bonv

«Ми закликаємо Україну визначити чітку стратегію, завдання та часові рамки дій правоохоронних органів та органів державної влади для боротьби з нелегальною торгівлею в цих пріоритетних секторах. Бюро економічної безпеки України та Державні податкова та митна служби є невід'ємною частиною досягнення цієї мети», — йдеться у листі.

Український уряд втратив сотні мільйонів доларів податкових надходжень від тютюнових виробів на тлі стабільного зростання цієї кримінальної галузі", — йдеться у статті американського видання The Hill.
Європейське бюро по боротьбі з шахрайством заявило, що російське вторгнення в Україну розширило маршрути контрабанди тютюну, створивши проблему у всьому Європейському Союзі. Через розповсюдження цих незаконних продуктів країни-члени ЄС також втратили сотні мільйонів євро бюджетних надходжень.
«Європейські та українські органи влади повинні співпрацювати, щоб приборкати проблему незаконного тютюну», — зазначає видання.
Одна з причин появи і розквіту нелегального ринку — бездіяльність правоохоронної системи. Яскравий приклад — Винниківська тютюнова фабрика (ВТФ) у Львівській області. За даними дослідницької компанії Kantar, вона була і залишається одним з найбільших виробників нелегальних сигарет і одним з найбільших ухилянтів від сплати податків.
Як стало відомо журналу Forbes, посли країн «Великої сімки» (G7) надіслали листи прем'єр-міністру України, голові Офісу президента і ще низці урядовців та парламентарів з вимогою посилити боротьбу з контрафактом підакцизних товарів. На думку послів, боротьба з контрафактом має допомогти відновити втрачені доходи.

В українській владі немає твердої політичної волі вирішити проблему нелегального ринку тютюну, — ЗМІ
У європейській пресі періодично почали з’являтися публікації, в яких висловлюється занепокоєння щодо нелегального тютюнову ринку України. При цьому у цих публікаціях демонструється прямий зв’язок між західною допомогою Україні і її нездатністю наповнити власний бюджет, а також нездатністю захистити від контрафакту і контрабанди західні країни. Про це повідомляє РБК-Україна.
Так, доктор філософії, старший науковий співробітник Євразійської програми FPRI Стівен Дж. Бланк у своїй статті у виданні Eureporter зазначив, що У 2020 році Україна обігнала Китай і стала найбільшим джерелом нелегального тютюну в Європі та залишається такою.
«Для України незаконна торгівля тютюновими виробами призвела до втрат доходів у розмірі цілих 20,5 мільярда гривень (близько 480 мільйонів євро) у вигляді несплачених або недоплачених податків у 2022 році», — стверджує Стівен Дж. Бланк.
За його даними, легальний обсяг сигарет знизився на 46% за період із 2018 до 2022 року, а частка нелегальної торгівлі зросла з 2% у 2017 році до рекордно високого рівня 25,7% у жовтні 2023 року.
«Нелегальні сигарети, які становили чверть українського тютюнового ринку, виснажують цінні ресурси, необхідні для того, щоб допомогти Україні захистити себе від триваючого вторгнення Росії.

Антитютюнові активісти вкотре відмовилися звітувати за отримані $400 тис гранту у 2023 році.
Громадська організація «Життя» ще наприкінці лютого 2024 року обіцяла «відобразити у звітах» свої доходи й видатки за минулий рік, але досі цього не зробила у своєму фінансовому звіті за 2023 рік.

Говорячи про вимоги фермерів, прессекретар Підкарпатського воєводства Бартош Губернат зазначив, що стосовно збереження суми податку цього року на рівні 2023 року готують відповідний законопроєкт.
Через брак коштів у державному бюджеті проєкт було виключено з подальшої процедури. Незважаючи на це, фермери, які постраждали від несприятливої погоди, чия шкода становила понад 30% середньорічного врожаю, могли звернутися до Агенції з реструктуризації та модернізації сільського господарства по допомогу, яка еквівалентна сумі третього та четвертого внеску сільськогосподарського податку.
За словами Губерната, коли мова зайшла про угоду про вільну торгівлю ЄС з країнами МЕРКОСУР, прем'єр-міністр Дональд Туск і уряд «ясно дали зрозуміти, що ця угода не буде підписана».
Фермери заявили, що якщо угоди не буде досягнуто, вони мають намір протестувати цілодобово до кінця року.

