Гривня доби Великої війни: 30 років фінансового суверенітету та погляд у майбутнє

Інтерв'ю голови Національного банку України (НБУ) Андрія Пишного, де він розповів про стійкість фінансового фронту, нову банкноту 2000 гривень та деколонізацію грошового обігу.1. «Ідеальний шторм» та турнікет «тактичної медицини»

Початок повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року став «ідеальним штормом» та найбільшим нічним жахом для будь-якого центрального банку у світі. Проте українська банківська система не зупинилася ні на хвилину. НБУ миттєво розгорнув екстрені заходи підтримки: забезпечив безперебійність безготівкових розрахунків та відкрив швидкі канали рефінансування для банків (всі ці кредити станом на зараз уже повністю погашені ). Щоб знизити навантаження та упередити паніку, українцям дозволили знімати готівку не лише в банкоматах, а й на автозаправних станціях (АЗС), що стало порятунком для 16 мільйонів громадян, які були змушені стати біженцями чи внутрішніми переселенцями .

Андрій Пишний порівнює перші антикризові рішення (зокрема, фіксацію валютного курсу) з накладанням медичного турнікета :

«Українська фінансова система зазнала серйозних ушкоджень, і було накладено цей турнікет, який стиснув і зупинив негативні наслідки, забезпечивши необхідний час для того, щоб адаптуватися. Але дуже небезпечно тримати турнікет занадто довго — він може сам спричинити фатальні наслідки» .

Саме тому вже за рік НБУ успішно реалізував план контрольованого зняття цього «турнікета»: перейшов до керованого гнучкого курсоутворення та домігся зниження інфляції з майже 27% у 2022 році до 5% за результатами 2023 року.

---

Для порівняння: під час кризи 2014 року банківська система сама стала тригером паніки — тоді українці зняли з рахунків 30 млрд грн (майже 7 млрд доларів), а золотовалютні резерви впали до критичних 10 млрд доларів

Сьогодні ситуація кардинально інша, і це справжній фінансовий феномен :

• Золотовалютні резерви України зросли з 22 млрд доларів на момент вторгнення до рекордних 52 млрд доларів станом на 1 серпня 2026 року.
• Гривневі строкові депозити населення за час великої війни подвоїлися .
• Потужним психологічним якорем для громадян стало рішення Верховної Ради запровадити 100% державну гарантію на всі банківські вклади без обмеження суми на час воєнного стану .
• Портфель інвестицій українців у військові облігації (ОВДП) зріс у 8 разів — з 13 млрд грн на початку вторгнення до 100 млрд грн сьогодні .

Цей рівень стабільності дивує навіть світових лідерів. Під час щорічного економічного форуму в Джексон-Холі новий голова Федеральної резервної системи США Кевін Ворш (очолив ФРС у травні 2026 року) прямо запитав Андрія Пишного: «Як вам вдалося забезпечити макрофінансову стабільність протягом п'яти років повномасштабного вторгнення?» .

Однією з головних запорук цієї стабільності стала відмова від емісії. Якщо у 2022 році для покриття дефіциту бюджету довелося «надрукувати» майже 400 млрд грн (що суттєво підігріло інфляцію), то починаючи з січня 2023 року НБУ та Міністерство фінансів тримають жорстку спільну позицію — жодної гривні емісійного фінансування бюджету .

---

За роки повномасштабної війни Україна залучила понад 200 мільярдів доларів міжнародної допомоги. Голова НБУ закликає не сприймати ці гігантські кошти як благодійні внески :

«Ми розглядаємо це як потік фактично у відповідь на покриття тих безпекових ризиків, які є у Європи і які покриваються Україною. Україна є східним кордоном ЄС, а українська армія — найбоєздатнішою та найсильнішою складовою європейської оборонної архітектури. Тому до певної міри ми розглядаємо це як оборонні послуги, які Україна надає європейському світу» .

Забезпечення цієї допомоги потребує колосальної роботи: Україна успішно виконує вимоги програми розширеного фінансування (EFF) від МВФ (пройшовши рекордні 8 переглядів першої програми). Окрім цього, запущено фінансову інженерію Airalis (кредитування під заставу прибутків від заморожених російських активів) та погоджено пакет Ukraine Support LO на 90 млрд євро протягом 2026–2027 років .

