Прочитал довольно интересный отчет (Проект USAID «Трансформація фінансового сектору» Недержавне пенсійне забезпечення в Україні: оцінка та рекомендації) всем желающим вступить и вступившим в НПФ.
http://www.fst-ua.info/wp-content/uploads/2019/07/Voluntary_Private_Pensions_in_Ukraine-Assessment_jul2019_ua.pdf
- Денис Довбыш
- 30 липня 2019, 21:31
- Денис, Донецк
Ответ эксперта
- uainvestor
- 20 серпня 2019, 14:15
Дякую, Денисе, за небайдужість до питань НПФ. З цікавистю переглянув вказаний вами матеріал.
Як звичайний український інвестор, я учасник (і вкладник) кількох НПФ, і тому наведений звіт мене не здивував, бо ще раніше прочитав інший матеріал: https://www.stockworld.com.ua/ru/news/stoi-tam-idi-siuda-ili-uzhie-sieghodnia-sdielai-zavtra, що показав мені звідки дме вітер. А шапка, як відомо, горить на злодієві, ось один з них себе і виказав.
Так от, я лише інвестор, а справжній експерт (Юрій Бурков) пише наступне: Стосовно «дослідження» USAID — це тенденційне дослідження, яке мало на меті просування централізованої моделі накопичення із залученням іноземних компаній. При проведенні «дослідження» вони не опитували експертів, а використовували виключно відкриті джерела. При цьому навіть не зверталися із запитами про надання публічної інформації до Нацкомфінпослуг та НКЦПФР. Цікаве також є посилання на соцопитування — одне питання «ви щось знаєте про НПФ?», а друге — «ви б довірили кошти НПФ?». Тобто у людини, яка нічого не знає про НПФ, питають чи довірила б вона йому кошти. І на результатах цього опитування роблять глибокі висновки.
Модель, яку просувають вони, в двох словах має такий вигляд:
1. кошти централізовано збираються в один фонд
2. наймаються КУА (по вимогам — лише іноземні), які керують частинами цього фонду
3. пріоритетне інвестування в іноземні активи
Тобто,
1. ми беремо на заході кредити під, припустимо, 7% на фінансування дефіциту бюджету (в тому числі на виплату пенсії)
2. ми розміщаємо свої кошти на заході під, припустимо, 4%
3. інвестування в нашу економіку постійно скорочуються
4. дефіцит бюджету постійно зростає
5. коли наближається дефолт ми знімаємо мораторій на землю та розраховуємся нею по кредитам
Вітчизняні НПФ є суттєвою перешкодою для реалізації такої моделі тому, що
1. кошти збираються і обслуговуються вітчизняними компаніями
2. кошти інвестуються переважно у вітчизняні активи
3. тиск попиту на фондовому ринку породжує пропозицію — з'являються нові інструменти, вітчизняна економіка починає активно використовувати вітчизняний фондовий ринок як джерело фінансових ресурсів
4. внутрішні інвестиції зростають
5. зовнішні запозичення падають
7. залежність України від світових фінансових структур знижуються
Ось така, Денисе, «Санта-Барбара» виходить. Виявляється, іноді корисно дивитись не деяки речі глибше і ширше, а не так, як у нас водиться, — «широко заплющеними очима».
Як звичайний український інвестор, я учасник (і вкладник) кількох НПФ, і тому наведений звіт мене не здивував, бо ще раніше прочитав інший матеріал: https://www.stockworld.com.ua/ru/news/stoi-tam-idi-siuda-ili-uzhie-sieghodnia-sdielai-zavtra, що показав мені звідки дме вітер. А шапка, як відомо, горить на злодієві, ось один з них себе і виказав.
Так от, я лише інвестор, а справжній експерт (Юрій Бурков) пише наступне: Стосовно «дослідження» USAID — це тенденційне дослідження, яке мало на меті просування централізованої моделі накопичення із залученням іноземних компаній. При проведенні «дослідження» вони не опитували експертів, а використовували виключно відкриті джерела. При цьому навіть не зверталися із запитами про надання публічної інформації до Нацкомфінпослуг та НКЦПФР. Цікаве також є посилання на соцопитування — одне питання «ви щось знаєте про НПФ?», а друге — «ви б довірили кошти НПФ?». Тобто у людини, яка нічого не знає про НПФ, питають чи довірила б вона йому кошти. І на результатах цього опитування роблять глибокі висновки.
Модель, яку просувають вони, в двох словах має такий вигляд:
1. кошти централізовано збираються в один фонд
2. наймаються КУА (по вимогам — лише іноземні), які керують частинами цього фонду
3. пріоритетне інвестування в іноземні активи
Тобто,
1. ми беремо на заході кредити під, припустимо, 7% на фінансування дефіциту бюджету (в тому числі на виплату пенсії)
2. ми розміщаємо свої кошти на заході під, припустимо, 4%
3. інвестування в нашу економіку постійно скорочуються
4. дефіцит бюджету постійно зростає
5. коли наближається дефолт ми знімаємо мораторій на землю та розраховуємся нею по кредитам
Вітчизняні НПФ є суттєвою перешкодою для реалізації такої моделі тому, що
1. кошти збираються і обслуговуються вітчизняними компаніями
2. кошти інвестуються переважно у вітчизняні активи
3. тиск попиту на фондовому ринку породжує пропозицію — з'являються нові інструменти, вітчизняна економіка починає активно використовувати вітчизняний фондовий ринок як джерело фінансових ресурсів
4. внутрішні інвестиції зростають
5. зовнішні запозичення падають
7. залежність України від світових фінансових структур знижуються
Ось така, Денисе, «Санта-Барбара» виходить. Виявляється, іноді корисно дивитись не деяки речі глибше і ширше, а не так, як у нас водиться, — «широко заплющеними очима».
Следить за новыми комментариями
Щоб залишити коментар, потрібно
увійти або
зареєструватися
Коментарі - 1
https://voxukraine.org/uk/nederzhavni-pensijni-fondi-pokarati-ne-mozhna-pomiluvati/?fbclid=IwAR2MGHmOub4fu8itWHetokZ6hEYACnf-YbH4zf20l19hINW80QFmVNnJdII