Здрастуйте, Олеся!
Ще одне запитання на ту ж тему. Я — покупець, але не бачу причин не допомогти подавцю (прості сільські люди) заплатити менше податків. Як я зрозумів, держмито і НДФЛ сплачуються з суми, яка вказана в договорі купівлі-продажу ділянки. Чи є спосіб вказати в договорі оціночну вартість, а не фактичну (більшу), і убезпечити себе від визнання продавцем договору недійсним в майбутньому? На протязі якого часу продавець має це право?
Дякую!

Доброго дня!

1. Згідно п. 172.3. ПКУ, -" Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не
нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону".
Таким чином, ви можете вказати в договорі оціночну вартість ділянки, але не нижче оціночної.

2. Відповідно до п. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України (ЦКУ), — Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Статтею 215 ЦКУ встановлено: Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, ящо договір був укладений згідно всіх встановлених вимог щодо форми, змісту, нотаріально посвідчений, то такий договір є дійсним.
Продавець або покупець при наявності підстав для визнання договору недійсним можуть звернутись до суду протягом 3-х років.