Грошові перекази мігрантів як фактор прискорення та гальмування економіки

1 апреля в 11:12

У 2019 році українці отримали 12,9 млрд дол. США доходів від оплати праці за кордоном. При цьому грошові перекази трудових мігрантів в Україну становили 9 млрд дол. США. Починаючи з 2014 року, значення цієї статті доходів у складі поточних операцій платіжного балансу постійно зростало (див. рисунок).

Грошові перекази мігрантів до 2020 р. були одним із факторів пожвавлення економічної діяльності в країні, хоча темпи зростання ВВП і були далекими від бажаних.

Численні дослідження, які проводили вчені різних країн, показали, що масштабне надходження грошових переказів позитивно впливає на розвиток економіки і рівень життя населення, а основними каналами такого впливу є:

* нарощування споживання продовольчих товарів, одягу і придбання житла, що збільшує обсяги виробництва у відповідних секторах економіки, і за мультиплікаційними ефектами поширюється на інші сектори;
* підвищення якості людського капіталу і зростання продуктивності праці, внаслідок придбання додаткових освітніх і медичних послуг;
* збільшення обсягу заощаджень та інвестицій в економіці (внаслідок накопичення додаткових коштів домогосподарствами-реципієнтами переказів) та спрямування переказів на розвиток малого бізнесу.

Такі ефекти були підтверджені у працях С. Мім і М. Алі, С. Нсіа і Б. Фаїсса, Д. Дріді, М. Барі, А. Курей, С. Гупта, К. Патілло та ін.

На жаль, в Україні ситуація змінюється на протилежну в 2020 році. Згідно з моїми оцінками, суми грошових переказів мігрантів у поточному році можуть зменшитися на 25-40%. Конкретні цифри будуть залежати від тривалості карантину в різних країнах і повторення епідемії COVID-19 восени.

А тому РУШІЙНИМИ СИЛАМИ ЕКОНОМІЧНОГО СПАДУ в 2020 р. стануть:
по-перше, обмежувальні заходи, вжиті українською владою для блокування поширення епідемії;
по-друге, деструктивний вплив зовнішніх шоків на Україну за торгівельним і фінансовим каналами;
по-третє, скорочення надходжень від трудових мігрантів та їх вторинний гальмуючий вплив на темпи внутрішнього споживання та інвестування.

Тобто картина вимальовується досить сумна. Але є надія, що в такій ситуації українська влада і більшість громадян усвідомлять, що «рятівним колом» для економіки України багато років були не міфічні іноземні інвестори чи МВФ, який кредитує рівно на стільки, скільки вимагається для погашення поточних боргів.
А основною опорою економіки України є її працівники — найбільш активні, адаптивні та конкурентоспроможні, які під тиском внутрішніх обставин поки що змушені працювати на закордонних роботодавців.

Власне кажучи це лише підтверження висновків в попередніх статтях. Мій погляд на проблему полягає в більш тривалому періоді епідемії в Україні і переході в 2021 рік. І відповідно більшими втратами. Рецесія не може скінчиться так швидко. Інерція надто велика, державна машина надто неповоротка. До того ж в мене сумнів в адекватності керманича.