Обсуждение валютного рынка 14–15 ноября 2026

Крипта остаточно виходить із тіні: що розповів голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін про контроль за гаманцями, нові закони та викриті схеми на сотні мільйонів

Фінансова розвідка вже давно не дивиться на блокчейн як на щось анонімне і недосяжне.
Світовий тренд зараз жорсткий: наприкінці жовтня міжнародна група FATF домовилася прискорити перевірку того, як країни контролюють криптопровайдерів, і перші результати цього аудиту будуть уже в червні 2027 року.

За даними MONEYVAL, понад 80% країн уже впровадили ліцензування криптосервісів, але головне завдання на найближчий час — змусити реально працювати Travel Rule (правило, за яким провайдери зобов’язані передавати дані про відправника та отримувача транзакції). Поки що воно повноцінно діє менш ніж у половині країн (46%), адже самого лише запису в блокчейні розвідці замало — їм потрібна прив’язка гаманця до конкретної людини чи компанії.

В Україні ситуація поки що перехідна. Базовий фінмоніторинг уже працює за чинним законодавством, а от повноцінний профільний закон про віртуальні активи, ухвалений ще у 2022 році, так і не запрацював через відсутність податкових змін. Зараз у Верховній Раді до другого читання готують законопроєкт № 10225-д (його якраз дошліфовують разом із Нацбанком). Саме він має визначити правила гри для бірж та обмінників, встановити податки і повноцінно запустити в нас те саме Travel Rule.

Продовження нижче 👇

Продовження про події 15 листопада — чим запам’ятався цей день в історії фінансів та економіки світу:

5. 1867 рік — Дебют першого фондового тікера в Нью-Йорку

Що сталося: 15 листопада 1867 року винахідник Едвард Калахан продемонстрував у Нью-Йорку перший біржовий тікерний апарат (stock ticker), який за допомогою телеграфу друкував поточні котування акцій та облігацій на паперовій стрічці.

Наслідки: Винахід усунув часову затримку в отриманні інформації, дозволивши інвесторам за межами біржової зали миттєво дізнаватися про зміну цін, що спричинило вибухове зростання обсягів торгів і залучення роздрібного капіталу.

Аналіз для інвестора: Кейс про «демократизацію біржової інформації та скорочення інфо-лагу (Information Symmetry)». Скорочення часу доставки фінансових даних знижує трансакційні витрати, підвищує ліквідність ринку та вирівнює можливості учасників.

Вплив на сучасність: Біржовий тікер став прототипом сучасної системи електронних фінансових терміналів (Bloomberg, Refinitiv), проклавши шлях до високочастотної торгівлі (HFT) та цифрових фінансових ринків.

Урок для України: Розбудова сучасних електронних біржових майданчиків та забезпечення прозорого, оперативного доступу інвесторів до даних є передумовою створення дієвого ринку капіталу.

15 листопада — чим запам’ятався цей день в історії фінансів та економіки світу:

1. 2008 рік — Перший антикризовий саміт лідерів G20 у Вашингтоні

Що сталося: 15 листопада 2008 року у Вашингтоні відбувся перший в історії саміт лідерів країн «Великої двадцятки» (G20), присвячений розробці спільних заходів для подолання Світової фінансової кризи 2008 року.

Наслідки: Зустріч перетворила G20 на головний майданчик міжнародного економічного співробітництва, де було узгоджено плани фіскального стимулювання, реформування фінансового регулювання та посилення нагляду за системними банками.

Аналіз для інвестора: Кейс про «координоване глобальне фіскальне стимулювання під час системного шоку». Узгоджені дії провідних центробанків та урядів знижують паніку на ринках капіталу та відновлюють ліквідність глобальної фінансової системи.

Вплив на сучасність: Вашингтонський саміт закріпив роль G20 як ключового органу антикризового управління, запустивши реформи базільських стандартів банківського нагляду (Basel III) та регулювання тіньового банкінгу.

Урок для України: Залучення до міжнародних фінансових механізмів та виконання вимог міжнародних регуляторів є критично важливими для збереження макрофінансової стабільності держави.

Продовження читайте в коментарях 👇

Огляд мобільних банків України: де найвищий кешбек, зручний ФОП та найкращі фішки?

Останнім часом банківські застосунки перетворилися на повноцінні фінансові супермаркети. Проаналізував актуальні можливості популярних мобільних банків та зібрав добірку неочевидних «фішок», якими справді зручно користуватися.

https://minfin.com.ua/ua/apps/banks/

Найвищі рейтинги тримають застосунки зі зручним інтерфейсом та швидкою підтримкою:

àbank24 (оцінка 4.9 / 4.9)
MyRaif від Райффайзен Банку (4.9 / 4.8)
Alliance (4.7 / 4.7)
Sense SuperApp від Сенс Банку (4.7 / 4.4)

А якими банківськими застосунками користуєтеся ви на постійній основі? Який банк, на вашу думку, зараз має найзручніший інтерфейс та найвигідніші умови кешбеку, а де підтримка чи функціонал відверто розчаровують?

