bonv

Риторика президента України про можливий результат конфлікту також змінилася. Якщо раніше він заявляв, що повернення до кордонів 1991 року є умовою початку переговорів, то тепер він говорить про необхідність «гарантій безпеки», нехай навіть повернення окупованих територій (близько 20% країни) доведеться відкласти до більш пізнього часу, домагаючись цього дипломатичним шляхом.
При цьому він продовжує бути обережним у своїх висловлюваннях про Дональда Трампа.
«Я думаю, що [Трамп] - людина сильна і непередбачувана», — сказав Зеленський в ефірі українського телебачення. Будучи обережним, він ніколи не дозволяв собі глузувань на адресу мільярдера, хоча, як актор і гуморист, міг собі це дозволити.
З моменту переобрання Дональда Трампа 5 листопада 2024 року схвальні висловлювання Зеленського почастішали.

Президент України Володимир Зеленський почав копіювати манери обраного президента США Дональда Трампа, використовуючи ненормативну лексику і лестощі у своїх висловлюваннях, зазначає Олександр Краєв з аналітичного центру Prism. У коментарі Le Monde, він наводить як приклад подкаст з американським інтерв'юером Лексом Фрідманом, на якому Зеленський дозволяв собі «більш прямі» вирази.
Крім того, український президент був одним із перших, хто привітав Трампа з перемогою на виборах, написавши: «Я ціную його прихильність і його підхід „мир через силу“ в міжнародних справах».
ЗМІ пише, що Зеленський також зробив «широкий жест», коли заявив, що саме Трамп міг би бути першим західним лідером, який прилетів би в Україну на літаку після закінчення війни. «Це був би справжній символ», — наголосив він. При цьому обраний американський президент ніколи не був у Києві.
«Зеленському вдалося вселити громадській думці України думку, що Трамп може принести «справедливий мир» у 2025 році. Однак це створює ризик появи «помилкових надій, адже сьогодні головне — зупинити [кремлівського диктатора Володимира] Путіна, а Трамп сам розуміє, що це вкрай складне завдання», — ідеться в матеріалі, зі слів колишнього посла України в США Олега Шамшура.

Він додав, що наразі відмови від долара США, як курсоутворювальної валюти, не станеться. Однак Україна декларує стратегічну мету, вектор розвитку, реалізація якого збігається зі стратегічним завданням стати повноправним членом Європейського Союзу.

Раніше у Національному банку України повідомили, що євро замінить долар як курсоутворювальну валюту. Зазначається, що це має статися непомітно для ринку. Рішення пояснили прагненням України вступити до Європейського Союзу та отримати доступ до його ринків.
Член комітету Верховної Ради з економічного розвитку, народний депутат від «Слуги народу» Богдан Кицак казав, що такий перехід забере близько 5−10 років.

За сприятливих воєнних та економічних обставин прив’язка гривні до євро може статися не раніше 2028 року.
Таку думку у переданому УНІАН коментарі висловив віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов. Разом з тим експерт вважає, що це ідеальний сценарій, реалізація якого вимагатиме дотримання щонайменше п’яти основних вимог:
«По-перше, кількість експортно-імпортних операцій в євро має суттєво переважити аналогічні показники в інших валютах, зокрема в доларах США. По-друге, поступ України до ЄС має бути не лише декларативним, а з максимальною інтеграцією всіх державних процесів, економіки, законодавства до норм і принципів європейської спільноти».
По-третє, за словами Мамедова, в Україні має настати мир з чіткими безпековими гарантіями, що унеможливлять у майбутньому будь-які зазіхання країни-агресора на українську державність.
Крім цього, необхідне залучення потужних саме європейських інвестицій у повоєнне відновлення та розвиток країни. Також Україна має відповідати засадничим демократичним принципам та постулатам ЄС, таким, як свобода слова, прозорість виборів, боротьба з корупцією тощо.
«Перехід на євро не варто сприймати як панацею. І вже точно мова не йде про відмову від гривні. Отже, громадянам не варто нервувати, скуповуючи євро. Це буде цілком природний та економічно зважений процес, про який громадяни дізнаються заздалегідь: на етапі бюджетного планування на майбутній рік», — зазначив Мамедов.

