SEPA: «фінансовий безвіз» для України

Що таке SEPA і чому це фінансово вигідно для України

SEPA (Single Euro Payments Area) — це єдина зона платежів у євро, яка охоплює 41 країну Європи та надає можливість здійснювати швидкі, недорогі та стандартизовані перекази в євро між банками всередині цієї зони.

В Україні вже запроваджені стандарти IBAN (ISO 13616) та ISO 20022, які є однією з передумов для приєднання України до SEPA і дають змогу гармонізувати український платіжний простір з європейським.

Наразі міжнародні перекази в євро з України здебільшого виконуються через SWIFT, де комісія може становити значну суму, а переказ — тривати навіть кілька днів.

Завдяки приєднанню до SEPA транскордонні платежі з України до країн єврозони стануть швидшими та дешевшими.

Так, за оцінками Міністерства фінансів України, щорічна економія на міжнародних переказах після приєднання до SEPA становитиме 70−100 млн євро. Це близько 4 тис. євро економії на рік для кожного малого чи середнього підприємства, які регулярно експортують товари та послуги до ЄС (а загалом таких в Україні близько 120 тисяч). Очікується також, що зниження трансакційних витрат та стимулювання експорту ІТ-послуг додасть близько 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності в перший рік після запуску SEPA-переказів.

Досвід країн, які нещодавно приєдналися до SEPA, свідчить про суттєве зростання довіри з боку європейських партнерів. Це пояснюється, зокрема, підвищенням прозорості та швидкості здійснення платежів. У результаті контрагенти з ЄС частіше надають перевагу компаніям із тих держав, банківські системи яких інтегровані до SEPA та забезпечують можливість проведення розрахунків у межах цієї платіжної інфраструктури.

Приєднання до SEPA відкриває нові фінансові можливості і для громадян. Перекази в євро стануть швидкими та доступнішими за вартістю. Це особливо зручно для тих, хто працює, навчається або отримує доходи з-за кордону. SEPA фактично стирає фінансові кордони, роблячи розрахунки в євро простими та зрозумілими. Передбачається також, що це сприятиме зменшенню частки приватних переказів, що надходять через неофіційні канали (коли гроші просто передаються з рук у руки).

Що має зробити Україна для приєднання до SEPA

У 2026 році набирає чинності оновлене європейське законодавство у сфері AML/CFT про механізми, що мають бути запроваджені державами-членами для запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання грошей або фінансування тероризму. Воно вводить єдині норми, що уніфікують вимоги для суб'єктів первинного фінансового моніторингу у всіх країнах -членах ЄС, зокрема щодо належної перевірки, вимог до внутрішньої політики, звітування, збереження даних тощо.

Вступ України до SEPA передбачає приведення українського законодавства у сфері фінансового моніторингу у відповідність до європейського. Гармонізація законодавства з європейськими вимогами в цій сфері та дотримання його вимог учасниками фінансового ринку забезпечить довіру з боку європейських партнерів як в цілому до України в євроінтеграційних процесах, так і до її фінансових установ.

В кінці минулого року уряд схвалив проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)» та пакет проєктів відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Цивільного кодексу. Наразі законодавчі ініціативи опрацьовуються у профільних комітетах парламенту.

Ухвалення законопроєкту сприятиме адаптації українського законодавства до вимог міжнародних стандартів у сфері фінансового моніторингу, виконанню умов для отримання Україною членства в Європейському Союзі. Тобто без цього неможлива ні повноцінна інтеграція з ЄС, ні довіра інвесторів, ні стабільний доступ до фінансової підтримки європейських партнерів.

Чому питання приєднання до SEPA викликає багато дискусій

Одне з найдискусійніших положень законопроєкту про SEPA — створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Цю норму дехто сприймає з побоюванням, що нібито держава «бачитиме всі гроші українців». Це не так.

Жодні відомості про залишки коштів та їх рух за рахунками громадян чи про вміст сейфа не передаватимуться до цього реєстру.

Він міститиме лише загальну інформацію, зокрема: прізвище, ім'я, по батькові, податковий номер, серію та номер паспорта власника рахунку чи сейфу, дату його відкриття / закриття, вид та номер рахунку, дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф, номер та дату відповідного договору.

Тобто реєстр фіксуватиме факт того, що у вас є рахунок у конкретній фінансовій установі, але не збиратиме і не міститиме жодної інформації про наявні на рахунку суми чи рух коштів. Водночас фінансові установи і надалі забезпечуватимуть захист інформації про рахунки, усі операції за ними та залишки коштів як банківську таємницю. Доступ до такої інформації може бути наданий виключно у випадках, прямо передбачених законодавством, та лише визначеним законом уповноваженим органам у встановленому законодавством порядку.

Реєстр адмініструватиме Міністерство фінансів України, а не Державна податкова служба чи правоохоронні органи.

Призначення реєстру очевидне: йдеться не про контроль громадян, а про боротьбу з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму. Так працює вся Європа.

Ухвалення законодавчих змін, потрібних для приєднання до SEPA, принесе лише користь: право здійснювати дешеві і швидкі платежі в будь-яку країну ЄС (водночас варто пам’ятати, що для громадян України наразі можуть зберігатися окремі обмеження, зумовлені воєнним станом).

Чи вплине приєднання до SEPA на гарантування банківської таємниці

Відповідь — НІ. Національний банк неодноразово наголошував на тому, що збереження банківської таємниці вважає важливою і необхідною умовою для забезпечення довіри клієнтів до банківського сектору.

І створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів не змінює цього.

Адже інформація, що міститиметься в реєстрі, зберігатиме статус таємної і на неї поширюватимуться всі регулювання та обмеження, передбачені законодавством про режим та захист таємної інформації.

Доступ до реєстру, як і до всіх інших даних, захищених банківською таємницею, матимуть лише уповноважені державні органи: Державна служба фінансового моніторингу, АРМА, НАЗК, органи прокуратури України, НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція України, СБУ через захищені канали і в межах виконання такими органами їхніх повноважень, зокрема під час здійснення досудового розслідування злочинів.

Також ще раз наголошу, що в реєстрі не розкриватиметься інформація про суми грошей, рух коштів чи вміст сейфів, у ньому фіксуватиметься лише факт користування громадянином послугами банку.

Тому приєднання до SEPA — це не про розширення доступу до банківської таємниці, а про впорядкування системи за прозорими європейськими стандартами.

Адже прозорість — це норма для сучасного фінансового ринку. Європейський досвід демонструє: що прозоріша фінансова система, то більше довіри до неї в користувачів.

SEPA — це нові можливості, менші витрати, швидші платежі, європейські ринки і довіра партнерів. І головне — черговий крок до того, щоб Україна остаточно стала частиною європейського економічного простору.

Автор:

заступник голови НБУ Шабан Олексій

Національний банк України