Дмитрий Симанов

13 грудня 2013, 12:05

Среди многочисленных законодательных препон на пути свободного движения капитала из Украины, этих элементов национальной инвестиционной политики с лейтмотивом «всех впускать, никого не выпускать», можно с легкостью найти Инструкцию о порядке выдачи индивидуальных лицензий на осуществление инвестиций за границу (постановление Правления НБУ № 122 от 16 марта 1999 года; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0259-99 ). Индивидуальная лицензия необходима, когда какой-либо резидент Украины, будь то юридическое или физическое лицо, намеревается приобрести объект инвестирования (недвижимость, основные средства, корпоративные права и т.п.) за рубежом. Каким же способом можно заплатить за иностранный объект инвестирования? В указанной выше Инструкции четкого ответа нет, но внимательно ознакомившись с текстом Инструкции и приложений к ней можно сделать нужные выводы. Форма осуществления инвестиции может быть как наличной, так и безналичной (для юридических лиц и физических лиц – предпринимателей предусмотрен только второй вариант). Безналичный перевод может быть сделан со счета инвестора-резидента как в иностранном банке, так и в украинском банке. Об этом можно судить по приложению 2 к Инструкции, которым утверждена форма индивидуальной лицензии. В графе 2 формы индивидуальной лицензии (предусмотренной для информации о банковском счете, с которого будет осуществлено инвестирование) указывается « страна местонахождения финансового учреждения … ». Будь Украина единственной такой страной, в этой информации не было бы смысла. В индивидуальной лицензии может быть указан: во-первых, счет в иностранном банке резидента, основываясь на уже полученной потенциальным инвестором индивидуальной лицензии НБУ на размещение валютных ценностей на счете, открытом за пределами Украины; во-вторых, другой счет инвестора, открытый в иностранном банке. Во втором случае юридическое лицо-инвестор все равно должно получить указанную индивидуальную лицензию НБУ для проведения операции по перечислению средств. У физического лица есть дополнительная возможность: открыть счет в иностранном банке без зачисления на этот счет средств, получив индивидуальную лицензию на инвестирование, приехать в страну инвестирования, зачислить средства на свой счет в иностранном банке, инициировать перевод этих средств в уплату объекта инвестирования так, чтобы в результате на счете был нулевой остаток, покинуть страну инвестирования. Оплата иностранного объекта инвестирования может быть и в наличной форме. Но только, если инвестор – физическое лицо, не предприниматель. Наличные валютные средства должны перемещаться через таможенную границу Украины, что препятствует, например, использованию наличности, полученной в стране инвестирования, на месте. Определенная сложность существует по вопросу, нужно ли всегда декларировать наличные средства, вывозимые из Украины для оплаты объекта инвестирования. Ведь обязательное декларирование предусмотрено только для сумм 10 000 евро и более. Думается, что таможенная декларация даже в случае, если инвестиция в наличной форме меньше 10 000 евро, была бы желательной. И в заключение нужно сказать, что законодательством установлена ответственность за незаконное инвестирование за границу без индивидуальной лицензии – штраф в размере инвестиции (абз. 3 ч. 2 ст. 16 Декрета КМУ «О системе валютного регулирования и валютного контроля»).

1 квітня 2013, 11:42

Проблема фінансування діяльності суб’єкта підприємництва вирішується різними шляхами, одним з яких є залучення кредитних коштів з-за кордону. Беззаперечним плюсом залучення таких коштів є їх відносна дешевизна в порівнянні із кредитними коштами, які можна отримати в Україні. Недоліки полягають у більш складному підготовчому процесу: залучення іноземних консультантів, використання міжнародних стандартів звітності тощо. Зазначені критерії впливають на економічну доцільність кожного проекту залучення іноземних кредитів. Встановивши, що залучення кредиту є доцільним, менеджмент суб’єкта підприємництва стикається з необхідністю проходження обов’язкової реєстраційної процедури. Нижче ми пропонуємо невеликий опис порядку отримання українським суб’єктом підприємництва дозволу на залучення кредитів від нерезидентів. Зважаючи на суттєві обмеження обороту гривні за кордоном, валютою кредитів будемо розглядати виключно іноземну валюту. Зауважимо, що наведені правила стосуються також і позик від нерезидентів. Основний нормативно-правовий акт у цій сфері — Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам , затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 270. Що реєструється? Договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті , підлягають реєстрації Національним банком України (НБУ). Таким чином, обов’язок реєстрації договорів НБУ виникає при наявності одночасно таких умов: (1) отримувач коштів є резидентом України; (2) надавач коштів є нерезидентом; (3) кошти надаються в іноземній валюті; та (4) кошти надаються у вигляді кредитів або позик. Не потребують реєстрації НБУ договори про одержання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів, а також кредитів, які залучаються державою або під державні гарантії. Що підтверджує реєстрацію? Реєстрація договорів здійснюється Національним банком України протягом семи робочих днів з дати надходження необхідних для реєстрації документів. Протягом цього строку НБУ видає реєстраційні свідоцтва у вигляді повідомлення з відміткою про реєстрацію договору . Уповноважені банки здійснюють обслуговування операцій за договорами кредиту на підставі реєстраційних свідоцтв. Реєстрація договорів, укладених резидентами-позичальниками, і видача реєстраційних свідоцтв здійснюється територіальним управлінням НБУ (далі – теруправління НБУ) за місцезнаходженням обслуговуючого банку. Теруправління НБУ після реєстрації договору надсилає: уповноваженому банку – примірник повідомлення з відміткою про реєстрацію в електронній формі засобами програмного забезпечення щодо реєстрації; резиденту-позичальнику – засвідчене теруправлінням НБУ повідомлення з відміткою про реєстрацію договору на паперовому носії на адресу, зазначену в повідомленні. У разі відмови в реєстрації або неналежного оформлення документів теруправління НБУ повідомляє про це уповноважений банк за формою листа. Порядок отримання кредитних коштів. Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі . Резидент-позичальник залучає кредит від нерезидента через уповноважений банк , який надав згоду на обслуговування операцій. Згода уповноваженого банку міститься у спеціальному договорі із резидентом-позичальником. Функції обслуговуючого банку може виконувати як уповноважений банк, так і від його імені відокремлений підрозділ банку (філія, відділення). Обслуговування операцій за відкритими в Україні резидентами-позичальниками рахунками в межах одного договору має проводитися лише через один обслуговуючий банк . Резидент може отримувати кредитні кошти на свій рахунок за кордоном (а також проводити погашення заборгованості за кредитом з цього рахунку). Але у цьому випадку, по-перше, необхідне отримання резидентом індивідуальної ліцензії НБУ на розміщення валютних цінностей на рахунку за межами України та, по-друге, необхідні додаткові підтверджуючі документи від іноземного банка, в якому відкритий рахунок резидента-позичальника., Резидент-позичальник зобов'язаний зареєструвати договір у Національному банку до фактичного одержання кредиту . Процентна ставка. Розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору, на дату надходження до НБУ документів не повинен перевищувати розмір виплат за цим кредитом, розрахований виходячи з установленої НБУ максимальної процентної ставки за договорами, що діє на дату надходження до НБУ вищезазначених документів. Зазначені максимальні ставки містяться у постанові Правління НБУ « Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів » від 03.08.2004 № 363: Валюта 1-ї групи Класифікатора (долари США, євро, швейцарські франки, японські єни тощо). для фіксованої процентної ставки: зі строками запозичень до 1 року — не вище 9,8 % річних; зі строками запозичень від 1 до 3 років — не вище 10 % річних; зі строками запозичень понад 3 роки — не вище 11 % річних;   для плаваючої процентної ставки: ставка LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 750 базисних пунктів. Валюта 2-ї та 3-ї груп Класифікатора (російські рублі, китайські юані тощо) — не перевищує 20 % річних. Контролювати розмір виплат за кредитним договором (з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) буде банк позичальника. Банк не має права допускати перевищення розміру фактичних виплат над виплатами, розрахованими при застосуванні максимальної процентної ставки НБУ. Умови договору . Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації НБУ. Строки кредиту. Відповідно до договору, максимальний строк законодавчо не обмежений. Для позики варто звертати увагу на строки повернення з огляду на наслідки з податку на прибуток (п. 135.5.5 НК), а саме включення суми позичкових коштів, неповернутих на кінець поточного кварталу до складу доходу. Плата за послуги НБУ.   послуг Найменування послуг, які надаються НБУ та його теруправліннями Тарифи (у гривнях) 41   Реєстрація договору, що передбачає виконання резидентом боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученим від нерезидента кредитом (позикою) в іноземній валюті Безплатно   42   Реєстрація змін до договору, що передбачає виконання резидентом боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученим від нерезидента кредитом (позикою) в іноземній валюті, або внесення змін до реєстрації такого договору стосовно переходу резидента-позичальника на обслуговування до іншого уповноваженого банку   Безплатно   43   Видача дубліката реєстраційного свідоцтва про реєстрацію договору, що передбачає виконання резидентом боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученим від нерезидента кредитом (позикою) в іноземній валюті, дубліката додатка до реєстраційного свідоцтва, копії повідомлення про договір (копії повідомлення про зміни до договору) банку з відміткою Національного банку України про реєстрацію договору   200   Перелік і тарифи послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями , затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003 № 333 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 28.05.2012 № 208)   Санкції . У разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються фінансові санкції — штрафи у сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики , з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначених договорів. Санкції застосовуються органами державної податкової служби — до резидентів (крім банків і фінансово-кредитних установ) і нерезидентів України. Документи для реєстрації. Резидент-позичальник безпосередньо має звертатися до обслуговуючого банку для реєстрації договору (реєстрації змін до договору). Обслуговуючий банк формує комплект документів та подає його до відповідного теруправління НБУ.   До обслуговуючого банку подаються: ─ повідомлення про договір (повідомлення про зміни до договору) на паперовому носії чи у вигляді електронного документа за затвердженою формою; ─ договір (разом з іншими додатковими угодами/договорами, документами, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором). Документи, які складені іноземною мовою , подаються резидентом-позичальником разом з їх перекладом на українську мову, засвідченим підписом перекладача (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально) або нотаріусом (не потребують перекладу документи, складені російською мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та українською/російською мовами). До НБУ подаються: ─ повідомлення з відміткою обслуговуючого банку в електронній формі; ─ підтвердження про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором в електронній формі; та ─ додаткова інформація, запитана теруправлінням НБУ. Анулювання реєстрації. Теруправління НБУ анулює реєстрацію договору в разі: 1) неотримання кредиту (повністю або частково) протягом 180 календарних днів від дати реєстрації договору та закінчення у зв'язку з цим строку дії реєстрації (за відповідним письмовим зверненням у довільній формі резидента-позичальника або обслуговуючого банку); 2) неотримання відповідної звітності про операції за договором, що подається до Національного банку, за три звітних періоди поспіль (у тому числі за відповідним зверненням обслуговуючого банку із зазначеної підстави); 3) відповідного письмового звернення резидента-позичальника з обґрунтуванням підстав для анулювання (відмова резидента-позичальника від отримання кредиту або відмова нерезидента-кредитора надати кредит, переоформлення договору в інший вид договору на повну суму кредиту, переведення боргу на нерезидента тощо); 4) виявлення недостовірної інформації в документах, які були подані резидентом-позичальником до обслуговуючого банку та/або Національного банку і на підставі яких здійснено реєстрацію договору; 5) наявності інформації про порушення резидентом-позичальником норм валютного законодавства під час виконання договору. Cai & Lenard. Ми на Фейсбуці .

15 січня 2013, 12:13

Украинская строительная отрасль постепенно отыгрывает позиции, утраченные во время финансово-экономического кризиса 2008-2009 годов, когда уровень падения составил почти 60%. Переоценить значение этой отрасли в структуре экономики любой развитой страны невозможно. Одно рабочее место в строительстве создает до 20 в смежных отраслях. Пока доля строительства в структуре ВВП Украины является относительно незначительной и составляет примерно 3%, но имеющийся потенциал для развития позволяет надеяться на увеличение этой доли. Однако возможности реализации этого потенциала зависят в том числе от уровня административного вмешательства со стороны органов власти. Перечень таких органов не мал: Государственная архитектурно-строительная инспекция Украины, органы санитарно-эпидемиологической службы, Гостехногенбезопасности, Госгорпромнадзор, Госэкоинспекция, Госэнергонадзор и другие. К сожалению, случаи недобросовестного выполнения функций, возложенных на эти органы, до сих пор являются распространенными, а негативное влияние в результате этого – существенным. Административному вмешательству в процесс строительства одного из таких органов – Государственной экологической инспекции Украины – и посвящена эта статья. Для получения дополнительной