2025 року Міністерство економіки України запровадить новий податок для власників автомобілів віком до п’яти років, чия вартість перевищує три мільйони гривень.
Зазначається, що сума відрахувань становитиме 25 000 гривень на рік за кожен автомобіль.
У разі закінчення п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період від 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
Перелік моделей автомобілів, які підпадають під новий податок, стане відомий після 1 лютого 2025 року, коли Мінекономіки опублікує відповідний список.
Ймовірно, до цієї категорії увійдуть преміальні марки, такі як Audi, BMW, Mercedes-Benz, Porsche та інші.
Сплатити податок власники повинні протягом 60 днів після отримання відповідного повідомлення від податкової служби, але не пізніше 1 липня.
Нагадаємо, від 2025 року в Україні ввели нові податки для продавців нерухомості, зокрема, був збільшений військовий збір, ПДФО, внесок до Пенсійного фонду та державне мито.

Журналіст впевнений, якби влада чесно говорила суспільству, що це війна на роки, то у людини був би вибір: тікати з країни, якщо вона категорично не хоче воювати, або йти служити, тому що переховуватись роками не вдасться.
«Це абсолютно інше встановлення питання в діалозі з суспільством», — підсумував Віталій Портников.

«Якщо ви не можете його [мобілізаційний процес — ред.] організувати для тих категорій, які зараз підлягають мобілізації, то поза сумнівом, рано чи пізно вам доведеться ухвалювати непопулярні рішення, щоб мобілізувати певну кількість людей інших вікових категорій. Це дуже просто, це — математика», — пояснив Портников.
Він додав, що теоретично чоловіків призовного віку мало б вистачити для війни. Але доволі велика їх кількість намагаються уникнути мобілізації через бронювання, «зникнення з радарів» чи ще у будь-який спосіб.
«І це [ухилення від мобілізації - ред.] дійсно викликає співчуття у великої частки суспільства. Але треба розуміти, якщо ви співчуваєте, то наступні рішення влади будуть жорсткішими. І не тільки до вікових категорій, а й до гендерних. Це реальність, яка рано чи пізно настане.», — попередив журналіст.
І ще одна причина труднощів мобілізації - відсутність чесності та довіри.
«Коли ви кажете людям, що війна через пару місяців закінчиться, то ви дійсно зриваєте мобілізаційний процес, тому що люди вважають, що їм треба 2−3 місяці десь пересидіти. Ніхто з цих людей не думає, що їм доведеться переховуватись не пару місяців, а три-чотири роки. Вони щиро вірять, що через 2−3 місяці все закінчиться», — зазначив він.

Щоб подолати труднощі, з якими зіткнулась мобілізація, українська влада насамперед має чесно і відкрито розмовляти як зі своїми громадянами, так і з союзниками, щоб синхронізувати процеси та сформувати реальне уявлення про ситуацію на фронті та перспективи завершення війни.
Таку думку висловив журналіст Віталій Портников у подкасті «Діалоги з Портниковим» на «Радіо Свобода».
«Українське керівництво весь час говорить, що людей вистачає, але не вистачає зброї. Тому незрозуміло, чому тоді відбувається мобілізаційний процес, якщо людей вистачає. І чому тоді не відбувається демобілізація?», — зауважив Портников.
За його словами, влада навіть заявляє, що для тих, кого мобілізують зараз, немає зброї.
«Тоді що ці люди роблять у збройних силах? Навіщо тоді створювати нові бригади, якщо немає зброї? В цьому немає логіки. Ви маєте мобілізувати стільки людей, скільки у вас є ресурсу, щоб їх озброїти. І тоді говорите союзникам: „бачите, ми можемо мобілізувати ще, але нам не вистачає зброї“. А коли ви мобілізуєте все нових і нових людей і кажете союзникам, що цих людей замало, то вони вважають, що зброї вистачає. Тобто, треба якось синхронізувати уявлення про це», — вважає журналіст.
Втім, на його думку, головна проблема мобілізації - це сам мобілізаційний процес, точніше його погана організація.

