Мін'юст: Кошти з банківських рахунків боржників не списуватимуть автоматично

Як зазначили в міністерстві, з набранням чинності цього наказу було реалізовано технічні зміни інформаційної взаємодії виконавців із банками за допомогою АСВП.

Раніше така процедура була досить складною. Нині ж взаємодія між виконавцями і банками відбувається в електронному вигляді, а не тільки поштовим зв’язком, йдеться в повідомленні.

Простою мовою

«Уявімо, що хтось не сплатив штраф за порушення правил дорожнього руху або комунальні послуги чи заборгував вам кошти (в тому числі аліменти на утримання дитини чи заробітну плату). Цей факт спочатку має підтвердити своїм відповідним рішенням суд або інший орган (посадова особа). Якщо після цього боржник так і не повертає кошти — до справи береться Державна виконавча служба або приватні виконавці. Вони, зокрема, можуть арештувати кошти на банківських рахунках боржника. Саме процедуру комунікації між виконавцями та банками і було спрощено», — йдеться у повідомленні.

Читайте також: Борги за комуналку та штрафи. З сьогоднішнього дня банки можуть автоматично списувати з картки борги

Після того, як програмне забезпечення повноцінно запрацює, банки повідомлятимуть в електронному режимі не лише факт наявності банківських рахунків у боржника, а і їх номери та суми залишків на них.

Тобто, з’явиться можливість накладати арешт винятково на 1 рахунок боржника в одному банку, а не на всі його рахунки в різних банківських установах, як це відбувається наразі. Відповідно, коштами на не арештованих рахунках їх власник зможе вільно розпоряджатися.

Усе це можливо тільки у разі відкриття виконавчого провадження.

Як перевірити наявність боргу

Існує кілька платформ, на яких можна самостійно перевірити, чи маєте ви борги:

• Єдиний реєстр боржників;
• портал онлайн-будинок юстиції;
• електронний сервіс державних послуг Дія;
• автоматизована система виконавчого провадження (АСВП).

Читайте також: Сім банків будуть списувати борги українців автоматично

Передісторія

Як відомо, наказ Мін`юсту набув чинності 6 квітня, але в ньому містилася норма про відстрочення на три місяці для того, щоб держоргани встигли підготуватися до введення нової системи. Три місяці минули 6 липня.

До прийняття згадуваних нормативних актів деякі банки на вимогу виконавця відмовлялися розкривати дані про номери банківських рахунків та залишок коштів на них. Свою відмову вони обґрунтовували банківською таємницею. Відтак, надавали лише загальну інформацією про наявність рахунків, повідомляли про недостатність коштів на них тощо.

Процедура автоматизованого арешту коштів боржників на банківських рахунках поширювалася виключно на боржників, які не сплачують аліменти.

У всіх інших випадках виконавці направляли вимогу про надання інформації щодо рахунків боржника та постанову про арешт коштів поштою, що потребувало значних часових і фінансових витрат. Адже боржник може відкрити рахунок в будь-якому з 73 діючих українських банків.

Наразі банки зобов’язані надавати державним та приватним виконавцям інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків боржника. Вона обов’язково має містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів на них. Вказана інформація не становить банківську таємницю для державних та приватних виконавців.

Крім того, відтепер державні та приватні виконавці мають змогу в автоматизованому режимі направляти банкам постанови про арешт коштів будь-яких боржників, незалежно від виду заборгованості.

При цьому вся процедура відбуватиметься за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження без необхідності направлення паперових запитів до банків.