Що таке міжбанк?

Міжбанк за сьогодні

Всі операції з купівлі/продажу безготівкової валюти за гривню між банками для виконання клієнтських заявок і операцій самих банків, а також інтервенції НБУ на валютних торгах - називаються валютним міжбанківським ринком.

Офіційна назва валютного міжбанківського ринку - «Система підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку». Для реєстрації валютних операцій банків Національний банк розробив систему ВалКлі. До неї підключені всі банки, що мають ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій.

Вся інформація за валютною угодою передається в НБУ і дозволяє йому в режимі реального часу відслідковувати ситуацію на валютному ринку.

В даний час у зв'язку з валютною лібералізацією банки можуть не реєструвати свої угоди в системі ВалКлі, обмежуючись укладанням і підтвердженням угод через програмне забезпечення Reuters або Bloomberg. Але в переважній більшості випадків, за усталеною практикою і згідно з умовами Генеральних угод "Про проведення міжбанківських операцій між банками" (регламентують умови і роботу за всіма міжбанківськими операціями між фінустановами) - продовжують це робити.

Коли працює міжбанк?

Міжбанківський валютний ринок функціонує тільки в робочі банківські дні. В результаті валютної лібералізації більше немає офіційного часу закриття торгів, але за усталеною традицією - з понеділка до п'ятниці торгова сесія йде з 9-00 до 17-00.

Яка роль НБУ?

Коли клієнт банку (юридична або фізична особа) хоче купити або продати валюту, він звертається в банк, де у нього відкриті розрахункові рахунки. Банк виконує заявки зазвичай тільки своїх клієнтів, але тепер валютна лібералізація дає банкам можливість виконувати заявки і тих клієнтів, які обслуговуються в іншому банку. Курс валют в банках України для клієнтів завжди орієнтується на котирування міжбанківського ринку. Як правило, банки збирають заявки клієнтів до 10:00 і до 11:00 реєструють у ВалКлі попередні заявки клієнтів на поточний день.

Раніше банки вказували і суми обов'язкових продажів валютної виручки (за рішенням НБУ це був певний % від валютних надходжень клієнтів), але в даний момент цей відсоток дорівнює нулю, тобто фактично обов'язковий продаж скасований.  

Реєстрація заявок дозволяє НБУ оперативно відстежувати, кого більше на ринку - продавців або покупців, і прогнозувати хід торгів. В основному для відстеження ситуації на ринку співробітникам НБУ важливі: курс долара в банках, курс євро і курс рубля, а також обсяги операцій.

Коли НБУ хоче врегулювати попит та пропозицію валюти, він адміністративно може зареєструвати або не зареєструвати клієнтські заявки банків (без такої реєстрації банк не може здійснити валютну операцію). Таким чином, НБУ управляє обсягами попиту та пропозиції валюти на ринку. До міжбанківських котирувань безготівкової валюти, так чи інакше, прив'язані і котирування готівкового долара, євро і рубля в українських банках.

У "важкі" часи з валютою в Україні обов'язковий продаж на міжбанківському ринку міг становити від 30% до 100% всіх валютних надходжень клієнтів.

Як працюють банки на міжбанку?

Банк може самостійно задовольнити заявки своїх клієнтів, якщо серед них достатньо охочих купити і продати валюту. Але при цьому він зобов'язаний в той же день відправити через систему ВалКлі спеціальний електронний файл, в якому повинні бути вказані всі операції з продажу та купівлі валюти всередині одного банку.

Валютна лібералізація передбачає, що якщо банк не реєструє у ВалКлі свої угоди, він все одно повинен заповнити окремі файли звітності для Нацбанку про суми "внутрішніх" угод купівлі-продажу валюти клієнтам. У них також вказуються і суми викупу і продажу валюти самим банком через свою валютну позицію.

НБУ таким чином відстежує загальну тенденцію на валютному ринку, включаючи валютні операції всередині банків. Якщо банк використовує ВалКлі - то в ньому обов'язково окремим рядком відображаються і власні операції самого банку з валютної позиції.

