Борис Кушнірук

8 листопада 2024, 18:33

Тема почесного консула Румунії у Харкові Миколи Удянського, який публічно хизується тим що, обходить обмеження НБУ за допомогою p2p-платежів, переслідує мене. Наче пороблено. У Facebook потрапив на ось таку рекламу. Реклама посилається на статтю, з якої випливає, що почесний консул настільки суворий, що конкурує із Зеленським у питанням дипломатії. Ви будете сміятися, але «криптовізіонера» нам подають як головного комунікатора від України з командою Трампа і чи не останню національну надію якось домовитися з Вашингтоном. В мене просто очі полізли на лоба, коли я читав цю люту нарцисичну маячню. У дописі просувається ідея «горизонтальних зв’язків, які мають замінити офіційну дипломатію». «Люди у бейсболках і поло вирішують те, що не здатні вирішити люди у костюмах», — йдеться у цьому «шедеврі». Ну і людина у бейсболці, зрозуміло, що наш візіонер. Виявляється, що Микола Удянський провів зустріч в США з командою Трампа на чолі з сенатором-республіканцем Карлосом Хіменесом із Флориди. У соцмережах сенатора та офіційних джерелах інформації про цю зустріч нуль інформації. Тож, не сумніваюся, що вона була – так, комерційною. Тому з нетерпінням очікую публікації фінансових звітів американських лобістів, як це передбачено законодавством США, із точною сумою, яку заплатив Удянський за цю зустріч. Але повернемося до матеріалу. Отже, йдеться про те, що «IT-бізнесмен зі списку «Форбс» домовився про підписання унікального меморандуму про співпрацю з, увага – «командою Трампа». Ба більше, на підписання документа має приїхати сам Трамп. Також згадується про те, як Микола Удянський начебто забезпечив поставку в Україну ЗРК Patriot, і робиться прогноз, що почесний консул може ще й вплинути на команду Трампа для постачання нам ракет Tomahawk. У цьому місці я реально мало не подавився чаєм від сміху. Загалом з цієї рекламної статті випливає, що пан почесний консул Микола Удянський почав конкурувати із Зеленським у питаннях дипломатії. Точніше прийшов йому на допомогу, бо той, як традиційний політик, не впорався. Незважаючи на цю очевидну анекдотичність і фріковавість, ситуація викликає в мене багато питань. Як ця людина досі залишається на посаді почесного консула Румунії у Харкові? Чому МЗС досі не прокоментувала всі скандали, пов’язані з Удянським? Нагадаю, що відповідно до положення про почесних консулів, їх призначають за погодженням МЗС та МВС. Чому досі влада не прокоментувала інформацію про його російське громадянство (опубліковані скан-копії закордонного паспорта рф, відповідь Федеральної міграційної служби рф)? Чому немає офіційної відповіді про контакти Миколи Удянського з найближчим оточенням Рамзана Кадирова та спільних фото з керівником ОЗУ «Залютинські» Леонідом Мітровим, якого влітку заарештували у Франції? Про останнє докладно писав екс-голова Луганської ОВА Георгій Тука. Я так розумію, відсутність відповіді на ці питання означає, що влада не бачить нічого кримінального у таких скандалах. Але наразі ситуація така, що говорячи лексикою Удянського, він попутав береги. Почесний консул підміняє офіційну дипломатію і торпедує «дипломатичний наступ», який розпочав офіційний Київ. На все це можна було б реагувати просто зі сміхом чи взагалі не звертати увагу. Але не секрет, що стосунки нашої влади із командою республіканців напружені. Що і влада, і українське суспільство у тривозі очікує перші кроки команди Трампа. Замість політики one voice від України на сцену вискакує цей новітній Оста́п Ібраги́мович Бе́ндер та замість справжнього налагодження контактів влаштовує комедійний балаган. Чи це теж частина плану, пане президент? Дуже сподіваюся, що скандальна діяльність почесного консула Румунії у Харкові Миколи Удянського отримає оцінку від влади та правоохоронних органів. Найближчим часом. Нарешті.

