bonv

Банки посилять фінмоніторинг для операцій на суму понад 100 тисяч гривень, — ЗМІ.
«Спочатку може бути запроваджено ліміт 150 тис. грн на місяць із 1 січня 2025 року, а з 1 липня його буде знижено до 100 тис. грн на місяць», — повідомив один зі співрозмовників ЗМІ.
Інше джерело уточнило, що йтиметься не лише про перекази з картки на картку — P2P-операції, які НБУ вже обмежив 150 тис. грн на місяць в одному банку, а й про перекази IBAN:
«Перший місяць нацбанківських обмежень показав, що обсяг P2P-операцій знизився на 5,2 млрд грн, однак одночасно перекази IBAN зросли на 4 млрд грн».
Співрозмовники агентства зазначили, що обидві банківські асоціації - НАБУ та Асоціація українських банків — беруть участь у цій ініціативі, при цьому вже близько половини фінустанов попередньо схвалили її. Передбачається, що до меморандуму долучиться переважна більшість банків, і він може замінити відповідну регуляцію НБУ, дія якої спливає 1 квітня 2025 року.

Він навів ще один приклад: його знайомий військовий відкрито каже, мовляв, протримається зиму, а навесні «піде», бо вже три роки воює та втомився. При цьому Дикий стверджує, що кримінальної відповідальності такі військові не бояться.
«Людей, які пройшли „нуль“, нам з вами тут, у тилу, немає чим злякати. Вони пройшли той страх, який нам з вами не зрозуміти… Я б не радив поліцейським за ними приходити. Та поліцейські це розуміють, та не поспішають за ними…», — каже експерт.
Він пояснив, що проблема в іншому — військовим, які самовільно пішли з нуля, неважко смикнути чеку гранати — підірватися разом з правоохоронцями. «Вони свій страх вже пережили та для них життя вже не ту цінність має. Та того, може й тригірнути, що за ними прийшли дорослі мужики, які озброєні, але весь час були у тилу», — сказав ветеран.
Він наголошує, що до такого вкрай важкого психологічного, морального стану довело ставлення тилу.
«Тому мене не дивує, коли я бачу як повзе лінія бойового зіткнення на захід. Мене дивує, що вона так повільно повзе. Ми зараз у такому жахливому стані, як не були з весни 2022 року. От з тої пори у нас не було гіршої військової ситуації. Тільки тоді це було через те, що ми взагалі не планували воювати. Ми тоді збиралися шашлики смажити, за що дуже дорого заплатили. А зараз ми в найважчому стані виключно через те, що наш тил зриває мобілізацію», — акцентував експерт.

Українські військові, які самовільно залишають місця служби, перебувають у важкому психологічному стані та здатні на жахливі речі. Наприклад, відразу після бойового завдання екіпажі у повному складі залишають танки.
Про це журналістам розповів екскомандир роти батальйону «Айдар», директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий. «Мені розповідають жахливі речі, які рік тому були б неможливі», — наголосив аналітик.
За його словами, таке явище як самовільне залишення частини (СЗЧ) було завжди. Таке траплялося час від часу, бо «всі живі люди», але мали місце окремі випадки, кожен з яких пов’язаний з певною військовою частиною, проблемами в родині тощо. Одна наразі, як підкреслив Дикий, СЗЧ стало масовим, про що є інформація навіть у відкритих джерелах. Зокрема, за його словами, йдеться, що тільки за осінь цього року «розвернулося та пішло» більше військових, ніж за весь попередній рік. Ймовірно, це понад 100 тис. чоловік.
«Ще одне питання: як це відбувається. Як розповів мені товариш, якій служить в одній з танкових частин, приїжджає танк з бою — повертається після чергового завдання. Виходить екіпаж — 4 людини, чистять танк, задраюють його акуратно. Потім розвертаються та вчотирьох йдуть і кажуть: «Вибачте, нас дістало. Ми воюємо з весни 2022 року, ми вже кілька танків поміняли, ми в них горіли, нам за весь час не дали жодного поповнення…», — розповів Дикий.