Діліться досвідом у коментарях! 👇

Стару гривню 1992-го року можна продати майже за 40 тис. грн, — Oboz

Українці можуть заробити чималі гроші на деяких старих 1-гривневих монетах:
🟢1 грн 1992 року різновиду 1.1ААг — за неї можуть заплатити від 12 000 до 37 000 грн.
🟢1-гривневі монети 1995 року різновиду 1БАг — їх можна продати за ціною від 7 000 до 9 000 грн.

Польща призупиняє фінансування закупівель американської зброї для України, — Туск

Польща ухвалила рішення призупинити внески до програми PURL
щодо закупівлі європейськими країнами зброї в США для передачі Україні.
Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Про це рішення Варшава вже повідомила генсеку НАТО Марку Рютте.
Серед причин очільник уряду Польщі назвав високий бюджетний дефіцит
і витрати на оборону в країні.

Багато в кого зелений колір асоціюється з доларом.
А в мене чомусь з Петропавлівською Борщагівкою.

Доброго вечора форумчани)як ставитесь до новини яку розганяють в інтернеті про 17 число і відключення інтернету і обнуляцію) рахунків у світі)?

Збитки від масштабного збою Microsoft можуть перевищити $7 млрд. Проблеми з Microsoft 365 почалися ввечері 12 листопада й тривали понад 35 годин. Через це мільйони користувачів у різних країнах не могли нормально користуватися Outlook, Teams і Copilot.
Наслідки відчули не лише звичайні користувачі, а й лікарні, банки, поліція та авіакомпанії. У деяких медзакладах навіть довелося повернутися до паперових документів. У Microsoft пояснили збій невдалим оновленням, яке поступово перевантажило сервери. Ознак кібератаки не виявили.

BMW відкликає понад 720 тисяч автомобілів у США через ризик займання навіть із вимкненим двигуном. Проблема може бути пов’язана з коротким замиканням у роз'ємі водяного насоса.
Під відкликання потрапили різні моделі BMW 2012−2018 років випуску, зокрема 3-ї та 5-ї серій, X1, X3, X4 і Z4. Поки несправність не усунуть, власникам радять залишати авто на відкритому повітрі, подалі від будівель та інших машин.

Mercedes-Benz заморозила нові інвестиції у свої німецькі заводи через високу вартість виробництва. У компанії вже не виключають навіть закриття окремих підприємств, хоча й кажуть, що хотіли б уникнути такого сценарію.
Проблеми не лише в Mercedes: німецький виробник автокомпонентів Schaeffler оголосив про скорочення 3460 працівників і закриття п’яти заводів у Європі, чотири з яких розташовані в Німеччині. Тим часом китайські електромобілі дедалі активніше конкурують із європейськими брендами.

💰 ВАЛЮТА проти ДЕПОЗИТІВ і ОВДП: що насправді захистить ваші ГРОШІ від ІНФЛЯЦІЇ?

Чи варто скуповувати долари та євро, чи гривневі депозити й ОВДП можуть принести більший прибуток? Інфляція, ризики девальвації та прогноз курсу 46−47 грн за долар змушують замислитися, де краще зберігати заощадження. У відео порівнюємо реальну дохідність різних інструментів, розбираємо можливі втрати та з’ясовуємо, за якого курсу валюта стане вигіднішою за гривневі вкладення.

Дивіться та пишіть у коментарях: чому ви сьогодні віддаєте перевагу — долару, євро, депозитам чи ОВДП?

🎥 https://youtu.be/TyNLSAboeiU

Щодо впливу операції НАБУ й САП «Карфаген» на готівковий валютний ринок.

На минулому тижні була гіпотеза, що вплив був. А на цьому тижні, майже впевнений, що вплив був. Справа в тому, що в деяких інтерв'ю НАБУ відмітило, що були затримки, виїмки по конвертаційним центрам й обмінкам. Когось зупинили, хтось зупинився сам, хтось сховався. Той валютний потік чорного ринку, який мав би відбілюватись — не дойшов в обмінки. А там ще й хакнутий Бінанс. В результаті вийшов такий собі ідеальний шторм.
Але й цей шторм готівкового ринку вже проходить.

