bonv

У Військово-морських силах Збройних сил України вважають, що знищення російського порома «Конро Трейдер» у порту «Кавказ» Краснодарського краю РФ, означає, що одна із двох платформ для завантаження вагонів паралізована.
«Враховуючи, де затонув пором, це паралізує одну із двох платформ для завантаження вагонів — це по-перше. По друге — завантажувати їх нема куди, оскільки два інших російських залізничних поромів також не готові до експлуатації. Один з них перебуває в ремонті, а другий — „Славянин“, який був пошкоджений, взагалі перебуває в Азові на якорі в очікуванні ремонту», — розповів в етері «Еспресо» речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Він не уточнив, чим саме був уражений пором. Водночас зазначив, що така робота вимагає якісної підготовки та майстерності. «Головне — це результат. Окрім того, не слід забувати, що там з боку росіян серйозна протидія, і ППО там знаходиться у великій кількості. Тому це завдання з величезною «зірочкою», — сказав Плетенчук.

Деяким з них бракує віри в бойові плани начальства і вони йшли з підготовлених позицій. Командири на місцях розчаровані якістю нових призовників, яких відправляють на передову територіальні центри комплектування.
«Головна проблема — це інстинкт виживання прибульців. Раніше люди могли стояти до останнього моменту, щоб утримати позицію. Зараз, навіть коли йдуть легкі обстріли вогневих позицій, вони відступають», — пояснив військовий 110-ї бригади.
Однак він визнає, що не всі тікають з поля бою — мотивовані люди все ж трапляються, але їх дуже-дуже мало.
Водночас військовий експерт аналітичного центру «Центр оборонних стратегій» Віктор Кевлюк стверджує, що підготовка новобранців є адекватною, командири бригад просто «шукають пояснення тактичних провалів».
«Так само командир бригади має відповідні інструменти для морального впливу. Якщо всі ці процеси будуть налагоджені в бригаді, то суттєвих проблем не буде. Якщо ці механізми дають збій, ми читаємо про негатив у соцмережах», — додав він.
Втрата села Прогрес у Покровському районі є останнім прикладом втрати території, у якій командири звинувачують новобранців. Підрозділи 31-ї бригади відійшли в погано скоординованому маневрі, що спонукало 47-му бригаду вступити в бій і спробувати стабілізувати лінію. Подібний сценарій розгортався у травні у селі Очеретине.
Нові бійці не тільки недосвідчені у стрільбі, вони також не навчилися координувати бойові завдання в малих групах або використовувати навіть прості тактики.

Україна втрачає свої території на Сході через погано навчених новобранців, — AP
Деякі українські військові, які нещодавно потрапили до армії, відмовляються стріляти по ворогу. Є й ті, кому важко зібрати зброю або координувати основні бойові рухи. Окремі бійці навіть покидають свої пости чи поле бою взагалі.
Про це The Associated Press розповіли командири ЗСУ, пояснюючи, чому Україна продовжує втрачати дорогоцінні позиції вздовж східного фронту. У цьому командири частково звинувачують погано навчених новобранців, набраних під час нещодавньої мобілізації, а також очевидну перевагу Росії в боєприпасах і авіації.
«Деякі люди не хочуть стріляти. Вони бачать ворога на вогневій позиції в окопах, але вогонь не відкривають. Тому наші чоловіки гинуть. Коли вони не використовують зброю, вони неефективні», — сказав розчарований командир батальйону 47-ї української бригади.
До проблем додається й величезна перевага Росії в живій силі та її готовність йти на приголомшливі втрати в обмін на захоплення малих об'єктів.
Нещодавно призвані на військову службу українці далекі від загартованих у боях бійців, які пішли на війну в перший рік повномасштабного вторгнення. Новобранцям бракує навіть мінімального рівня підготовки, зазначають командири та солдати чотирьох бригад, які обороняють район Покровська. За їхніми словами, їм доводиться планувати операції з піхотою, яка не вміє стріляти по мішенях і не знає базової топографії.

В Україні з різних реєстрів сформують перелік усіх громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, дані яких повинні бути внесені до реєстру «Оберіг», які підлягають постановці на військовий облік.
Про це пише Судово-юридична газета.
Як повідомили в Кабміні, за результатами засідання 16 серпня буде сформований перелік усіх громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років.
«Дані чоловіків повинні бути внесені до Єдиного державного рзеєстру призовників, військовозобовʼязаних та резервістів, і які підлягають постановці на військовий облік», — йдеться в повідомленні.
Зокрема, чоловіки віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном і звертаються за оформленням українського або закордонного паспортів, проходитимуть перевірку дійсності своїх військово-облікових документів через державну електронну систему «Трембіта».
Це, своєю чергою, означає, що реєстр «Оберіг» буде повноцінно взаємодіяти з базами даних Міграційної служби.
«Експериментальний проєкт з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобовʼязаних та резервістів має бути реалізовано протягом року», — пише газета.
Смартфони вже всім пенсіонерам роздали? Чи як з 4 тис баксів для вчителів?

