Соломія Марчук

8 травня 2025, 14:13

Коли ми говоримо про успіх бізнесу, найчастіше ми говоримо про процеси, стратегії, системи. Але за кожною дією стоїть людина. І все залежить не лише від того, що саме робиться, а від того, хто і як це робить. Співробітники готують звіти, клієнти запитують КП, маркетинговий відділ створює контент, бухгалтери здійснюють оплати, склади пакують, власники керують — і всі ці ролі, усі ці дії проходять через фільтр особистості, емоцій, мотивації та психіки. Це про психологію в бізнесі. А ще точніше — про психологію юридичного управління. І ось тут виникає ключове питання: чи може юрист будувати ефективну юридичну систему без розуміння психотипу фаундера? Ні. Бо жоден юридичний інструмент не працює сам по собі. Він працює тільки тоді, коли відповідає тому, хто його реалізовує. Психотип власника З мого досвіду, який охоплює понад 10 років юридичного супроводу компаній найрізноманітніших масштабів і форм, я впевнено можу сказати: жодна юридична техніка не є універсальною. Те, що чудово працює в одному бізнесі — в іншому може не спрацювати взагалі. І справа тут не в паперах, а в людях. Саме тому перш ніж будувати юридичну архітектуру компанії, я завжди починаю з аналізу психотипу власника. Це не про формальні психопрофілі чи типи особистості, це — про базові реакції на стрес, тривожність, рівень контролю, здатність до делегування, відкритість до змін. Простий приклад: якщо фаундер має високий рівень тривожності, жодні радикальні техніки корпоративного захисту не приживуться. Війна з державними органами, конфлікти з партнерами, жорсткі контракти — все це буде саботовано зсередини самим власником. І не через брак волі, а через внутрішній страх. І навпаки — якщо це харизматичний екстраверт з високим рівнем впливу в соціумі, з готовністю до активного захисту — ми можемо застосовувати зовсім інші механізми. Але ми це розуміємо лише тоді, коли бачимо людину, а не лише структуру. Делегування та розподіл повноважень: чи можливо збудувати юридичну систему без команди? Бізнес не існує без делегування. Але є фаундери, які не готові відпустити операційку, яким складно довірити комусь самостійно приймати важливі рішення. І тоді всі юридичні механізми — накази, договори про відповідальність, інструкції — залишаються просто «на папері». Я бачу це постійно. Власник не делегує → формально керівники є, але рішення не приймають → ми прописуємо юридичну відповідальність топів → вона ніколи не застосовується → усе валиться. Тому ми обираємо інструменти не лише під юридичну логіку, а під людську логіку: якщо фаундер має довіру до команди — ми можемо вводити матеріальну відповідальність, делегування стратегічних функцій, автономію; якщо він у дружніх відносинах з працівниками і не готовий конфліктувати — ми шукаємо обхідні шляхи: мотиваційні, а не каральні угоди. якщо в команді бракує емоційного інтелекту — ми не делегуємо складні функції, бо це ризик. Делегування — це не лише про розподіл завдань, а й про юридичну безпеку. За методологією Адізеса, я оцінюю, як фаундер взаємодіє з командою. Якщо він надто контролює кожен крок, ми пропонуємо простіші юридичні механізми — наприклад, чіткі посадові інструкції замість складних договорів. Якщо ж власник довіряє команді, ми можемо впроваджувати гнучкі контракти. Головне — інструменти мають відповідати реаліям компанії, інакше вони лише погіршать атмосферу. Мотивація та ротація Оцінка ефективності — ще один елемент, який виглядає як управлінський, але насправді пов’язаний із внутрішньою психологічною картиною власника. Фаундер, який за 15 років звільнив лише 2% працівників, найчастіше не готовий до ротацій і змін. У таких компаніях ми не можемо прописати чіткі KPI, штрафи чи навіть умови звільнення — бо це залишиться лише текстом у договорі. Без імплементації. Мотиваційні договори — компенсація навчання, бонуси за виконання KPI — теж працюють лише тоді, коли фаундер дійсно хоче масштабуватись, а не просто зберігати стабільність. Бо коли пріоритет — «аби не розвалилось» — юрист тут безсилий. Взаємодія зі стейкхолдерами І останнє. Ми не можемо навчити команду правильно комунікувати із зовнішніми стейкхолдерами, якщо сам фаундер не задає цю рамку. Чи готова компанія прописувати жорсткі санкції в договорах і йти до суду? Чи обирає уникати конфліктів будь-якою ціною? Все залежить не лише від інструкцій, а від того, яку внутрішню стратегію конфлікту обирає власник. І тут виникає ще одна паралель з психологією: як і людина, бізнес має свою самооцінку. Якщо вона низька — то і в переговорах, і в договорах, і в судах — компанія буде поступатись, уникати боротьби, відступати. Бо це її внутрішній сценарій. Ми вчимо команди, як взаємодіяти з держорганами під час перевірок чи обшуків, як вести переговори з партнерами, де ставити межі. Але ці інструменти працюють лише тоді, коли фаундер готовий їх підтримати. Якщо психотип власника не дозволяє «йти до кінця», ми обираємо більш м’які стратегії, щоб не нашкодити. Висновок Бізнес, як і людина, має свої наративи й кордони. Юридичні інструменти — це не набір шаблонів. Це — живий механізм, який має враховувати характер, цілі, страхи, пріоритети власника бізнесу.