информации о влиянии органов власти на стадии реализации проектов строительства предлагаем ознакомится с нашим исследованием ( http://inve-trade.eu/itf-research.html?lang=ru&lastid=284 ). Государственная экологическая инспекция Украины (Госэкоинспекция) имеет право: · принимать решения об ограничении или приостановлении (вре­менно) деятельности предприятий и объектов , если их эксплуатация осуществляется с нарушением законодательства об охране окру­жающей природной среды, с превышением нормативов предельно допустимых выбросов, влияния физических и биологических факто­ров и лимитов сбросов загрязняющих веществ; · опломбировать помещение, оборудование, аппаратуру предприятий и объектов , в отношении которых было принято в установленном порядке решение об ограничении или временном приостановлении их деятельности. Деятельность предприятий ограничивается или временно запрещается (приостанавливается) в случае нарушения экологических нормативов, экологических стандартов, а также требований экологической безопасности, в частности, выбросов и сбросов загрязняющих веществ в окружающую природную среду, складирования, захоронения, хранения или размещения производственных, бытовых и других отходов без соответствующих разрешений ( пункт «в» ст. 4 Порядка ограничения, временного запрета (остановки) деятельности предприятий, учреждений, организаций и объектов в случае нарушения ими законодательства об охране окружающей природной среды, утвержденного постановлением Верховной Рады Украины от 29 октября 1992 года № 2751-XII ). Госэкоинспекция Украины имеет право проводить проверки по вопросам, относящимся к ее компетенции, издавать по их результатам обязательные для исполнения предписания, распоряжения. Перед началом проверки должностные лица органа Госэкоинспекции обязаны предъявить руководителю предприятия или уполномоченному им лицу удостоверение (направление) и служебное удостоверение и предоставить субъекту хозяйствования копию удостоверения (направления). Удостоверение (направление) подписывается руководителем или заместителем руководителя органа Госэкоинспекции и заверяется печатью. Плановые проверки проводятся не чаще раза в год, внеплановые возможны при таких обстоятельствах ( ст. 6 Закона Украины «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности» ): · наличие обращений физических и юридических лиц о нарушении субъектом хозяйствования требований законодательства. Внеплановая проверка в этом случае осуществляется только при наличии согласия Госэкоинспекции Украины на ее проведение; · проверка выполнения субъектом хозяйствования предписаний, распоряжений или других распорядительных документов по устранению нарушений требований законодательства, выданных по результатам проведения плановых проверок Госэкоинспекцией. С целью оценки возможных рисков для строительства, связанных с деятельностью органов Госэкоинспекции, стоит обратить внимание на достаточно активные действия этих органов при осуществлении контрольных функций. В течение десяти месяцев 2011 года территориальные органы Госэкоинспекции (в том числе Государственная экологическая инспекция в г. Киеве) провели 72 000 проверок соблюдения требований природоохранного законодательства субъектами хозяйствования. За тот же период в 2 374 случаях ограничивалась и приостанавливалась (до устранения выявленных недостатков и нарушений) деятельность субъектов хозяйствования ( Об итогах работы министерства [экологии и природных ресурсов] и центральных органов исполнительной власти, деятельность которых направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через Министра экологии и природных ресурсов в 2011 году — http://www.menr.gov.ua/media/files/Zvit%202011.doc ). Среди оснований ограничения и приостановления деятельности субъектов хозяйствования, а также привлечения к другим видам ответственности согласно решениям органов Госэкоинспекции можно выделить: (1) отсутствие договоров на вывоз и утилизацию отходов, (2) отсутствие ведения первичного учета количества, типа и состава отходов, (3) отсутствие разрешения на выбросы загрязняющих веществ в атмосферный воздух, (4) засорение земель строительными отходами, (5) снятие плодородного слоя почвы без специального разрешения. За первые восемь месяцев 2012 года административными судами в Киеве было рассмотрено 9 дел по искам об отмене решений Госэкоинспекции об ограничении и приостановлении деятельности субъектов хозяйствования, среди этих дел в 5 случаях суды отменяли указанные решения. Нарушения, которые привели к применению таких мер, происходили в сферах обращения с отходами и загрязнения атмосферного воздуха (в результате деятельности котельных, автомобильного транспорта и т.д.). Стоит обратить внимание, что обстоятельства указанных 9 дел свидетельствуют о том, что принятие решений об ограничении и приостановлении деятельности субъектов хозяйствования происходило только после невыполнения предписаний об устранении нарушений, выданных по результатам проведенной проверки. В одном из вышеперечисленных судебных дел судом была поддержана позиция Госэкоинспекции об обоснованности временного запрета (остановки) хозяйственной деятельности при строительстве дома «в связи с отсутствием разрешения на размещение отходов в 2012 году, лимита на образование и размещение отходов в 2012 году, а также отсутствием журнала учета отходов по форме 1-ВТ». Пусть риски вмешательства Госэкоинспекции в работу строителей не исчерпываются указанными выше, но надеемся, что эта статья будет полезна всем, интересующимся строительной отраслью.