У відповідь на запитання «В чому головні причини зменшення пожертв?», 61% тих, хто був змушений скоротити суми на допомогу армії, назвали зниження рівня доходів і заощаджень.
Серед інших причин зменшення донатів українці називали:
корупційні скандали в органах державної влади, які знизили мотивацію — 35%;
виявлені факти шахрайства під виглядом збору коштів — 25%;
зменшення довіри до волонтерів та благодійних фондів, які збирають гроші - 16%;
Гірше ж точно не буде? ©

Українцям дедалі важче донатити на допомогу ЗСУ: опитування виявило тривожну тенденцію.
Падіння рівня доходів є основною причиною зменшення пожертв.
Більшість українців, хто від початку повномасштабного вторгнення фінансово допомагав армії, біженцям чи постраждалим від російської агресії, досі продовжують донатити.
Але з часом робити пожертви стає все важче через погіршення економічної ситуації, зниження рівня доходів, шахрайство та корупцію.
Про це свідчить загальнонаціональне опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, яке проводилось від 8 по 15 серпня 2024 року.
Результати опитування показали, що трохи менше половини тих, хто надавав фінансову допомогу армії від початку повномасштабної війни були змушені зменшити суми донатів або взагалі припинити жертвувати.
Загальна картина виглядає таким чином:
перестали робити донати протягом поточного року — 7%;
зменшили суми пожертв порівняно з минулим роком — 34%;
донатять у тих самих обсягах, що й минулого року — 47%;
допомагають грошима більше, ніж рік тому — 9%.

У Міжнародному валютному фонді підтримують підвищення податків в Україні, адже в майбутньому це може лише позитивно позначитися на деяких речах.
Про це заявив очільник місії в Україні Гевін Грей під час дискусії Центру економічної стратегії, пише «Інтерфакс-Україна».
З його слів, план Кабінету міністрів про те, що в Україні найближчим часом можуть значно зрости податки, насамперед може вплинути на Захід. Після цього деякі держави можуть бути готові надавати допомогу Києву активніше.
«Потреби в державних витратах залишаться значними в середньостроковій перспективі, і, отже, прогрес в ухваленні податкового пакету вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну», — сказав він.

За даними Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то абсолютна більшість українців (85%) підтримали б незалежність.
Водночас опитування свідчить, що 76% українців переконані, що громадяни РФ не сприймають Україну як незалежну суверенну державу. Причому такі оцінки переважають серед усіх соціально-демографічних груп респондентів, незалежно від їхнього віку, статі, типу населеного пункту, рівня освіти та доходів.

Абсолютна більшість українців хоче будувати своє майбутнє життя в Україні, йдеться в результатах опитування проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова.
Опитування було проведено з 8 по 15 серпня 2024 року. 59% респондентів відповіли, що хотіли б будувати своє майбутнє в Україні. Ще 27% відповіли, що скоріше хотіли б цього. Натомість скоріше б не хотіли будувати своє майбутнє в Україні лише 6% респондентів, а категорично проти такого рішення — 2%.
Крім того, соціологи відзначають, що налаштованість залишатися в Україні зростає з віком. Відповідно, якщо серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30−39 років — вже 81%, 40−49 років — 87%, 50−59 років — 90%, і серед найстаршої групи — 93%.

Очільник МВФ в Україні Гевін Грей підтримує рішення зе-влади підвищити податки для населення.
В Україні вже 2024 року можуть підняти ставки за основними податками — таке рішення підготували в уряді. А від 2025 року податки підвищать і для фізосіб-підприємців. Мета таких змін — збалансування бюджету, можливість продовжувати оборону України, а також наполягання з боку міжнародних партнерів.
Гірше ж точно не буде приколісти? ©

Таксистів та кур'єрів змусять платити податки: які зміни готує влада.
Мінфін готує зміни до оподаткування для онлайн-сервісів Bolt, Uber, Uklon, Glovo. В Кабміні та Раді розглядаються два можливі концепти.
Про це пише Forbes Ukraine.
За першим концептом онлайн-платформи стануть інформаційними агентами і лише передаватимуть дані про доходи користувачів до податкової (таксистів, кур`єрів). Своєю чергою користувачі зможуть зареєструватися як самозайняті та сплачуватимуть 5% податку від свого обороту.
Зазначається, що для цього не потрібно буде вести ФОП чи подавати звітність — достатньо буде відкрити спеціальний рахунок у банку, з якого податки будуть автоматично перераховуватись.
Другий концепт, який просуває очільник фінансового комітету Ради Данило Гетманцев, передбачає жорсткі умови.
Онлайн-платформи стануть податковими агентами й самі будуть відповідальні за утримання та сплату податків із заробітку своїх користувачів. Наприклад, коли сервіс таксі перераховуватиме водію кошти за замовлення, він повинен буде одразу вирахувати з них податки, а далі сплачуватиме їх у бюджет і звітуватиме перед податковою.
Другий варіант був би легшим в адмініструванні, але самі сервіси не хочуть бути податковими агентами, зазначає видання.

