Облікова ставка залишиться високою: чому НБУ допускає жорсткіший сценарій

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Такі оцінки пролунали під час обговорення монетарної політики. У дискусії, яка відбулася 28 жовтня, взяли участь усі 11 членів Комітету з монетарної політики НБУ. Дискусія засвідчила, що регулятор готовий віддавати перевагу стримуванню інфляції, навіть попри жорсткіші умови для економіки.

Інфляція прискорюється, попри слабшу економіку

У вересні ціни зростали швидше, ніж очікувалося. Річна інфляція сягнула 10% проти прогнозованих НБУ раніше 8,4%. Перевищила очікування, і базова інфляція становила 8,8%, тоді як липневий прогноз був на рівні 8,3%.

За оцінками Нацбанку, у жовтні обидва показники продовжили зростати.

Тиск на ціни посилюють одразу кілька чинників:

• дорожче пальне збільшує витрати виробників і перевізників;
• російські атаки на виробничі, складські та логістичні об'єкти ускладнюють постачання товарів;
• дорожчають не лише енергоресурси чи окремі продукти, а й ширше коло товарів повсякденного попиту.

Наскільки поширеним стало подорожчання, свідчить ще одна оцінка Національного банку: частка товарів і послуг у споживчому кошику, ціни на які зросли більш ніж на 10%, збільшилася з 42% у серпні до 48% у вересні.

Натомість економіка демонструє протилежну динаміку. У третьому кварталі реальний ВВП скоротився, а ділові настрої погіршилися в усіх секторах економіки. Деякі підприємства також почали менше наймати працівників, зазначає НБУ.

Попри послаблення економічної активності, тиск на ціни залишається значним. Споживчий попит продовжує зростати, хоча й повільніше. Доходи населення підтримують підвищення реальних зарплат і бюджетні виплати.

Чому НБУ побоюється нового витка інфляції

Окреме занепокоєння викликають інфляційні очікування. Якщо люди, банки та бізнес очікують подальшого подорожчання, це впливає на їхню поведінку: підприємці закладають майбутні витрати в ціни, а працівники вимагають вищих зарплат, щоб компенсувати втрату купівельної спроможності.

Під час обговорення в НБУ також попередили про ризик розкручування так званої інфляційної спіралі «зарплати — ціни». Йдеться про ситуацію, коли через подорожчання працівники вимагають вищих зарплат, а бізнес, у свою чергу, закладає додаткові витрати на оплату праці в ціни товарів і послуг. Такі дії можуть призвести до нового витка інфляції.

Показники очікувань наразі погіршуються. За даними НБУ, фінансові аналітики підвищили свої інфляційні прогнози з 7,5% у червні до 8,8% у жовтні. Банки за цей самий період переглянули очікування з 8,7% до 10%.

Більшість учасників дискусії вважає, що Нацбанку важливо діяти на випередження і не чекати, поки інфляційний тиск закріпиться в економіці. На їхню думку, своєчасна реакція допоможе уникнути значно жорсткішої монетарної політики в майбутньому.

Додатковий ризик створює валютний ринок. Через втрати виробничих потужностей і проблеми з морським експортом скоротилися можливості українських експортерів. Імпорт зростає, зокрема через потребу в енергоносіях, обладнанні для енергетики та продукції для оборонного сектору. Це збільшує дефіцит валюти в приватному секторі й змушує НБУ активніше продавати валюту для підтримки ринку.

Чи можливе нове підвищення облікової ставки

Під час жовтневої дискусії вісім із 11 членів Комітету виступили за підвищення облікової ставки з 16% до 16,5%. Саме таке рішення згодом ухвалило Правління НБУ.

Троє інших членів комітету виступили за збереження ставки на рівні 16%, вважаючи, що попередніх підвищень уже достатньо, а подальше охолодження економіки та ринку праці саме по собі може послабити інфляційний тиск.

Учасники також звернули увагу на те, що попередні рішення НБУ ще не повністю вплинули на банківські ставки. Навіть без нового підвищення облікової ставки гривневі депозити можуть і надалі дорожчати для банків, тобто пропонувати вкладникам вищу дохідність.

В основному усі в комітеті одностайні: найближчими місяцями знижувати облікову ставку не час. Більшість представників також допускає, що подальша траєкторія ставки може бути вищою за ту, яку НБУ закладав у попередньому прогнозі.

Однак це не означає, що Нацбанк уже вирішив знову підвищувати ставку. Ідеться про ризик перегляду прогнозу в бік жорсткішої монетарної політики, якщо інфляція та очікування не почнуть сповільнюватися.

Коли ставки можуть почати знижувати

Певний простір для пом'якшення монетарної політики НБУ бачить у 2027 році. Учасники дискусії очікують, що в міру сповільнення інфляції та зменшення ризиків для цінової стабільності облікову ставку можна буде поступово знизити приблизно до 14%.

Однак це не гарантований сценарій. Нацбанк планує орієнтуватися на фактичну динаміку цін, стан економіки та інфляційні очікування. Якщо ціновий тиск залишатиметься стійким, пом'якшення політики може відбуватися повільніше.

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції