- Анна Абрамова
- 2 грудня 2014, 20:26
- Анна, киев
Добрый вечер! Я 17 июля платила «міський комерційний банк» в пенсионый и единый налог, мне дали квитанции и я была спокойна. В октябре здавла отчет в налоговой, мне сказали что деньги не дошли. Я начала звонить в банк, мне сказали приехать написать заявление на возвращение денег. Я написала 17 сентября заявление и ждала больше месяца письменный ответ. Ответили что деньги отдадут в ближайшие время, я постояно им звонила на горячую линию, они говорили что центральное отделение переехало и времено не работает, это еще где то было около месяца, потом они якобы открылись в конце ноября, скали что в начале декобря можно приезжать и частями забирать выплаты, потом их ответ был что можно уже не приезжать им нечем выплачивать выплачивать и вообще банк больше не работает, теперь даже на горячию линию нельзя дозвонится. Что мне делать? кто мне вернет мои деньги? Куда обращатся?
Ответ эксперта
- Константин Пильков
- 2 грудня 2014, 21:49
Доброго дня, пані Анно!
Скоріше за все Вам не варто було писати заяву, яку вимагав банк. Справа в тому, що банк, прийнявши від Вас кошти, повинен був здійснити переказ протягом строку, визначеного у статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у день прийняття коштів або на наступний день, якщо коротко). Далі, якщо банк не виконує переказ, саме він, а не Ви, несе відповідальність
Відповідно до п. 129.6. Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Ця норма стосується єдиного податку
Те ж стосується і єдиного соціального внеску:
Відповідно до частини 12 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції:
1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.
Таким чином, саме банк ніс би відповідальність за несвоєчасне зарахування сплачених Вами коштів до бюджету. Податкові органи з цього приводу надавали численні роз'яснення, у яких вказували, що платнику податків у таких ситуаціях необхідно надавати до податкових органів підтвердження сплати податків (платіжні доручення, квитанції) і до них відповідальність не застосовується. Власне, працівник ДПІ, який повідомив Вам про ненадходження коштів, міг Вас з цього приводу проконсультувати, щоб Ви надали ці підтвердження, а далі ДПІ мала справу з банком самостійно, а не перекладала пробелму на Вас. Банк, який запропонував Вам надати заяву на повернення коштів, скоріше за все, вирішив відмежуватися від відповідальності. Зараз Вам варто згадати, яку дату Ви вказали у заяві і чи проставили її взагалі. Справа в тому, що інційований переказ може бути відкликаний. Цілком можливо, що банк може скористатися Вашою заявою, датованою днем, коли Ви ініціювали переказ (сплатили податко і ЄСВ у банку), і заявити, що перекази були Вами відкликані у той же день. Так банк перекладає відповідальність на Вас. Якщо ж заяви були датовані значно пізнішою датою, є шанси стверджувати, що вони не повинні бути прийняті банком, оскільки подані поза строком, протягом якого переказ повинен бути завершений. У цьому випадку Вам варто надати до ДПІ копії квитанції з посиланням на норми, які я навів вище, аби ДПІ самостійно «розбиралась» з банком. Вони це не люблять, але це їх обов'язок, який Вам не варто було брати на себе з такими клопотами.
З повагою,
Костянтин Пільков
Скоріше за все Вам не варто було писати заяву, яку вимагав банк. Справа в тому, що банк, прийнявши від Вас кошти, повинен був здійснити переказ протягом строку, визначеного у статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (у день прийняття коштів або на наступний день, якщо коротко). Далі, якщо банк не виконує переказ, саме він, а не Ви, несе відповідальність
Відповідно до п. 129.6. Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Ця норма стосується єдиного податку
Те ж стосується і єдиного соціального внеску:
Відповідно до частини 12 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції:
1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.
Таким чином, саме банк ніс би відповідальність за несвоєчасне зарахування сплачених Вами коштів до бюджету. Податкові органи з цього приводу надавали численні роз'яснення, у яких вказували, що платнику податків у таких ситуаціях необхідно надавати до податкових органів підтвердження сплати податків (платіжні доручення, квитанції) і до них відповідальність не застосовується. Власне, працівник ДПІ, який повідомив Вам про ненадходження коштів, міг Вас з цього приводу проконсультувати, щоб Ви надали ці підтвердження, а далі ДПІ мала справу з банком самостійно, а не перекладала пробелму на Вас. Банк, який запропонував Вам надати заяву на повернення коштів, скоріше за все, вирішив відмежуватися від відповідальності. Зараз Вам варто згадати, яку дату Ви вказали у заяві і чи проставили її взагалі. Справа в тому, що інційований переказ може бути відкликаний. Цілком можливо, що банк може скористатися Вашою заявою, датованою днем, коли Ви ініціювали переказ (сплатили податко і ЄСВ у банку), і заявити, що перекази були Вами відкликані у той же день. Так банк перекладає відповідальність на Вас. Якщо ж заяви були датовані значно пізнішою датою, є шанси стверджувати, що вони не повинні бути прийняті банком, оскільки подані поза строком, протягом якого переказ повинен бути завершений. У цьому випадку Вам варто надати до ДПІ копії квитанції з посиланням на норми, які я навів вище, аби ДПІ самостійно «розбиралась» з банком. Вони це не люблять, але це їх обов'язок, який Вам не варто було брати на себе з такими клопотами.
З повагою,
Костянтин Пільков
Следить за новыми комментариями
Щоб залишити коментар, потрібно
увійти або
зареєструватися
Коментарі - 1