Польські фермери заблокували пункт пропуску на кордоні з Україною.
Польські фермери заблокували пункту пропуску «Медика — Шегині» на польсько-українському кордоні. Акція протесту триватиме 48 годин з можливим продовженням.
«Сьогодні (23 листопада, — УНІАН) близько 10:00 польські мітингувальники приступили до блокування пункту пропуску „Медика-Шегині“. За попередньою інформацією, акція триватиме 48 годин із можливим подовженням», — йдеться в повідомленні ДПСУ.
При цьому зазначено, що наразі накопичення вантажівок перед пунктом пропуску на виїзд з України не спостерігається, а на в'їзд очікують близько 150 вантажівок.
Варто зазначити, що на в'їзд до Польщі не пропускатимуть транспортні засоби вагою понад 3,5 тонни, а на виїзд пропускатимуть по одній вантажівці на годину. Обмеження не поширюються на легкові авто та автобуси.
У свою чергу RMF FM пише, що акція фермерів почалася о 8:00. Вони блокують дорогу, що веде до прикордонного переходу з Україною. Водії, які бажають перетнути кордон, стикаються з серйозними труднощами.
За словами співорганізатора блокади, лідера «Обдуреного села» Романа Кондрува, фермери протестують, бо не виконана вимога зберегти рівень сільськогосподарського податку 2024 року на рівні 2023 року, а також через побоювання з приводу підписання Європейським союзом угоди про вільну торгівлю з країнами МЕРКОСУР. За даними ЗМІ, в акції протесту беруть участь 30 осіб.

Натомість на готівковому ринку варто очікувати вгамування попиту через «природні умови»: триває сезон всіляких знижок і бонусів, які об'єктивно впливають на збільшення кількості продавців валюти (частина громадян витрачатиме валютні заощадження для необхідних і бажаних для себе придбань та й на додачу підготувань до різдвяно-новорічних свят).
За прогнозом експерта, на валютному ринку з 25 листопада по 1 грудня очікуються коридори коливань курсів в діапазоні 41,2−41,7 грн/дол. та 43,5−45 грн/євро (на міжбанку) та 41,2−41,8 грн/дол. та 45−47,5 грн/євро (на готівковому ринку). Щоденні курсові зміни на міжбанку можуть складати до 0,05−0,15 грн, у банках — до 0,1−0,2 грн, в обмінних пунктах — до 0,3 грн. А тижневі курсові відхилення очікуються в межах 1−1,5% від початкового понеділкового курсу.
«Отже, ситуація на ринку характеризуватиметься малопомітними змінами на ринку, попри зовнішні інфляційні обставини. Ринок перебуває під надійним „захистом“, що виключає можливість обвалу гривні», — резюмував Лєсовий.

В останній тиждень осені не варто очікувати, що ситуація на валютному ринку зазнає особливих курсових змін, адже, як це спостерігалося протягом кількох місяців, Нацбанк зможе і на цей раз застосувати досить ефективну тактику стримування впливу інфляції на валютні показники.
Як розповів УНІАН начальник департаменту казначейства «Глобус Банку» Тарас Лєсовий, відтак, попри інформацію, що за підсумками 2024 року інфляція в країні пришвидшиться до 10%, ситуація на валютному ринку буде більш комфортною.
«Протягом тижня можливі незначні коливання курсів, як в бік зростання, так і в бік зменшення, однак вони не будуть рвучкими. Інакше кажучи, ринок житиме в м’яких умовах та під ретельним наглядом регулятора, який у випадку немотивованого і хаотичного зростання попиту, зможе оперативно втрутитися і поновити рівновагу між покупцями і продавцями», — сказав експерт.
За його прогнозом, з одного боку, курс поступово рухатиметься в бік 42 грн/дол., однак ці «рухи» не стануть надмірними. Банкір припускає, що, порівняно з 1 листопада (курс перебував на позначці 41,21 грн/дол.) офіційний курс долара 1 грудня складе 41,5−41,6 грн/дол. Тобто потенційне зростання курсів може бути до 1%.
«Варто також наголосити, що через період проплати податків, може знизитися пропозиція валюти від експортерів на міжбанку. А відтак роль регулятора на міжбанку може дещо зрости, щоб вгамувати можливий попит», — зазначив Лєсовий.