4 тисячі доларів для вчителів (с) Вдумайтесь: за час повномасштабного вторгнення учительський склад України скоротився майже на 40 тисяч педагогів (на 12%), ще понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року. Математичне моделювання показує, що навіть за умови наповнення класів відповідно до законодавчих норм до 2030 року — тобто вже через п’ять років — країна може відчувати брак 108 тисяч педагогів!
Це прогноз, заснований на соціологічному дослідженні, яке «Освіторія» спільно з агенцією FAMA проводила майже рік.
Дослідження показало, що 80% опитаних не задоволені рівнем суспільної поваги до професії. Експерти погоджуються: професія вчителя в Україні має надзвичайно низький престиж насамперед через навантаження та рівень заробітної плати.
Дослідження також свідчить, що головними демотиваторами для вчителів є:
бюрократія (94% назвали її головною проблемою);
непропорційно мізерна заробітна плата;
надмірне навантаження.
Уявіть тільки — бюрократія перевершила зарплатне питання! Один із директорів шкіл в опитуванні зізнався, що іноді вся ефективність оцінюється місцевими чиновниками лише за кількістю паперів. І навіть найсильніші керівники навчальних закладів втрачають сили, намагаючись захистити педагогів від такого навантаження.

Хоча Зеленський сказав перед своєю переконливою перемогою 2019 року, що не балотуватиметься на другий термін, відтоді він заявив, що візьме участь у виборах, якщо вони відбудуться у воєнний час. Ендрю Вілсон, професор українських студій в Університетському коледжі Лондона зазначив:
«Багато розмов про дострокові вибори засновані на припущенні, що краще провести їх до того, як популярність Зеленського ще більше впаде. Президентська канцелярія цілком здатна урізати суперників».
Зазначається, що існує небезпека, що популярність Зеленського може впасти ще сильніше, якщо він продовжить слідувати пропозиції Вашингтона про те, що Україна повинна почати відправляти на фронт молодих людей.

Популярність Зеленського впала після майже трьох років війни: у The Times назвали причини.
Згідно з опитуванням громадської думки, опублікованим Центром соціального моніторингу в Києві, за його переобрання на другий термін проголосували б лише 16 відсотків. Опитування також засвідчило, що близько 60 відсотків воліли б, щоб Зеленський навіть не балотувався на переобрання.
Лідером опитування, який випередив Зеленського, з 27 відсотками виявився Валерій Залужний, колишній головнокомандувач українськими збройними силами, який з липня обіймає посаду посла у Великій Британії.
«Залужний, якого Зеленський звільнив у лютому після чуток про розбіжності з приводу ведення війни, також є найбільш довіреною фігурою України, як показало опитування. Хоча він ще відкрито не заявляв про будь-які політичні амбіції, його призначення на дипломатичну посаду в Лондоні багато аналітиків розцінили як спробу Зеленського відтіснити його на другий план», — ідеться у статті.
Зазначається, що, як і раніше, незрозуміло, коли українці зможуть обрати свого наступного президента. Термін повноважень Зеленського закінчився в травні, але нові вибори були припинені на невизначений термін відповідно до воєнного стану, введеного на початку російського вторгнення у 2022 році.

Депутатка Європейського парламенту Наталі Луазо запропонувала віддати Україні близько 300 мільярдів доларів заморожених активів РФ. На її думку, ці гроші можна використати для перемоги над окупаційною армією.
На дерибан нелохам з непрофанами.

Майже 80% українців у Польщі шукають роботу, або вже працюють. Тобто цей показник є вищим, ніж серед самих поляків.

Швейцарія має намір позбавити значну частину українців права на притулок.
Відтепер швейцарські міграційні органи розрізнятимуть українців в залежності від регіону, з якого вони виїхали.

Українські біженці в Німеччині повинні або знайти роботу, або повернутися додому. Про це заявив канцлер Олаф Шольц під час виступу в Бундестазі, якого цитує N-TV.
За його словами, Німеччина має подбати про те, щоб якомога більше українців та інших біженців вивчали німецьку мову та шукали роботу.
«Занадто багато людей були тут так довго, і їм варто почати працювати зараз», — сказав Шольц.

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що нелегітимний парламент не зможе обрати нового президента, відповідно, інавгурація не відбудеться, тому її мандат продовжиться до обрання нового президента новим парламентом.
Про це повідомило видання Sova.
«Я буду на чолі політичного процесу, залишаючись вашим президентом. Легітимного парламенту немає, тому нелегітимний парламент не може обрати нового президента, тож не може бути інавгурації. Мій мандат діє доти, доки не буде законно обраний парламент, який законно обере когось замість мене. Я з вами і буду з вами», — сказала президент.
За словами Зурабішвілі, протести зростають і серед державних службовців: люди йдуть у відставку, зокрема в дипломатичній спільноті, особливо в посольствах у Європейському Союзі.
«Це масовий загальнонаціональний протест проти узурпації влади і спроби перетягнути Грузію в Росію», — додала вона.

