Продовження історії — Фінбанк наступний ????

14 липня Господарський суд м. Києва відмовився задовольнити заяву Фінбанку про відстрочку виконання рішення цього ж суду від 22.05.2015, яким було задоволено позов аеропорту «Бориспіль» щодо стягнення з Фінбанку 79,95 млн грн. (відповідні кошти були забезпеченням по акредитиву).

Клопотання про відстрочку банк мотивував тим, що одночасне списання з рахунків банку стягуваної суми призведе до віднесення його до категорії проблемних та припинення діяльності (через погіршення ліквідності).

Суд же звернув увагу, що Фінбанк з цих же підстав уже звертався із заявою про відстрочку, яка хоча й була частково задоволена ухвалою Госпсуду м. Києва від 11.03.2016 та підтверджена постановою Київського апеляційного госпсуду від 07.04.2016 (передбачалася розстрочка до 11.06.2016), проте 06.06.2016 Вищий госпсуд ці рішення скасував.

«Наведені банком показники (Н4, Н5, Н6) станом лише на 11.02.2016 не можуть бути достатнім доказом скрутного матеріального становища банку та неможливості виконати рішення суду. Будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості виконати рішення суду за наявних у банку активів і пасивів відповідач суду не надав», — йдеться в ухвалі від 14.07.2016.

Довідково

За даними АУБ, збиток Фінбанк в січні-травні становив 1,19 млн грн.

Сам Фінбанк за підсумками І кварталу звітував про збиток 2,1 млн грн. (у І кварталі-2015 декларувався прибуток 52,7 млн грн). Чисті процентні витрати банку в січні-березні перевищили його процентні доходи на 294 тис грн (тоді як у І кварталі-2015 був чистий процентний дохід 32,58 млн грн). Витрати на формування резервів під знецінення кредитів, заборгованості клієнтів, коштів в інших банках склали 70,9 млн грн (у І кварталі-2015 – 154,9 млн грн). Згідно зі звітністю, вони були покриті «іншими операційними доходами» на 74,4 млн грн (у І кварталі – 206,4 млн грн).

Знову ж таки, відповідно до звітності (див. ст. 26), на кінець березня обсяг кредитів, виданих банком пов’язаним особам, становив 852,98 млн грн., під які було сформовано резерв на 145,36 млн грн. При цьому загальний обсяг активів (за вирахування резервів) становив 735,8 млн грн.

Тобто виходить, що фактично весь кредитний портфель Фінбанку – це кредити інсайдерам?..

За даними «Фінбанку», його збиток в 2015 році склав 23,52 млн грн., що на 28% менше, ніж було в 2014 році (32,71 млн грн.). На кінець 2015 року обсяг активів банку становив 764,2 млн грн., що в 2,35 разів менше, ніж було на кінець 2014 року (1,799 млрд грн). На кінець 2013 року обсяг активів фінустанови складав 2,96 млрд грн. Таким чином, в 2014-2015 рр. Фінбанк скоротив активи в 3,87 рази. Причому слід зважати, що реальне скорочення активів («очищене» від курсових переоцінок) було ще більшим, адже на кінець грудня 2013 року частка валютних активів у фінустанові була 41,5% (1,23 млрд грн).

В аудиторському висновку аудиторської фірми «Інтер-аудит» до річної звітності Фінбанку за 2015 рік констатується, що за підсумками 2015 року резерв під заборгованість за кредитами «має бути збільшеним на 101 228 тис. грн. що, в свою чергу, відповідно впливає на фінансовий результат діяльності банку та його капітал».

Крім того, аудитори вказали, що 85,53% від балансової вартості кредитів (без врахування сформованих резервів) складають кредити за якими встановлені процентні ставки у розмірі від 1% до 2% річних, що негативно впливає на процентні доходи банку.

«Кредитний портфель Банку містить значну частку реструктуризованих кредитних операцій та кредитів наданих позичальникам, результати діяльності яких вказують на відсутність можливості погашення ними заборгованості в строки, визначені кредитними угодами. <…> Якість забезпечення за наданими кредитами в більшості випадків не покриває кредитні ризики банку або застава є неліквідною/відсутньою», — констатували аудитори.

