Чтобы оставить комментарий, нужно
войти или
зарегистрироваться
Страницу просматривают
3 незарегистрированных посетителя.
- 20.05.2026
- 19:05 Доллар на межбанке приближается к историческому максимуму: эксперт объяснил причину
- 17:54 Bitget внедряет фреймворк рыночной целостности и ответственности токенов
- 17:25 Доллар и евро подорожали на межбанке
- 16:42 Налоговая скидка в несколько кликов: ГНС и Минцифры запустили новый сервис в Дии
- 16:25 Кабмин разрешил скрывать цены на стройматериалы в закупках для восстановления
- 16:00 НБУ установил курс валют на четверг: доллар достиг нового исторического максимума
- 14:40 Золото (XAU/USD): прогноз на вторую половину Q2 и до конца 2026г.
- 13:44 В Германии требуют отмены пенсий для госслужащих
- 12:42 С 1 июня Япония официально признает зарубежные стейблкоины законным средством электронных платежей
- 12:08 Эстония приостановила лицензию криптобиржи Zondacrypto, из криптофондов вывели более $1 миллиарда: что нового
Комментарии - 132
У позові Міндіч просить визнати протиправним та скасувати указ президента
№ 843/2025 від 13 листопада 2025 року, яким щодо нього було запроваджено санкції.
На Мінфіні вийшов свіжий огляд депозитів: https://minfin.com.ua/ua/deposits/articles/maksimalni-stavki-20052026/ — і там є кілька цікавих сигналів.
Що кидається в очі:
• гривневі депозити досі тримаються дуже високо — окремі банки дають до 16−17% річних
• найбільш «жирні» ставки — на 6−12 місяців
• валютні депозити виглядають майже мертвими:
— долар ~1%
— євро часто взагалі 0,3−0,5%
Тобто банки фактично кажуть:
👉 «несіть гривню»
👉 «валюту нам не треба»
При цьому є нюанс.
НБУ вже перейшов до циклу зниження ставок, а Мінфін поступово ріже дохідність ОВДП. Це означає, що нинішні депозитні ставки можуть бути близькі до локального піку.
Ще один цікавий момент:
люди з великими грошима продовжують активно нести кошти в банки — попри війну, інфляцію і всі розмови про девал.
А тепер головне питання: Що зараз виглядає розумніше?
— фіксувати гривневий депозит під 16%+
— брати ОВДП
— чи сидіти у валюті й чекати девальвації?
Бо якщо курс за рік не «вистрелить», то гривневі інструменти знову можуть обіграти кешевий долар.
Але якщо піде новий девал — вся ця дохідність може виявитися красивою пасткою.
Що думаєте — банки ще потримають високі ставки чи літо вже піде на зниження? Діліться в коментарях під статтею!
Курси від банків: 44.225 / 44.255 грн за долар.
Торги по долару завершено.
Курси від банків: 51.2656 / 51.2915 грн за євро.
Торги по євро завершено.
в Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях у справі про корупцію.
Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
За даними слідства, керівництво територіальних підрозділів поліції в цих областях
могли забезпечувати безперешкодну роботу мережі так званих « *** -офісів».
Йдеться про приміщення, де незаконно створювали, виготовляли та поширювали
через інтернет відеопродукцію еротичного і порнографічного характеру.
СБУ уточнила, що серед затриманих правоохоронцями:
— начальник Головного управління НП в Івано-Франківській області та його заступник;
— перший заступник начальника ГУНП у Тернопільській області;
— заступник начальника ГУНП у Житомирській області;
— водій автогосподарства ДУ «Центр обслуговування підрозділів МВС»,
який виконував роль посередника-кур'єра.
Курси від банків: 51.2744 / 51.2959 грн за євро.
Курси від банків: 44.225 / 44.255 грн за долар.
НАБУ і САП повідомили підозри трьом чинним суддям Верховного Суду. За версією слідства, власник Полтавського ГЗК передав $2,7 млн через адвоката «бекофісу», щоб Велика Палата ухвалила рішення на його користь у справі за 40,19% акцій комбінату.
Мова про Велику Палату — верхівка судової системи, місце, де мають ставити крапку у найскладніших спорах. І там, за версією слідства, теж був прайс.
Після такого право власності в Україні виглядає просто: якщо в тебе немає $2,7 млн на «правильне» рішення, твій актив захищений лише до першого сильнішого гравця.