 

У кризових ситуаціях НБУ має право скорочувати норматив валютної позиції у банків (буває "коротка" та "довга"). У поєднанні з введенням обов'язкового продажу валютної виручки і зміною нормативу резервування залишків коштів на гривневому коррахунку в Нацбанку ці заходи "зв'язують руки" банкам в частині валютних спекуляцій. Також це "змушує" банки проводити операції купівлі-продажу валюти переважно на відкритому міжбанківському валютному ринку. Таким чином мінімізується можливість банків працювати зі своєю валютною позицією. Іноді їм може бути заборонено закривати угоди всередині самого банку без виходу на міжбанк. Це дозволяє НБУ нарощувати обсяги валютних торгів під час валютних потрясінь або криз.

Якщо банк не може всередині себе задовольнити всі заявки клієнтів, то він виходить на міжбанківський валютний ринок і виставляє заявку на купівлю або продаж валюти у ВалКлі. У заявці обов'язково вказана сума валюти, що купується або продається. Після підтвердження отримання цієї інформації Нацбанком (якщо банк використовує систему ВалКлі) - банк виходить на міжбанківський ринок і за допомогою наявного у нього програмного забезпечення (Reuters, Bloomberg або через Укрділлінг) укладає угоди з купівлі/продажу валюти на торгах. Для фізичного переказу валютних коштів зазвичай використовується система банківських переказів SWIFT.

Як банки купують валюту?

Банки можуть купувати валюту на міжбанку для своїх потреб (наприклад, для видачі валютних кредитів і для повернення валютних депозитів). Але при цьому вони зобов'язані дотримуватися нормативів Нацбанку зі щоденної валютної позиції. За допомогою цих нормативів НБУ може змусити банки збільшити продаж або купівлю валюти на міжбанківському ринку і контролює можливості фінустанов за власними валютними операціями.

Часто, в разі порушення банком валютного законодавства, НБУ в якості покарання застосовує практику відключення банку від системи ВалКлі на певний час, позбавляючи винний банк можливості здійснювати валютні операції. Крім цього, НБУ може застосувати до порушників різні заходи впливу - від попереджувальних листів до істотних штрафів, а в екстрених випадках (наприклад, постійних порушень валютного законодавства в частині протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму) - і зовсім позбавити банк валютної ліцензії.

При купівлі валюти клієнт зобов'язаний надати валютному контролю банку підстави для цих операцій (контракти, документи, рахунки, виписки тощо). Валютний контроль банку і фінмоніторинг можуть відмовити клієнту як в купівлі валюти під ці документи, так і в самому проведенні зовнішньоекономічної операції, якщо вони не відповідають українському законодавству.

Про що говорять залишки на коррахунках банків?

Одним з джерел доходу банку є курсовий дохід, який утворюється при купівлі-продажу валюти. Коли банк бере депозит в доларах, він може тут же продати ці долари і купити євро або навпаки. Дилери банку завжди намагаються заробити на коливаннях курсу. При цьому використовуються різні комбінації купівлі і продажу різних валют. Джерелом для купівлі банками валюти є залишки на коррахунку банку, перш за все, гривні. Тому для міжбанківського валютного ринку істотне значення мають залишки на коррахунках банків. Якщо сума залишків на коррахунках банків велика, то теоретично можна очікувати підвищений попит на валюту з боку банків або спекулятивний "розігрів" міжбанківського валютного ринку. І навпаки, якщо сума невелика, то потенційно варто очікувати розпродажу валюти банками, щоб поповнити свої гривневі ресурси. Так коливання залишків на коррахунках банків впливають на коливання валютного курсу. Види угод, які можливі на міжбанку

  • «тод» - розрахунки в день укладання угоди,
  • «том» - розрахунки в перший робочий день після укладення угоди,
  • «спот» - розрахунки в інший робочий день після укладення угоди,
  • «своп» - форвардний контракт, коли одна зі сторін продаючи (купуючи, обмінюючись) валютою з іншою стороною, бере на себе зобов'язання купити (продати, обміняти) валюту в обумовлений час і за заздалегідь обумовленим курсом. Терміни таких угод можуть бути різні, але зазвичай банки укладають такі угоди на термін до одного року, а НБУ - на термін до трьох місяців.

