bonv

По темі є що сказати? Чи аби що ляпнути, як завжди? Відстань босяк…

Втім, експерт назвав два можливі фактори, які можуть пом’якшити підвищення цін.
«Може нафта доларів на п’ять-сім впаде і скрасить долю автолюбителів на 1−2 грн. Шанси на це я б оцінив у 50 відсотків, не більше», — вважає експерт.
Також Льоушкін зауважив, що ринок, розуміючи, що наближається хвиля, може рекордно закупити паливо, через що підвищення цін буде плавним. За його прогнозом, до середини лютого, оскільки зима це низький сезон і запаси будуть розтягуватись довше.
«У сухому залишку можна сказати одне — пристібайте ремені прямо з кінця грудня. Ще місяць порадійте цінам, ось акції, Чорні п’ятниці…може ще під Миколайчика щось вам запропонують», — додав він.

З початку 2025 року ціни на пальне можуть зрости на 4 гривні за літр. Подорожчання може спричинити одразу кілька факторів. Про це повідомив засновник логістичної групи компаній «Прайм», експерт паливного ринку Дмитро Льоушкін на своїй сторінці у Facebook.
Перший фактор, який вплине на ціни — це запровадження авансового платежу на прибуток АЗС.
«Кожна АЗС мають 60 тис. грн на місяць сплачувати податку на прибуток, не важливо є той прибуток чи ні. Закон на підписі, очікуємо от-от», — зазначив Льоушкін.
За його словами, це додасть до вартості пального приблизно 1 гривню за літр, але стосуватиметься лише дискаунтерів — заправок із низькими цінами.
Другий фактор — закон про мінімальні запаси пального.
«З 24 грудня цього року усі імпортери та виробники повинні 3% від обсягу десь там накопичувати та покласти на зберігання, або дати грошей, що скоріш за усе і буде. Це +1,5 грн до літра», — відмітив експерт.
Третій фактор — підвищення акцизів, яке заплановане на 1 січня 2025 року. Цей крок, за прогнозами, підніме вартість пального ще на 1,5 гривні за літр.
«Таким чином, літр новорічного палива 2025 року розливу буде коштувати на 4 грн дорожче», — підкреслив Льоушкін.

Також на запитання щодо того, чи рано чи пізно Україні все ж доведеться мобілізувати молодь, Попович зазначив, що все залежатиме від тривалості війни.
«Питання в термінах. Якщо вона буде затягуватися ще на рік, на два, на три, то в такому разі всі ми підемо, так чи інакше будемо мобілізовані. І до цього треба бути готовими. Якщо широкомасштабна війна затягнеться ще на три роки…, то, безумовно, доросле населення буде все більше і більше залучене до бойових дій», — підкреслив він.

Якщо війна в Україні триватиме ще кілька років, то всі так чи інакше будуть мобілізовані. Про це в ефірі «Київ 24» сказав військовий аналітик Денис Попович, відповідаючи на запитання щодо ініціатив зі зниження мобілізаційного віку до 18 років.
Посилаючись на дані від українських військових, він зазначив, що «молодь потрібна».
«Оскільки чоловік віком 45+, а тим паче, 50+, котрих зараз багато на фронті, — своїми фізичними даними він не може повною мірою виконувати ті обов’язки, які покладаються на піхотинців. А на піхотинців покладається основний тягар ведення бойових дій в полі», — сказав Попович.
Аналітик додав, що йдеться і про фізичну підготовку, і про загалом можливість «тягати важкі речі» та «бігти на великі відстані».
«Одна справа, коли це робить людина у віці 20−25 років, а інша справа, коли це робить людина у віці 45+. Ми чудово розуміємо, що різниця дуже велика. Особливо, якщо вже є певний набір хронічних захворювань, котрі взагалі впливають на стан здоров’я», — зауважив він.
Стосовно ініціативи мобілізації на фронт саме з 18-річного віку, Попович висловив думку, що «18 років, можливо, й мало». Військовий аналітик додав:
«20−22 роки, 25 років — зовсім інша свідомість у людини… Якщо тільки ти не доброволець, і ти хочеш піти на війну у 18 років — тоді інша справа. А для мобілізації - цілком можливо, що цього й малувато буде».