24 жовтня 2024, 17:17

«Біомусор, тварь, даун» – ні, це не цитати зі сварки дрібних кримінальників під алкомаркетом. Це фрагменти повідомлень, які направив мені почесний консул Румунії у Харкові Микола Удянський після моєї колонки про те, його виступ на N Crypto Awards 2024 став головним розчаруванням, якщо не ганьбою цієї конференції. Бо хедлайнер заходу виявився пустушкою, і нічого, крім банальностей, матюків та публічних зізнань у тому, що за допомогою переказів між фізособами у форматі p2p намагався обходити обмеження Нацбанку, він гостям конференції не доніс. До речі, кожен може пересвідчитись у коректності цих висновків самостійно, подивившись його виступ. https://www.youtube.com/watch?v=JIDN_fN5mHY&t=9532s Як виявилося констатація того факту, що «криптовізіонер», як сам себе називає пан Удянський, виявився несправжнім, викликала страшенну лють почесного консула. Він закидав мене повідомленнями із погрозами та образами, в яких навіть опустився до критики моєї зовнішності. Хоча протягом всього життя ніколи на неї не скаржився. ))) Цікаво було б дізнатися у керівників українського та румунського МЗС Андрія Сибіги та Лумініци Одобеску: чи є подібний стиль спілкування почесного консула частиною дипломатичного етикету? І що взагалі людина з такою манерою спілкування робить на дипломатичній посаді? Чесно кажучи, не збирався більше досліджувати діяльність «криптовізіонера», оскільки після його виступу на профільній конференції є очевидним, що там нема чого досліджувати. Але після цих особистих образ та залякувань вирішив порозпитувати людей в ІТ-сфері і в українських спецслужбах і з’ясувати, ким є цей пан Удянський і як же він на посаду «начальника підвідділу очистки», вибачте, дипломатичну посаду потрапив. При цьому все, про що дізнався щодо цього пана, підтверджує моє професійне розуміння економіста, що всі так звані децентралізовані криптовалюти — це класичні «піраміди Понці». Але це до слова. Не знайшов відповіді, як пан Удянський став почесним консулом Румунії в Україні, але з відкритих джерел дізнався, що він товаришував із оточенням Рамзана Кадирова, приймав нагороди від учениць Лаврова, відпочивав із лідерами ОЗУ та стріляв у власних охоронців. Зізнаюсь, насичене у нього життя, але до чого тут дипломатична служба — геть незрозуміло. Єдине для мене пояснення, як випускник харківського ПТУ №9 вжух – і став консулом, нехай і почесним, лише одна – гроші. І цей дипломатичний статус йому потрібен, у разі чого, для уникнення кримінальної відповідальності та можливості без обмежень виїжджати з України. І ось вам історія про те, як людина, яка називає рід своїх занять загадковим словом «криптовізіонер», перші мільйони заробила. Спойлер – це була класична фінансова піраміда та мережевий маркетинг. А допомагали «криптовізіонеру» – Дмитрій Медвєдєв, Ольга Бузова та Держдума РФ. Отже, повернімося у далекий 2016 рік. Саме тоді «криптовізіонер» Удянський почав будувати свою «фінансово-криптовалютну піраміду» в Індонезії, де на той час проживав. Назву цієї мега-крипти зараз пам’ятають тільки ошукані вкладники – E-DinarCoin. А першими жертвами Удянського стали довірливі громадяни Індонезії та Гани. Презентації нової криптовалюти сочилися оптимізмом та обіцяли багате життя та «успішний успіх». Замовні публікації, як «під копірку», виходили у топових ЗМІ Індонезії, Нігерії та навіть України. Причому далеко не всі з них були із позначкою «реклама». Для просування залучалися популярні російські блогери – такі, як Дмитро Мєдвєдєв (так, той самий) та, прости господи, Ольга Бузова, яка навіть записала окреме