Доброго дня, Ольго!

Є принаймні два підходи до Вашого питання.

Позиція ДПА, яку ми вважаємо помилковою, полягає у такому: у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування, то за отриманою податковою накладною від перевізника експедитор не має права на формування податкового кредиту. Об'єктом оподаткування ПДВ при виконанні договору транспортного експедирування є кошти, що надходять експедитору від замовника-резидента за належне виконання договору транспортного експедирування. Оскільки у плату експедитору не включаються витрати, понесені таким експедитором на оплату послуг з міжнародного перевезення вантажів перевізником, який залучений до виконання договору транспортного експедирування, то експедитор не повинен нараховувати податкові зобов'язання на зазначені послуги з перевезення та виписувати податкову накладну замовнику-резиденту.

А є позиція смілива і правильна. З огляду на неї Ваші дії є правильними.
Відповідно до п. 189.4 Податкового кодексу України експедитор нараховує податкові зобов’язання в порядку, встановленому статтею 187 ПК України, тобто в загальному порядку. А відповідно пп. «а» пп. 195.1.3 ПК України, на який Ви правильно посилаєтесь у своєму запитанні, за ставкою 0% оподатковується постачання послуг міжнародного перевезення без прив’язки до особи, яка здійснила постачання. У вказаному пункті відсутня умова, що ставку 0 % може застосовувати лише перевізник.

Суди у цьому питанні ще не мають якоїсь усталеної практики.

З повагою,
Костянтин Пільков