Найчастіше валютні операції на міжбанківському ринку укладаються на умовах «тод» і «том».

Як здійснюються розрахунки на міжбанку?

Всі на міжбанку угоди, що укладаються, підлягають обов'язковому виконанню. Якщо є порушення термінів - винний банк платить штрафні санкції потерпілому банку, передбачені в Генеральних угодах "Про проведення міжбанківських операцій між банками".

Крім цього НБУ може при бажанні відстежувати проходження конкретних грошових коштів за цими угодами, аналізуючи через які банки-контрагенти проводяться платежі. Такі реквізити платежів називаються трасою платежу і вказуються в умовах укладання угоди між дилерами банків.

Якщо клієнт дав банку завдання продати валюту, то банк зобов'язаний виконувати заявку клієнта не пізніше 1-3 днів після списання валюти з рахунку клієнта на спеціальний рахунок банку для операцій на міжбанківському ринку, за умови, що клієнт хоче купити або продати долари, євро, швейцарські франки, тобто, валюту Першої групи Класифікатора. Якщо валюта відноситься до Другої або Третьої групи Класифікатора, це перш за все російські рублі, то термін виконання заявки не обмежений, але, як правило, становить ті ж 1-3 дні.

Якщо валюта, що надійшла, ─ експортна виручка, банк раніше був зобов'язаний автоматично продати від неї певний % протягом одного робочого дня з моменту її надходження, а рештою валюти клієнт розпоряджався вже на свій розсуд. Станом на листопад 2019 року відсоток обов'язкового продажу валютної виручки дорівнює 0% і відповідно - клієнт сам обирає коли і скільки валюти продавати. Коли банк виконав заявку клієнта і продав валюту, то, як правило, він зобов'язаний не пізніше двох банківських днів зарахувати гривню на рахунок клієнта. На практиці банки, як правило, зараховують гривню цього ж дня.

Вихід НБУ на міжбанківські торги

Зазвичай, коли попередні заявки на купівлю-продаж валюти клієнтами узагальнені в ВалКлі, Національний банк може прогнозувати хід торгів і робити висновки про надлишок або дефіцит валюти протягом торгової сесії. Відповідно, НБУ може реагувати на зміни курсу валют. Якщо НБУ вважає, що йому потрібно втрутитися, то він виходить з інтервенцією на міжбанківський валютний ринок і таким чином впливає на курс гривні. Для цього він або продає валюту із золотовалютних запасів, або викуповує її з ринку за встановленими ним курсами або на інших умовах.

НБУ в основному використовує менш публічну форму інтервенцій через Matching, програмне забезпечення, яке до останнього моменту дозволяє і покупцеві, і продавцеві залишатися анонімними. Це дає НБУ можливість проводити свої операції для стабілізації міжбанку без зайвої уваги як самих банків, так і спекулянтів.

НБУ може, але не зобов'язаний виходити на торги з інтервенціями. Котирування інтервенції можуть бути односторонніми ─ коли НБУ або продає, або купує валюту за вказаним курсом, або двосторонніми ─ коли НБУ встановлює своєрідний валютний коридор, в рамках якого і продає, і купує валюту.

Іноді НБУ може взяти паузу і спостерігати за розвитком подій на міжбанківському валютному ринку, якщо курсовий діапазон торгів його влаштовує.