Майже дві третини (61%) українських біженців хочуть повернутися на батьківщину. Про це свідчать результати опитування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, повідомляє Укрінформ.
«Наша ціль полягає не в тому, щоб ці люди були біженцями назавжди. Ми хочемо створити умови для цих людей, щоб вони повернулися до України. Це те, чого потребує Україна, і це те, чого ці люди бажають», — заявив Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді.

«В армії 900 тисяч осіб, а воюють 200−250 тисяч»: Сазонов про військових у тилу.
Більша частина українських військових перебуває в тилу, поки невеликий відсоток бійців воює на фронті.
Про це заявив військовослужбовець ЗСУ і політолог Кирило Сазонов в ефірі «Київ24».
«Коли я в листопаді ночував у себе вдома в Бучі, я просто шокований був від тієї кількості військових, яких я побачив у Києві, Ірпіні та Бучі. Дуже багато молодих хлопців, молодих офіцерів, на непоганих машинах. Значно більше, ніж у нас на фронті», — сказав він.
Військовий додав, що схожа ситуація була, коли російські окупанти штурмували Бахмут. За його словами, тоді для ротацій не вистачало бійців, але в сусідніх містах, далі від лінії фронту, перебувала велика кількість військовослужбовців.
«У нас армія тисяч 900 осіб, приблизно, у Збройних силах України, а воюю десь 200−250 тисяч солдатів. Я не розумію, навіщо нам стільки військових у тилу», — підкреслив Сазонов.
Військовий вважає, що Генштаб чинить правильно, коли проводить перевірки військовослужбовців на те, наскільки сильно вони потрібні на своїх місцях.
«Якщо людина не потрібна в тилу, а вона військовий, який отримує зарплату, форму, їжу, стаж, пільги і повагу від суспільства за те, що захищає державу, а на фронті за три роки жодного разу не був — мене це обурює, Генштаб і суспільство», — заявив він.

В Україні за 2024 рік у готівковому обігу на 24,5% скоротилася кількість банкнот номіналом у 200 гривень. НБУ поступово вилучає старі купюри, а також відбулося часткове заміщення банкнотами номіналом 1000 гривень.
У пресслужбі Національного банку України повідомили, що зменшилася кількість банкнот номіналами 10 і 5 гривень — на 15% і 11% відповідно. Ці купюри вилучають з обігу, бо їх замінюють монетами відповідного номіналу.
При цьому в Україні зростає попит на банкноти в 1000 гривень, що є наслідком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Річ у тім, що в таких умовах люди надають перевагу великим номіналам для заощаджень.
За даними НБУ, в обігу найбільше банкнот номіналом 500 гривень, монет — номіналом 10 копійок, а найменше — банкнот номіналом 50 гривень, монет — номіналом 10 гривень.

Згідно з підрахунками Bloomberg, торік обсяг таких облігацій у складі ФНД зріс на 50%, а з початку 2022 року — в чотири рази.
Bloomberg наголошує, що за підрахунками російського ж Центробанку, існує потенційний сценарій повного виснаження Фонду національного добробуту вже у 2025 році. Це станеться при «значному погіршення зовнішніх умов» і обвалу цін на нафту.
Як писав УНІАН, Росія створила приховану схему фінансування витрат на війну, що дало змогу збільшити фактичний військовий бюджет вдвічі. Колишній фінансист Morgan Stanley і Bank of America Крейг Кеннеді звернув увагу, що за час війни військові заводи РФ отримали пільгових кредитів на суму, яка дорівнює військовому бюджету РФ за цей час.
Однак ця схема несе в собі очевидні ризики. Окрім стимулювання інфляції, яка вже стала проблемою для економічної системи РФ, роздача пільгових кредитів неплатоспроможним військовим заводом створює загрозу банківського та фінансового колапсу в Росії. Уникнути цього можна, якщо погашати ці кредити буде федеральний бюджет. Але тоді в ньому не залишиться грошей ні на що інше.