Досить резонансна тема з’явилася у Bloomberg: за словами Володимира Зеленського, під час переговорів американська сторона вперше порушила питання, чи погодиться Україна вийти з підконтрольної їй частини Донбасу в обмін на вступ до НАТО. Йдеться про обговорення можливих умов завершення війни. Зеленський зазначив, що Україна не збирається віддавати свої території, а будь-які домовленості такого рівня мають вирішуватися за участю українського суспільства.
Але тут є важливий нюанс, який у заголовках часто губиться і може вводити в оману. Насправді паралельно обговорювався інший варіант: не повноцінне членство України в НАТО, а гарантії безпеки, подібні до натовських, зокрема за принципами статей 4 і 5, але без вступу України до Альянсу. Це принципово різні речі, тому варто розрізняти саму згадку про можливе членство в НАТО та конкретні пропозиції щодо гарантій безпеки.

Через російські обстріли в Україні призупинили роботу кілька великих заводів із переробки соняшнику. Втім, в «Укроліяпромі» запевняють, що підстав говорити про дефіцит олії немає. Україна виробляє набагато більше, ніж споживає сама: внутрішній ринок потребує лише 400−500 тисяч тонн на рік, це менше 10% від загального обсягу виробництва.
А от щодо можливого скасування мит на експорт соняшнику, сої та ріпаку в асоціації налаштовані критично. Є побоювання, що тоді сировину почнуть активніше вивозити за кордон, а українські переробні підприємства залишаться без достатньої кількості продукції для роботи. Тому в «Укроліяпромі» вважають, що підтримувати потрібно саме вітчизняну переробку, а не створювати умови для експорту сировини.

Євросоюз витратив €8,7 млрд на російський арктичний СПГ за 10 місяців 2026 року

За даними дослідження Urgewald та аналітичної платформи Kpler, із січня по жовтень 2026 року країни ЄС імпортували 12,89 млн тонн скрапленого природного газу з російського проєкту «Ямал» на суму близько €8,7 млрд — це на 21% більше, ніж за весь 2025 рік. Головними покупцями залишилися Франція, Іспанія та Нідерланди. Водночас із 1 січня 2027 року в Євросоюзі має набути чинності повна заборона на імпорт російського СПГ за чинними довгостроковими контрактами.

Як це вплине на Україну:
Накопичення рекордних обсягів СПГ європейськими трейдерами перед дедлайном 1 січня 2027 року формує запас міцності в підземних сховищах ЄС, проте створює ризик цінових сплесків у першому кварталі 2027-го під час переорієнтації потоків. Для України це означає високу волатильність цін на імпортний газ узимку та підвищену вартість закупівлі ресурсу для промисловості й балансування енергосистеми.

14 листопада — чим запам’ятався цей день в історії фінансів та економіки світу:

1. 1918 рік — Заснування Української академії наук (Наука / Державні інституції)

Що сталося: Гетьман Павло Скоропадський підписав Закон про заснування Української академії наук у Києві (нині НАН України). Першим її президентом було обрано видатного вченого Володимира Вернадського.

Наслідки для світової економіки: Закладено інституційний фундамент для розвитку прикладної науки, матеріалознавства, патонівського зварювання та кібернетики, що пізніше зробили вагомий внесок у глобальний науково-технічний прогрес.

Вплив на сучасність (2026 рік): Науково-технологічний потенціал Академії залишається основою для розвитку вітчизняних R&D-розробок, військово-промислових інновацій та комерціалізації наукових відкриттів.

Скандали чи переломні моменти: Заснування установи відбувалося в умовах політичної нестабільності та війни, однак державне фінансування наукових інституцій було пріоритетизоване як елемент суверенітету.

Висновок / урок для України 2026 року: Інвестиції в фундаментальну й прикладну науку — це довгостроковий економічний драйвер; повоєнне відновлення потребує збереження наукових шкіл та їх інтеграції в глобальний технологічний бізнес.

Продовження читайте в коментарях 👇

SoftBank зафіксував квартальний збиток у $7,1 млрд через проєкти американських дата-центрів

Японський технологічний конгломерат SoftBank Group завершив другий квартал 2026 фінансового року з чистим збитком у 1,12 трлн єн ($7,1 млрд), попри прогнози аналітиків щодо прибутку. Основними чинниками стали списання $3,7 млрд авансових витрат на енергетичну інфраструктуру для дата-центрів у США, двократне зростання витрат на обслуговування боргу (до $2,9 млрд) та переоцінка частки в Intel. Від червневого піку 2026 року акції групи втратили понад 50% вартості.

На що звернути увагу на ринку капіталу:
Кейс SoftBank демонструє перегрів капітальних витрат в інфраструктуру штучного інтелекту на тлі дорогого боргового фінансування. Для фондового ринку це сигнал ретельніше оцінювати вільний грошовий потік (FCF) та боргове навантаження компаній, які агресивно інвестують у ШІ-потужності за рахунок кредитів.