під час парламентських слухань щодо шляхів стабілізації банківської системи 18 лютого знаний банкір та економіст Борис Володимирович Марков навів приклад банків, які були нещодавно віднесені до категорії неплатоспроможних (Надра, VAB, Енергобанк та ін.), зазначивши, що вони були банкротами ще з минулої кризи-2008 та «дотягнули» до 2014 лише завдяки діям колишнього керівництва НБУ. Станом на сьогодні за 2014 – 2015 роки вже більше 40 банків визнано неплатоспроможними та передано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Добре це чи погано? Прийнято вважати, що зникнення або закриття будь-якого бізнесу погано впливає на економіку. Однак зараз неефективні банківські установи конкурують з надійними банками за рахунок відсоткових ставок, провокуючи надмірне зростання депозитних, і як наслідок кредитних ставок. Це в кінці-кінців призводить до зменшення обсягів кредитування населення та підприємств та до зростання депозитних портфелів банків і, як наслідок, може спричинити банкрутство таких банків. Так історично склалось, що перші банки України обслуговували зазвичай економічні інтереси своїх власників, отже не були активними учасниками загальних економічних процесів країни. Зазвичай це були невеличкі «кишенькові» банки, які займались не лише законними операціями. І це другий аргумент за велику «чистку». Адже банки, які не обслуговують громадян та реальний бізнес, а отже, не створюють жодної доданої вартості, до того ж займаються відмиванням грошей, мають бути виведені з ринку. І третє. Чи має платити усе суспільство за дії чи бездіяльність власників та керівництва банків, що призвели до неплатоспроможності банків? На це питання вже відповідали читачі «Мінфіну» і я до них приєднуюсь — ні. Відповідальність власників має бути підвищена – і така законодавча норма вже затверджена Верховною Радою. Важливо також розуміти як «генеральне прибирання» може вплинути на звичайних громадян, насамперед, вкладників. При визнанні банку неплатоспроможним депозити нікуди не зникають. Навпаки, якщо зазвичай перед визнанням банку неплатоспроможним вкладники не можуть отримати свої гроші місяцями, то після передання банку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вони отримують відшкодування за рахунок Фонду. Оскільки відшкодування це перед усім соціальний механізм, сума обмежена 200 тисячами гривень. Так, у 2014 році майже півмільйона осіб отримали відшкодування у розмірі 14,3 млрд. грн. За підрахунками Фонду, вклади 98,8% вкладників, а це майже 23 млн українців, підпадають під гарантії в повному обсязі. Процес очищення необхідний не лише в банківській системі, а й у повсякденному житті, але головне завдання — у майбутньому підтримувати цю чистоту й надалі.

17 лютого 2015, 11:01

Минулого року в українській економіці продовжилось накопичення кризових явищ. Ми всі розуміємо причину складного становища – це і дисбаланси минулих років, і анексія Криму, і ситуація на Донбасі. Крім того, вже 1,5 року триває справжня економічна війна проти України. Як наслідок – маємо не тільки падіння ВВП, експорту, але й інфляцію, що на грудень 2014 року досягла 24,9% у річному вимірі. Для стабілізації ситуації восени 2014 року Національний банк України був змушений вдатися до заходів адміністративного регулювання на валютному ринку, аби забезпечити критичний імпорт енергоносіїв, ліків, тощо. Це непопулярне рішення, але напередодні зими Національний банк мав це зробити, адже мати теплі оселі хочуть всі. Станом на зараз, адміністративне регулювання потроху відживає себе. Уряд доклав зусиль аби знайти компромісне рішення щодо імпорту енергоносіїв. Аби жити далі, аби запрацювала українська економіка, і врешті решт наповнився бюджет, треба подбати про експорт. Одним з інструментів, який може допомогти експортерам та є в арсеналі Національного банку, є облікова ставка. Великий резонанс мала новина про те, що з 6 лютого Національний банк України підвищує облікову ставку з 14,0% до 19,5% річних. Що це значить? По-перше, Національний банк встановлює для комерційних банків орієнтир вартості залучених фінансових ресурсів. Мова йде, в тому числі, і про депозити громадян, доходи з яких значно впали на фоні знецінення гривні. По-друге, збільшуючи облікову ставку, Національний банк стимулює українців вкладати гроші в національну економіку, робить національну валюту більш привабливою для громадян та фінансових установ країни. Зрозуміло, що через підвищення облікової ставки здорожчає вартість кредитних ресурсів. І це можна закидати як негативний наслідок від підвищення облікової ставки. Однак будемо реалістами – вже як рік кредитування підприємств банками залишається досить обмеженим навіть при існуючій обліковій ставці. Тож пропоную все ж таки зупинитись на тому позитиві, якій Національний банк намагається досягти цим інструментом. Національний банк очікує уповільнення інфляції в 2015 році та повернення до однознакового рівня інфляції в наступному 2016 році. Запрацюють експортери, що призведе не тільки до наповнення бюджету та збільшення зайнятості, але й до припливу валюти на міжбанк, та врешті-решт до укріплення курсу гривні.