Світан наголосив, що є граничний вік, який пов’язаний з функціоналом організму — «психологічний та фізичний вік для нормальної служби в армії». Так, психіка людини готова виконувати бойові задачі та відповідати за підлеглих чи побратимів не раніше 21 року. При цьому фізіологічно людина здатна брати участь у бойових діях до 49 років.
«Вчитися воювати можна раніше — починаючи з 17 років, як закінчили школу, можна йти до спеціалізованих ВНЗ. Але потрапляти на лінію фронту із системою відповідальності за себе та побратимів раніше 21 року просто не можна. … Всі ці розповіді про зниження мобілізаційного віку до 18 років — це радше піарний, або ж антипіарний хід. Ну або ці люди взагалі не розуміють, як працює військова система», — резюмував експерт.

Оптимальний вік для призову до лав Збройних сил України — 21−49 років. Таку думку в інтерв'ю УНІАН висловив військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Роман Світан.
За його словами, в Україні не повинно бути примусової мобілізації, оскільки в армію мають потрапляти мотивовані, профпридатні люди, натомість «бусифіковані» не зможуть виконувати бойові задачі, адже у них немає мотивації.
«За статистикою, воювати може 1% від населення. В українських реаліях — це 300−350 тисяч людей. І щоб цей 1% залучити до армії, потрібен механізм мотивації. А наразі мотиваційний інструмент є лише один — це фінансове забезпечення. Перше, що треба зробити, — це підійняти виплати військовослужбовцям», — вважає аналітик.
Він також озвучив світові градації щодо зарплат для військових — так, у мирний час ця сума становить близько $3000 на місяць, а у воєнний час ця сума подвоюється:
«Це та сума, яку мають отримувати військові, які несуть службу, виконуючи бойові задачі в зоні бойових дій».

На «тисячу Зеленського» і кешбек майже ₴4 мільярди зняли з інших програм.
«Ну, а поки бізнесу і громадянам підвищують податки… То Кабмін вирішив забрати гроші з програми підтримки бізнесу та розмінування і відправити додаткові 3,8 млрд грн в цьому році на… кешбек і «1000 від Зеленського», — написав народний депутат Ярослав Железняк, посилаючись на відповідне розпорядження, яке опубліковане на урядовому порталі.
Згідно з текстом документу, передбачається перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:
зменшення обсягу видатків розвитку за програмою «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» на 99,8 млн грн;
зменшення обсягу видатків розвитку за програмою «Забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями» на 1,76 млрд грн;
зменшення обсягу видатків розвитку за програмою «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення» на 2 млрд грн.
За підписом Шмигаля.

Видання Forbes пише, що корекція цін на криптовалюти «стерла» близько 200 мільярдів доларів. Трейдери нервово спостерігають за тим, що відбувається з біткоїном після того, як криптомільярдер Майкл Новограц попередив, що ціна може впасти до 80 тисяч доларів, перш ніж відскочить назад.
«Майже весь кабінет міністрів володіє біткоїном і є прихильником цифрових активів», — сказав Новограц.
При цьому він вважає, що біткоїн зрештою подолає позначку в 100 тисяч доларів за біткоїн.
«Зазвичай при досягненні позначки в 100 тисяч доларів відбувається невеликий відскік», — сказав він. «Я не здивуюся, якщо ми піднімемося набагато вище. Ми перебуваємо в процесі встановлення цін. Пропозицій не так багато».
Однак інші спостерігачі за криптовалютним ринком також попереджають, що біткоїн може впасти набагато нижче, перш ніж відновиться.
Це пов’язано з геополітичним відкатом, який перетворився на ширший сценарій фіксації прибутку, якщо розглядати все ралі з 4 листопада. Це означає, що трейдери повинні приділяти більше уваги імпульсу біткоїна в районі 91 800 доларів (76,4% ралі). Без належної підтримки в цій області криптовалюта може впасти до 87 тисяч доларів (61,8%)", — сказав головний ринковий аналітик FxPro Алекс Купцикевич.

Український економіст і фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначив, що до кінця 2024 року курс долара може досягти рівня 42−43 гривні за долар.