20 березня 2025, 13:41

Український агросектор демонструє вражаючу стійкість, попри численні виклики. У 2024 році експорт агропродукції досяг $24,6 млрд, що становить значну частку від загального обсягу зовнішньої торгівлі в $41,6 млрд. Це ще раз підтверджує ключову роль України на світовому ринку продовольства. Хоча Європейський Союз залишається одним із головних покупців української агропродукції, його частка скоротилася на 9%. Причиною цього стала переорієнтація агровиробників на ринки Африки, Близького Сходу та Китаю, які пропонують більш лояльні умови та не запроваджують квот. Експорт до ЄС: умови та обмеження Сьогодні Україна користується тимчасовими торговельними преференціями від Європейського Союзу, які діятимуть до 5 червня 2025 року. Вони передбачають скасування мит і квот для більшості українських товарів, за винятком семи категорій: яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи, мед і м’ясо птиці. Для цих продуктів встановлено обмеження – 5/12 середньорічних обсягів експорту за 2021–2023 роки. Якщо цей ліміт буде перевищено, Єврокомісія може швидко відновити базові квоти Угоди про асоціацію, що значно ускладнить доступ української продукції на ринок ЄС. В Україні діють і внутрішні експортні обмеження. Щоб уникнути значних квот з боку ЄС, український уряд запровадив превентивні заходи. Зокрема, встановлено нульову квоту на експорт цукру та обмеження на експорт м’яса птиці. Для експорту пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику до деяких країн ЄС (Болгарія, Румунія, Словаччина, Угорщина, Польща), необхідно отримувати ліцензію через Мінагрополітики, а також дозвіл від цих країн. Після 5 червня 2025 року можливі два сценарії: продовження чинних обмежень одночасно з розширенням списку товарів, які обмежуються або перехід до довгострокової системи регулювання з більшими місячними квотами. Поки тривають переговори, українські аграрії мають можливість стабілізувати експорт до ЄС, одночасно активізуючи диверсифікацію ринків. Африка, Близький Схід та Азія вже демонструють значне зростання – понад 30% на рік. Зокрема, експорт до Африки досяг $2,6 млрд, і цей показник може зрости ще більше, якщо Україна реалізує план створення продовольчого хабу біля Суецького каналу. Режим експортного забезпечення Щоб підтримати надходження валюти в країну, уряд запровадив режим експортного забезпечення (РЕЗ) для ключових груп товарів. Експортери повинні бути платниками ПДВ і дотримуватися мінімальних експортних цін, які Мінагрополітики оновлює щомісяця до 10 числа. Перед митним оформленням експортер повинен зареєструвати забезпечувальну податкову накладну у Єдиному реєстрі, а митна декларація має відповідати її даним. Ставка ПДВ залежить від повернення валютної виручки: при рівні 80% і вище — 0%, нижче — 14% або 20%, із можливістю коригування до 0% після надходження коштів. У грудні 2024 року було зареєстровано понад 8 310 забезпечувальних податкових накладних на загальну суму 196,6 млрд грн, що свідчить про ефективність цього механізму. Офіційний контроль та сертифікація Експорт агропродукції потребує дотримання фітосанітарного, ветеринарного та санітарного контролю. Ця процедура включає відбір зразків, лабораторні тести та видачу міжнародних сертифікатів через систему TRACES NT — платформу ЄС для цифровізації процесів. Експортери мають зареєструватися в системі та отримати CHED — офіційний сертифікат із даними про товар і маршрут. Держпродспоживслужба України активно впроваджує систему еPhyto, що дозволяє обмінюватись електронними фітосанітарними сертифікатами з 124 країнами, включно з ЄС. У 2025 році очікується запуск єдиного веб-порталу ДПСС та оновлення стандартів відповідно до європейських норм. Статус схваленого експортера та митні спрощення Для використання пільгових умов експорту українських товарів необхідно підтвердити їхнє походження. Це можна зробити двома способами: Отримати сертифікат EUR.1 для кожної партії товару через Держмитслужбу. Отримати статус схваленого експортера, що дозволяє самостійно підтверджувати походження товарів. Хоча другий варіант є більш зручним, станом на 2025 рік лише близько 400 компаній отримали цей статус. Статус авторизованого економічного оператора (АЕО) та митні спрощення надають підприємствам значні переваги, зокрема: Оформляти вантажі на власних об'єктах. Використовувати спільну фінансову гарантію. Отримувати пріоритет у пунктах пропуску. Ця програма швидко набирає обертів. За 2023 рік 56 підприємств отримали авторизацію АЕО (проти 21 у попередньому році), а станом на сьогоднішній день їх налічується вже 80. В результаті частка АЕО у загальному товарообігу України зросла з 1% у 2023 році до 5% у 2024-му. З травня 2025 року для трейдерів також стане доступною послуга непрямого митного представництва, що суттєво спростить роботу з європейськими партнерами. У 2025 році українським агроекспортерам необхідно бути готовими до змін у регулюванні та активно використовувати наявні можливості для оптимізації бізнесу. Ключовими факторами успіху стануть моніторинг митних змін, отримання статусу схваленого експортера, використання митних спрощень і статусу АЕО, а також диверсифікація ринків збуту. Український агросектор продовжує адаптуватися до нових умов, що відкриває додаткові перспективи для зростання експорту та закріплення на міжнародних ринках. Гнучкість і стратегічне планування — ключові складові успіху. Важливо слідкувати за змінами в законодавстві та консультуватися з експертами, щоб зберігати конкурентоспроможність у динамічному глобальному середовищі.

25 листопада 2024, 17:53

Підприємці, особливо ті хто тільки починають свій шлях та прагнуть якнайшвидше масштабуватися, постають перед вибором: діяти законно, дотримуючись всіх встановлених законом процедур або піти коротшим шляхом та досягти результату незаконним методом. Сьогодні в Україні правила гри у бізнесі постійно змінюються, про що свідчать постійні зміни у законодавстві, що регулює діяльність підприємців. Бізнес не встигає адаптуватися до одних вимог, як з’являються інші. Такі умови аж ніяк не сприяють гармонійному розвитку, тому молоді підприємці все частіше вчаться у «старих гравців» як взаємодіяти з владою за допомогою корупційних схем. Сьогодні держава не гарантує стабільних умов для підприємців. Способи оподаткування та ставки податку постійно змінюються, вводяться та скасовуються мораторії на перевірки, створюються різного роду клуби (правильного та неправильного бізнесу), а запропоновані самою ж державою податкові режими порушуються. Все це підкріплюється невизначеністю з бронюванням та статусом критичності, що підсилює і до того великий адміністративний тиск. Це спонукає підприємців до «нечесної гри». Чи можемо ми змінити такий тип взаємодії бізнесу і влади? Відповідь — так. Старі методи та бюрократизм Український бізнес неминуче стикається з необхідністю взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування. Оформлення дозволів, отримання ліцензій, оренда землі чи приміщень – для будь-якої з цих дій потрібне відповідне рішення влади, і саме тут починається бюрократичний тиск. Запити та скарги розглядаються з великим запізненням, вимагаються додаткові документи, а відповіді приходять у вигляді необґрунтованих відмов. Все це виглядає як навмисні перешкоди, які можна подолати одним з двох шляхів. І у підприємця виникає питання: який з них обрати? Одним із способів взаємодії є звернення за кваліфікованою правовою допомогою та захист порушених чи оспорюваних прав в порядку, який пропонує нам закон. Це безпосереднє звернення зі скаргою, до органу, що виніс рішення або до вищестоящого органу, уповноваженого розглядати скарги на дії своїх підрозділів. Якщо досудовий порядок оскарження рішень чи бездіяльності органу владних повноважень не приніс бажаного результату, підприємець звертається в адміністративний суд. Це робота юриста в її класичному вигляді, така як ми звикли її бачити. Вона є тривалою та витратною і у підсумку не може гарантувати досягнення бажаного результату. Або ж настання цього результату буде досягнуто тоді, коли він вже втратить свою актуальність. Однак, як відомо, у бізнесі діяти треба швидко, адже конкуренція є високою. Там, де один підприємець упустив можливості, інший ними неодмінно скористається. Тому, бізнес не зацікавлений займатися багаторічними судовими спорами, він має швидко знаходити для себе нові можливості та розвиватися, підтримуючи свою конкурентоспроможність на ринку. Саме це спонукає підприємця розглянути другий спосіб. Корупція. Підприємець може піти на порушення закону, пропонуючи посадовій особі неправомірну вигоду для якнайшвидшого або пріоритетного отримання бажаного рішення. На жаль, цей спосіб досі вважається швидким та ефективним. Однак це вкрай ризикований вибір, здатний призвести до значних проблем або навіть до закриття компанії. Щоб протистояти цьому тиску та зробити вибір на користь легітимної співпраці з владою привабливішим, потрібні нові підходи. Бізнесу важливо запропонувати альтернативи – швидкі, результативні юридичні рішення, які довели свою ефективність. Підприємець, який має реальні перспективи вирішення проблеми в межах закону, зможе сфокусуватися на розвитку, розширенні ринків та збільшенні прибутку, а не на пошуку способів «обійти» систему. Які нетипові юридичні інструменти допоможуть бізнесу? Швидкі корупційні рішення можуть здаватися ефективними в короткостроковій перспективі, але насправді вони гальмують бізнес, позбавляючи його конкурентоспроможності. Компанії, що вирішують проблеми легально, на довгій дистанції виграють, адже вони захищені від багатьох ризиків та непередбачуваних наслідків. Саме тут і стають у пригоді нетипові юридичні інструменти, які дають змогу бізнесу не тільки виживати, але й стабільно зростати в партнерстві з державою. Одним із таких інструментів є інститут бізнес-омбудсмена – незалежного посередника, який допомагає підприємцям вирішувати конфлікти з держорганами, оперативно розглядаючи скарги і забезпечуючи об'єктивність рішень. Бізнес-омбудсмен – це партнер, який займається захистом інтересів українських та іноземних компаній перед органами публічної влади. Важливим інструментом є об'єднання в спілки підприємців . Спільна позиція допомагає представникам бізнесу лобіювати свої інтереси, впливати на прийняття регуляторних рішень і вирішувати спільні проблеми. Аналогічно працюють профільні організації для підприємців окремих галузей, які через глибоке розуміння специфіки можуть розробляти стандарти, захищати інтереси та вибудовувати ефективні відносини з владою. Політичний тиск – інструмент, що інколи залишається недооціненим, але є одним із найефективніших для бізнесу. Співпраця з депутатами, участь у громадських слуханнях та інші форми лобіювання дозволяють бізнесу не тільки захищати власні інтереси, а й впливати на формування законодавчої бази. Ключову роль у застосуванні цих інструментів відіграють юристи. Їхні знання й досвід дозволяють аналізувати всі ситуації, розробляти ефективні стратегії для захисту інтересів підприємців, забезпечуючи результативні рішення у межах закону. Застосування таких інструментів дає бізнесу численні переваги: Можливість швидко вирішувати проблеми без бюрократизму. Ефективна взаємодія з владою з реальним впливом на прийняття рішень. Захист своїх інтересів та підтримка у вирішенні проблем. Профілактика потенційних проблем та участь у формуванні законодавства. Сьогодні український бізнес має можливість вибудовувати стабільні, передбачувані відносини з державою завдяки цим нестандартним, а головне легальним способам. Це демонструє відповідальність, зміцнює довіру і допомагає розвитку не лише компаній, а й економіки в цілому. Як подолати кризу взаємодії бізнесу з владою? Дехто помилково вважає, що корупція може допомогти швидко побудувати успішний бізнес та є конкурентною перевагою, однак це не так. Доказом тому є численні дослідження міжнародних та вітчизняних компаній. Антикорупційна організація Transparency International в одному зі своїх звітів навела приклад як нафтова компанія втратила 20% вартості акцій внаслідок корупційних зв’язків. Топ-менеджер Petrofac визнав, що давав хабарі за укладання контрактів, внаслідок чого компанія понесла значні фінансові та репутаційні втрати. Потужним інструментом, який здатний докорінно змінити підхід бізнесу до взаємодії з владою є впровадження корпоративної культури. Корпоративна культура, яка заснована на етиці та прозорості, сприяє подоланню бар'єрів у стосунках бізнесу з державою. Вона дозволяє вибудовувати конструктивний діалог, розвивати довірливі відносини з владою та суспільством і, зрештою, формувати довгострокову конкурентоспроможність компанії на ринку. Отже, викорінення корупції та впровадження інноваційних юридичних інструментів можуть стати основою для побудови здорових, ефективних відносин між бізнесом і державою.