«Проте, якби бойові дії в Україні припинилися, деякі країни, зокрема Німеччина, Італія та Угорщина, чинили б величезний опір пропонувати Києву членство в Альянсі з огляду на ризик відновлення конфлікту з Росією — крок, який тоді втягне весь Альянс у пряму війну з Москвою», — підкреслила аналітикиня.
Як повідомляв УНІАН, президент України Володимир Зеленський розповів, що змусить його негайно підписати мир з РФ. За його словами, Київ готовий на припинення вогню без деокупації зайнятих росіянами територій, якщо решта України опиниться «під парасолькою» членства в НАТО.

Президент України Володимир Зеленський в нещодавньому інтерв'ю Sky News припустив, що може погодитися на тимчасове утримання Росією окупованої території України в рамках угоди про припинення вогню. Це говорить про те, що правитель Р Ф Володимир Путін може бути задоволеним. Таку думку висловив російський кореспондент видання Айвор Беннетт. За його словами, «Зеленський ніби першим моргнув — Путін буде задоволений».
«Як людина, яка не любить відступати, російський президент розцінить це як психологічну перемогу. Те саме стосується коментарів Зеленського про те, що він більше боїться втратити людей, ніж землю. Я очікую, що Москва захоче максимально використати це», — зазначив журналіст.
Між тим, на думку редактора відділу з міжнародних відносин видання Домініка Вагорна, Зеленський, схоже, натякає на можливість переговорів з Росією.
«Президент Зеленський іноді може бути загадковим. Але він, схоже, натякає принаймні на можливість переговорів із росіянами. … Для багатьох будь-яка угода, яка дозволить Росії зберегти те, що вона забрала неспровокованою силою, буде катастрофічною для заснованого на правилах світового порядку».
На це редакторка видання з питань безпеки та оборони Дебора Хейнс зазначила, що для такого типу мирної угоди обидві сторони мають піти на певні поступки. Вона нагадала, що запрошення приєднатися до НАТО вимагає згоди всіх 32 країн-членів і не може бути поширене на країну, яка перебуває у стані війни.

«Це означає величезний перерозподіл ресурсів на діяльність, яка не принесе середньострокового зростання — війну. Як і будь-яка бульбашка, вона лусне. Більша ймовірність, що вона лусне, коли нафта досягне $40−50 за баррель», — важає Рібакова.
(Варто додати, що Дональд Трамп обіцяв обвалити ціни на нафту після приходу до влади в США).
Професор російської та східноєвропейської політики в Інституті східноєвропейських досліджень Вільного університету Берліна доктор Олександр Лібман додає, що російська економіка страждає від гострої нестачі робочих рук. За його словами, це призводить до того, що підприємства просто не можуть збільшити випуск продукції, оскільки нікого поставити за виробничий верстат.
«Нестача робочої сили, швидше за все, покладе кінець періоду економічного зростання, підштовхнувши Росію до стагнації», — каже він.

Бульбашка може луснути: перегрітій економіці РФ загрожує обвал, — Newsweek.
Видання Newsweek опитало низку експертів, аби з’ясувати, в чому зараз найбільші проблеми російської економіки? Ось що вони розповіли.
Співзасновник Фонду Бориса Нємцова та колишній заступник голови Центрального банку Росії Сергій Алексашенко вказує на високу інфляцію, як головну економічну проблему в сьогоднішній Росії. Зростання цін, яке невпинно прискорюється усі останні місяці, не лише зменшує реальну купівельну спроможність доходів населення, але й змушує державний сектор скорочувати свої капітальні інвестиційні плани.
Центральний банк Росії намагається спинити інфляційне раллі, підвищуючи так звану ключову ставку, аби змінити баланс «попиту-пропозиції» грошей в економіці. Однак, на думку Алексашенка, метод явно не працює. «Інфляція підігрівається політикою „зброї, а не масла“, яка не чутлива до процентної ставки», — наголосив він.
Старша наукова співробітниця Інституту міжнародної економіки Петерсона Еліна Рібакова вказує на так званий перегрів економіки. як основну причину всіх бід.
Вона пояснює, що держава вкладає величезні гроші в оборонний сектор економіки, де відчувається дефіцит комплектуючих і робочої сили. Приплив грошей туди тягне за собою висмоктування цих дефіцитних ресурсів із цивільного сектора.