Відповідно до діючого податкового законодавства що стосується податкового обліку дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, то у підприємства, що перебуває на загальній системі оподаткування, одержання ним дотації супроводжуватиметься збільшенням валових доходів на підставі пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (далі – Закон про податок на прибуток) як дохід з інших джерел, наприклад, як безповоротна фінансова допомога. Згідно з пп. 1.22.1 ст. 1 Закону про податок на прибуток під безповоротною фінансовою допомогою розуміється сума коштів, передана платнику податку відповідно до договорів, що не передбачають компенсації або повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій та субсидій), або без укладення таких угод. Оскільки відповідно до п. 5 ст. 8 Закону № 1533 кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не включаються до складу Державного бюджету України, то дотація, що надається за рахунок цих коштів, не є бюджетною, і відповідно її має бути включено до валових доходів.
Витрати на оплату праці «дотаційного» працівника, який перебуває у трудових відносинах із платником податків, а також сума нарахованих внесків до Пенсійного фонду і фондів загальнообов’язкового державного страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та на випадок безробіття включаються до валових витрат підприємства на підставі пп. 5.6.1 і 5.6.2 п. 5.6 ст. 5 Закону про податок на прибуток на загальних підставах.
Таку ж думку про відображення в податковому обліку дотацій роботодавцям на створення робочих місць для працевлаштування безробітних висловлювала неодноразово і ДПАУ (див. консультації фахівців ДПАУ у «Віснику податкової служби України», 2001, № 33; 2003, № 23; а також лист ДПАУ від 29.04.2003 р. № 4111/16/15-1116 // «Податки та бухгалтерський облік», 2003, № 45)3*.
Що стосується включення до об’єкта обкладення єдиним податком дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних для підприємства – платника єдиного податку, то думку ДПАУ із цього питання викладено в консультації, опублікованій у «Віснику податкової служби України», 2001, № 47:
«… роботодавець – платник єдиного податку в разі, якщо він є одержувачем дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, не сплачує єдиний податок із суми наданої дотації, оскільки вона має цільове призначення і не є доходом».