відео. Удянський, який тоді перебрався на Балі, навіть знімав у YouTube шоу «Багате Балі» з розіграшами по 10 тис. доларів для тих, хто збагачував шахрая на мільйони. Від потенційних вкладників вимагали (крім грошей) тільки «креативної заявки та найкрутішого настрою». Інвесторів E-Dinar Coin переконували, що ризики придбання «монет» мінімізовано за рахунок страхування в компанії АССУР, яку представляв… /барабанний дріб/ – теж Удянський! Звісно, фактичного страхування ніхто не проводив, що підтверджується «нульовими» звітами страхової компанії за 2017-2018 роки. Початок відкритих торгів E-Dinar Coin на біржі датується березнем 2017 року. На старті продажів вартість одного EDR складала 25 американських центів, а вже у липні цього року він торгувався за ціною нижче одного цента. Загалом було емітовано понад 886 мільйонів «монет», за які «лохи» заплатили близько 150 млн доларів. Попри сумну цінову динаміку та проблеми з обміном і платежами, кампанія з просування E-Dinar Coin тривала весь 2017 рік. А Удянський відкривав представницькі «офіси» в Україні, Росії, Казахстані, Грузії, Туреччині, Азербайджані, Вірменії, Індії та Китаї. У 2020 казка закінчилася остаточно. Торги E-Dinar Coin зупинились, криптовалюта була виключена з усіх більш-менш значущих криптобірж, а усі вкладені в EDR гроші перетворились на пил. Звісно ж, жодних страхових виплат ошукані клієнти «наркоїна» не отримали. Та і як вони могли їх отримати, якщо сама товка «Єдинаркоїн» ще у 2016 році була переписана Удянським на такого собі Юрія Полтавського. У страховій компанії АССУР він був його партнером. Партнер та директор Удянського — людина «авторитетна». Страхові премії не платить, а тільки збирає. З даних судових реєстрів відомо, що він був обвинуваченим у розбої, завданні тілесних ушкоджень, незаконному поводженні зі зброєю, умисному знищенні майна, незаконному обігу наркотиків, та згодом засуджений до 8 років з конфіскацією. Тож не дивно, що, «обілєтівши лохів», у 2022 році партнери по піраміді подали ТОВ «ЄДИНАРКОІН» на ліквідацію. Удянський повернувся до України, завдяки «заробленим» грошам потрапив до української версії списку Forbes-100 (щоправда, сам Forbes поставився до цього потрапляння доволі скептично і фактично висміяв його, навівши низку сумнівних фактів), і почав засновувати вже криптобіржі: CoinsBit (у травні 2021 року криптопроект UFO звинуватив CoinsBit у шахрайських діях) та Qmall Exchange, яка, за його словами, була першою українською біржею, що підпадала під регулювання Мінцифри та Нацбанку (обидва регулятори заперечують відношення до цього проєкту). Що ж, підсумуймо. Тернистий шлях Удянського до посади почесного консула Румунії, на мою думку, лежав через дії, які мають ознаки шахрайства, дружбу з одіозними росіянами та відвертий кримінал. А також зароблені на «пірамідах» кошти, за які і було, скоріше за все, придбане це хоч і не значуще, але ж все-таки офіційне дипломатичне «крісло». І стає зрозумілим, навіщо це крісло «криптопацану» – не лише заради марнославства, а ще й для імунітету від можливих кримінальних переслідувань. Для мене очевидно, що Удянський на посаді почесного консула Румуні в Україні — груба помилка МЗС України, за яку Андрій Сибіга відповідальності поки що не несе. Але ключові слова тут – «поки що». Тому що кожен наступний день перебування на посаді цього іспанського, а точніше румунського сорому — легалізація тієї ганьби, яку протолерували попередники діючого міністра. До речі, не виключаю, що згодом у мене з'являться підстави ще дещо повідомити про цього «криптовізіонера» і «почесного консула».

