На кожного найманого працівника підприємець-роботодавець зобов’язаний отримати в податковій інспекції, де він перебуває на обліку, довідку про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку (п. 4 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року № 599). Така довідка має зберігатися в підприємця і є документом суворої звітності. У разі звільнення працівника з роботи довідку слід здати в податкову інспекцію.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 24 КЗпП, приймаючи на роботу найманого працівника, підприємець зобов’язаний укласти з ним письмовий трудовий договір, а протягом тижня від часу фактичного допуску працівника до роботи — зареєструвати цей договір у центрі зайнятості за місцем свого проживання. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260 (далі — Наказ № 260) затверджено форму трудового договору, яку слід використовувати, коли підприємець оформляє найману особу на роботу (додаток 1).
Якщо працівник не присутній при реєстрації договору в службі зайнятості, то такий договір повинен бути завірений нотаріально.
Працівник центру зайнятості реєструє трудовий договір і робить про це відповідну відмітку на всіх трьох примірниках договору, відтак два примірники трудового договору з відміткою про реєстрацію повертає підприємцеві.
Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови № 1168, зареєструвавши договір у центрі зайнятості, підприємець протягом трьох робочих днів з дня надходження договору зобов’язаний вручити працівникові під розписку один примірник зареєстрованого трудового договору, а також повернути трудову книжку із записом про прийняття на роботу.