Крихке відновлення: що відбувається з українською економікою

Резюме основних економічних подій в Україні

Після слабкого початку року українська економіка перейшла до помірного відновлення. За оцінкою Мінекономіки, у червні 2026 року реальний ВВП зріс на 1,2% у річному вимірі після зростання на 0,8% у травні. За підсумками першого півріччя економіка вперше від початку року вийшла в позитивну зону — приріст ВВП становив 0,2%.

Це важливий сигнал, однак його не варто переоцінювати. Відновлення залишається нерівномірним, а його стійкість значною мірою залежить від міжнародного фінансування, стабільності енергосистеми та безпекової ситуації.

Економічна активність

Основними рушіями зростання залишаються внутрішня торгівля, переробна промисловість, сільське господарство та видобувний сектор. За січень-травень роздрібна торгівля збільшилася на 9,2%, добувна промисловість — на 3,8%, переробна — на 1,5%, сільське господарство — на 1,4%.

Промислову динаміку підтримували виробництво оборонної продукції, обладнання для відновлення енергетики, харчових продуктів і будівельних матеріалів. Найвищі темпи зростання продемонстрували виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції — 34,4%, а також машин та устаткування — 23,6%.

Водночас постачання електроенергії та транспорт залишаються найбільш вразливими до воєнних ризиків. Держстат також уточнив оцінку ВВП за перший квартал: падіння становило 0,6% порівняно з відповідним періодом минулого року та 0,7% проти попереднього кварталу з урахуванням сезонного чинника.

Отже, нинішнє зростання варто розглядати передусім як відновлення після слабкої бази, а не як перехід до повноцінного економічного піднесення.

Інфляція

У червні на споживчому ринку вперше для цього місяця з 2019 року зафіксовано дефляцію. Ціни знизилися на 0,1% за місяць, а річна інфляція сповільнилася з 8,2% до 7,2%.

Головним чинником стало здешевлення продовольства на 0,8%. Зокрема, яйця подешевшали на 27,8%, овочі — на 3,7%, фрукти — на 1,3%, молоко — на 0,5%, цукор — на 0,8%. Вартість пального знизилася на 1,6% на тлі падіння світових енергетичних котирувань.

Проте базова інфляція залишається підвищеною: 0,5% за місяць та 8,1% у річному вимірі. Додатковий тиск створило підвищення окремих місцевих тарифів на водопостачання, водовідведення та управління житловими будинками.

Тому червневу дефляцію не слід сприймати як остаточну перемогу над інфляцією. Значна частина цінового тиску має структурний характер і пов’язана з виробничими витратами, дефіцитом кадрів та воєнними ризиками.

Державні фінанси та міжнародна допомога

За перше півріччя доходи державного бюджету становили 2,527 трлн грн, що на 35,3% більше, ніж роком раніше. Податкові надходження зросли на 19,6% — до 1,158 трлн грн. Обсяг міжнародних трансфертів збільшився у 2,7 раза і досяг 572 млрд грн.

Видатки державного бюджету зросли на 17,1% — до 2,832 трлн грн. На оборону було спрямовано 1,556 трлн грн, або близько 55% усіх видатків.

Дефіцит бюджету скоротився з 546 млрд грн у першому півріччі 2025 року до 303,2 млрд грн. Однак без урахування міжнародних трансфертів його розрахунковий обсяг становив би 876,7 млрд грн.

Саме цей показник найкраще демонструє реальний стан державних фінансів. Формальне скорочення дефіциту стало можливим передусім завдяки зовнішній підтримці, яка продовжує відігравати критичну роль у забезпеченні бюджетної стійкості.

Станом на 10 липня 2026 року від початку повномасштабного вторгнення Україна залучила близько 195,1 млрд дол. США міжнародної фінансової допомоги. Державний борг на кінець травня становив 9,065 трлн грн, або 204,78 млрд дол. США.

Монетарний сектор і валютний ринок

Облікова ставка НБУ залишалася на рівні 15%. Середня ставка за новими кредитами знизилася з 19,7% у травні до 19,2% у червні, тоді як дохідність нових депозитів становила 8,9%.

Обсяг кредитів в економіці зріс на 11,1% у річному вимірі. Корпоративне кредитування збільшилося на 5,7%, а кредитування населення — на 28,5%. Значною залишається роль програми «5−7−9%», на яку припадало близько 46,9% гривневого кредитування бізнесу.

Це свідчить, що ринкове кредитування підприємств усе ще не стало достатньо доступним. Майже половина гривневих кредитів бізнесу фактично залежить від державної програми компенсації ставок.

Міжнародні резерви на кінець червня становили 50,9 млрд дол. США, але від початку року скоротилися на 6,4 млрд дол. через значні валютні інтервенції НБУ. Станом на 16 липня офіційний курс становив 44,75 грн за долар та 51,07 грн за євро.