Також вони зауважили, що банк проводить операції з пов’язаними особами на умовах, «які, в деяких випадках (зокрема щодо кредитних операцій з контрактною процентною ставкою від 1 до 2% річних), відрізняються від умов проведення операцій з іншими позичальниками чи кредиторами». «Ризик за кредитними операціями Банку з пов`язаними особами — високий», — зауважили аудитори, не вдаючись в деталі.

Власник «Фінбанку»

За даними НБУ, на 01 січня 2016 року власником 79,66% акцій «Фінбанку» був Олександр Грановський – одеський бізнесмен, партнер Бориса Кауфамана.

У вересні 2015 року НБУ повідомляв, що тимчасово позбавив О. Грановського права голосу всіх належних йому акцій ПАТ «Фінбанк», що становить 73,371% статутного капіталу банку. Це відбулося на фоні того, що за даними регулятора, «у період із жовтня 2014 року до квітня 2015 року пакет акцій банку неодноразово розподілявся між дрібними акціонерами з метою приховування реальних власників».

«20 травня 2015 року НБУ оштрафував О. Грановського за порушення порядку набуття істотної участі в банку. О. Грановський, який на той час прямо володів 9,2061% акцій банку, у жовтні 2014 року набув незалежну від формального володіння можливість вирішального впливу на управління та діяльність ПАТ «Фінбанк», не отримавши згоди Національного банку.

Крім накладення штрафу, Національний банк зобов’язав О. Грановського в тримісячний термін надати номінальним акціонерам банку обов’язкову до виконання вказівку щодо відчуження акцій, контроль над якими було придбано з порушенням закону, на користь третьої особи, яка відповідатиме вимогам Національного банку до власника істотної участі в банку, або оформити на себе право власності на ці акції після отримання погодження Національного банку», — йшлося в повідомленні НБУ.

Ще такі бізнесово-політичні штрихи. Згідно з неофіційною інформацією, Кауфман та Грановський нібито були пов`язані з «Сім`єю». Водночас як писав Finbalance, наразі Промінвестбанк судиться з готельними структурами, які пов’язують з Кауфманом та Грановським, майже за 35 млн дол.

Із цими бізнесменами неофіційно пов’язують в т.ч. британську компанію «Одеса Аеропорт Девелопмент лімітед», яка через ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» є співзасновником (разом з Одеською міськрадою) ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса». У жовтні 2013 року повідомлялося, що «Міжнародний аеропорт «Одеса» уклав договір з Укрексімбанком на отримання кредиту на $30 млн. для будівництва нового терміналу.

У компанії «Мегаполіс-Україна» (найбільший диcтриб`ютор тютюнових виробів в Україні; нещодавно перейменований на «Тедіс Україна») визнавали, що Б. Кауфман є одним з її співвласників.

Відповідно до матеріалів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Фінбанк фігурує в переліку банків (разом, зокрема, з «Платинум Банком»), у яких були відкриті рахунки компаній, щодо яких ДФС здійснює слідство в контексті можливого сприяння мінімізації оподаткування суб`єктами господарювання реального сектору економіки, зокрема ТОВ «ТК «Мегаполіс-Україна». Йшлося про 254 млн грн.

Згідно з неофіційними даними, Кауфман і Грановський мають вплив на «Платинум Банк» (при тому, що в офіційному переліку акціонерів фінустанови не фігурують). Водночас торік у коментарі для Finbalance тодішній в.о. глави правління фінустанови Катерина Рожкова (сьогодні – в.о. заступника глави НБУ) цю інформацію спростовувала. Щоправда, екс-глава правління Фінбанку Костянтин Смольський сьогодні є главою правління «Платинум Банку».

Торік Катерина Рожкова, будучи в.о. глави правління Платинум Банку, також розповідала Finbalance, що придбанням портфелю у Фінбанку «Платинум» почав займатися в грудні 2014 року, «сума угоди – близько 1 млрд грн (розмір викупленого кредитного портфелю)». Водночас тоді вона відмовилася уточнити, скільки було заплачено за відповідні активи.