У плані російської корпорації «Газпром» на 2025 рік не передбачається транзит газу в Європу через Україну.
Кремлівський правитель Путін запевняв, що Росія готова й надалі поставляти газ через Україну, однак знайома з планами газового гіганта людина розповіла Reuters інше. За її словами, базовим сценарієм Москви є відсутність транзиту через Україну після 31 грудня.
Очікується, що через це експорт у «далеке зарубіжжя», куди входять європейські країни та Туреччина, впаде на п’яту частину. Це включає поставки через газопроводи «Турецький» та «Блакитний потік», але не включає експорт до Китаю через газопровід «Сила Сибіру», який може сягнути 38 мільярдів кубометрів. Водночас у «Газпромі» вважають, що поставки до Туреччини навряд чи впадуть.

Ключові зусилля Тайвань має спрямувати на посилення протиповітряної оборони, берегової артилерії, а також йому варто запастися мінами, протикорабельними ракетами і безпілотниками. Це саме та зброя, яка буде ефективною в обороні, але водночас відносно недорогою.
Аналітики наголошують, що запастися зброєю Тайвань має завчасно, адже додаткові поставки стануть проблемними або неможливими, щойно на острів впаде перша китайська ракета — почнеться морська блокада острова, яку буде важко прорвати.
До того, ж є великі сумніви, що США за президенства Трампа схочуть і будуть здатні надати істотну військову допомогу острівній державі.
Девід Акс зазначає, що Тайвань має якомога швидше запастися зброєю, якщо він цінує свою незалежність і своє процвітання.
«Сильна американська підтримка» є найменш реалістичною частиною цього рецепту, — додає він.

«Годинник для Тайваню цокає»: Китай вже майже готовий до вторгнення, — The Telegraph
Китай вже майже завершив приготування своїх збройних сил та військової промисловості до спроби силового захоплення Тайваню. Про це говорять американські військові аналітики Ендрю Еріксон і Габріель Коллінз, нову публікацію яких коментує військовий оглядач The Telegraph Девід Акс.
«Комуністична партія Китаю, яка більше двох десятиліть зосереджена на створенні військової сили, здатної перетнути Тайванську протоку, висадитися на тайванських пляжах, а потім рушити на Тайбей, готується нарешті досягти своєї кінцевої мети: жорстоко „возз'єднати“ молоду демократію Тайвань з укоріненою автократією Китаю», — пише Акс.
Експерти наголошують, що Тайвань має сподівання, що США врятують їх від китайської навали. Однак схоже, що китайське вторгнення на острів може статися у момент найнижчого рівня американської сили та рішучості.
Еріксон і Коллінз зазначають, що Китай досяг «найдраматичнішого нарощування військової сили» у своїй новітній історії, і його армія швидко наближається до бажаних Пекіном можливостей.
«Годинник для Тайваню цокає. Тайвань повинен невпинно приділяти пріоритет своїй обороні там, де це найважливіше», — пишуть Еріксон і Коллінз. Острівній державі треба якнайшвидше перетворитися на «неїстівного дикобраза».

У підсумку обраний американський президент може використати заяву про готовність Заходу надати Україні стільки військової та фінансової підтримки, скільки необхідно для утримання лінії фронту, — як один зі способів тиску на Росію.
«У Росії врешті-решт закінчаться війська і гроші, тому в її інтересах домовитися про гідну угоду зараз», — зазначають експерти.
Така сума [300 мільярдів протягом 3 років] не тільки справить на Трампа враження, а й переконає Путіна, що Україна зможе витримати війну на виснаження.

Якщо Європа дасть обіцянку Сполученим Штатам Америки, що вона зможе знайти гроші для подальшого захисту України під час повномасштабної війни, обраний президент США Дональд Трамп зможе укласти вигіднішу угоду з кремлівським диктатором Володимиром Путіним, заявляють експерти.
Зокрема, ЄС міг би задіяти 300 мільярдів доларів заморожених російських валютних резервів, пише Reuters.
«Не тільки Україна нервує через те, що Трамп може піти на угоду щодо припинення вогню, вигідну російському президенту. Європейський союз, Велика Британія та інші європейські країни теж стурбовані. Угода, яка залишить Україну вразливою, буде погано позначатися на їхній безпеці», — йдеться в матеріалі.
Тож, повідомляється, що Європа має «серйозний стимул» переконати Трампа організувати більш гідну угоду, зокрема, за допомогою пошуку додаткових коштів для зміцнення обороноздатності України, якщо війна раптом затягнеться. Трампу також може сподобатися той факт, що більша частина будь-яких збільшених витрат дістанеться американським виробникам, оскільки Європа повільно розвиває власну оборонну промисловість, пише ЗМІ.