Зростання інфляції та підвищення облікової ставки НБУ підштовхують вгору і дохідність депозитів та облігацій. Як за цих умов варто розміщувати кошти, та чи можуть відсотки за державними облігаціями зрости найближчим часом, розбирався «Мінфін».
Короткострокові чи довгострокові ОВДП: яка стратегія принесе вищі прибутки
ОВДП залишаються одним із найпопулярніших інвестиційних інструментів українців останніми роками. Наразі на руках у фізосіб перебувають державні облігації на 176 млрд грн. Для порівняння: ще на початку року ця сума становила 112 млрд грн, тобто зростання становить 57%.
Якщо ж поглянути на обсяг цього портфеля на початок 2025 і 2024 років, то тоді він становив 78,5 та 53 млрд відповідно. Тобто, порівнюючи із цим часом, інвестиції громадян у державні цінні папери зросли в рази.
Змінюється і структура портфеля громадян. Якщо ще декілька років тому понад його половину складали папери, номіновані в доларах і євро, то зараз на гривневі облігації припадає 61%. Причина — як у високій дохідності облігацій у національній валюті, так і в суттєвому зниженні пропозиції валютних паперів — Міністерство фінансів покладається на міжнародну допомогу, а на внутрішньому ринку позичає майже виключно гривню.
Як змінюється дохідність ОВДП
Починаючи з кінця липня, НБУ вже тричі підвищував облікову ставку. Починаючи з позначки у 15%, вона зросла до 16,5%. Тобто додала 1,5 в.п. Виходячи з облікової ставки, регулятор встановлює відсотки, за якими надає кредити банкам. Відповідно, далі це впливає на вартість усіх грошей у країні.
Це в теорії. А тепер погляньмо, як змінилися ставки на практиці. Почнемо з депозитів. В останніх числах липня дохідність за річними гривневими вкладами становила 13,12%, а зараз зросла до 13,84%. Тобто лише на 0,72 в.п. Таким чином, зростання ставок за депозитами приблизно вдвічі відстає від темпів підвищення облікової ставки.
28 липня, напередодні першого в циклі підвищення облікової ставки, Мінфін розмістив ОВДП із погашенням приблизно через рік із дохідністю 15,13%. А за результатами аукціону, цінні папери із погашенням у січні 2028 року (тобто через 1 рік та 2 місяці) були розміщені зі ставкою 15,06%. Таким чином, ми можемо говорити, що відсотки за державними паперами не лише не зросли, а й несуттєво знизилися.
На вторинному ринку дохідність приблизно така ж. Наприклад, Приватбанк пропонує папери із погашенням на початку листопада наступного року з дохідністю 15%.
Відсутність зростання дохідності облігацій свідчить про те, що зміна облікової ставки — це лише орієнтир для вартості грошей, а не правило для коригування. Не менше значення мають потреба позичальника в додаткових ресурсах, кількість охочих інвестувати тощо. Наразі, як відзначають експерти ICU, попит на ОВДП вищий за пропозицію, а тому в умовах дефіциту Мінфін має змогу диктувати свою ціну.
Чи варто очікувати на зростання дохідності
Впродовж цього року Нацбанк уже 4 рази погіршував прогноз інфляції і наразі очікує, що, за підсумками року, вона становитиме 12,5%. Приблизно на такому ж рівні зростання цін очікують і експерти ICU.
Окрім значної інфляції, Мінфін стикається із проблемою невиконання бюджету. Як повідомляють у парламенті, за перші 9 місяців року уряд недоотримав 73,7 млрд грн запланованих доходів. Зокрема, найбільше відставання від планових показників зафіксували за трьома основними податками. Імпортний ПДВ приніс на 47,5 млрд грн менше від очікуваного, ПДВ із вироблених в Україні товарів недовиконано на 44,7 млрд грн, а внутрішній акциз — на 29,8 млрд грн. Деякі інші податкові надходження поки що перевиконувалися, і це дозволяє обмежувати втрати бюджету, але, попри це, вони становлять десятки мільярдів гривень, а за важких економічних умов можуть стати ще відчутнішими. Як наслідок, Міністерство фінансів не зможе настільки впевнено диктувати свої умови.