26 грудня 2014, 19:57

Питання кредитів у іноземній валюти забезпечених іпотекою є болючим для суспільства, особливо у зв’язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році. Важливий крок для вирішення цього питання було зроблено вчора. Але про все по порядку. Задля пошуку консенсусу у вирішенні питання валютних кредитів громадськість, банки України, Громадська Рада при Національному банку та сам Національний банк об’єднали зусилля та виробили проект відповідного Меморандуму. Це був тривалий процес, на кожному кроці якого усі зацікавлені могли приєднатися та виступити з власними пропозиціями. Локомотивом вирішення питання стала Громадська Рада при Національному банку, яка разом з Національним банком стала майданчиком для вироблення механізму. В процесі обговорення питання валютних кредитів керівники банків неодноразово наголошували на необхідності реструктуризації на умовах солідарної відповідальності бізнесу, суспільства та держави. В свою чергу, Національний банк висловився, що готовий підтримати позичальників, банки та представників громадських організацій у їх спільному рішенні, яке дозволить зменшити напругу у суспільстві. Було чітко зауважено, що Національний банк не буде діяти шляхом примусу та висувати власні умови реструктуризації, бо це питання виключно банків та позичальників, як двох сторін правовідносин за кредитними договорами. Вчора, 24 грудня ми впритул наблизились до вирішення складного та важливого питання реструктуризації. Механізм розроблено, процес підписання Меморандуму розпочато. Текст Меморандуму, узгоджений з банками, Громадською радою при Національному банку України та Національним банком України можна прочитати та обговорити на Facebook-сторінці Національного банку за посиланням https://www.facebook.com/NationalBankOfUkraine?fref=ts Оскільки вже з’явилось багато уточнюючих питань щодо пунктів Меморандуму, вважаю за потрібне дати пояснення. Реструктуризації підлягають виключно споживчі кредити забезпечені іпотекою. Таким чином, споживчі кредити забезпечені комерційною нерухомістю НЕ підпадають під реструктуризацію. Обов’язковою умовою реструктуризації є те, щоб залишок по тілу кредиту на момент реструктуризації не перевищував 2.5 млн. грн. по курсу іноземної валюти станом на 01.01.2014 (близько 312 тис. доларів США). Кредит сплачується за офіційним курсом курсу іноземної валюти станом на 01.01.2014. На цю дату 1 долар США коштував 7,99 гривень. Відсоткова ставка по кредиту фіксується на рівні, який не перевищує ставку, зазначену у договорі кредиту. Неустойку/штраф/пеню банки беруть на себе зобов’язання списати. Якщо позичальник хоче змінити форму погашення кредиту з ануїтетної на класичну, це можна зробити, написавши відповідну заяву. Позичальник також наділяється правом погасити свій кредит предметом іпотеки. Банки взяли на себе зобов’язання не пропонувати купити факторинговим установам кредити позичальників по дисконтній вартості без попередньої пропозиції самому позичальнику викупити свій кредит по цій дисконтній вартості. Національний банк України в свою чергу бере на себе зобов’язання створити Комісію з дотримання норм Меморандуму, а також постановою Правління прописати детальні правила реструктуризації кредитів. ВАЖЛИВО: Меморандум вступить у дію після прийняття закону про внесення змін до Податкового кодексу України. Меморандум сам по собі не має законодавчої сили. Цей документ після того, як викладені в ньому пункти запрацюють, це надасть можливість зменшити навантаження на позичальників, яке виникло у зв’язку з політичною та фінансовою кризою.