1 жовтня 2024, 17:09

Незважаючи на численні спроби держави врегулювати питання блокування податкових накладних, проблема залишається актуальною. Щонайменше 15% платників податку на додану вартість щомісяця стикаються з відмовами в реєстрації податкових накладних на загальну суму у понад 4,4 мільярда гривень. Навіть після подання скарги та документів до Комісії ДПС, значна частина платників змушена звертатися до суду, що свідчить про системний характер проблеми та її негативний вплив. Це сигналізує про необхідність подальшого вдосконалення механізмів податкового адміністрування та розробки ефективних рішень для захисту прав платників податків. Чому ДПС блокує накладні? Ми можемо виділити 6 основних причин, на підставі яких податкова найчастіше зупиняє реєстрацію ПН/РК, серед яких: Відсутність на підприємстві необхідної кількості товару. Невідповідність матеріально-технічної бази та чисельності штату обсягам виконаних робіт. Невідповідність кваліфікації персоналу рівню виконуваних робіт. Відсутність документів на зберігання та транспортування продукції. Зміна коду товару при виробництві або внаслідок його доукомплектування. Внесення компанії до переліку ризикових платників. Як запобігти блокуванню ПН/РК? Реєструйте таблиці даних УКТЗЕД . Вони містять коди товарів та послуг, за якими компанія здійснює операції на постійній основі. Після врахування таблиці даних реєстрація податкових накладних щодо товарів/послуг вказаних в ній не зупиняється. Перевіряйте контрагента. Співпраця з ризиковим контрагентом з високою ймовірністю призведе до блокування податкових накладних. Користуйтеся відкритими джерелами інформації або отримайте доступ до Електронного кабінету, щоб дізнатися історію цього платника. Зберігайте первинну документацію . Сумлінне ведення та збереження первинної бухгалтерії допоможе вам довести реальність господарських операцій та швидше вирішити проблему з блокуванням. Які ризики для бізнесу несе блокування податкових накладних? Неможливість отримання контрагентом податкового кредиту. Втрата клієнтів та партнерів. Блокування наступних податкових накладних. Ризик анулювання ліцензії. Ризик позапланової податкової перевірки. Фінансові та репутаційні втрати. Реєстрація податкових накладних та останні зміни в законодавстві. Згідно з Законом №2876-IX, на час дії воєнного стану, для податкових накладних складених 1-15 числа кожного місяця, граничним строком їх реєстрації є п’яте число наступного місяця. Якщо ж останній день реєстрації припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, то згідно пункту 3 Порядку ведення ЄРПН, цей день вважатиметься операційним. Відповідно до останніх змін в законодавстві (постанова Кабінету Міністрів України №1088), тривалість операційного дня для реєстрації ПН/РК починається з 0 годин 00 хвилин та триває до 24 години 00 хвилин. Отже, зареєструвати податкові накладі подані протягом першої половини вересня 2024 року можна буде протягом всього дня 5 жовтня 2024 року (в суботу). Крім того, не варто забувати, що з 1 жовтня будуть діяти нові форми бланків податкових накладних та розрахунків коригування (Наказ Міністерства фінансів № 400 від 09.08.2024 року). Незалежно від дати складання ПН/РК, подача їх на реєстрацію має здійснюватися за новою формою. Нові форми можна знайти за кодами: J/F 1201016 (податкова накладна); J/F 1201216 (розрахунок коригування). Податкове законодавство України постійно змінюється, що може ускладнити процес ведення бізнесу. Для уникнення помилок та фінансових втрат, важливо вчасно звертатися за кваліфікованою допомогою. Як показує практика, ігнорування проблем з податковими накладними створює постійні труднощі, що врешті-решт може призвести до критичних проблем на підприємстві.