«Якщо інфляція і надалі зростатиме, дефіцит бюджету збільшуватиметься, то й облікова ставка зростатиме, а це, зі свого боку, вплине на зростання дохідності ОВДП. Наразі не бачимо причин для зниження ставок, інфляція зростає, і на найближчі пів року підстав для зниження немає», — розповіли «Мінфіну» експерти інвестиційної компанії Кінто.
Подібної позиції дотримується і керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко. «Я не бачу передумов для зниження дохідності гривневих ОВДП. Навпаки, посилюються чинники, які можуть тиснути на ставки в бік зростання. Передусім це прискорення інфляції, погіршення економічної ситуації та посилення російських атак на енергетичну та складську інфраструктуру, що створює додаткові витрати для бізнесу та тиск на ціни. За таких умов НБУ може бути змушений переглянути облікову ставку в бік підвищення. Додатковим чинником залишатимуться значні потреби Мінфіну у фінансуванні дефіциту бюджету. Тому найближчі 6−12 місяців я оцінюю зростання ставок (хоча й повільне) як цілком реальне», — відзначає він.
Водночас, готуючи майбутні прогнози, НБУ не втрачає оптимізму. Він очікує, що вже наступного року інфляція знизиться до 7,3%, а у 2028 році повернеться до цільового рівня в 5%.
Фінансовий сектор загалом розділяє такі очікування. Відповідний висновок ми можемо зробити з тенденцій на депозитному ринку, де відсотки за вкладами на 6 та 9 місяців перевищують річні ставки. Така ситуація виникає тоді, коли банки не готові фіксувати високу дохідність на довгий період та очікують на зниження ставки регулятора.
Які облігації купувати
Загалом ринок ОВДП перебуває в ситуації невизначеності, коли декілька об'єктивних чинників підштовхують урядовців до збільшення дохідності за ОВДП, але Міністерство фінансів, покладаючись на міжнародну допомогу, готове перечекати цю бурю, не підвищуючи відсотки за облігаціями.
За цих умов ми можемо очікувати, що підвищення ставок за облігаціями, якщо й відбудеться, то буде незначним — у межах 0,1−0,4 в.п. Тобто це буде не та ставка, заради якої варто сидіти в кеші чи короткострокових паперах, побоюючись пропустити вигідну пропозицію.
Експерти Кінто радять інвесторам купувати найдовші ОВДП, за якими все ще можна розраховувати на найвищу дохідність. Наприклад, за паперами із погашенням на початку 2030 року можна зафіксувати дохідність близько 17%. Такий варіант особливо цікавий для тих, хто вірить у прогнози НБУ про зниження інфляції вже наступного року. Якщо ці розрахунки справдяться, нові випуски облігацій можуть випускатися під 10% або й менше.
Водночас для песимістичніше налаштованих інвесторів «заморозити» свої кошти відразу на три роки може виглядати як невиправданий ризик.
У такій ситуації Сергій Гончаренко радить виходити не стільки з дохідності та її можливих змін, скільки із власних фінансових потреб. «Я віддаю перевагу диверсифікації портфеля за строками погашення. Тобто, залежно від власного інвестиційного горизонту, варто поєднувати короткі, середньострокові та довгострокові ОВДП. Такий підхід дозволяє збалансувати грошові потоки: регулярно отримувати кошти від погашення коротших випусків, зберігати можливість реінвестування за актуальними ставками та водночас фіксувати поточну дохідність на довший період», — пояснює він.
За його словами, головне — правильно підібрати структуру портфеля, відповідно до майбутніх потреб у коштах. «Не варто концентрувати всі вкладення лише в коротких або лише в довгих паперах. Розподіл за строками погашення дає інвестору більше гнучкості та дозволяє краще управляти ліквідністю портфеля», — наголошує експерт.
Коментарі