Боротьба зі спільним ворогом: як бізнес допомагає здолати пандемію коронавірусу

Економічні кризи неминучі і відбуваються регулярно. Однак цього разу загроза глобальна і з важко прогнозованими наслідками. Світ увійшов у зону турбулентності, і багатьох вже серйозно трясе: авіакомпанії масово звільняють персонал, а готельний, ресторанний і туристичний бізнес несе мільйонні втрати.

Читайте також: Коли карантин закінчиться — світ буде іншим. Поради бізнесу від Білла Гейтса

На відміну від попередніх криз, зараз все у всіх на очах: користувачі можуть в режимі онлайн спостерігати, як руйнуються бізнеси, з'являються нові продукти або послуги. І те, як різні компанії переживають складний період. В цьому розрізі показовий приклад Wizzair: на відміну від конкурентів, лоукостер оперативно виплатив клієнтам компенсації за невикористані квитки і вже планує запуск нових маршрутів. Цілком ймовірно, що після кризи йому вдасться відкусити частину ринку у конкурентів.

Використовувати кризу для зростання і розширення бізнесу вдається далеко не всім. Але саме зараз як ніколи важливо зберегти репутацію і довіру клієнтів і партнерів.

Благодійність як складова репутації компанії

Соціальна відповідальність бізнесу — звичне поняття для розвинених країн. Відрахування в благодійні фонди, витрати на соціальні, екологічні або наукові проекти часто прописані в бюджеті організацій. Так компанія формує позитивний імідж в очах клієнтів, інвесторів і потенційних співробітників.

З початку існування компанії Carlsberg Group на світовому рівні підтримують науку. Щорічні конкурси, мільйонні гранти – все для підтримки майбутніх наукових сенсацій.

Вже два роки поспіль в Україні компанія організовує конкурс наукових проектів для вітчизняних вчених. Гранти в мільйони гривень щорічно видаються компанією на кращі ініціативи.

Український бізнес підхопив тренд соціальної відповідальності не так давно. У той же час кількість благодійних проектів за останнє десятиліття значно зросла — багато у чому з причини подій у Криму та на сході країни. Свій внесок зробили приватні ініціативи за типом фонду онкохворих дітей «Таблеточки» або фонду допомоги літнім людям «Життєлюб», у яких багато спільних проектів з вітчизняними компаніями.

Читайте також: Які бізнеси найбільше постраждали від карантину

Коронакриза дала потужний поштовх розвитку КСВ

Щоб протистояти пандемії, Apple, Amazon, Alibaba та інші гіганти виділили величезні суми на екіпіровку лікарів і закупівлю устаткування. Знамениті алкогольні та парфумерні бренди запустили виробництво дезинфікуючих засобів, Uber Eats забезпечує медиків безкоштовними обідами і доставляє замовлення невеликих ресторанів безкоштовно, щоб зберегти локальний бізнес.

В Україні у благодійність активно включилися компанії різних сфер діяльності. В основному це представники великого бізнесу, які беруть шефство над конкретними містами або регіонами. Зокрема, МХП допомагає лікарням Черкаської та Вінницької областей, де зосереджені виробничі потужності компанії. А іноді охоплення включає до десятка регіонів.

Втім, для КСВ розмір компанії не настільки важливий. Наприклад, Veterano.Pizza регулярно і безкоштовно постачає «підвішені» (сплачені клієнтами) піци військовим на передову і в госпіталі. Зараз до списку додався медперсонал в лікарнях і патрульні поліцейські.

Перелік організацій, які протистоять загрозі коронавірусу і намагаються пом'якшити наслідки епідемії для України, зростає кожен день. Ми наведемо лише кілька прикладів.

Купівля медичного обладнання та витратних матеріалів

Український бізнес зосередив основні сили на цьому пункті. І це легко зрозуміти — у березні в Україні налічувалося менше тисячі апаратів штучної вентиляції легенів (ШВЛ), які необхідні пацієнтам з важким перебігом хвороби. У дефіциті були кисневі концентратори, тести на виявлення коронавірусу і багато іншого.

Але найбільша проблема полягала в тому, що навіть медперсоналу столичних клінік не вистачало необхідного захисту — костюмів, рукавичок і масок. У деяких лікарнях хворіли цілими бригадами. Але ж без лікарів і медсестер кількість обладнання не має ніякого значення.

2,4 млн грн були спрямовані через благодійні фонди на закупівлю 8000 захисних костюмів для лікарень. 3 млн. гривень на боротьбу з пандемією коронавірусу були виділені з внутрішнього фонду PJSC Carlsberg Ukraine, який із року в рік підтримує науку в Україні. 3 апарати штучної вентиляції легенів і 8 кисневих концентраторів вдалося придбати для українських лікарень за рахунок скасування наукового проекту «Конкурс наукових проектів Science Battle».

Однак, цього року людство зіткнулося з глобальною проблемою, яка потребує рішень тут і зараз. Щоб підтримати українських лікарів, PJSC Carlsberg Ukraine скасував конкурс цього року. Всі кошти на гранти і організацію заходу спрямовані на боротьбу з пандемією.

Нова пошта виділила 25 млн грн на купівлю медапаратури, а також розширила соціальний проект «Гуманітарна пошта України». Тепер компанія безкоштовно доставляє в медичні установи засоби індивідуального захисту, які закуповуються різними фондами.

ПУМБ у партнерстві з Фондом Ріната Ахметова закупив для лікарень Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Донецької та Луганської областей кілька тисяч оксиметрів, пульсоксиметрів, санітайзерів, а також понад 20 тисяч засобів індивідуального захисту та апарати ШВЛ. Крім цього, співробітники ПУМБ збирали понад 560 тис. грн в рамках благодійної акції «Підтримай медиків — врятуй життя!». Гроші пішли на закупівлю респіраторів, захисних комбінезонів, масок і окулярів для медичних працівників 11-ти опорних лікарень семи міст України.

Корпорація Roshen витратила 10 млн грн на закупівлю пересувних рентген-апаратів, і ще 60 млн грн — на захисні костюми. Київстар направив 30 млн грн на закупівлю медобладнання, а Vodafone Україна — 3,5 млн грн.

Збір коштів на закупівлю медобладнання організували співзасновник monobank Олег Гороховський зі своїм бізнес-партнером Володимиром Яценко і засновником холдингу Global Spirits Євгеном Черняком.

Потужно виступив агросектор: Kernel направив на боротьбу з коронавірусом 150 млн грн, МХП — 84 млн грн, агрохолдинг «Астарта» — 23 млн грн, Нібулон — 17 млн грн. Виробник мікродобрив та засоби захисту рослин ЦК UKRAVIT налагодив безкоштовне виробництво дезинфікуючих засобів, у тому числі для лікарень.

У пріоритеті — допомога медпрацівникам

Медики, як прийнято зараз писати, опинилися на передовій боротьби з коронавірусом. Причому, як водиться, без особливої підтримки з боку держави. Турботу про лікарів та інших медпрацівників взяв на себе бізнес.

Наприклад, ПУМБ повністю оплатив страхування на випадок COVID-19 для 1,5 тисячі медиків, які обслуговуються у банку. Страховку отримали лікарі дев'яти опорних лікарень, куди надходять хворі з COVID-19, а також медики лікарні швидкої допомоги Маріуполя. Щоб захистити ще більше медпрацівників, у ПУМБ вирішили компенсувати 40% вартості страховки від коронавірусу всім медикам, незалежно від того, є вони клієнтами банку, чи ні.

Величезну допомогу лікарям надали сервіси Uklon, Uber і Bolt, які безкоштовно перевозять медиків. Сервіс Uklon працює в партнерстві з мережею АЗС ОККО в 9 містах України, у планах підключити ще 6. Uber в рамках співпраці з МОЗ запустив проект Shuttle Heroes для перевезення київських медиків на весь період карантину. А мережа АЗК «WOG» безкоштовно заправляє машини швидкої допомоги на Волині.

Не залишилися осторонь і оператори мобільного зв'язку. Київстар з 25 березня нараховує медпрацівникам, що подали заявку,  по 150 грн на бонусні рахунки. lifecell з 22 березня безкоштовно виділяє медикам 20 ГБ інтернету і 1500 хвилин для дзвінків по Україні. З 1 квітня до них приєднався Vodafone Україна, який надав медперсоналу по 10 ГБ мобільного інтернету і 1000 хвилин для дзвінків по Україні, а також безлімітний доступ до соціальних мереж і месенджерів.

Допомога соціально-незахищеним верствам населення

Літні люди з хронічними захворюваннями — найвразливіша група. Серед них чимало тих, хто живе один і отримує мінімальну пенсію. Щоб підтримати їх і вберегти від зараження, деякі торговельні мережі організували адресну роздачу безкоштовних продуктових наборів.

Наприклад, мережа магазинів АТБ виділила 100 млн грн для формування 580 тис. наборів базових продуктів, які волонтери доставили одиноким пенсіонерам та маломобільним людям. Мережа Novus спільно із компанією Столиця Груп доставляють 10 000 гуманітарних продуктових наборів щомісяця протягом дії карантину.

Турбота про клієнтів і малий бізнес

Важливо і те, як компанії перебудовують свою основну діяльність. Нова Пошта, наприклад, скасували плату за зберігання посилок у відділеннях на весь період карантину. Крім того, компанія забезпечила всіх своїх співробітників масками, рукавичками і дезінфекторами, регулярно вимірює температуру кур'єрам. Так компанія піклується не тільки про співробітників, але і про клієнтів, знижуючи до мінімуму можливість зараження.

Читайте також: Заражена економіка: як країни підтримують бізнес під час кризи

Всі основні мобільні оператори, які працюють в Україні, зробили безкоштовними лінії для дзвінків на гарячі лінії МОЗ та МЗС. Vodafone Україна відкрив безоплатний доступ до популярних месенджерів та соціальних мереж (на 28 днів у період дії карантину), а Київстар — до відеобібліотеки, ТВ-каналів і освітньої платформи Prometheus.

Звичайно, далеко не всі українські компанії можуть дозволити собі проявляти щедрість. ФОПи і представники середнього бізнесу першими потрапили під удар після введення карантину. Хтось намагається оптимізувати бізнес-процеси, але для більшості зараз головне — просто вижити. Щоб допомогти українським крафтовим виробникам «залишитися на плаву» в інтернеті запустили марафон #вижити_малим. Під цим хештегом зібрані пости, в яких люди діляться назвами і контактами своїх улюблених «малюків». Кожен, хто купує їхню продукцію, допомагає зберегти комусь заробіток і роботу, а в цілому — різноманітність бізнес-ландшафту України.

Підписуйтесь на наші канали в телеграм — «Мінфін» та «Економіка та коронавірус» а також на канал «Мінфіну» в YouTube, щоб бути в курсі останніх новин та тенденцій.

Постійно оновлювану статистику про поширення коронавірусу в Україні і світі дивіться в спеціальному розділі «Мінфіну».