Мінфін - Курси валют України

Встановити
MiaPetrova1992

Мия Петрова

0 підписників0 підписок

Був на сайті 13 березня 2023 о 09:38

Жіноча

20 травня 1992

Белая Церковь

На Мінфіні з 28 березня 2016

Заблокувати

MiaPetrova1992 - блог

Записи

2

23 серпня 2016, 13:36

День Залежності.

Переддень Залежності України. Стільки всього роблять у центрі столиці: розігнали бомжів (чи надовго?); плитку, яка провалювалась протягом двох років, переклали; навіть бруківку знайшли для придання майдану святкового настрою. Майорить прапор України. Але відчуття свята немає. Відчуття гордості немає. Відчуття патріотизму просто вщухло. Наразі так прикро і образливо за ці показові елементи. Дивишся і думку гадаєш чому ти не сокіл, чому не літаєш… щоб полетіти звідси якнайдалі. Колись ще у шкільні роки, коли була «Помаранчева революція» хотілось, щоб Україна була процвітаючою, економічно стабільною країною, щоб українці були знаючими та значущими, щоб життя у кожного було саме таке на яке заслуговуємо. А насправді все інакше – розруха, падіння економіки, відсутність національної свідомості. Взагалі кожного дня прокидаєшся і розумієш майбутнє туманне, нікому не відоме. І важко уявити світ щасливих людей. Сьогодні день прапора – і якби мені 10 років назад сказали, що мені буде соромно за цю країну – я би усім доказувала, що ні. Я гордо повідомляла усім, що Я – Українка. Моя батьківщина – Україна. Це моя країна і я її люблю, що ніколи і ні в якому разі не проміняю Україну на іншу державу. А зараз все інакше… є нотки жалю, адже найбільша держава в Європі, а наразі – просто клаптик розтасканої, змученої, вмитої кров’ю землі. І коли транслюють рекламу про Незалежність – просто шкода, що за 25 років ми втратили націю. І звичайно можна звинувачувати кого завгодно. Але у кожного вибору є свої наслідки.

Немає голосів

Коментувати

10 квітня 2016, 21:44

Равноправие или патриархат?

После просмотра эпатажного спектакля с подружайкой решили пойти поесть суси и роллы. К нам присоединился её друг «мажор». Он ездит на Toyota Sequoia, а квартира у него в центре города – после данной характеристики я обязана была упасть на колени и приклонится перед повелителем мира. Как это я мелкий «white-collar worker» могу разговаривать с победителем по жизни не на коленях. Честно говоря, я всегда интересовалась многими тематиками: кино, литература, путешествия, автомобили, спорт, религия, экономика. Но мажорчику захотелось поговорить о банках и ситуации в стране. Зачем? Но хозяин-барин. Хочешь – получай. После разъяснений о банках и стратегии развития банковского сектора, о подводных камнях и стыках, а также потере доверия и репутации нынешних действующих банков – мне в ответ прозвучала фраза – «Зачем так грубо выражать свои мысли?». Если знать что-то и характеризовать, значит это грубость. Нужно было просто хлопать в ладоши, хлопать ресницами и смотреть на него влюбленными глазами, потому что у него есть бабки. Интересно, когда-то закончится это потр**лядство? Если бы я была молодым человеком и рассказала ему все это, то я была бы «своим парнем». А если я девушка, то значит мое место на кухне – варить борщи. Самое смешное, что кулинария никак не влияет на обретение новых знаний. Стереотипы «Все бабы *упые», «не ********, а подарили и т.д.» стали неотъемлемой частью современности. Тошно и противно, что бабло побеждает зло, и главное в этом мире родится мужчиной. «This is a man's world».

Немає голосів

4


Головна/

Мия Петрова