VictorS
Зарегистрирован:
14 ноября 2012

Последний раз был на сайте:
13 июля 2020 в 09:04
Просмотров профиля:
Сегодня: 0
Всего: 183711
Подписчики (484):
KIA47
KIA47
ravik
ravik
uliymua
uliymua
meag
meag
47 лет, Вараш
starV57
starV57
ostrai
ostrai
Vuch
Vuch
davik
davik
masai
masai
Hottabich
Hottabich
COM1
COM1
belokyra
A ZART
40 лет
все подписчики

VictorS - блог

Пол:
мужской
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Превратности судьбы

10 июля 2020, 9:45   + 192 голоса 8 комментариев

Или что не так с рекордными резервами НБУ.

При этом оплата труда за 5 месяцев 2020 года составила 4 707 млн дол США против 4 947

млн за аналогичный период 2019-го. То есть за 2020-й заробитчане перевели 95,15% от переводов 2019-го и это означает, что мы имеем очередную волну притока валюты в Украину и все предпосылки для укрепления гривны, о чем с нескрываемым удовольствием и поведал нам Александр Охрименко в виде прогноза курса на 1 августа 2020-го – 26 грн/USD. Небольшое падение притока имеет вполне объяснимую причину пандемией коронавируса в мире и в случае его отсутствия мы наблюдали бы более агрессивную ревальвацию гривны. О платежном балансе Украины и, соответственно, балансе товаров Александр скромно умолчал:

Но об этом напомнил Павел Вернивский– эксперт Института общественных исследований. Специалист отдела продаж долговых ценных бумаг Capital Times. Экономист. «НБУ очередной раз похвастался ростом резервов. Знаете, что меня здесь забавляет? Люди радуются резервам, но при этом понятия не имеют, что такое платежный баланс.

Не знают что такое торговый баланс. Какую роль здесь играют валютные курсы.

И здесь важно смотреть источники формирования этих резервов. А эти источники помогут понять долгосрочную устойчивость этих резервов.

Ведь если бы знали, то понимали бы, что с нашими резервами не все впорядке. Что есть большая разница между резервами, которые накапливает Китай, и которые накапливает Украина. А знаете в чем разница? У Китая торговый профицит. Это значит, когда Китай продаёт товар за рубеж, то он получает больше валюты, чем тратит этой же валюты на покупку импорта.

В теории, такой приток валюты должен был привести к укреплению юаня. А это должно было бы привести к увеличению стоимости китайского экспорта в долларовом эквиваленте и снижению его конкурентоспособности.

Однако, китайцы делают умнее. Вместо укрепления, они выкупают излишки этой валюты себе в резервы.

У нас же совершенно иная ситуация. В Украине из года в год растет торговый дефицит. Это значит, что мы тратим на иностранные товары больше валюты, чем зарабатываем на экспорте.

Да, временно в Украине торговый дефицит перекрывается другими источниками — деньги заробитчан, кредиты МВФ, нерезиденты. И только этот факт говорит, что у нас немного сомнительные источники наполнения резервов.

И хуже всего, что это никому не интересно. И никто даже особо не пытается разобраться в вопросе.

Ну да. Зачем? Легче повестись на красивую картинку.»

Мы не поведемся. Оплата труда впечатляет, баланс товаров – огорчает. Курс 26 приведет к ревальвации, но не приведет к росту кредитования. За все время работы государственной программы «Доступные кредиты 5-7-9%» банки выдали 1034 займа на общую сумму более миллиарда гривен (1091 443 млн грн).

Об этом сообщило Министерство финансов, передает Нова Влада.

В частности, за прошедшую неделю предприятия получили 135 кредитов. Производительность программы увеличилась путем рефинансирования ранее полученных займов.

Причем по информации Министерства наблюдается высокий спрос именно на инвестиционные кредиты.

«Но спрос на инвестиционные кредиты сохраняется на высоком уровне, что свидетельствует о намерениях предпринимателей развиваться несмотря на кризис. Портфель инвестиционных кредитов уже пересек отметку в 550 млн грн, и банки продолжают рассматривать новые заявки», — отмечается на сайте.