13 грудня 2023, 13:04

Застосування принципу Парето в малому та середньому бізнесі схоже на те, як футболіст забиває гол за допомогою кількох чітких і добре скоординованих передач, замість того, щоб робити багато непотрібних рухів на полі. Власники бізнесу постійно перевантажені роботою, оскільки доводиться виконувати безліч завдань, таких як: нагляд за щоденними операціями, маркетинг, обслуговування клієнтів. Проте, маючи обмежений час і ресурси, застосування принципу Парето може допомогти оптимізувати зусилля та досягти найкращих результатів. Принцип Парето говорить, що 80% результатів залежить від 20% зусиль. Тому, якщо ви зосередитеся на цих 20%, ви зможете досягти значного росту продуктивності та прибутку. Цей принцип був названий на честь італійського економіста Вільфредо Парето, який виявив, що приблизно 80% землі в Італії належать 20% населення. Отже, принцип Парето походить із спостереження, що речі в житті не завжди розподіляються рівномірно. Розглянемо 7 основних способів, як бізнес може використовувати принцип Парето для оптимізації своїх бізнес-функцій, ресурсів і стимулювати зростання. 1. ПРОДАЖІ Щоб підвищити ефективність продажів, бізнес повинен зосередитися на своїх найпопулярніших продуктах. Це означає, що ви повинні вкладати більше зусиль у маркетинг і управління запасами цих продуктів. Один із способів застосувати принципу Парето в бізнесі — це провести аналіз ефективності продажів. Цей аналіз може показати, які продукти або послуги приносять найбільший дохід. Наприклад, підприємство може виявити, що 20% продуктів приносять 80% доходу. Це означає, що підприємство може збільшити свій дохід, зосередившись на цих 20% продуктів. Крім того, принцип Парето можна використовувати для визначення аспектів бізнесу, які не приносять бажаних результатів. Це допоможе перенаправити ресурси туди, де вони принесуть найбільшу користь. 2. ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ Бізнес може підвищити продуктивність своїх працівників, визначивши найефективніших з них і навчивши інших на їхньому досвіді. Принцип Парето може запропонувати рішення для покращення організації роботи працівників, які часто відчувають перевантаженість. Зосередившись на 20% найважливіших завдань, співробітники можуть забезпечити 80% своєї продуктивності та ефективності. Цей підхід змінює менталітет «більше — краще» на перевагу якості над кількістю та допомагає працівникам ефективніше управляти своєю енергією. 3. ЗАЛУЧЕННЯ КЛІЄНТІВ Визначте, які маркетингові канали генерують найякісніших потенційних клієнтів із найбільшою кількістю конверсій, зосередьте свої зусилля на цих каналах замість того, щоб розкидатися ресурсами. Застосування принципу Парето до залучення клієнтів, допоможе компаніям визначити ключові сфери, які приносять найбільшу вигоду для загального зростання бізнесу. Це допоможе максимізувати прибуток, якісно розподілити ресурси, розробити та запровадити ефективні рішення. Здійснюючи аналіз своєї стратегії залучення клієнтів, компанія може визначити клієнтів, які принесуть найбільший прибуток. Визначення «небагатьох критично важливих» клієнтів дозволяє підприємствам спрямовувати свої ресурси на розширення бізнесу за допомогою ширшого спектру тактик залучення. 4. ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ Проаналізуйте, які завдання та види діяльності забирають найбільше робочого часу, заохотьте свою команду зосередитися на найбільш прибуткових видах діяльності, делегуючи менш важливі завдання для економії часу та ресурсів. Неправильно розподілений час має непропорційно великий вплив на продуктивність роботи працівників. Це створює додатковий стрес, зниження морального духу, зниження задоволеності роботою, вигорання та призводить до погіршення бізнес-культури. У цьому випадку принцип Парето може підвищити психологічну безпеку команди та заохотити окремих працівників краще розставляти пріоритети, ефективніше управляти своїм часом і досягати оптимальних результатів. Працівники мають зосередитися на обов'язкових 20% завдань, які дають 80% результатів. 5. УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ Проаналізуйте, які товари з вашого асортименту приносять найбільший прибуток, використовуйте цю інформацію, щоб інвестувати в ці товари та створювати їх запаси, одночасно зменшуючи запаси товарів з низькою рентабельністю. Неефективність в управлінні запасами вашої компанії завдає удару по вашій здатності встановлювати та підтримувати необхідний рівень прибутковості. Принцип Парето може бути корисний тим, що проаналізувавши дані продажів та визначивши 20% товарів, які приносять 80% доходу, ви зможете зосередитися на забезпеченні постійної наявності цих товарів на складі та утримувати більший обсяг запасів цих товарів, щоб задовольнити попит клієнтів. Крім того, застосування принципу Парето може допомогти виявити проблеми, пов'язані з запасами, такі як надлишок запасів, або запаси, що повільно реалізуються. Застосовуючи правило 80/20, ви можете виявити товари, які не продаються, і прийняти необхідні рішення, наприклад, уцінити їх, щоб не займати місце на складі, або зняти з виробництва. Крім того, принцип Парето може допомогти оптимізувати рівень запасів і зменшити витрати на зберігання, вивільнивши капітал для інвестицій в інші товари. 6. ОБСЛУГОВУВАННЯ КЛІЄНТІВ Зосередьтесь на 20% найцінніших клієнтів, які генерують 80% доходу бізнесу, створіть персоналізований досвід, який спонукає клієнтів повертатися і рекомендувати ваш бізнес іншим. Малий бізнес може використовувати аналітику даних для оцінки показників обслуговування клієнтів та виявлення проблемних питань або функціональних можливостей, які не працюють належним чином і призводять до збільшення кількості скарг та незадоволення клієнтів. Покращуючи ці життєво важливі функції та вирішуючи ці питання, малі підприємства можуть усунути першопричину проблеми, покращити користувацький досвід та отримати конкурентну перевагу. 7. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ Визначте, де криється 80% проблем, зосередьте свої зусилля саме там. Вивчіть та оптимізуйте ланцюжок поставок, вдосконалюйте механізми зворотного зв'язку з клієнтами у сферах, які мають найбільше значення. Не рідко буває, що типовий робочий день складається з постійних перерв, які можуть зірвати періоди концентрації та продуктивності, а пошук необхідної інформації на різних платформах призводить до марної трати часу та розтрати енергії. Застосовуючи принцип Парето, ви можете ефективно управляти інформаційними потоками та вдосконалювати свою діяльність. Цей підхід визначає найважливіші дані та пріоритети дій. В результаті, підприємства скорочують малоцінні види діяльності, дублюючі повідомлення, суперечливі інструкції та трудомісткі обміни інформацією. Мінімізуючи ці відволікаючі фактори, компанії пом'якшують негативні наслідки надмірного споживання інформації, яке знижує продуктивність бізнесу. Інший спосіб — використовувати принцип Парето для стратегічного виявлення та вирішення проблем. Бізнес може проаналізувати свою діяльність і виявити 20% причин, які призводять до 80% проблем або помилок. Усунувши ці кілька життєво важливих причин, малий бізнес може підвищити якість та ефективність своєї роботи, а також зменшити свої витрати. ВИСНОВОК Принцип Парето — це фундаментальна концепція, яка має важливе значення як для окремих осіб, так і для організацій. Він підкреслює той факт, що більшість результатів мають тенденцію слідувати кривій нерівномірного розподілу, що означає, що меншість входів зазвичай призводить до більшості результатів. Застосування принципу Парето дозволяє оптимізувати операції бізнесу для стимулювання росту та збільшення прибутковості, а також приймати кращі рішення щодо розподілу ресурсів. По суті, це допомагає нам стати більш ефективними, роблячи менше і досягаючи більшого з меншими зусиллями. Використовуючи принцип Парето для прийняття рішень у бізнесі, підприємці можуть збільшити свої шанси на досягнення стійкого фінансового успіху. Однак важливо пам'ятати, що цей принцип — не одноразове рішення, а безперервний процес оптимізації та коригування.