Екс-генеральний директор Оператора ГТС Сергій Макогон через Верховний суд України вимагає виплати йому премію в розмірі 10,53 млн грн після звільнення з державної компанії.
Про це свідчить ухвала Верховного суду України від вересня 2024 року.
Макогон судиться з державою за цю премію з лютого 2022 року. Перші дві інстанції у 2024 році визнали вимоги Макогона безпідставними, після чого він звернувся до Верховного суду.
За інформацією ЗМІ, екс-глава Оператора ГТС виїхав з України у вересні 2023 року та з того часу перебуває в Канаді. На судові засідання він не з’являється, його інтереси представляють адвокати.
У вересні Верховний суд відкрив провадження за позовом Макогона, однак дату наступного засідання суду ще не призначив.
Попереднє рішення суду за позовом колишнього керівника державної компанії, який виїхав до Канади, було ухвалене 16 липня 2024 року. Тоді Київський апеляційний суд повністю відхилив його позов і зобов’язав Макогона компенсувати державній компанії 60 тис. грн понесених витрат.
Нагадаємо, Сергій Макогон, перебуваючи в Канаді, активно критикує енергетиків у соціальних мережах, зокрема через дію графіків відключень світла.

Він підкреслив, що Рада з питань підтримки підприємництва вважає законопроєкт базовим і важливим для інвестиційної привабливості держави. «А що якщо ні? Завжди можна повернутися до радянського союзу… Там усе було державне…», — резюмує бізнесмен.
Як відзначає «Закон і бізнес», «Шабунін вже живе як при комунізмі: привласнив джип Nissan Pathfinder, який як гуманітарна допомога переданий для потреб ЗСУ, проходить службу де заманеться і коли заманеться й, на відміну від інших, не притягається за це до кримінальної відповідальності».
Нагадаємо, ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо Шабуніна, зокрема, про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипу Nissan Pathfinder.
Раніше Шабунін критикував християн за втрачену цінність шлюбу і поширення СНІДу через невпорядковані статеві стосунки.

Спілка українських підприємців обурена заявами антикорупціонера Віталія Шабуніна, який безпідставно розкритикував законопроєкт, що посилює права добросовісних покупців нерухомого майна.
Про це заявив член ради директорів Спілки Олександр Конотопський. Він спробував пояснити Шабуніну, що законопроєкт № 12089 був ініційований і розроблений Радою підтримки бізнесу.
«Ми робили його для бізнесу і за вимогою бізнесу. Це важливий крок у створенні сильної економіки. Будувати в Україні має стати легко. Приватна власність має бути захищеною», — пише Конотопський.
Річ у тім, що Шабунін звинуватив авторів проєкту нібито цей документ «допомагає забудовникам легалізувати найбільш уродські махінації з державною землею». Мовляв, запропоновані положення ускладнять державі процедуру вилучення майна. «Схоже, на думку Шабуніна, добросовісних набувачів державної та комунальної власності не може бути за визначенням», — пише «Закон і бізнес».
Конотопський нагадує, що Україна історично має проблеми з приватною власністю, і що один із прийомів рейдерів — «почати доганяти власника землі за те, що колись 10 років тому її якось не так вивели з державної власності».
«Якщо у людини те, що вона чесно купила, можна прийти і забрати — вона не буде нічого купувати… І як результат — нічого не буде створюватися. Така країна буде пустелею», — вважає Конотопський.