«В Україні запровадження подібних стимулів також могло б стати ефективним інструментом для підтримки вітчизняного бізнесу та зміцнення економіки. Від цього виграє державний бюджет і стабільність національної валюти. Тому закликаємо надати доручення АТ „Укрзалізниця“ вжити заходів, що будуть спрямовані на скорочення витрат та зниження тарифів на вантажні перевезення за рахунок збільшення обсягів вантажних перевезень. Ми впевнені, що цей крок сприятиме відновленню економічного потенціалу країни та зміцненню її обороноздатності», — резюмували у НАДПУ.
Нагадаємо, керівник УЗ Євген Лященко заявив, компанія планує чергове підвищення тарифів, хоча наразі компанія фіксує прибуток у розмірі 3,1 млрд грн.

У Асоціації наголосили, що рентабельність вантажних перевезень у 2023 становила +27%, а від пасажирських очікується збиток у 20 млрд грн. Але компанія досі немає конкретних планів з оптимізації витрат, підвищення продуктивності праці підприємства та подальшого розвитку вантажної бази.
«Вантажі тікають із залізниці через високі тарифи на автомобільні дороги, і у керівництва існує єдиний план дій на цей випадок — підвищувати тарифи тим вантажам, які поки що залишилися. Але підняття залізничних тарифів зведе нанівець рекордні перевезення сировинних вантажів та залишить „Укрзалізницю“ без додаткових надходжень», — кажуть у НАДПУ.
Зараз тарифи «Укрзалізниці» в доларах США в середньому в 1,5 рази вищі за довоєнні часи. Окремі підприємства вже не можуть працювати беззбитково і через це знижують виробничі показники, а отже «Укрзалізниця» недоотримує доходи від перевезень, зауважили в Асоціації. Тим часом у країнах ЄС впроваджуються тарифні стимули, які спрямовані на підтримку перевезень залізницею.

Підвищення тарифу на вантажні залізничні перевезення вдарить по обороноздатності України: звернення добувників до прем'єра.
Тож замість чергового підвищення тарифів, Укрзалізниця має вжити невідкладних заходів по скороченню та оптимізації витрат.
Про це йдеться у листі Асоціації добувних підприємств (НАДПУ) до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, який є у розпорядженні редакції Інтерфакс Україна.
«Добувачі та промисловці корисних копалин понесли чи не найбільші втрати через війну: величезна кількість гірничих об'єктів, ГЗК, ГМК опинилися якщо не під окупацією, то під регулярними обстрілами. Біля 40% добувних підприємств припинили свою роботу внаслідок бойових дій. Металургійна промисловість взагалі безповоротно втратила мінімум 40% потужностей», — нагадали в Асоціації.
Там зауважили, що в такій ситуації кожне додаткове фінансове навантаження на підприємства, особливо в частині додаткових логістичних витрат, може мати катастрофічні наслідки.
«Водночас, з відкриттям морських портів, спостерігається відчутне пожвавлення в залізничних вантажоперевезеннях. У І-му півріччі 2024 року „Укрзалізниця“ отримала доходи від вантажних перевезень на рівні 43 млрд. грн. (+17% до попереднього року), та +3.1 млрд. грн. прибутку. Неприпустимо замість підвищення ефективності залізничної монополії безконтрольно та безкінечно розширювати базу витрат та роздувати собівартість, систематично заганяючи стратегічне підприємство у збитки», — наголосили у НАДПУ.

Курс долара в Україні до кінця року помірно зростатиме. НБУ рухається в напрямку поступової девальвації гривні.
Аналітики інвесткомпанії ICU оновили свій прогноз щодо курсу долара до кінця року. Раніше, згідно з їхнім прогнозом, очікувалося, що американська валюта досягне позначки 42,3 грн/долар, але тепер планку підняли до 42,6 грн/долар.
Зазначається, що валютний ринок продовжує працювати в умовах дефіциту, тому НБУ змушений щодня проводити інтервенції з продажу валюти. Останніми місяцями обсяги інтервенцій помітно зросли через розширення дефіциту зовнішньої торгівлі, збільшення попиту на валюту та ефектів валютної лібералізації.
Курс долара зріс на 12% з моменту відмови фіксованого курсу. НБУ дотримується режиму керованої гнучкості курсу, який передбачає, що Нацбанк компенсує структурний дефіцит на валютному ринку, зберігаючи певний рівень волатильності курсу. Вона зараз менша, ніж у роки до повномасштабної війни.
«Однак короткі епізоди швидкого ослаблення гривні призводили до значного зростання попиту на валюту з боку населення», — зазначили аналітики.