29 серпня 2023, 16:54

Президент України Володимир Зеленський, під час інтерв’ю з журналістами, повідомив, що запропонував створити єдиний орган для проведення перевірок бізнесу в Україні. Він наголосив, що наразі вже існує відповідна платформа, і раз на два тижні його радники зустрічаються з представниками бізнесу для обговорення питань, які турбують підприємців. Але Президент вбачає, що обмежитися лише однією платформою неможливо, і вважає, що окремий орган зможе ефективно вирішити проблеми, з якими стикаються підприємці. Ініціатива Президента щодо створення єдиного органу для здійснення перевірок вже набула суттєвого резонансу в українському суспільстві. Відомо, що цей орган відповідатиме за координацію та проведення різних видів перевірок у сфері бізнесу, забезпечуючи більш прозорий, прогнозований та справедливий підхід. Це, безумовно, може суттєво полегшити життя підприємців, зменшивши адміністративні та корупційні ризики. Наразі відсутні конкретні деталі стосовно того, який саме орган це буде, яким чином він буде функціонувати та кому підпорядкований. Однак я прогнозую, що ця ініціатива може призвести до таких позитивних змін, як: Спрощення Процедур. Підприємці отримають можливість зосередитися на розвитку своїх компаній, а не витрачати час і ресурси на комунікацію з різними державними органами. Мінімізація Корупційних Ризиків. Зведення багатьох видів перевірок до єдиного органу може значно знизити можливі прояви корупції та запобігти недоречним втручанням. Підвищення Прозорості. Проведення всіх перевірок одним органом може зробити їх більш прозорими та передбачуваними, забезпечуючи більшу довіру до правової системи. Однак, важливо врахувати можливі складнощі та виклики, пов'язані зі створенням та діяльністю нового органу. Наприклад, ефективне функціонування органу вимагатиме налагодження чітких процедур, навчання компетентних кадрів, а також високого рівня координації між різними органами. В цілому, ініціатива є дуже обіцяючою та важливою для поліпшення бізнес-середовища в Україні. Прогнозую, що при вірному впровадженні, це може позитивно вплинути на розвиток підприємництва та зробити країну більш привабливою для інвесторів.