Паралельно в Україні триває унікальний процес: кредитування малого та середнього бізнесу, оборонно-промислового комплексу (ОПК) та енергетики зростає темпами 30% рік до року. Це найдовша і найдинамічніша кредитна експансія за всю історію незалежної України .

---

Однією з найгарячіших новин стало введення в обіг нової банкноти номіналом 2000 гривень. Андрій Пишний наголосив, що її випуск має чітке економічне обґрунтування та не призведе до збільшення грошової маси чи інфляції (нові купюри просто замінять аналогічну суму дрібніших номіналів в обігу) .

Чому саме зараз?

1. Зміна масштабів зарплат: Попередній найвищий номінал (1000 грн) запроваджували 7 років тому, коли середня зарплата становила близько 10 000 грн (вистачало 10 купюр). Сьогодні середня зарплата зросла до 30 000 грн, що вимагає вже 30 тисячних купюр. Це збільшило навантаження на логістику обігу втричі .
2. Домінування тисячної купюри: Сьогодні 55% усіх готівкових операцій припадають саме на банкноти номіналом 1000 грн, що є прямим сигналом для центробанку про необхідність укрупнення номінального ряду .

Глибокий символізм та дизайн банкноти:

Ця купюра розроблена як книга, що поєднує минуле та сьогодення. Вона сповнена знакових символів нашого спротиву та культури:

• Василь Стус: Обличчям банкноти став видатний поет, дисидент і моральний абсолют України. Купюру вводять в обіг 4 вересня — у день пам'яті поета (помер 4 вересня 1985 року в таборі Перм-36) та в річницю першої гучної дисидентської акції шістдесятників під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році .
• Мозаїка «Беревітер» Алли Горської: Легендарна робота художниці, яка мала близький емоційний зв'язок зі Стусом. Фізична мозаїка в Маріуполі була знищена окупантами, але НБУ навічно зафіксував її образ на національній валюті .
• Мозаїка «Птах» (спільний твір Алли Горської та Віктора Зарецького): Цей елемент присвячений українському волонтерству. Свого часу митці створили її без жодної копійки бюджетних коштів, а отриманий замість гонорару автомобіль з овочами та фруктами роздали сім'ям репресованих дисидентів .
• Герб-шеврон: Державний герб на банкноті стилізовано під військовий шеврон Української повстанської армії (УПА) .
• Донецький університет: На зворотному боці зображено будівлю Донецького університету, який носить ім'я Василя Стуса, що символізує нерозривну приналежність Донецька до українського культурного простору .
• Пророчі рядки: На купюрі викарбувано цитату з вірша поета: «...і свічка тріпотить світанком котрий наш правнук днем назве» .

---

Ініціатива НБУ замінити дрібну монету «копійку» на історичний «шаг» — це не просто зміна назви, а важливий крок до деколонізації нашого фінансового простору .

Андрій Пишний виділяє кілька причин для цієї реформи:

1. Історична справедливість та українське ДНК: Шаг — це питома українська назва дрібної монети, яка існувала ще в X столітті. Вона є невід'ємною частиною класичної літератури: понад 11 разів згадується у творах Тараса Шевченка (зокрема у поемі «Катерина»), а також у спадщині Лесі Українки та Нечуя-Левицького .
2. Державотворча спадкоємність: Саме шаг було затверджено як роздрібну монету української гривні законами УНР у 1917–1918 роках за ескізами видатного художника Георгія Нарбута .
3. Остаточний розрив із імперією: Сьогодні копійка як сота частина валюти залишилася лише у трьох країнах світу — Росії, Білорусі та Україні. Повернення шага дозволяє назавжди стерти цей колоніальний зв'язок із Москвою та Мінськом .
4. Завершення реформи 1996 року: Грошова реформа 1996 року була зразковою та чесною, але її не можна вважати завершеною, поки українським грошам не повернуто їхню справжню історичну назву .

---

Майбутній шлях гривні не буде простим, але він точно буде успішним. Наш фінансовий суверенітет тісно пов'язаний із процесом євроінтеграції та глобальними технологічними змінами. Головне, що за роки найтяжчих випробувань українська валюта довела: вона є не просто засобом платежу, а символом стійкості, в який вірять, інвестують та яким пишаються мільйони українців .