Фінансова витривалість по-українськи: як банки навчилися працювати навіть офлайн

Фінансова система, яка витримує війну

Повномасштабна війна стала найжорсткішим стрес-тестом для української фінансової системи. Проте саме в цих умовах банки продемонстрували те, що сьогодні називають «українською моделлю стійкості». Платежі не зупинилися, картки працювали навіть під час масованих ракетних атак, а цифрові сервіси продовжували обслуговувати мільйони користувачів. Те, що для інших країн є теорією — моделюванням потенційних криз, — в Україні стало практикою. Робота фінансової інфраструктури в умовах війни виявилася можливою завдяки технологічній гнучкості та швидкому масштабуванню альтернативних рішень.

За оцінками НБУ, лише у перші два роки війни банки інвестували понад декілька мільярдів гривень у резервні дата-центри, генератори, супутниковий зв’язок та кіберзахист. Це безпрецедентний для Європи обсяг інвестицій у стійкість за такий короткий час.

І головне — країна не повернулася до готівкової логіки, як це зараз розглядають деякі держави Європи, а, навпаки, зробила ставку на розвиток цифрових інструментів та резервних систем. Це дозволило зберегти нормальне функціонування економіки, забезпечивши безперервність розрахунків.

Як Україна зберігає безперервність платежів

У перші місяці вторгнення держава та банки діяли синхронно, щоб зберегти стабільність ключових фінансових процесів.

Національний банк України своєчасно рекомендував торговим точкам, аптекам і заправкам віддавати перевагу безготівковим платежам — це зменшило попит на готівку та забезпечило безперебійну роботу Системи електронних платежів (СЕП) — RTGS-системи за стандартом ISO 20022, яка навіть у воєнних умовах обробляє понад 1,5 млн операцій щодня.

Попри блекаути, частка безготівкових платежів в Україні у 2023−2024 роках зросла до рекордних 65−70% — це демонструє довіру населення до електронних сервісів навіть під час війни.

Також НБУ створив мережу Power Banking — понад 2 000 відділень, здатних працювати під час тривалих відключень електроенергії. Вони мають резервне живлення, альтернативні канали зв’язку, розширені касові можливості та додатковий персонал.

Ця мережа стала найбільшим у Європі проєктом автономної банківської інфраструктури, створеним у надзвичайних умовах. Частиною цієї мережі, зокрема, стали відділення Універсал Банку.

Рішення про пріоритет безготівкових розрахунків, підтримку транзакцій та доступніcть цифрових сервісів сформували нову архітектуру стійкості. Україна показала, що навіть у кризі можна розвивати електронні платежі, а не повертатися до готівки, як єдиного надійного інструменту.

Коли немає світла — банки працюють, попри все

Для українських банків блекаут припинив бути форс-мажором. Система витривалості була побудована так, щоб робота не зупинялася навіть за умов тривалих відключень електроенергії чи перебоїв зі зв’язком. Сутність цієї моделі — технологічне дублювання кожного критичного процесу, починаючи від електроживлення і закінчуючи каналами передачі даних.

Як працює сучасна інфраструктура безперервності, наочно показує досвід Універсал Банку.

«Наші відділення забезпечені генераторами, які тримають всю інфраструктуру — мережеве обладнання, АТМ, POS-термінали, касову техніку, робочі місця працівників, освітлення тощо. До кожного із відділень заведені по два провайдери каналів передачі даних. На випадок затяжних відключень електроенергії, ми передбачили ще й Starlink у кожному», — каже Голова Правління Універсал Банку Ірина Старомінська.

Розподілення навантаження між наземними провайдерами, супутниковим зв’язком та внутрішніми мережами дозволяє банку підтримувати доступність сервісів на рівні понад 99% навіть під час пікових атак на енергетичну інфраструктуру.

Така глибина дублювання — одна з причин, чому банк здатен працювати фактично офлайн, забезпечуючи клієнтам доступ до базових сервісів, незалежно від зовнішніх умов.

Anti-fragile-підхід Універсал Банку

Стійкість банківської системи не зводиться лише до резервних генераторів. Це комплексна стратегія, яку сучасні банки вибудовують, адаптуючи свої ІТ-інфраструктуру, кіберзахист та управління ризиками.

«Ми створили багаторівневу систему безперервності: резервні дата-центри, мобільний застосунок, чат-боти, енергетична автономність і команду, яка працює 24/7», — констатує Старомінська.

Банк регулярно проводить стрес-тести, моделює сценарії масштабних відключень та має власні запаси палива для тривалої роботи енергетичних систем. Операційний центр функціонує 24/7 — як із віддалених локацій, так і з офісів, які обладнані резервним живленням. Це дозволяє не просто підтримувати роботу — а управляти нею активно, навіть у пікові моменти навантаження.

Цифрова ідентифікація, як елемент стійкості

Ще одним важливим чинником фінансової витривалості стала можливість дистанційної ідентифікації. Через інструменти, на кшталт BankID та «Дія», мільйони українців змогли отримувати державні та банківські послуги без фізичного відвідування ЦНАПів та банківських відділень — у тому числі тоді, коли логістика була ускладнена або небезпечна.

BankID та «Дія» стали одними з критичних елементів фінансової автономності у воєнний час — наприклад, через BankID здійснюється понад 70% онлайн-верифікацій у банківській системі.

Універсал Банк активно використовує інструменти віддаленої верифікації клієнтів — як безпосередньо в мобільному застосунку monobank, так і через інтеграцію мобільного застосунку з BankID та «Дія», роблячи доступ до фінансових сервісів безпечним і безперервним. Це дозволило значно знизити залежність від фізичної інфраструктури та підтримувати якість обслуговування навіть під час локальних чи національних криз.

Український досвід, як урок для світу

У той час як європейські країни лише тестують концепції автономних цифрових грошей або розглядають повернення до готівки, як засобу резервної стійкості, Україна вже продемонструвала дієздатну модель фінансової автономії.

Європейський центральний банк у межах проєкту Digital Euro виділив 662 млн євро саме на розробку офлайн-функціоналу — того, що українські банки вимушено реалізували вже сьогодні.

Українська система працює навіть тоді, коли інтернет недоступний, коли електромережа нестабільна, а традиційні канали комунікації перевантажені. Це результат практичного, а не лабораторного підходу до побудови стійкості.

Досвід Універсал Банку підтверджує: фінансова інфраструктура майбутнього — це не лише онлайн-сервіси, а й здатність банків працювати офлайн. Це не повернення назад, а новий рівень технологічної зрілості. Україна стала живою лабораторією фінансової стійкості, сформованої під тиском війни, а Універсал Банк — одним із тих, хто задає стандарти цієї нової епохи.