Національний банк останнім часом є головним гравцем на валютному ринку, так як за допомогою інтервенцій він здатний істотно вплинути на курс. Навіть якщо НБУ не задовольняє при проведенні інтервенції всі заявки на купівлю або продаж валюти, то саме його участь в операціях на міжбанківському валютному ринку заспокоює банки і стримує їх бажання різко зменшувати або підвищувати курс валюти.

Хто може купити валюту на міжбанківському валютному ринку

Згідно з українським валютним законодавством купувати валюту на міжбанку можуть: банки, юридичні та фізичні особи.

Під час економічної кризи і підвищеного попиту на валюту з боку бізнесу і населення, НБУ для стабілізації курсу застосовує адміністративні та ринкові механізми управління курсом.

Після валютної лібералізації - НБУ все більше віддає перевагу ринковим механізмам впливу на курс, використовуючи різні форми інтервенцій. Але залишає собі і запасний варіант - маючи право застосувати всі важелі тиску в разі екстрених ситуацій на ринку.

Як купують валюту юрособи?

Юридичні особи можуть купувати валюту за умови, що вони мають зовнішньоекономічний контракт, мають гривню для її покупки, виконують всі вимоги податкового та митного законодавства. Юридична особа може купити валюту тільки в тому обсязі, який вказаний в зареєстрованому контракті. Як правило, заборонена купівля валюти про запас або на майбутнє.

Куплена валюта може бути використана тільки для виконання валютних платежів за зареєстрованим для її купівлі контрактом. НБУ поклав на банки відповідальність за дотримання клієнтами валютного законодавства (відділи валютного контролю в банках), і навіть експертизу і контроль за операціями в частині фінмоніторингу (підрозділи фінмоніторингу у фінустанові). Банк зобов'язаний зібрати і перевірити достовірність документів юридичної особи, які доводять необхідність покупки валюти. І банк зобов'язаний простежити за тим, щоб валюта була використана тільки за цільовим призначенням.

Крім покупок імпортних товарів юридичні особи можуть купувати валюту для розрахунків з нерезидентами за послуги різного характеру, а також за роботи, які виконували нерезиденти. Валюта може бути куплена для розрахунків за лізинговими і факторинговими операціями. Але при цьому потрібна велика кількість документів, які б підтверджували законність цих угод, і розгорнута інформація про контрагентів. НБУ може відмовити юридичній особі в продажу валюти, якщо у нього будуть сумніви в законності цієї угоди. Можуть бути також операції клієнтів, які пов'язані з виплатою дивідендів, погашенням валютних кредитів нерезидентам тощо.

Під час валютних криз, НБУ законодавчо максимально звужує перелік операцій, за яким українські юридичні особи можуть купити валюту на ринку. За статистикою, понад 90% валютних операцій на міжбанку здійснюється у доларах США, євро і російських рублях. Виходячи з їх котирувань на торгах формується міжбанківський курс долара, євро і рубля. Також НБУ "прив'язує" до котирувань міжбанку довідковий курс НБУ за доларом (встановлюється на 12:00) і офіційний курс валюти до гривні. І довідковий, і офіційний курси публікуються на сайті Нацбанку.

Як купують валюту фізособи?

Ми звикли до того, що фізичні особи оперують тільки готівковим доларом, євро і рублем. Однак, населення може купити безготівкову валюту на міжбанківському ринку, але поки що тільки для здійснення досить вузького кола операцій. В основному, фізична особа може купити валюту, якщо у нього є підтверджуючі документи про необхідність оплатити послуги іноземного лікаря або навчання за кордоном, або якщо фізособа виїжджає за кордон на ПМП. Можна купувати валюту для сплати аліментів, якщо одержувач - нерезидент. Є ще багато різних видів валютних платежів фізичних осіб, але вони рідко використовуються українцями. Всі вони вимагають документального підтвердження операції. В останні роки, за рахунок надходження валюти в країну від заробітчан, а також в результаті валютної лібералізації, що проводиться, операції фізичних осіб з безготівковою валютою все більше впливають на загальний стан міжбанківського валютного ринку.

 

Реклама