26 травня 2023, 16:30

За даними  уповноваженого Верховної Ради з прав людини, з початку війни з України виїхало понад 14,5 млн українців, серед яких 11,7 млн знайшли свій прихисток в країнах Європейського Союзу. Відповідно до звіту Польського економічного інституту, українці становили 45% усіх нових іноземних компаній, які торік відкрилися в Польщі. Українські громадяни зареєстрували 10 200 одноосібних підприємств і 3 600 компаній з українським капіталом в період з січня по вересень 2022 року. Більше 50% компаній, які зареєструвалися в Польщі, зробили це, щоб продовжити бізнес, який вони вели в Україні. Близько двох третин сказали, що мають намір залишитися на польському ринку незалежно від результатів війни, йдеться в звіті Польського економічного інституту. Відтік українського бізнесу є значною проблемою для нашої країни, оскільки він забезпечує до 50% надходжень до державного бюджету, тому вкрай важливо, щоб релокований бізнес продовжував сплачувати податки до українського бюджету та залишався податковим резидентом України, а не країн тимчасового прихистку. Для цього українська влада імплементує норми та положення ряду міжнародних договорів та стандартів (CRS, CbC, QCAA, FATCA ) . Як працює загальний стандарт звітності CRS? Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information ( CRS ) або « Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки» — це міжнародний стандарт, схвалений Радою ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) 15 липня 2014 року. Цей стандарт вимагає від країн, які його впроваджують, здійснювати збір інформації від банків та інших фінансових установ, про рахунки які в них відкриті іноземними громадянами та компаніями, а також інформацію про власників цих рахунків. Така інформація збирається податковими органами, та щорічно, на автоматичній основі, відправляється до податкових органів інших країн, які приєдналися до CRS . Обмін інформацією здійснюється в рамках « Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки » ( Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information ( MCAA CRS ). Україна приєдналася до CRS 28 квітня 2023 року, з набранням чинності Закону України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки ». Відтепер, з 1 липня 2023 року Закон 2970-ІХ вимагатиме від банків та інших фінансових установ України, застосовувати заходи належної перевірки до рахунків, відкритих нерезидентами з метою встановлення того, чи відносяться вони до інформації яка підлягає обміну з іншими країнами. Тобто, якщо кінцевий бенефіціарний власник компанії або громадяни однієї з країн яка приєдналася до Стандарту CRS , відкрив рахунок у банку чи іншій фінансовій установі України, цей банк чи установа зобов’язані подати окремий звіт про такий рахунок до Державної податкової служби України. Відповідно до положень Стандарту CRS , обов’язки щодо перевірки фінансових рахунків та подання за ними звітності до податкової, покладається на такі категорії фінансових установ: Банки, кредитні спілки та інші фінансові установи, які в ході своєї діяльності приймають депозити. Фінансові установи, які здійснюють зберігання активів на користь інших осіб, в якості суттєвої частки своєї господарською діяльності (номінальні утримувачі). Інвестиційні компанії, інститути спільного інвестування, компанії з управління активами тощо. Страхові компанії та недержавні пенсійні фонди. Кожна фінансова установа зобов’язана самостійно визначати свій статус, тобто її відповідність Стандарту CRS , який зобов’язує звітувати про рахунки. Визначення фінансових установ які зобов’язані звітувати про рахунки своїх клієнтів та які не зобов’язані цього робити закріплені в Розділі VIII Стандарту CRS : підрозділ «А» («Підзвітна фінансова установа») та підрозділ «В» («Непідзвітна фінансова установа»). Одночасно з відповідністю Стандарту CRS банки та інші фінансові установи мають відповідати вимогам українського законодавства, що ставляться до таких установ. Такими вимогами є: наявність ліцензії на здійснення діяльності у сфері надання фінансових послуг; відповідність ознакам «Підзвітної фінансової установи» згідно Стандарту CRS ; наявність відкритих клієнтських рахунків. Якщо банк або фінансова установа відповідає вказаним вимогам, протягом 60 днів вона зобов’язана стати на облік в Державній податковій службі України як підзвітна фінансова установа. Такі підзвітні фінансові установи, до кінця 2023 року, зобов’язані: Розробити внутрішні документи компанії та привести існуючі документи у відповідність до Стандарту CRS ; Розробити форму документу самостійної оцінки; Скласти перелік існуючих рахунків, станом на 30 червня 2023 року; Здійснити перевірку існуючих рахунків фізичних осіб з залишком понад 1 млн. доларів США. Як здійснюється автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між країнами? Українські банки та інші фінансові установи, які стоять на обліку в податковій службі України як підзвітні, за результатами проведення процедури комплексної перевірки рахунків своїх клієнтів, один раз на рік, до 1 липня наступного року за звітним, подають до податкової такі відомості: Про фізичних осіб (громадян інших країн). Прізвище, ім’я, по-батькові Поточна адреса проживання Дата народження Поштова адреса Індивідуальний податковий номер Місце народження Дані про рахунок (номер рахунку, залишок, обороти) Про юридичних осіб (нерезидентів). Найменування компанії (її відокремленого підрозділу) Поточна адреса місцезнаходження Тип організації Країна місцезнаходження Країна реєстрації або створення Прізвище, ім’я, по батькові всіх власників компанії. Про контролюючих осіб Пасивних нефінансових організацій. Прізвище, ім’я, по-батькові Поточна адреса проживання Дата та місце народження Поштова адреса Індивідуальний податковий номер Держава резидентства Найменування компанії (власника рахунків) Інформація про наявність резиденства в інших країнах Тип контролю, з зазначенням статус контролюючої особи. Примітка. Нефінансова організація (НФО) є пасивною, якщо вона відповідає таким ознакам: Має пасивний дохід та активи, що приносять такий дохід у розмірі понад 50% усіх активів НФО за попередній календарний рік. Є непублічною компанією. Є прибутковою та неурядовою компанією. Здійснює діяльність з надання фінансових послуг. Є фінансовою установою, яка не перебувають в процесі реорганізації (ліквідації). Після того як податкова отримає інформацію про рахунки, до 1 вересня наступного за звітним роком вона в автоматичному режимі направляє зібрану інформацію до податкових органів інших країн, які приєдналися до Стандарту CRS , а країни-партнери таку ж саму інформацію направляють до нашої податкової, таким чином контролюючим органам стає відомо про український бізнес та його бенефіціарних власників, які знаходяться та працюють за кордоном. ЯК БУДЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЬ КОМПЛЕКСНА ПЕРЕВІРКА РАХУНКІВ? Для того, щоб встановити чи необхідно подавати звіт про той чи інший рахунок, банк здійснює процедуру комплексної перевірки рахунків (належна перевірка). За результатами комплексної перевірки банк повинен виявити всі відкриті в ньому рахунки, які належать громадянам та компаніям з інших країн, та встановити резидентсво цих осіб та їх бенефіціарних власників. Якщо банк не має в своєму розпорядженні підтверджуючих документів але має обґрунтовані підстави вважати, що рахунок належить нерезиденту, він надсилає своєму клієнту (власнику цього рахунку) запит з вимогою надати інформацію та документи для підтвердження чи спростування своїх підозр. Після отримання такого запиту від банку, власник рахунку зобов’язаний протягом 15 днів надати запитувану інформацію та / або самостійну оцінку CRS . У випадку, якщо така інформація не буде надана своєчасно, банк має право припинити обслуговування цього клієнта, закрити рахунок та повернути залишок коштів. При цьому, банки та фінансові установи не несуть відповідальності за можливі фінансові втрати свого клієнта, пов’язані з припиненням обслуговування його рахунку. Якщо власник рахунку, у відповідь на запит, надав недостовірну інформацію, або умисно надав самостійну оцінку CRS з недостовірними даними, які не дають можливості банку встановити приналежність цього рахунку, він може бути притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 670 000 грн. Перевірка рахунків фізичних осіб ( due diligence ) та перевірка рахунків організацій дещо відрізняється. Рахунки фізичних осіб перевіряються відповідно до їх вартості. Рахунки фізичних осіб з високою вартістю перевіряються першочергово. Для цього фінансова установа здійснює пошук інформації про клієнта в своїх електронних базах даних. При відсутності документів в електронних базах даних, пошук також здійснюється серед паперових носіїв. Рахунки фізичних осіб з низькою вартістю (з залишком до 1 млн доларів) перевіряються в другу чергу. Алгоритм перевірки цих рахунків дещо схожий з перевіркою рахунків з високою вартістю. Різниця полягає лише в тому, що банк не досліджує паперові документи та в разі відсутності інформації в електронному вигляді, одразу витребовує документи та самостійну оцінку CRS у власника рахунку. При здійсненні перевірки рахунків юридичних осіб, банк перш за все встановлює, чи є його клієнт фінансовою установою (банком чи іншою організацією, яка надає фінансові послуги). Рахунки фінансових установ не підлягають перевірці. Також, обов’язково встановлюється чи перевищує вартість рахунку еквівалент 250 тисяч доларів (рахунки вартістю менше 250 тисяч доларів не підлягають перевірці). Перевіряється