8 січня 2013, 13:54
Роз'яснення щодо практичного застосування окремих вимог порядку проведення валютно-обмінних операційУ зв'язку із запитами банків щодо практичного застосування деяких норм Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 N 502 ( z0021-03 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.01.2003 за N 21/7342 (далі - Інструкція), Національний банк України надає такі роз'яснення. 1. Щодо переліку документів, які посвідчують особу та підтверджують її резидентність під час проведення операцій, зазначених в абзацах третьому - шостому пункту 1.2 Інструкції ( z0021-03 ). Резидентність підтверджується: для фізичної особи — резидента паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон без відмітки, що підтверджує постійне проживання за кордоном, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, що видане в Україні, посвідченням біженця, що видане в Україні, національним паспортом громадянина іншої держави з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання разом з посвідкою на постійне проживання; для фізичної особи - нерезидента — національним паспортом громадянина іншої держави, паспортом громадянина України для виїзду за кордон з відміткою в паспорті про постійне проживання за кордоном. З метою забезпечення контролю за дотриманням цієї вимоги касовий працівник під час здійснення валютно-обмінної операції на суму, що не дорівнює і не перевищує 150000 гривень, знімає копію першої і другої сторінки паспорта громадянина України. У разі пред'явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон або національного паспорта громадянина іншої держави касовий працівник знімає копію першої сторінки та за наявності відмітки про постійне місце проживання також і цю сторінку. 2. Щодо документів, які повинні надавати малолітня та неповнолітня особа у випадку здійснення валютно-обмінної операції. Під час здійснення валютно-обмінної операції малолітньою особою у кожному окремому випадку уповноважений банк (фінансова установа) повинен вирішувати це питання з батьками (законними представниками) цієї малолітньої особи. Неповнолітньою особою, згідно зі статтею 32 Цивільного кодексу України ( 435-15 ), є особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Така особа має право самостійно розпоряджатись своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, у тому числі і в іноземній валюті. Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII ( 2503-12 ), паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України паспортною службою органів внутрішніх справ після досягнення 16-річного віку. Тобто, резидентність неповнолітньої особи, яка досягла 16-річного віку, може бути підтверджена паспортом громадянина України. При цьому, зважаючи на вимоги пункту 3 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон ( 2503-12 ), який передбачає можливість оформлення паспорта громадянам України для виїзду за кордон особам, які не досягли 16-річного віку, визначення резидентності такої особи, може здійснюватись на підставі паспорту громадянина України для виїзду за кордон. 3. Щодо проведення валютно-обмінної операції у разі відсутності у паспорті даних про реєстрацію місця проживання. Інструкція ( z0021-03 ) не ставить можливість фізичної особи здійснити валютно-обмінну операцію у залежність від наявності у її паспорті громадянина України відмітки про реєстрацію постійного місця проживання. 4. Під час здійснення валютно-обмінних операцій на суму, що дорівнює або перевищує 150000 гривень, копії документів, на підставі яких банком (фінансовою установою) здійснена ідентифікація фізичної особи, мають зберігатися в документах дня банку. 5. Щодо проведення валютно-обмінної операції на підставі паспорта громадянина України, в якому не вклеєна фотокартка при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку зазначаємо, що відповідно до пункту 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII ( 2503-12 ), паспорт, в якому не вклеєно нових фотокарток, вважається недійсним. 6. Щодо проведення повторної ідентифікації клієнта. Відповідно до частини 13 статті 9 розділу I Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» ( 249-15 ) ідентифікація клієнта не є обов'язковою у разі проведення фінансової операції особами, які раніше були ідентифіковані. Якщо фізична особа, яка звернулась до банку (фінансової установи) з метою проведення валютно-обмінної операції, раніше була ідентифікована банком (фінансовою установою), то банк (фінансова установа) проводить валютно-обмінну операцію для такої фізичної особи без додаткової ідентифікації. Працівник банку (фінансової установи) має забезпечити наявність в документах дня банку (фінансової установи) копії документа особи, яка здійснила валютно-обмінну операцію, без додаткової ідентифікації. 7. Щодо оформлення довідки за формою N 377 ( z0021-03 ) у разі купівлі банком (фінансовою установою) залишку в іноземній валюті, меншого ніж номінальна вартість мінімальної банкноти. Відповідно до пункту 5.2 Інструкції довідка за формою N 377 ( z0021-03 ) видається банком (фінансовою установою) фізичній особі — нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Під час здійснення касової операції з видачі клієнту іноземної валюти (наприклад, при виплаті переказу), залишок суми в іноземній валюті, номінальна вартість якої менша, ніж номінальна вартість мінімальної банкноти відповідної іноземної валюти, викуповується банком (фінансовою установою) у клієнта за гривні. З огляду на те, що по суті банк викуповує іноземну валюту, яка фактично не видається фізичній особі, у даному випадку фізична особа - нерезидент зворотній обмін здійснювати не буде, і тому довідка за формою N 377 ( z0021-03 ) не оформлюється. 8. Щодо курсу, який повинен застосовуватись при визначенні гривневого еквіваленту суми валютно-обмінної операції під час купівлі-продажу готівкової іноземної валюти. Операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти здійснюються за курсом, що установлюється банком (фінансовою установою). Під час розрахунку гривневого еквіваленту суми операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти використовується встановлений банком (фінансовою установою) курс. 9. Щодо проведення операцій сторно та зворотного обміну невикористаних коштів у гривнях на готівкову іноземну валюту через банківські автомати самообслуговування зазначаємо, що зазначені операції через банкомати не здійснюються. Перший заступник Голови Ю.В.Колобов
3