Нафтогазова «заначка» Путіна рекордно скоротилася і може скінчитися у 2025-му, — Bloomberg.
Минулого року Росія витратила майже чверть ліквідних резервів так званого Фонду національного добробуту (ФНД), тобто надприбутків від експорту нафти і газу, накопичених протягом перших 20 років правління Володимира Путіна. Про це пише Bloomberg, посилаючись на дані Міністерства фінансів РФ.
Зазначається, що у номінальних цифрах загальний розмір російського ФНД у минулому році майже не змінився і становив близько 12 трильйонів рублів (117 мільярдів доларів). Однак ситуація виглядає інакше, якщо брати до уваги лише грошові запаси та ходові цінні папери, тобто високоліквідні активи, які можна легко пустити на оплату поточних витрат. Ці активи за минулий рік скоротилися на 24% і склали 3,8 трильйона рублів станом на 1 січня цього року.
А загалом за час повномасштабної війни високоліквідні активи ФНД скоротився на 57%: перед вторгненням вони становили 8,9 трлн рублів.
Як зазначає Bloomberg, російський ФНД відчуває тиск через підвищені бюджетні витрати, пов’язані з потребами військових. Російському Мінфіну довелося витратити 1,3 трильйона рублів з ФНД на покриття дефіциту бюджету у минулому році.
При цьому частину ФНД складають облігації, випущені для оплати масштабних інфраструктурних проектів. Простіше кажучи, це боргові розписки, які будуть погашені колись в майбутньому, якщо все піде добре.

В ЗСУ втричі більше людей працює в штабах, ніж на фронті. Треба проводити аналіз, щоб замінити військових.
Про це сказав нардеп Сергій Євтушок.
Нардеп наголосив, що з ПСУ у піхоту переводять фахівців, без яких просто неможливо обслуговувати авіацію.
«Ми, як суспільство, маємо отримати відповідь: чия це вказівка? Бо заяви президента та Сирського — це дуже класно. А хто ж давав таку команду з Повітряних сил забрати спеціалістів-техніків? Конкретне прізвище», — каже Євтушок.
Він наголошує: потрібно проводити комплексний аналіз. Починати треба з того, що відбувається в штабах, які розташовані у тилу.
«Втричі більше людей працює в штабах, ніж у зоні бойових дій. Нібито у ЗСУ, але по факту — десь на західних рубежах», — констатував народний депутат.
Зокрема, вважає Євтушок, слід звернути окрему увагу на пенсіонерів — представників силових структур.
«Вони у 35−40 років вийшли на пенсію. Багато з них воює, я знаю. Вони мобілізовані й служать. Але багато з них без проблем перебувають на пенсії. Вони могли б замінити», — підсумував Сергій Євтушок.

Це мільйони робочих місць. Це приклад того, як можна захищати національні інтереси й будувати сильну державу", — наголосила вона.
Тимошенко також повідомила, що команда «Батьківщини» подала заяву до Конституційного суду з метою скасування законів, які, за її словами, позбавляють Україну суверенітету й дозволяють міжнародним корпораціям управляти нашими ресурсами.
«У нас також є підготовлена заява про злочин до Національного антикорупційного бюро щодо незаконної корупційної оборудки з титаново-цирконієвою галуззю, яку продали за копійки, в той час, коли вона коштує мільярди доларів. Зараз ми готуємо аналогічну заяву про злочин стосовно корупційного розбазарювання наших літієвих покладів», — повідомила Тимошенко.