чи має власник рахунку адресу реєстрації в країні свого походження, чи не є власник рахунку публічною, державною або міжнародною організацією. При перевірці, банками та фінансовими установами також встановлюється чи не перевищує вартість рахунку 1 млн доларів. Якщо вартість рахунку перевищує 1 млн доларів, власник цього рахунку повинен надати банку самостійну оцінку CRS . У випадку, якщо вартість рахунку не перевищує 1 млн доларів, документи перевіряються банком за правилами фінансового моніторингу AML / KYC (перевірка даних про свого клієнта). Примітка. Самостійна оцінка CRS — це документ, який заповнюється клієнтом банку (чи іншої фінансової установи), до якого вносяться відомості, які підтверджують його належність до юрисдикцій однієї чи декількох країн (статус резидента). ПОРУШЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ ТАЄМНИЦІ (РИЗИКИ ВПРОВАДЖЕННЯ CRS ) Впроваджуючи міжнародні стандарти обміну фінансовою інформацією, на задній план відійшло питання дотримання банками їх обов’язку щодо захисту банківської таємниці. Як відомо, саме банки в переважній своїй більшості є фінансовими установами, які зобов’язані звітувати про фінансові рахунки своїх клієнтів. В своїй діяльності банки керується законом України «Про банки та банківську діяльність», згідно якого банківська таємниця має бути захищена та не повинна передаватися третім особам. Банківською таємницею вважається: відомості про банківські рахунки клієнтів; інформація про операції клієнта; фінансово-економічний стан клієнтів; інформація про структуру юридичної особи, її керівників. Враховуючи, що вказана інформація передається до податкової і в подальшому направляється в інші країни, це може свідчити про передання інформації що становить банківську таємницю третім особам. Держави, які в процесі автоматичного обміну інформацією, отримують відомості про рахунки своїх резидентів в Україні, не зобов’язані дотримуватися вимог українського законодавства і розпоряджаються отриманими даними на власний розсуд, згідно законодавства що діє в цих країнах та норм міжнародного права. Тобто особи, дані про яких в Україні охороняються положеннями про банківську таємницю потрапляють в юрисдикцію де норми українського законодавства не діють. А це може свідчити про порушення банківської таємниці, тобто її розкриття. Крім того, згідно Стандартів CRS , якщо, за результатами перевірки, фінансова установа встановить, що її клієнт (власник рахунку) є резидентом декількох держав (включаючи Україну), інформація про такого клієнта буде передана до кожної з країн, які приєдналися до автоматизованої системи обміну інформацією. Таким чином третім особам може бути передана інформація, що містить банківську таємницю не лише іноземців, але й громадян України. ПРОБЛЕМАТИКА ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ В 2024 році українцям, які отримують дохід за кордоном, необхідно бути готовими, що в зв’язку з впровадженням нової системи обміну фінансовою інформацією, рух коштів на їх банківських рахунках стане відомий нашим податковим органам. І якщо, протягом 2023 року, громадяни, що отримували дохід за кордоном не задекларували його в Україні або не повідомили нашу податкову про сплату податків в країні свого перебування, цілком ймовірно, що такі особи стикнуться з подвійним оподаткуванням. Проблема полягає в тому, що українці, які виїхали та / або перемістили свій бізнес за кордон, через пів року набувають статусу податкових резидентів країн їх тимчасового проживання. Тобто Європейські країни, вважають цих осіб такими, що постійно проживають та працюють на їх території, а тому повинні сплачувати податки до їх бюджетів. Тому, податкові органи іноземних країн здійснюють нарахування податкових зобов’язань за своїм законодавством, а Україна, після найближчого обміну фінансовою інформацією, виставить свій рахунок. Для уникнення подвійного оподаткування та закріплення за собою статусу податкового резидента в одній із країн, необхідно чітко визначити джерела свого доходу та документально підтвердити свій тісний соціально-економічний зв'язок з країною, в якій ви плануєте декларувати доходи та сплачувати податки. Для того, щоб сплачувати податки в Україні, необхідно документально підтвердити свій тісний соціально-економічний зв'язок зі своєю державою, надавши податковим органам в країні перебування відповідні документи. Таким документами, зокрема, можуть бути: довідка податкового резидента України; довідка про наявність банківських рахунків в Україні; відомості про зареєстрований та діючий в Україні суб’єкт господарювання; квитанції про сплату податків, копії податкових декларацій. Якщо податки зручніше сплачувати в країнах ЄС, слід завчасно потурбуватися про те, як повідомити про це податкові органи України. Виїзд закордон не означає автоматичної зміни резиденства, відтак декларувати свої доходи в Україні доведеться. Важливо зазначити, що подача податкових декларацій та сплата податків в країнах ЄС, повністю не звільняє від обов’язку сплати податків в Україні. Так, наприклад 1,5% військового збору сплачується незалежно від факту сплати податків закордоном. Для уникнення подвійного оподаткування до податкових органів в Україні необхідно надати: довідку про сплату податків в країні перебування; сертифікат або довідку, що підтверджує статус податкового резидента в країні перебування; копії податкових декларацій; документ, що підтверджує перебування за межами України понад 183 днів на рік тощо. ПРОБЛЕМА ДОТРИМАННЯ СТРОКІВ ДЕКЛАРУВАННЯ 1 травня минув термін подання декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Значна кількість наших підприємців, протягом минулого року, отримували доходи за кордоном. Тому у багатьох постало питання: як їх правильно задекларувати свої доходи не порушуючи строків та не наражаючи себе на штрафні санкції? Одна з ключових проблем при декларуванні закордонних доходів полягає в складнощах отримання необхідних документів для підтвердження цих доходів та сплати податків. Зазвичай, отримання таких документів від податкових органів країн ЄС у короткі терміни є майже неможливим. Крім того, ці документи потрібно перекласти на українську мову та легалізувати на території України шляхом проставлення штампу апостиль. Цей складний процес підготовки, перекладу та легалізації документів найчастіше спричиняє порушення строків декларування доходів. Другою проблемою несвоєчасного декларування в Україні доходів отриманих закордоном є необізнаність бізнесу про таку необхідність. Саме погана комунікація між українським урядом та зовнішньо релокованим бізнесом може призвести до несвоєчасного подання декларацій або взагалі до їх неподання. В такому випадку, після розкриття фінансової інформації, в рамках Угоди CRS , контролюючі органи України почнуть накладати штрафи за несплату податків, а це ніяк не сприятиме поверненню бізнесу назад в Україну. Відповідальність за неподання або несвоєчасного подання звітності, передбачає накладення штраф у розмірі від 340 до 1020 грн. Якщо податкова самостійно виявить факт несплати податків, може бути нараховано штраф в розмірі 25% від суми несплачених податків, а при ігноруванні штрафу на цю суму буде нараховуватись пеня в розмірі 30% річних. Якщо сума несплачених податків досягне 4,026 млн грн, настає кримінальна відповідальність передбачена статтею 212 Кримінального кодексу України. Для тих, хто не встигли до 1 травня задекларувати свої закордонні доходи через відсутність необхідних документів, що підтверджують суми цих доходів та сплачені податки, є можливість подати заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня поточного року. ЩО ВАРТО ВРАХУВАТИ УКРАЇНСЬКИМ ЗАКОНОТВОРЦЯМ ДЛЯ ПОЗИТИВНОГО ДЛЯ УКРАЇНИ ЕКОНОМІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ? Через повномасштабну війну та терористичні дії країни-агресора велика кількість українських осіб з надвеликим чистим капіталом зберігають свої активи за кордоном і уважно спостерігають за податковим та інвестиційним кліматом в Україні, не поспішаючи повертатися. Тому дуже важливим є те, аби податкові органи України не створювали труднощів для суб’єктів господарювання які є зовнішньо переміщеними особами або котрі отримували протягом 2022 року доходи за межами України. Тиск на таких осіб, їх залякування щодо можливої втрати громадянства чи застосуванні інших вкрай негативних наслідків є недоцільним, оскільки задача українського Уряду повернути всі 14 млн громадян та бізнес, які виїхали через війну за кордон – назад в країну. Релокований за кордон бізнес та громадяни є нашим ВВП і це наші доходи, відповідно, якщо ми будемо створювати для них складні умови, то шанси на їх повернення є мізерними. Відповідно, наша Урядова політика має бути спрямована на абсолютне інформування громадян та бізнесу, які отримують дохід за кордоном, про те, в який спосіб та в якому форматі декларувати свої доходи в Україні. Мають бути створені, сприятливі в часовому просторі умови для своєчасного подання звітності, тому що, наприклад, для підтвердження доходів отриманих за кордоном потрібні перекладені та апостильовані довідки та декларації, а за кордоном, отримати їх в лічені дні практично неможливо. Відповідно, потрібен додатковий час для збору такої документації. Тому Уряд має працювати над ти аби покращити умови не в розрізі зменшення розміру податку, адже розмір податків має бути однаковий для всіх, а в ракурсі спрощення процесів, які стосуються часу подання, несвоєчасності подання звітності та, відповідно, негативних наслідків які з цього можуть випливати.

