Multi от Минфин
(8,9K+)
Оформи кредит — выиграй iPhone 16 Pro Max!
Установить
26 мая 2026, 12:10 Читати українською

Купить землю или зайти в земельный фонд: что выбрать инвестору

За четыре года с момента открытия рынка сельскохозяйственная земля превратилась в один из наиболее обсуждаемых инвестиционных активов в Украине. Рынок, запустившийся в 2021 году в условиях полной неопределенности, постепенно выкристаллизовался: появились понятные правила, сформировались игроки, возникли разные формы входа. Какая форма инвестиций в землю лучше обсудили эксперты во время Invest Talk Summit .

Земля как актив

«Желающих купить качественный участок по-прежнему больше, чем желающих его продать», — отмечает соучредитель сервиса земельных инвестиций Zeminvest и земельного рынка Доброзем Александр Чёрный. Таким образом, рынок по-прежнему находится на стороне продавца, и эти тенденции сохранятся, считает он.

По словам эксперта, он вышел на рынок в 2021 году, когда это был «голубой океан» — еще никто до конца не понимал, как он будет работать. С тех пор предложения растут, цены подтверждают рост в официальной статистике, а надежность инструмента больше не вызывает тех вопросов, которые были на старте.

Эксперт по земельным инвестициям и инвестор фонда «Грунтовно» и ZemliaUA Сергей Крамаренко добавляет, что рынок уже имеет четкие масштабы: годовой оборот достигает десятков миллиардов гривен, а курс Украины на евроинтеграцию делает рост стоимости земли прогнозируемым. В частности, это доказывает опыт стран Балтии, где после открытия аграрного рынка земля выросла в цене в десять раз: с 500 до 5000 евро за гектар. Для Украины, по его мнению, эта траектория повторится, вопрос лишь во времени.

Специалисты сходятся и в оценке потенциала роста. В течение 5−7 лет средние цены на черноземные почвы, по прогнозу Крамаренко, могут выйти на уровень $9−11 тыс. за гектар, на менее продуктивные — $5,5−7 тыс. По его расчетам, это соответствует четырехкратному росту стоимости актива в горизонте 7−10 лет. Сергей Крамаренко подкрепляет этот прогноз собственным кейсом: когда он входил в сертификаты «Грунтовно», средняя стоимость земельного актива в портфеле фонда составляла около 64 тыс. грн за гектар. Сегодня это 100−102 тыс., и потенциал для роста остается значительным.

Прямое владение или фонд

Александр Черный проводит четкую грань между двумя инструментами: покупка участка — это инвестиция в актив, а покупка сертификатов фонда — это инвестиция в команду, идею и стратегию, которую эта команда выбрала.

При прямом владении инвестор получает право собственности на конкретный участок и прямые договоры аренды с агропроизводителем. «Для меня сегодня нет ничего лучше, когда инвестор, купив инвестицию, имеет право собственности, имеет прямые договоры аренды, и поэтому в любом случае является наиболее защищенным в этом», — объясняет он. Все остальные показатели — ликвидность, возможность продажи — уже являются надстройкой над этой базовой защитой.

Сергей Крамаренко смотрит на вопрос иначе и часть капитала держит в прямых долях, часть — в сертификатах фонда «Грунтовно». «Мне понятна стратегия, понятна тактика, понятно, что фонд покупает и как это происходит», — объясняет он свой выбор в пользу фонда.

Ликвидность, диверсификация, контроль: считаем разницу

Наиболее заметная практическая разница между этими двумя инструментами — скорость получения средств. При продаже земельного пая закон требует соблюдения процедуры преимущественного права арендатора: нотариус направляет проект договора, арендатор имеет право первоочередного выкупа и может не торопиться с ответом. Реальный срок от принятия решения до получения средств, по словам Крамаренко, — 2−2,5 месяца, в лучшем случае месяц при хороших отношениях с арендатором. В фонде выход из актива занимает до недели с момента подачи заявки на продажу.

Второе преимущество фонда — делимость. Имея полмиллиона гривен в сертификатах с номиналом 1000 грн за штуку, инвестор может продать ровно ту долю, которая ему нужна, и оставить остальное в земле, отмечает Крамаренко.