Разумков підкреслив, що представники влади виходять не з того, що вибори мають відбутися як демократичний процес, який забезпечить чесне волевиявлення всіх громадян України, у тому числі й тих, хто зараз боронить нас на фронті, і тих, хто виїхав і поки що не повернувся, а виходять з того, щоб зберегти, утримати, отримати по-новому той об'єм влади, який у них є сьогодні. І в цьому проблема та різниця в підходах.

Влада думає про вибори ще з осені 2022 року.
«Моя особиста думка, що вибори в Україні мають відбутися після завершення війни. Якщо згадати, що говорив Зеленський, то вони думають про вибори, починаючи з осені 2022 року. Вони хотіли провести вибори ще восени 2022 року, потім навесні 2023 року, далі восени того ж року, потім перенесли на весну 2024 року. Це таке виборче весінньо-осіннє загострення у представників влади. Зараз знову пішли ці розмови. Президент, коли говорить, що до виборів він готуватися не буде, то, здається, що він якраз і почав до них готуватися», — зазначив Дмитро Разумков.
На його думку, промова президента Зеленського щодо Плану стійкості більше нагадувала початок виборчої кампанії.
«Вони обіцяють, що будуть слідувати Конституції, але до цього не слідували, сьогодні не слідують і не будуть слідувати попри те, що президент Зеленський є гарантом Конституції. Щодо порушення законів, це кожного дня у нас відбувається. Свободи слова нема, лише декілька каналів показують те, що є правильним та чесним, не зважаючи чи це подобається їм, чи ні. А все інше — програма „Час“ з радянських часів під назвою Єдиний телемарафон. Фактично їм вдалося узурпувати медійний простір. І я думаю, що вони готуються до виборів. А завтра вони вийдуть і скажуть, що ситуація змінилася, тому треба проводити вибори, або ж скажуть, що міжнародні партнери тиснуть. Вони знайдуть, як це публічно пояснити», — прокоментував народний депутат.

Наразі ми можемо лише констатувати, що в тих документах, які оприлюднюють — чи нашій міжнародній аудиторії, нашим партнерам, чи внутрішній аудиторії - ознак того, що таке стратегічне розуміння існує у владному якомусь центрі, таке враження не складається. Є очевидно риторичні якісь реакції, спроба сказати суспільству те, що воно хоче, те, що воно готове почути, але за цим не відчувається, що влада розуміє, що вона робить сьогодні, і вона розуміє, що вона робитиме завтра", — сказав доктор політичних наук.

Не відчувається розуміння влади, що вона робить сьогодні, і що робитиме завтра.
Таку думку висловив шеф-редактор журналу «Країна «, доктор політичних наук Максим Розумний.
«Загалом ми судимо про ці всі ініціативи за назвою. Тобто, ми відштовхуємося, якщо, так би мовити, Саміт миру, то він має призвести до миру, хоча він не призводить, очевидно, до миру. Якщо План перемоги — то він має вести до перемоги, хоча там ніби не видно цього шляху до перемоги. І стійкість таким чином. Чому це помилково? Тому що насправді є певна логіка дій влади, владного центру, безвідносно до особи президента, чи хто її втілює, і є, так би мовити, піар-план для її просування у медійному просторі. От те, що ми бачимо, ці всі назви, це піар, це якась красива фраза, яка як лейбл наліплюється на цю річ, і її запускають в світ. А насправді там або, так би мовити, влада себе піарить, або це бюрократична машина, яка просто продукує, супроводжує свою діяльність якимись смислами, бюрократичними звітами, бюрократичними планами. Тому цей дисонанс завжди вводить нас в оману», — зазначив він.
Максим Розумний також висловив сумніви стосовно того, чи потрібні суспільству всі ці плани.
«А чи потрібно суспільству на сьогоднішній день таке комплексне розуміння, деталізоване — це велике питання. Тому що насправді, я тут згоден, є кризова ситуація, потрібно реагувати на кризу, потрібно реагувати на виклики. І при цьому відстежувати наш стратегічний інтерес і розуміння стратегічне від чого,