26 квітня 2023, 14:01

Вже найближчим часом Верховна Рада України може збільшити перелік ухвал, які підлягають оскарженню та доповнити Кодекс адміністративного судочинства (статтю 294) пунктом щодо можливості оскарження ухвали про залишення без задоволення заяви, поданої у порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ). 10 квітня народними депутатами зареєстровано проект Закону №9197 «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення рівності процесуальних прав усіх учасників судового процесу перед законом і судом». На підставі рішення Другого сенату Конституційного Суду України №2-р(ІІ)/2023 від 01.03.2023 року, по справі №3-27/2022(54/22) , з метою забезпечення у адміністративному судочинстві рівності процесуальних прав усіх учасників судового процесу перед законом і судом, законотворці пропонують внести такі зміни до КАСУ: Доповнити частину першу статті 294 (Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду), пунктом 28 такого змісту: « залишення без задоволення заяви, поданої у порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу »; Частину шосту статті 383 (Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб’єктом владних повноважень — відповідачем на виконання рішення суду) викласти у такій редакції: « За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яку може бути оскаржено відповідно до статті 294 цього Кодексу . За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу ». Законопроект №9197, станом на сьогоднішній день, перебуває на ознайомлені в Комітетах Верховної Ради, очікуючи їх висновків для винесення в подальшому на голосування. Очікується, що за результатом розгляду в Комітетах, законопроект буде схвалений та прийнятий, оскільки КСУ визнав діючі норми КАСУ неконституційними, а внесення вищезазначених змін урівняє громадян з державою в їх можливості апеляційного оскарження. ПЕРЕДУМОВИ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КАСУ 10 лютого 2022 року, громадянин України Плескач В.Ю. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність положень частини 7 статті 249 (Окремі ухвали суду), частини 1 статті 294 та абзацу 2 частини 5, частини 6 статті 383 КАСУ – положенням Конституції України. На думку автора клопотання, заборони на апеляційне оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви, поданої в порядку статті 383 КАСУ порушує право на доступ до суду, що суперечить частині другій статті 55 Конституції України. Водночас скаржник зазначає, що оспорюваними положеннями держава створила собі кращі процесуальні права порівняно із громадянами в адміністративному судочинстві, що є проявом законодавчої дискримінації та порушенням частини першої статті 24 (Рівність прав та свобод громадян перед законом), частини п’ятої статті 125 (Принципи судоустрою), пунктів 1, 3 частини другої статті 129 (Засади судочинства) Конституції України. Конституційний суд погодився з доводами скаржника та визнав, що чинними нормами статті 383 КАСУ держава ставиться в більш вигідне становище в порівнянні з громадянином, оскільки чинними нормами не передбачено можливість оскарження ухвали суду — про відмову у задоволенні заяви про визнання протиправними рішень та дій органів влади. В той же час, в разі задоволення судом заяви скаржника про визнання протиправними рішень та дій органів влади, держава наділена правом оскаржити відповідну ухвалу в апеляційному суді. Таким чином, своїм рішенням Конституційний суд усунув прогалину в законодавстві та прирівняв в правах державу та громадянина. В своєму рішенні суд зазначив, що законодавець визначив неоднаковий обсяг процесуальних можливостей (прав) сторін адміністративного процесу чим поставив особу-позивача в гірше процесуальне становище, порівняно з відповідачем – суб’єктом владних повноважень, знівелювавши мету діяльності адміністративних судів. Суд також звернув увагу на те, що законодавець не встановив дієвого судового контролю за виконанням судового рішення, не забезпечив права особи на судовий захист та гарантії їх реалізації. З метою приведення положень нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення адміністративного судочинства у відповідність до Конституції України, Уповноважений з прав людини в березні цього року направив до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики свої пропозиції щодо приведення норм КАС України у відповідність до рішення КСУ. Так, з врахуванням пропозицій омбудсменів, 10 квітня було зареєстровано законопроект №9197. ПІДСУМКИ Такі законопроекти як №9197 є важливими для розвитку правової держави та забезпечення прав людини і громадянина. Зміни запропоновані депутатами сприятимуть забезпеченню ефективного судового захисту громадян в адміністративних справах Вони допоможуть створити рівні умови для всіх учасників судового процесу та сприяють зміцненню довіри громадян до судової системи України.

29 березня 2023, 17:18

Кайманові острови – квітучий фінансовий центр. Там зареєстровано понад 100 тисяч компаній , серед яких майже 500 банків, 800 страхових організацій, тисячі пайових фондів. Число зареєстрованих компаній, навіть, перевищує загальну кількість населення. Чим Каймани так приваблюють бізнес? Кайманові о строви відомі своїми податковими та законодавчими пільгами, що приваблюють інвесторів та компанії з усього світу. Вони є однією з провідних офшорних юрисдикцій наряду з Швейцарією, Кіпром та Сейшелами . Незважаючи на те, що вони особливо відомі створенням інвестиційних фондів (як хедж-фондів, так і фондів прямих інвестицій), організації Кайманових островів зазвичай використовуються для операцій усіх типів, включаючи операції з акціонерним капіталом, борговими та страховими ринками капіталу, у злиттях і поглинаннях, а також у спільних підприємствах. Валютно-фінансове управління Кайманових островів ( CIMA ) контролює та регулює надання широкого спектру фінансових послуг, зокрема банківських послуг, страхування та управління інвестиціями. Серед основних плюсів цієї юрисдикції можна виділити: Складне бізнес-середовище з повним спектром послуг. Всесвітньо відомий центр фінансових послуг. Британська заморська територія з репутацією політичної та економічної стабільності. Надійний регуляторний режим. Жодних податків для компаній, на майно та приріст капіталу. «Податковий рай» На Кайманових о стровах існує система податків на основі територіального принципу оподаткування, що означає, що податки сплачуються лише на доходи, отримані від джерела в країні. За цією системою, резиденти Кайманових о стровів сплачують податки тільки на доходи, отримані на території островів, а нерезиденти не сплачують податки взагалі. Крім того, на Кайманових о стровах існу ють податкові пільги і низькі ставки оподаткування для ряда галузей, таких як фінансові послуги, міжнародна торгівля та інвестиції, що забезпечує вигідне середовище для бізнесу та інвестицій. Також на Кайманових о стровах не існує податку на спадщину, податку на власність або податку на дивіденди. Відсутність валютного контролю На островах немає обмежень або правил валютного контролю. Кошти можуть вільно переказуватись як на острови так і з островів у необмеженій кількості. Долар Кайманових островів прив'язаний до долара США, а останній вільно приймається та використовується в місцевій економіці. Надійна правова система Острови мають надійну правову та судову систему, яка постійно вдосконалюється, щоб підвищити безпеку та репутацію островів як провідного фінансового центру. Судова система є простою та застосовує практики та процедури, засновані на англійському праві. Дрібні кримінальні та цивільні справи розглядаються магістратом, який засідає в суді спрощеного провадження. Усі серйозні злочини та більшість цивільних справ розглядаються Великим судом під головуванням голови Верховного судді та суддів Великого суду, які постійно проживають на островах. Апеляції подаються з Великого суду до Апеляційного суду Кайманових островів, який засідає на Великому Каймані, а звідти – до Судового комітету Таємної ради в Англії . Судовий комітет Таємної ради в Лондоні є найвищим судом для Кайманових островів. Наявність професійних банківських та фінансових послуг Кайманові острови посідають 6 місце в рейтингу провідних фінансових центрів у світі. На них розташовані провідні юридичні та бухгалтерські фірми, а також офіси компаній великої четвірки, серед яких, зокрема: UBS, Goldman Sachs та інші. Присутність великих компаній ще більше сприяють розвитку індустрії фінансових послуг на Кайманових островах. Щоб і надалі випереджати вимоги ринку як один із провідних міжнародних фінансових центрів, уряд Кайманових островів запровадив Валютно-фінансовий орган Кайманових островів ( CIMA ) і Закон про взаємні фонди, які сприяють запобіганню відмивання грошей і технологічних ризиків. Це викликає повагу з боку міжнародних фінансових співтовариств. З 50 провідних банків світу понад 40 представлені на Кайманових островах, серед яких Deutsche Bank, Hongkong & Shanghai Banking Corporation та інші. Установи та організації, які ведуть бізнес на Кайманових островах отримують переваги від високоякісних професійних постачальників послуг (адвокатів, адміністраторів фондів, траст компанії, керівників компаній тощо) з великим досвідом. Політична та економічна стабільність Кайманові острови є британською заморською територією і мають історію стабільного уряду. Британський уряд зберігає відповідальність за внутрішню безпеку, оборону та зовнішні справи. Розсудлива економічна політика та сильний сектор фінансових послуг призвели до того, що острови отримали статус Aa3 у рейтингу ризику. На островах високий рівень життя. Підсумки Каймани один із найвідоміших офшорних центрів у світі, який забезпечує сувору конфіденційність для корпоративних клієнтів і приватних осіб, зберігаючи при цьому свою відмінну позицію в білому списку OECD . Каймано ві острови беззаперечно мають свої вигоди в порівнян ні з іншими офшорними зонами . Загалом індустрія фінансових послуг Каймана є сильною та має стійкі позиції для зростання. Завдяки створенню сучасних законодавчих та регуляторних структур , ефективних механізмів контролю та нагляду, юрисдикція продовжуватиме комерційно процвітати, водночас зберігаючи свою лідерську роль у світових стандартах регулювання.