Кінець епохи «зарплати раз на місяць»: хто тепер контролюватиме ваші гроші

435 мільйонів працівників, для яких смартфон став робочим місцем

Банк міжнародних розрахунків (BIS) опублікував 26-сторінкове дослідження The gig economy and digital payments, присвячене впливу цієї моделі зайнятості на платіжні системи. За його оцінками, у 2022 році у світі налічувалося приблизно 435 млн учасників онлайн-гіг-економіки. Залежно від методології це від 4,4% до 12,5% світової робочої сили.

Показники приблизні, адже одна людина може працювати одночасно на декількох платформах.

За даними Міжнародної організації праці, які використовують дослідники, у 2023 році у світі діяли 653 цифрові трудові платформи. Розвиток цього ринку відбувався поступово. У 1990-х роках поширювалися дистанційні замовлення, у 2000-х з’явилися спеціалізовані платформи для фрилансерів, а у 2010-х смартфони забезпечили стрімке зростання сервісів перевезень і доставки. Пандемія COVID-19 додатково прискорила цей процес.

Особливо швидко гіг-економіка розвивається в країнах, де традиційний ринок праці недостатньо організований. Цифрові платформи дозволяють людям отримувати замовлення без складного працевлаштування та виходити на міжнародних клієнтів.

Фактично смартфон стає одночасно робочим місцем, інструментом пошуку замовлень і фінансовим кабінетом працівника.

Головна проблема — гроші зароблені, але ще не отримані

Уявімо водія, який сьогодні виконав двадцять замовлень. Пасажири вже заплатили, платформа отримала кошти, але водій може побачити свій заробіток на рахунку лише через декілька днів. Для традиційного працівника виплата двічі на місяць є звичною. Для людини, яка щодня витрачає гроші на пальне, харчування та обслуговування автомобіля, затримка виплати створює проблему ліквідності.

BIS наводить показовий результат опитування PYMNTS: 84% працівників гіг-економіки заявили, що виконували б більше роботи, якби отримували оплату швидше. Тобто швидкість платежів безпосередньо впливає на мотивацію працівників і потенційний обсяг економічної активності.

Але є важлива деталь.

Навіть якщо країна має систему миттєвих платежів, платформа не обов’язково перераховуватиме заробіток негайно. Компанії можуть тимчасово утримувати кошти для управління ліквідністю або отримання доходу від залишків. Виникає конфлікт економічних інтересів: працівник зацікавлений отримати гроші сьогодні, а платформа може бути зацікавлена виплатити їх пізніше.

Тому технологічна можливість миттєвого переказу ще не гарантує миттєвої оплати праці.

Нову модель платежів показують Бразилія, Індія та США

У дослідженні BIS розглядаються різні національні платіжні системи. У Бразилії працює Pix — система миттєвих платежів, створена центральним банком. Вона дозволяє переказувати кошти між рахунками цілодобово.

В Індії аналогічну роль виконує UPI. Перекази здійснюються через мобільні застосунки, що значно спрощує розрахунки між фізичними особами та підприємствами.

У США розвиваються системи RTP і FedNow, які також забезпечують перекази в режимі реального часу. У Китаї цифрові платежі інтегровані у великі екосистеми послуг.

У дослідженні, зокрема, порівнюються доступні способи оплати через DiDi. BIS підкреслює, що перевага таких систем полягає не лише у швидкості. Важливі також низька вартість операцій, доступність для різних фінансових установ і можливість переказувати гроші між ними. Особливо це актуально для мікроплатежів, коли працівник отримує багато невеликих сум.

Як цифрові платформи перетворюються у фінансові компанії

Один із найважливіших висновків дослідження стосується зміни бізнес-моделей цифрових платформ. Спочатку Uber, Grab, Gojek та подібні компанії виступали посередниками між замовниками й виконавцями. Основним джерелом їхніх доходів були комісії. Однак поступово вони почали розширювати перелік послуг.

Наприклад, Grab і Gojek у Південно-Східній Азії розвиваються як суперзастосунки, поєднуючи транспорт, доставку, покупки та фінансові сервіси. Наступний етап — кредитування, страхування та накопичувальні продукти для користувачів платформ.

Чому це перспективно?

Традиційний банк часто оцінює позичальника за офіційною заробітною платою, стажем роботи та кредитною історією. Проте цифрова платформа має іншу інформацію: скільки замовлень виконує людина, які має доходи, наскільки регулярно працює, як змінюється попит на її послуги. На підставі цих даних можна оцінювати платоспроможність клієнта, який не має постійного роботодавця.

Наприклад, водій із трирічною історією стабільних щоденних надходжень потенційно може бути надійнішим позичальником, ніж людина з високою зарплатою, але нестабільною зайнятістю. Для банків це можливість перейти від оцінювання формального статусу працівника до аналізу реальних грошових потоків.

Водночас потрібні якісні моделі ризику, захист персональних даних і належні процедури кредитування.

Як міжнародний фриланс змінює транскордонні платежі

Окрема частина дослідження присвячена міжнародним розрахункам. Уявімо українського програміста, який виконує замовлення для американської компанії через міжнародну платформу. Клієнт оплачує роботу в доларах, платформа утримує комісію, а програміст отримує кошти через банк або платіжного посередника.

На кожному етапі можуть виникати додаткові витрати: комісії, конвертація валют і затримки переказів. Для великих контрактів ці витрати можуть бути відносно незначними. Але якщо людина виконує багато замовлень по 20−50 доларів, навіть невелика фіксована комісія суттєво зменшує дохід.

BIS звертає увагу, що традиційні міжнародні перекази іноді тривають декілька днів, а їхня вартість може бути непропорційно високою для невеликих платежів. Тому перспективним рішенням є об'єднання національних систем миттєвих платежів. Це дозволило б здійснювати транскордонні перекази швидше та зменшувати кількість посередників.

Цікаво, що вартість отримання коштів впливає навіть на міжнародну конкурентоспроможність фрилансера: що менше працівник витрачає на переказ і конвертацію, то вигіднішу ціну він може запропонувати замовнику.

Чи зможуть стейблкоїни замінити банківські перекази?

BIS розглядає також використання криптовалют і стейблкоїнів для міжнародних виплат. У деяких випадках цифрові активи дозволяють швидше переказувати кошти між країнами. Проте автори застерігають від надмірного оптимізму.

Користувачі стикаються з ризиками шахрайства, помилкових переказів, недостатнього захисту активів та відсутності гарантування депозитів. Крім того, поширення доларових стейблкоїнів може посилювати приховану доларизацію економік. Це вже питання не лише фінансових технологій, а й монетарного суверенітету держав.

Тому BIS фактично пропонує альтернативу: розвивати регульовані та взаємопов'язані платіжні системи, які забезпечуватимуть швидкість і низьку вартість без необхідності переходу до приватних криптоактивів.

Свобода працювати чи нова форма фінансової нестабільності?

Гіг-економіка створює нові можливості, але водночас породжує соціальні ризики. За даними одного з досліджень, наведених BIS, приблизно 75% опитаних працівників цифрових платформ повідомили про збільшення доходів порівняно з попередньою роботою. Однак результати суттєво відрізняються залежно від професії.

У доставці та логістиці 40% опитаних отримували менше місцевої мінімальної зарплати. Програмісти та висококваліфіковані фрилансери можуть заробляти значно більше, але також стикаються з нерегулярними замовленнями та ризиками несплати. При цьому багато незалежних працівників не мають оплачуваних відпусток, лікарняних чи гарантованого соціального захисту.

Для банків це означає необхідність створення нових фінансових продуктів: кредитів із гнучкими графіками погашення, страхування перерв у доходах, автоматичних накопичень і фінансового планування.

Що це означає для банків майбутнього?

На мою думку, дослідження BIS демонструє значно ширшу трансформацію, ніж просто розвиток миттєвих платежів. Традиційна банківська модель десятиліттями будувалася навколо працівника з регулярною зарплатою та підприємства зі зрозумілим фінансовим циклом.

Нова економіка формує інший тип клієнта. Він може одночасно отримувати доходи від п’яти компаній, працювати в різних країнах, використовувати кілька валют і не мати постійного трудового договору. Для такого клієнта важливі не лише кредитна ставка чи комісія за рахунок, а й швидкість отримання грошей, зручність міжнародних розрахунків та можливість управляти нерегулярними доходами.

Банки, які навчаться працювати з такими фінансовими потоками, отримають доступ до великого сегмента клієнтів. А ті, хто продовжуватиме оцінювати платоспроможність виключно за довідкою про зарплату, ризикують поступово поступитися цим ринком фінтех-компаніям.

Головний висновок: майбутня конкуренція розгортатиметься не лише за гроші клієнтів, а й за право бути основною фінансовою платформою їхнього повсякденного життя.

І цілком можливо, що цифрові платформи, які сьогодні лише допомагають знайти роботу, завтра стануть одними з найважливіших каналів продажу банківських продуктів у світі.

Автор:

Фінансовий аналітик Невмержицький Василь