14 жовтня 2024, 12:12

Чому краще промовчати, коли нема чого сказати — враження від виступу хедлайнераконференції Миколи Удянського у Києві. Є стійка думка: краще мовчати, ніж займатися марнослів'ям або городити відверті нісенітниці. Чергове підтвердження цій тезі знайшлося на широко розрекламованій N Crypto Awards 2024, яка пройшла в Києві у першій декаді жовтня. Слухачам обіцяли розповіді про «криптовалютні тренди, перспективні блокчейн проекти» та багато іншого. Найдешевший квиток туди продавали за 1,5 тис. грн. (online), стандартний за 3 тис. грн., а VIP — за 8 тис. грн. Презентуючи спікерів, продавці щосили просували українського хедлайнера, який досі не виступав на публіці, а тільки організував конференції, просто як «вишеньку на торті» — Миколу Удянського, засновника криптобірж Coinsbit та Qmall Exchange. В принципі, для продавців це звична історія — звеличувати розпіарене ім'я, щоб квитки краще розходилися. Та й сам Удянський на початку нетривалого публічного виступу активно продавав себе, вихваляючись реалізацією численних міжнародних проектів на крипторинку. Але по ходу наголошуючи, що нерідко брав участь там другим номером, а деякі просто не хоче називати, визнаючи їхню закритість, прозорість і навіть натякаючи на певну сумнівність. Було очевидно, що деяких своїх «здобутків» він відверто соромиться і точно не вказав би в резюме. Згадував і вихвалявся переважно криптобіржею Qmall, створеною незадовго до великої війни, у листопаді 2021 року. Тим, що за перші 3 місяці існування проекту зміг зібрати 200 тис. українських користувачів та вийти на великі обороти, уточнюючи, що на нього працювала сотня працівників. «Якщо Qmall повернеться в мої руки, він піде вгору», — принагідно запевняв Микола Удянський, не конкретизуючи поточної проблематики. Хоча всі ми ще пам'ятаємо, що проект позиціонував себе як перша українська біржа, регульована Мінцифри та Нацбанком, що було спростовано обома відомствами та насправді довело брехню Удянського. Відповідальність за згасання Qmall він переклав на Національний банк, який, як відомо, у перший же день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, був змушений запровадити безліч воєнних обмежень на транзакції, купівлю інвалюти тощо для мобілізації фінансового ринку та переведення економіки на нові рейки. «Нацбанк відрубав гривню, і ми дійшли до нуля. Спробували відновити через p2p, але це не допомогло. Люди почали виводити гроші та продавати, ведмежий ринок», — виправдовувався Удянський. Це, по суті, єдине одкровення або навіть самовикриття цього спікера, хоча неоднозначне і навіть спірне для багатьох. А дехто навіть побачив у ньому відверту сенсацію, адже криптобізнесмен Микола Удянський вперше публічно заявив, що намагався за допомогою переказів між фізособами у форматі p2p обходити табу/обмеження Нацбанку, але навіть це не допомогло врятувати бізнес. Як відомо зараз, це та інші рухи щодо p2p-платежів згодом вилилися у глобальні заборони для всіх без винятку українців з боку Національного банку. Можна припустити, що одкровення Удянського зможуть зацікавити НБУ, а можливо, і нашу фінансову розвідку — Держфінмоніторинг. Криптоактивіст під час виступу в Києві трохи ворушив минуле (більше у виправдувальній формі), говорив, що не вірить у сучасний крипторинок, називав його «диким заходом» — це все враження для багатьох присутніх від розрекламованого хедлайнера Удянського на N Crypto Awards 2024. Ще він закликав учасників конференції вірити в Бога, козиряв секретом Полішинеля про те, що найбезпечніший варіант — це спотова торгівля (угоди з негайним постачанням активу) і що регулювання крипти дозволить скоротити кількість шахрайств. Що відомо навіть наймолодшим гравцям чи тим, хто цікавиться. А ще як мантру повторював казку про те, що великі гроші простіше заробити, ніж маленькі. Скажу від себе: восьми тисяч гривень за VIP-квиток не варті ні всі ці банальності, ні фривольні матюки, які Удянський видавав чи то від хвилювання, чи то для зближення з молодою публікою, яка превалювала в Києві. Багато хто з них одразу рвонув на вихід із зали після того, як він закінчив свій виступ, що відзначили навіть ведучі. Це доводило прихід публіки саме на цього спікера. Слухачі, до речі, в кулуарах після того ділилися своїм розчаруванням від виступу зі зрозумілих причин. Чого чекали від Миколи Удянського і чого не дочекалися: ні цікавих, і, що важливо, корисних історій/прийомів з минулого, ні аналізу важливих/цікавих тенденцій сьогоднішнього дня, ні оцінок/прогнозів на майбутнє. Окрім «баяна», який можна почерпнути на профільних ресурсах або з поверхневого аналізу на фінансових сайтах, причому безкоштовно та не виходячи з дому. Ну а заяви спікера про те, що зараз у нас «не ринок, а х@йня», точно не були інформативними і не надихали криптоентузіастів. Якщо робити висновок з походу на Удянського в N Crypto Awards 2024, то можна повернутися до початкової тези: іноді краще мовчати, ніж займатися марнослів'ям. Навіть якщо дуже хочеш заробити грошей чи допомогти їх заробити знайомим. Спікер і раніше не дуже переймався своєю репутацією, і та планомірно знецінювалася, а з першим публічним виступом так взагалі девальвувався в нуль.