Третье преимущество, по словам эксперта, — это географическая диверсификация. Частный инвестор с ограниченным капиталом, как правило, покупает землю в одном регионе и полностью зависит от его динамики. Например, рассказывает Крамаренко, его знакомый в 2021 году вложил значительную сумму в землю Сумской области — качественный чернозем по выгодной цене. После начала полномасштабного вторжения стоимость этих участков упала в 3−4 раза из-за близости к зоне боевых действий. А вот если у фонда есть активы в ряде областей, то проблемы с отдельным участком повлияют на общий результат не более чем на несколько процентов.

Александр Черный соглашается с преимуществами фонда в части ликвидности, но предостерегает: в этом удобстве есть нюансы. Продать сертификаты можно либо на вторичном рынке — но покупатель логично захочет дисконт по отношению к цене первичного размещения — либо обратно управляющей компании. Условия такого выкупа прописаны в инвестиционной декларации фонда, и их стоит читать до входа, а не после. В частности, отмечает он, фонд «Грунтовно» устанавливает, что выкупает сертификаты на 25% дешевле их стоимости.

Правда, по словам Сергея Крамаренко, в данном случае происходит активная торговля на вторичном рынке, а сертификаты торгуются в диапазоне 1230−1270 грн., то есть разница в цене покупки и продажи невысока и на практике инвесторам не нужно обращаться в фонд для выкупа.

Отдельно спикеры затронули вопрос стоимости управления. Как отмечает Александр Черный, оно создает дополнительную нагрузку и, соответственно, это отражается на доходности.

В целом же преимущества инвестиций в землю не вызывают сомнений у специалистов. Вопрос лишь в том, сколько контроля инвестор готов отдать в чужие руки и сколько работы взять на себя. В зависимости от ответа на этот вопрос и стоит выбирать свой путь инвестирования.

Комментарии - 18

+
+20
bosyak
bosyak
26 мая 2026, 13:23
#
В прибалтиці земля 5000€ за 1га, по перше не скрізь. По друге, напевне, тому що це ЄС і НАТО. По трете, через субсидії ЄС. Що з цього буде в Україні впродовж 7−10 років? Нічого. Навіть вступ в ЄС потребує 10 років на імплементацію аграрного законодавства ЄС. І, звісно, в Україні земля подорожчає до 9−11 тис € за га. :) Ні…

Якщо земля коштуватиме 10 тис € за га, то аренда буде коштуватиме 600 € за га. Плюс податки. Що будемо ростити при такій математиці? Зернові? Масличні? Ні. Сама по собі буде дорожчати під бурьянами? Смішно.

Хайпова стаття для загону хом’яків у земляну «інвестицію».
+
+1
Kanarej
Kanarej
27 мая 2026, 1:46
#
Воно подорожчає після закінчення війни, але звісно не 5 і тим більше не 10 тис. євро. Для таких цін потрібні не тільки десятиріччя, а й побудова інфраструктури та переробки, а не просто експорт сировини, який при такій вартості землі стане нерентабельним (я вже не кажу наприклад про ціну палива, на яке в нас щороку накидають все більше акцизу). Тим не менше, в пару разів цілком може подорожчати найближчими роками.
+
+15
bosyak
bosyak
27 мая 2026, 8:33
#
Яка на Вашу думку причина «подорожчання в пару разів»? Як на мене окрім спекуляції причини відсутні.
+
+15
Перший Потужний
Перший Потужний
27 мая 2026, 8:46
#
Тому ця війнушка ще буде років 5−10 в різній формі тривати мінімум, і буде ставати тільки гірше, бо людей працювати буде менше, потім почнуть завозити мігрантів, само собою самий непотріб, від чого зросте криміналітет, а дуже багато поліцаїв в нас сидять просто поки є бронь і вони чекають коли буде можливість звільнитися, тому «краще» не буде, і в ЄС ми не будемо, бо ми там непотрібні, а українським корупціонерам ця війна вигідна, тому її не будуть завершувати під ідеологічними мотивами і будуть відправляти подихати в окопі до останнього українця за бамбас, котрий якщо провести незаангажоване опитування, не буде потрібен 99% українців, якщо суто в цьому питання «завершення» війни і відкриття кордонів, бо як тільки відкриють кордони, багато, не всі, але дуже багато людей поїдуть, просто зараз не їдуть, бо жінка сама по собі, або жінка з дитиною і без чоловіка не поїде, ну дуже мало жінок, котрі самостійно готові їхати невідомо куди, а от коли з чоловіком, то це вже інша справа, і влада це прекрасно розуміє, тому і тримають як живий щит людей, ну це реалії, незалежно від того чи подобається це комусь, чи не подобається
+
+1
Kanarej
Kanarej
27 мая 2026, 18:28
#
1) Цей пропагандистський наратив про «вічну війну» виключно для дурнів. Всі війни закінчуються, рано чи пізно. І я думаю до закінчення лишилось не так і багато, питання лише у форматі закінчення.
2) Кількість людей в нашій аграрній економічній моделі не принципова. Тому що сучасні технології дозволяють обробляти величезні площі дуже малою кількістю працівників. І на доходи переважно експорто-орієнтованої аграрки чисельність населення теж принципово не впливає
3) Навіть без вступу в ЄС земля буде потрібна великим агрокомпаніям, і закінчення війни посилить попит
4) Додатково влада зробила кроки для обходу обмеження на скупку землі інозенцями, через дозвіл множинного громадянства. Тому так, земля буде дорожчати, але без вступу в ЄС і великих вкладень цін 5000+ євро не буде. А вступу найближчими рокам я не очікую, якщо він взагалі коли-небудь станеться.
+
0
bosyak
bosyak
27 мая 2026, 18:57
#
Ви не зрозуміли головного. Якщо зерно не подорожчає вдвоє то і земля не подорожчає вдвоє. Агрохолдинг — вал низько маржинальної монокультури. А це можливо тільки на дешевій землі. Іноземці також дивляться на ціну зерна і не будуть скупляти землю якщо прибутку від виробництва не буде.
+
0
Kanarej
Kanarej
27 мая 2026, 19:09
#
В нашій системі вона тільки для бідних (фермерів) низькомаржинальна. У великих холдингів з’являються величезні можливості не тільки для економії на витратах, а й корупційні можливості, які дозволяють отримувати надприбутки. Плюс можливості побудови власних потужностей для переробки, зберігання і т.д., що принципово збільшує прибутки. Під час війни вкладатись в це ніхто не буде, але після — буде.
+
0
bosyak
bosyak
27 мая 2026, 20:22
#
Давайте фактами, яка рентабельність агрохолдингу на пшениці чи соняшнику при поточній ціні землі за минулий рік? І яка при ціні землі в 2 рози більшій?
+
0
Kanarej
Kanarej
28 мая 2026, 0:44
#
У Вас є такі дані? Давайте, подивимось. Я дивлюсь по непрямих ознаках. За останнє десятиріччя просто розквіли агроолігархи. А деякі компанії навіть потягнулись на фондовий ринок. На низькій маржинальності такі статки за лічені роки не з’являються. Крім того, в Україні низькомаржинальним бізнесом займаються тільки лoxи. Типовий український великий бізнес — це високоприбуткова історія, яка не обходиться без використання корупційних механізмів, всеможливих махінацій з ПДВ, митницею і т.д. Далі, ціна землі не сильно впливає на поточні витрати і кінцеву маржинальність. Оскільки це одноразова покупка, і вкладення на практично необмежений термін. Збільшення вартості землі вплине тільки на час окупності даної інвестиції. Так само як і будівництво якогось елеватора наприклад. Якщо б мова йшла про вартість оренди — так, це впливало би саме на маржинальність.
+
0
bosyak
bosyak
28 мая 2026, 8:21
#
Теоретик? Ок, тоді чому орендарі не поспішають викупати землю?
+
0
Kanarej
Kanarej
28 мая 2026, 15:29
#
Тому що оренда поки що дуже дешева, і мало впливає на собівартість. Додатково, нема потреби піклуватись про збереження якості цієї землі і можна викачувати з неї по максимуму, не думаючи про майбутнє, використовувати такі підходи та висаджувати такі культури, які виснажують землю. Це ж не своя власна земля. Якщо вартість землі буде кратно зростати, то і вартість оренди також, і це вже буде давити на собівартість. А отже виникне стимул одноразово купити землю і не платити більше оренду. І додатково, доведеться піклуватись про збереження якості цих земель.
+
0
Kanarej
Kanarej
28 мая 2026, 15:36
#
І є ще такий момент. В Україні все нестабільно, і що буде завтра — ніхто не нає. Війна. Території можуть окупувати або бойові дії зроблять землю непридатною до використання. Тебе можуть рейдернути. Чи можуть змінитись умови, що стане цим займатись невигідно. Поки ти в оренді — в тебе чистий грошовий потік. Виростив, продав, заплатив витрати, і все. В разі якщо треба втікти — гроші вивів і все. З землею так просто не вийде. Купити можна, але її швидко не продати, її можуть арештувати, конфіскувати чи відібрати іншим чином, і т.д. Це додаткові ризики.
+
0
bosyak
bosyak
28 мая 2026, 23:07
#
Зараз термін окупності купівлі землі 30+ років по оренді. Скільки буде термін в разі збільшення вартості? Стільки ж. Бачів 80+ років терміни. Яка буде продовольча інфляція в разі подорожчання с/г землі? С/г земля не звичайний актив — зайшов/вийшов. Це актив на якому тримається все, і будь яки рухи мають довготривалі наслідки.
+
0
bosyak
bosyak
28 мая 2026, 23:09
#
Так, ще забули що земля саме просте джерело оподаткування…
+
0
Kanarej
Kanarej
27 мая 2026, 19:18
#
Хоча ще залежить від формату завершення війни, і від внутрішньої ситуації у країні. Якщо буде великий ризик відновлення бойових дій найближчим часом, або внутрішньої нестабільності, внутрішнього конфлікту (громадянської війни, розпаду країни) — нічого дорожчати не буде, швидше впаде, і ніхто вкладати зайві гроші не буде
+
0
Перший Потужний
Перший Потужний
27 мая 2026, 8:42
#
Канарей, не буде ніякого «закінчення війни, в оркостані так само як і у нас йде повним ходом узурпація влади, якби все залежало виключно від пукіна, то зацікавлені олігархи давно б його прибрали, тому це не залежить від періоду життя пукіна, там є бабло для контрактників і за словами полонених орків в них немає проблем з кадрами у військоматах, так, більшість орків опинившись в окопі розуміє що 4 лимони фублів (всі прайси є на орочому мінтероризму, там як меню з цінами) того не вартують, але сам факт, в оркостані немає могілізації, яка є в Україні, там є бабло і купа людей, а у наших корупціонерів великі плани на надані партнерами гроші для розпилу на тендерах, тому у нас наприклад котру зиму столиця «не підготувалася/не була готова», ну це смішно і сюр) наші не хочуть платити контрактникам (всім, а не до якогось віку) і намагаються за безкоштовно примусово викрасти людину сподіваючись що в такої людини не вистачить сміливості тупо розвернутися і піти додому, в 2х мільйонів сзч вистачило сміливості не буде вівцею.

Ну і це не війна «на знищення», бо тут елементарно, по офісу презика, по вру, по кабміну, хоч раз прильоти були?) А може руйнували мости через Дніпро, щоб логістику поручити і в містах центральної та Північної України порушити логістику? А може обстрілюють систематично жд вокзали? Ну так, а яка це тоді «екзистенціальна війна», це війна де в пукіна амбіції захопити побільше, а в корумпованої української влади амбіції розпили побільше і втекти поки не впіймали
+
+1
Kanarej
Kanarej
27 мая 2026, 18:37
#
В оркостані теж швидко наростають проблеми, і економічні, і проблеми тотальної залежності від китайців, від якої вони точно хотіли б позбутись, і якомога швидше. І потік бажаючих померти за гроші теж не нескінчений, він потроху зменшується. Я переконаний, що їм вигідно вже завершувати, але вони не можуть цього зробити політично, бо нема якоїсь перемоги із досягненням оголошених «цілей СВО»— буде багато питань заради чого все це було, і перед китайцями невдобно так закінчувати.
Тут більше питання, що нашій владі вигідно продовження війни, бо це величезне бабло і халявне продовження влади поки йде війна. І вони будуть її продовжувати поки є можливість. Але ряди тих хто згоден фінансувати Україну теж потроху зменшуються. Штати вже майже відпали. Після приходу до влади AfD у Німеччині відпаде и більша частина фінансуваня з ЄС. Тому я впевнений, що за пару років максимум це все згорнеться в тому чи іншому вигляді, якщо Україна не впаде раніше через внутрішні конфлікти і проблеми.
+
+15
ccc2013
ccc2013
27 мая 2026, 13:02
#
Все красиво на бумаге)))
Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться