Фінмоніторинг: скільки і за що банки заплатили штрафів

Яким чином представники вітчизняного фінсектору працюють над дотриманням вимог регулятора та які наслідки мали їхні порушення правил фінмону в минулому році дослідили аналітики YouControl. «Мінфін» пропонує ознайомитись з результатами дослідження.

Типові порушення

Уникнути штрафів, працювати відповідно до вимог регуляторів та в гармонії з міжнародними стандартами? Все це можливо, але для цього гравці банківського ринку України мають вдосконалювати свої внутрішні процеси та підхід до AML-комплаєнсу, а також працювати в межах закону.

Звичайно, до тих банків, які не виконують вимоги НБУ, застосовуються санкції. Протягом минулого року фінустанови, які працюють в нашій країні, отримали 14 попереджень від НБУ щодо фінмоніторингу, про що згадується на сайті регулятора. Це стало найнижчим показником за останні 4 роки.

А от під штрафи потрапляли частіше, – 19 разів. Якщо порівнювати із трьома попередніми роками, це середній показник, однак він вищий за минулорічний.

ТОП-3 причин, через які НБУ накладав санкції:

• здійснення ризикової діяльності з порушенням вимог фінансового моніторингу;
• порушення окремих вимог щодо ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів;
• недотримання вимог щодо ідентифікації публічних діячів, їх близьких осіб або пов’язаних з ними осіб.

Хоча в грошовому «вимірі» ситуація зі штрафами покращилася: минулого року загальна сума штрафів зменшилася майже втричі, порівняно з 2018 роком, і опинилась на позначці в 51 млн грн. Цікаво й те, що з 2016 по 2018 роки цей показник стрімко ріс та лише в 2019-му мав зворотну динаміку.

Ціна питання

Протягом 2019 року суми штрафів теж загалом знижувалися. Так, у січні окремих гравців ринку оштрафували на 14,6 млн (і це найвищий показник за рік). Наступні три місяці банки отримували штрафи у розмірі від 6 до 10 млн грн. А в листопаді-грудні 2019 року вони сягали лише 1-2 млн грн (хоча 2018 року у ці ж місяці на банки наклали санкцій на 133 млн грн).

Обирай надійний банк для розміщення депозиту в каталозі від «Мінфіну»

2019 року найчастіше штрафні санкції НБУ накладав на банки з українським капіталом (17 штрафів на суму 44,1 млн грн), значно рідше – на європейські банки, що працюють в Україні (лише 2 штрафи на 7,3 млн).

Це може бути пов’язано з вищим рівнем якості внутрішнього аудиту та корпоративного управління, який перебуває під пильним моніторингом з боку материнських офісів транснаціональних фінансових холдингів. Сам процес виконання нових правил набагато полегшується, якщо працівники банку в межах корпоративної культури більш ретельно дотримуються процедур ідентифікації, верифікації та аналізу контрагентів. Коли вони роблять це через розуміння внутрішньої потреби в стійкому розвитку, а не лише заради механічного виконання зовнішніх норм.

Читайте також: Все, що потрібно знати про «діри» та протиріччя закону про фінмоніторинг

Не стільки отримати штраф, скільки витримати конкуренцію і дотримуватись правил заради стабільності та розвитку – саме такою має бути мотивація банків для вдосконалення своїх процесів. Обирати ризик-орієнтований підхід в роботі, не забувати про автоматизацію бізнес-процесів, йти в ногу не лише з українськими нововведеннями, а із міжнародними практиками – головна запорука стабільної та успішної роботи вітчизняних банків.