Від початку року гривня знецінилася щодо долара на 5,6%, хоча протягом останнього місяця зміцнилася на 0,2%. Стабільність валютного ринку зберігається, однак її забезпечення потребує значних ресурсів Національного банку та регулярного надходження зовнішнього фінансування.

Зовнішня торгівля

За січень-червень 2026 року експорт товарів зріс на 5% — до 21,1 млрд дол. США, тоді як імпорт збільшився на 27,7% — до 49,3 млрд дол. Негативне сальдо торгівлі товарами досягло 28,2 млрд дол.

У червні експорт збільшився на 11,7% у річному вимірі, але імпорт зростав удвічі швидше — на 25,2%. Експортну динаміку підтримували зернові культури, соняшникова та ріпакова олія, металургійні напівфабрикати, чавун і сира нафта.

Зростання імпорту було пов’язане насамперед із закупівлями нафтопродуктів, акумуляторів, енергетичного й телекомунікаційного обладнання, а також продукції для оборони та відновлення інфраструктури.

Частина такого імпорту є об'єктивно необхідною для країни, яка веде війну та відновлює пошкоджені об'єкти. Водночас подальше розширення торговельного дефіциту залишається одним із головних макроекономічних дисбалансів і створює додатковий тиск на валютний ринок.

Ринок праці та доходи населення

За перше півріччя послугами Державної служби зайнятості скористалися 388,5 тис. осіб. Статус безробітного мали 220,6 тис. осіб — дещо менше, ніж роком раніше. Працевлаштовано 153,6 тис. осіб, що на 27,7 тис. більше, ніж у першому півріччі 2025 року.

Середньомісячна заробітна плата у січні-травні становила 29 632 грн, збільшившись на 22,1% у річному вимірі. Найвищі зарплати зафіксовано у сферах інформації та телекомунікацій, фінансів і страхування, професійної та науково-технічної діяльності.

Однак скорочення офіційного безробіття не означає повного подолання проблем на ринку праці. Зберігається структурна невідповідність між вимогами роботодавців, кваліфікацією претендентів і зарплатними очікуваннями.

Дефіцит кваліфікованих працівників посилюється через міграцію, мобілізацію та демографічне скорочення. За таких умов кадрові обмеження дедалі більше перетворюються на один із ключових бар'єрів для розвитку бізнесу та нарощування виробництва.

Сільське господарство

Станом на 13 липня було зібрано 3,1 млн тонн зернових і зернобобових культур, що на 18,7% більше, ніж на відповідну дату 2025 року.

Зростання забезпечила вища врожайність озимих культур, хоча затяжна весна спричинила пізніший початок збиральної кампанії. Міністерство сільського господарства США підвищило оцінку врожаю зернових в Україні у 2026 році з 59,8 млн до 60,3 млн тонн.

Покращення прогнозу є позитивним сигналом для експорту та валютних надходжень. Водночас результат аграрного сезону залежатиме не лише від урожайності, а й від роботи логістичних маршрутів, портів, енергетики та ситуації на зовнішніх ринках.

Ключові рішення Уряду та Верховної Ради

Уряд спростив процедуру підтвердження збитків у межах програми страхування воєнних ризиків і продовжив строк подання заявок на компенсацію страхових премій. Це має полегшити доступ бізнесу до страхового захисту та зменшити частину ризиків для інвестиційної діяльності.

Державне замовлення на підготовку фахівців надалі формуватиметься відповідно до довгострокового прогнозу потреб ринку праці. Такий підхід є необхідним з огляду на поглиблення кадрового дефіциту та структурний дисбаланс між освітою і потребами економіки.

Затверджено умови великої приватизації Одеського припортового заводу зі стартовою ціною понад 4,3 млрд грн, а також продажу двох санкційних активів. Систему «єДозвіл» переведено на постійну основу.

До Реєстру індустріальних парків включено «BUCHA TECHNO GARDEN II» із запланованими інвестиціями 710,2 млн грн та створенням 378 робочих місць.

Верховна Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Також продовжено дію воєнного стану та загальної мобілізації до 31 жовтня 2026 року.

Підсумковий висновок

Основною тенденцією звітного періоду стало поєднання поступового відновлення виробництва і споживання зі сповільненням інфляції. Позитивна динаміка ВВП після слабкого початку року свідчить, що економіка зберігає здатність адаптуватися навіть за складних воєнних умов.

Водночас економічне зростання ще не стало самодостатнім. Державний бюджет і валютний ринок значною мірою залежать від зовнішньої допомоги, імпорт суттєво перевищує експорт, а бізнес продовжує стикатися з дефіцитом кадрів, дорогим кредитуванням, енергетичними та безпековими ризиками.

У короткостроковій перспективі базовим сценарієм залишається слабке позитивне зростання. Його реалізація залежатиме від стабільної роботи енергосистеми, регулярного надходження міжнародного фінансування та відсутності нових масштабних руйнувань інфраструктури.

Автор:

Завідувач кафедри у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Данилишин Богдан