Ставка 14% і прибутки Сбербанку: український економіст пояснив парадокси економіки рф

Чому Центробанк рф не знижує ставку

Банк росії залишив ключову ставку на рівні 14% річних. Для російського бізнесу це означає дорогі кредити, а для держави — високу вартість запозичень. На цьому тлі Сбербанк розраховує отримати близько 2 трлн рублів чистого прибутку за підсумками 2026 року.

Фінансовий експерт Віталій Шапран у дописі у Facebook описав цю ситуацію як «монетарну казку» про російську владу, очільницю Центробанку Ельвіру Набіулліну та голову Сбербанку Германа Грефа. У його трактуванні кожен учасник системи має власні інтереси, а економічні проблеми залишаються невирішеними.

Державні запозичення дорожчають

14 жовтня Мінфін рф розмістив облігації федеральної позики випуску 26245 із дохідністю 16,77% річних. Це вище за ключову ставку центробанку, яка становила 14%.

Шапран розцінює високу вартість державних запозичень як ознаку напруження у фінансовій системі росії.

Сбербанк очікує трильйонні прибутки

Голова Сбербанку Герман Греф у жовтні 2026 року заявив, що чистий прибуток установи за підсумками 2026 року може сягнути 2 трлн рублів. За дев'ять місяців банк отримав близько 1,5 трлн рублів за російськими стандартами бухгалтерського обліку.

У своєму пості український економіст іронічно називає Сбербанк «собачкою Жучкою» при набіулліній. Так він натякає на можливу вигоду банку від високих ставок, поки підприємства платять більше за кредитування.

Шапран також оцінює можливі надходження до російського бюджету завдяки прибуткам банку в 500 млрд-1 трлн рублів.

Офіційна та фактична інфляція

За оцінкою Шапрана, офіційна інфляція в росії близька до 7%, тоді як фактичне зростання цін може становити 14−18%.

За даними Банку росії, річна інфляція станом на 19 жовтня становила 6,8%.

У дописі також згадується середня депозитна ставка 13,8%.

Війна, бюджет і дорогі кредити

Шапран пов'язує небажання Центробанку знижувати ставку з потребою стримувати інфляцію та фінансовими труднощами російської економіки. Він також стверджує, що Набіулліна використовує удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах як пояснення монетарних проблем.

Головна суперечність, на яку вказує експерт, полягає в тому, що російському бюджету потрібні кошти, бізнес вимагає дешевших кредитів, а Центробанк намагається стримувати інфляцію. У своїй «казці про ріпку» Шапран зазначає, що коли влада, бізнес і фінансовий регулятор перекладають відповідальність один на одного, економічні проблеми залишаються невирішеними.

Автор:

редактор новин Ігор Тележніков

Пише на теми: Економіка, фінанси, криптовалюти, технології, інвестиції