Інвестори не тікають від України через «недостатню промоцію». Вони тікають, коли бачать, що навіть Верховний Суд може бути не захистом від рейдерства, а його найдорожчим відділом.
Курси від банків: 44.24 / 44.27 грн за долар.
Торги по долару практично завершено. Реальних угод вже немає навіть на ТОМі.
Курси від банків: 51.3051 / 51.3266 грн за євро.
Торги по євро завершено.
5. Підписання Метричної конвенції та створення Міжнародного бюро мір і ваг (1875 рік)
Що сталося: 20 травня 1875 року в Парижі 17 держав підписали Метричну конвенцію, створивши Міжнародне бюро мір і ваг (BIPM). Подія уніфікувала вимірювання за допомогою єдиних прототипів метра та кілограма. Це був перехід від хаотичних місцевих одиниць до глобального стандарту, фінансованого країнами-учасницями.
Наслідки у світі: Створено єдину «мову» для міжнародної торгівлі, науки та фінансів. До цього купці втрачали величезні кошти на конвертації фунтів, ліктів та аршинів. Стандартизація радикально знизила трансакційні витрати, спростила розрахунки мита і тарифів та дала потужний поштовх глобалізації та промисловій революції.
Аналіз для інвестора: Конвенція стала головним глобальним регуляторним актом, який ліквідував ринкову асиметрію. Для інвесторів XIX століття це означало різке зниження операційних ризиків при капіталовкладеннях у закордонні залізниці, машинобудування та сировину, оскільки технічні параметри та обсяги товарів стали абсолютно прозорими.
Продовження читайте в коментарях 👇
1. Васко да Гама став першим європейцем, який морем досяг Індії (1498 рік)
Що сталося: 20 травня 1498 року португалець Васко да Гама прибув до Калікуту, відкривши прямий морський шлях з Європи до Індії. Це був успішний венчурний проєкт, фінансований короною та банкірами. Попри втрату двох третин екіпажу, привезений вантаж спецій повністю покрив витрати, а чиста дохідність інвестицій (ROI) сягнула 6000%.
Наслідки у світі: Подія зруйнувала торгову монополію Венеції та арабських купців. Ціни на прянощі в Європі впали в рази, а фінансовий центр змістився з Середземномор’я до Атлантики (Лісабон, Антверпен). Португалія силою монополізувала морські шляхи, запровадивши платні ліцензії, що дало старт епосі колоніального капіталізму.
Аналіз для інвестора: Експедиція довела силу диверсифікації: втрата більшості кораблів компенсувалася надвисокою маржою товарів, що вціліли. Це приклад технологічного дизраптора, який знецінив активи старих гравців. Проєкт став прототипом державно-приватного партнерства та майбутніх акціонерних компаній.
Вплив на сучасність: Сформовано атлантичний вектор світових фінансів, що домінує й досі. Маршрут навколо Африки залишається головним дублером Суецького каналу під час криз. Подія заклала основи глобальної логістики та трансформувала купецькі гільдії у перші транснаціональні корпорації.
Продовження читайте в коментарях 👇
— 44,2271 грн/$
— 51,3034 грн/€
Курси від банків: 44.27 / 44.3 грн за долар.
Курси від банків: 51.3576 / 51.3791 грн за євро.
Курси від банків: 44.255 / 44.285 грн за долар.
Курси від банків: 51.349 / 51.3661 грн за євро.
Але чи це справді «злочинна схема»? Чи просто виживання в системі, де легально працювати — непідйомна розкіш?
У соцмережах та на бізнес-форумах цю історію коментують так:
«Дроблення — це не від жадібності. Це від відчаю, коли ставка єдиного податку для „великого“ бізнесу робить тебе неконкурентоспроможним, а перевірки можуть задушити за місяць».
«Поки держава полює на секонд-хенд, справжні тіньові мільярди крутяться зовсім в інших місцях. Але там перевіряти страшно — там є „дах“».
Суть проста: коли легальна робота стає надто дорогою (високі податки, валютний контроль, постійні перевірки), бізнес не йде в «білу» — він будує схеми, дробиться, працює кешем і ховається. Це не виправдання, а констатація факту.
Хочете менше «сірих» ФОПів? Зробіть білу роботу дешевшою за ризик. Менші податки, прості правила, прозора перевірка без «наїздів». І жодних облав за спробу вижити. Інакше завтра на місці одного EconomClass виросте десять дрібніших схем — вони просто стануть непомітнішими.
Курси від банків: 44.235 / 44.265 грн за долар.