И в условиях безденежья украинцы будут уезжать дальше. Китайцы будут выкупать излишки валюты в резервы – девальвировать юань и кредитовать экономику Китая, НБУ — ревальвировать гривну и «гробить экономику Украины». Цены живут своей жизнью и растут. Провайдеры интернета повысили тарифы независимо от курса. Любые поползновения USDвверх используют для повышения цен, любые изменения вниз — по эффекту храповика игнорируют.

 

Якщо падає ліквідність

8 июля 2020, 9:50   + 101 голос 7 комментариев

продають золото.

За безпосередньої участі США намається "потопити" СП-2.

Тим часом «Газпром» втратив 25% рынка Евросоюза.

І продає газ нижче рівня собівартості.

Ликвидность золота. Топ-10 самых ликвидных товаров. Иерархия ликвидности

Инвестиционная привлекательность товара

Что такое ликвидность товара? Ликвидность товара – это способность товара быть быстро обменяным на деньги. Ликвидность — это критерий или термин, определяющий истинную ценность товара. Чем выше ликвидность, тем выше вероятность продажи товара по цене, близкой к рыночной.
Таким образом, товар, который можно поменять на деньги в кратчайший срок, считается ликвидным. Рассмотрим десятку лидеров в сфере ликвидности.
Первое место — деньги

Почетное первое место досталось деньгам. Деньги – это тоже товар, поэтому топ ликвидности за ними.
Второе место — золото

Почетное второе место принадлежит золоту — во всех его проявлениях: украшениях, слитках, монетах, другой утвари (если оно подлинное).

Третье место — недвижимость


На третьем месте — недвижимость. Чем привлекательнее регион, тем выше ликвидность такой недвижимости. Поэтому местоположение – ключевой аспект при покупке недвижимости в инвестиционных целях.

Четвертое место — интеллектуальная собственность

Четвертое место за интеллектуальной собственностью. Этот вид собственности очень любят инвесторы, поэтому ликвидность патентов, лицензий, информационной и другой собственности авторского права — безусловна и затрагивает сегмент интеллектуальных инвестиций.
Пятое место — драгоценные камни и металлы

На пятом месте — драгоценные камни (в частности, бриллианты) и драгоценные металлы (оставшиеся семь).
Шестое место — предметы искусства

На шестом — предметы искусства и раритетные предметы. Все то, что представляет историческую, научную, художественную или культурную ценность. Однако часто такие товары продают из-под полы.
Седьмое место — ценные бумаги

Седьмое место за ценными бумагами. Ценные бумаги – это акции, облигации, векселя, чеки и другие сертификаты. Конечно, ликвидность ценных бумаг определяется успешностью и перспективой функционирования коммерческого субъекта (эмитента).
Восьмое место — автомобили

Восьмое место заняли подержанные автомобили. Ликвидность автомобиля, бывшего в употреблении, если он на ходу и в ухоженном состоянии, достаточно высока.
Девятое место — бизнес

Девятое место за бизнесом. Готовый бизнес также считается ликвидным. Однако экономические перспективы развития такого бизнеса первичны. При вложении денег в готовое предприятие нужно смотреть далеко вперед. Поэтому ликвидность бизнеса определяется его нишей и перспективами развития.
Десятое место — техника

Десятое место разделили часы, украшения, техника и шубы. Именно поэтому во многих ломбардах можно получить наличные деньги под залог перечисленных товаров. Существуют даже авто-ломбарды и ломбарды, принимаемые подержанную технику (разумеется, в рабочем состоянии). Ряд учреждений принимают и технику, и золото. Известный тому пример – ломбардная сеть «Скарбница» на территории Украины. Но все же большинство ломбардов специализируется именно на приеме золота. Потому что ликвидность золота – вне всякого сомнения.

«Ликвидность товара» и «инвестиционная привлекательность товара» – понятия, идущие рука об руку. Действительно: какой смысл инвестировать в неликвидные товары? Другой вопрос, что прибыль от таких инвестиций определяется не одной лишь ликвидностью, но и экономическими законами, временными рамками. В любом случае, все вышеперечисленные товары являются в какой-то степени привлекательными с инвестиционной точки зрения.

Обратите внимание на то, что первое и второе место – взаимозаменяемы. Смотрим статью: золото есть деньги. И еще, при любого рода катаклизмах в экономике деньги теряют ценность и плавно перемещаются на десятое место.

Построение товаров в данной последовательности – субъективно. Поскольку иерархия товаров на лестнице ликвидности вариативна — в зависимости от местности (страны обитания).

Мета США — змусити РФ продовжити продаж золота і своїми руками розвернути «бичачий» ринок. Продаж «Газпромом» газу з від'ємною дохідністю полегшує цю задачу. РФ гостро потребує технологій і USD. Ймовірно, й «СП-2» штатам вдасться повністю втопити.

 

И никаких чудес

6 июля 2020, 8:59   + 146 голосов 8 комментариев

Александр Гончаров

23 ч. · Это видят: Доступно всем

ГРИВНА – СЛАБЕЕТ, РЫНОК УКРАИНСКИХ ГОСОБЛИГАЦИЙ — СОКРАЩАЕТСЯ

Отставка главы НБУ Я.Смолия пошатнула курс гривны и тем более резко негативно повлияла на планы размещения украинских гособлигаций на сумму 1,75 млрд. долл. США (как известно, Украина отменила размещение этого выпуска со сроком погашения в 2033 году).

Этот прецедент заставил задуматься, почему именно в период ослабления карантинного режима у нас и перехода к нормальному рабочему ритму была атакована гривна и нанесен мощный удар по национальному долговому рынку? А тут еще 4 июля Президент В.Зеленский заявил, что не нужно сдерживать курс гривны в связи с отставкой главы НБУ Я.Смолия. И что дальше? Гривна еще больше обвалится, цены поползут вверх, а зарплаты большинства украинцев останутся на прежних уровнях. Как-то, ребята, грустно.

И несколько комментариев:

Александр Малыгин

Я так понимаю КУРС ГРИВНЫ надо держать потому что в БАКСАХ 1,5ЛЯМА Коболева и 588тыс Лещенко это уже почти ПРОГОЛОДЬ и ДИСТРОФИЯ??? (МДобкин) ПС Не уверен что ПОМИДОРЫ минимум 35Грн\кг и огурцы 40Грн\кг в АГРАРНОЙ супердержаве в сезон это кого то волнует...

Сергей Бондарь

Посмотрим на проблему с другого ракурса, в комментариях. Всё верно, я вычислил 18 грн за 1$! Ай, да Бондарь

Зеленский о курсе гривны: Я сейчас не вижу, что мы должны что-то сдерживать. ЕСЛИ НБУ НЕ БУДЕТ ВЫКУПАТЬ ВАЛЮТУ, ТО КУРС БУДЕТ 15 ГРН… Во многом потому, что НБУ скупает валюту (с начала года он купил ее больше чем на 3 млрд долл) сдерживается ревальвация гривны. Если НБУ не будет скупать, рельвавация гривны будет только ускорятся.

ВОПРОС В СТУДИЮ, ВЫ КАКОЙ ХОТИТЕ КУРС ДОЛЛАРА 15 ИЛИ 30 ГРН ЗА ДОЛЛАР?

987 987 5 июля 2020, 13:32 #

Прошлым летом Минфин продолжал привлекать в ОВГЗ деньги нерезов в приличных объемах и на длинные сроки, т.е. уже при Зеленском Маркарова продолжала прежнюю политику, правда снижая ставки. При этом звучали заявления Гетьманцева и Зеленского о продолжении работы с МВФ. Вряд ли нерезы бы заходили прошлым летом и в начале осени без гарантий новой власти, но возможно гарантии были только на досрочный выкуп, в случае надобности, что последние 2 месяца и делалось. Нерезы почти каждый рабочий день продавали на вторичке бумаги, Сити аккуратно маленькими порциями покупал валюту на межбанке. Не исключено, что с назначением нового главы НБУ курсовая политика не поменяется пока не выпустят нерезов. Не профинансируют отдельные статьи бюджета, залезут в новые долги, но нерезов выпустят с прибылью.

 

Тільки за це варто було звільнити - за диверсію

4 июля 2020, 9:15   + 131 голос 6 комментариев

Говорять, ринок і т. п. А хто заважав пустити ці гроші на кредити? І чому тримали облікову ставку? Маю власну думку. Це була продумана акція, політика одним словом. Промисловість понесла суттєві втрати. Виграли одні спекулянти. Бюджет взагалі попав в чорну діру. Був і радикальний варіант — тримати курс 28. Але це міг зробити тільки справжній патріот, державник одним словом.

 

Фінансова глибина: легше потонути, ніж пояснити

2 июля 2020, 13:01   + 131 голос Написать комментарий

Стаття Віктора Козюка д.е.н., проф., завідувача кафедри економічної теорії Тернопільського національного економічного університету присвячена саме цьому питанню.

Фінансова або кредитна глибина у випадку країн з домінуванням банківського сектора у фінансовій системі, — індикатор, покликаний продемонструвати масштаб фінансового розвитку. Він обчислюється як співвідношення внутрішнього кредиту приватному сектору і розміру ВВП.

Обсяги кредитування змінюються циклічно під впливом факторів з боку попиту і пропозиції, а також під впливом фінансових чи макроекономічних шоків. На відміну від зміни в обсягах кредитування, фінансова глибина відображає здатність фінансової системи генерувати кредит, а економіки — збирати ресурси, що можуть бути використані фінансовою системою, без негативних макрофінансових наслідків. Іншими словами, фінансова глибина — це здатність економіки формувати попит на позики, а фінансової системи — забезпечувати їх пропозицію.

Чому для ринку кредитування є важливим розмір ВВП? Тому що агресивне наповнення економіки кредитами рано чи пізно завершується масштабною фінансовою кризою, інфляцією, платіжним дисбалансом і в результаті економічним спадом. У таких умовах фінансова глибина різко знижується. Це означає, що для підтримки макрофінансової стабільності та фінансового розвитку мають існувати такі умови, щоб збільшення обсягів кредитування не створювало фінансових дисбалансів, не сумісних зі стійкими темпами економічного зростання. Саме з огляду на це співвідношення внутрішнього кредиту і розміру ВВП є структурним показником. Характер монетарної політики не має в довгостроковому періоді прямого впливу на фінансову глибину, на відміну від наслідків характеру монетарної політики — рівня інфляції.

Ще недавно більшість дискусій в України точилася довкола рівня монетизації. Такий параметр, як фінансова (кредитна) глибина, практично не згадувався в академічних дискусіях і політичних баталіях. Однак зміни в банківській системі дають підстави вважати, що аналіз проблеми кредитної глибини справді є на часі. Нещодавно Україна зазнала глибокої банківської кризи. Перехід НБУ на інфляційне таргетування також згадується як причина кредитного стиснення. Але чи так це насправді?

Проблема кредитної глибини в Україні насправді є нетривіальною. За даними Світового банку, у 2000 р. співвідношення внутрішнього кредиту приватному сектору і ВВП становило 13%, а вже у 2008 р. — майже 74%. Таке різке нарощування показника було «поглибленням» фінансової системи чи кредитним бумом, за яким слідував спад? Скоріше другим, бо у передкризовий 2013 р. це співвідношення вже становило 59%, а у 2018 р. — близько 31%. Варто визнати, що такі масштабні зміни в обсягах кредитування приватного сектора не можуть бути проявом циклічних змін чи результатом монетарної політики. Такі коливання вказують на те, що структурно фінансова система України не може генерувати стабільну пропозицію кредиту, яка споживалася б реальним сектором без катастрофічних наслідків. І причину цього явища слід шукати у якості інституцій.

Невипадково в академічних дослідженнях фінансова глибина є фундаментальним індикатором рівня фінансового розвитку, інклюзивності в доступі до фінансування, здатності фінансового сектора трансформувати заощадження у позики. Цінова стабільність є передумовою поглиблення фінансової системи, а не перешкодою.

З іншого боку, часто від якості інституцій фінансовий розвиток опиняється у більшій залежності хоча б тому, що центральні банки в багатьох країнах реалізовують реформи швидше, ніж інші інституції.

Фінансова глибина: від макроекономіки до інституціонального аналізу

Суттєвим моментом у розумінні феномену фінансової глибини є те, що вона не розглядається як наслідок монетарної політики (жорсткої чи м'якої), а залежить від цінової стабільності та якості інституцій.

Монетарна політика теж є важливою, оскільки при високій і нестабільній інфляції поглиблення фінансової системи неможливе через нездатність застрахувати себе від ризику знецінення позик. Висока і нестабільна інфляція деструктивно впливає на схильність до заощаджень, без яких формування банківських пасивів (грошей для кредитування) виглядає складним завданням. Відсутність цінової стабільності створює ситуацію, коли стимули до заощаджень можливі лише за високих відсоткових ставок. А останні можуть бути несумісними із попитом на позики.

Відсутність заякорених інфляційних очікувань породжує бажання закласти у відсоткові ставки додаткові ризики зростання інфляції або здійснювати фінансові трансакції у валюті, що відкриває шлях до доларизації. З цих причин кредитну глибину неможливо сформувати в середовищі недовіри до монетарної політики. Іншим аспектом такої недовіри є те, що висока і нестабільна інфляція дуже часто співіснує з фіскальними проблемами та слабким банківським регулюванням. Банківські та валютні кризи є прогнозованими «гостями» недорозвинених фінансових систем.

Однак навіть за умови відносної макроекономічної стабільності країни дуже сильно відрізняються за показниками фінансового розвитку. Тобтоцінова стабільність і фіскальна стриманість є необхідними умовами поглиблення фінансової системи, але недостатніми. З інституціонального погляду, фінансова глибина потребує довіри і захисту прав у державі. Причому обидва явища взаємопов'язані. Довіра між учасниками фінансової трансакції є одним із проявів довіри у суспільстві в середовищі довгострокових взаємодій. Якщо соціальна довіра не підтримується неформальними регуляторами, зростає роль формальних регуляторів, що можуть гарантувати примус до виконання взятих зобов'язань. А такі гарантії також мають користуватися довірою, інакше соціальні взаємодії ризикують перетворитися на «війну всіх проти всіх». Захист прав не підміняє довіри у суспільстві, а швидше гарантує раціональні підстави для довіри, яка забезпечує існування вигідних для сторін взаємодій. У разі фінансових трансакцій довіра означає, що взяті фінансові зобов'язання виконуватимуться, а захист прав означає, що в разі невиконання взятих зобов'язань існуватимуть легітимні засоби примусу до їх виконання. Іншими словами, при високому рівні соціальної довіри та високих стандартах захисту прав кредиторів знижуються витрати на моніторинг позичальника, юридичний захист, стягнення заставного майна тощо.

Фактично якість інститутів означає таке: що меншим буде тягар витрат на підтримання взаємодій, то нижчими будуть ціни. У фінансовому світі це не тільки про відсоткові ставки, а й про ризики, які прямо чи опосередковано впливають на вартість фінансового посередництва.

Прості емпіричні залежності — складність проблеми

Зниження кредитної глибини розглядається як ключовий індикатор усіх негативних наслідків інфляційного таргетування. Україна не унікальна у критиці процесу дезінфляції, що супроводжується відносно високими реальними відсотковими ставками. Проте ніхто не ставить запитання: а чи найвища точка кредитної глибини, з якої почав знижуватися цей показник, відображала адекватні інституціональні реалії кредитних практик?

Щоб знайти відповідь на це запитання, варто звернути увагу на кредитну бульбашку 2006–2008 рр., а також на практики олігархічного банкінгу з перетворенням інсайдерських кредитів на канал виведення активів та інструмент заниження потреб у капіталізації банків тощо. Ці явища є породженнями типових інституціональних викривлень, коли відсутність гарантії прав кредиторів і недовіра між банками та позичальниками заганяла кредитний процес на зрозуміле і водночас ризиковане поле операцій із пов'язаними особами. В той момент, коли змінилися ключові вимоги від регулятора до банківської діяльності, а якість інституцій суттєво не покращилася, кредитна глибина різко впала.

На жаль, без радикального прогресу у якості інституцій не варто очікувати фінансового розвитку. Це демонструє низка залежностей, отриманих для значної кількості країн на основі даних Світового банку (за 2017–2018 рр.).

По-перше, кредитну глибину можна представити як наслідок рівня вартості фінансового посередництва. Спред між кредитними та депозитними ставками є відображенням того, яку маржу закладають банки, аби здійснювати свій бізнес. Рівень конкуренції та характер регулювання можуть впливати на відсоткову маржу, але вони не повною мірою відображатимуть сукупність ризиків і витрат при здійсненні фінансового посередництва. Іншими словами, відсутність гарантій прав кредиторів, значні витрати моніторингу якості позичальників, ризики втрати застави тощо напряму визначають, чи співвідноситься вибрана фінансовими установами маржинальність бізнесу зі здатністю економічних агентів генерувати попит на кредити. Це саме стосується і ставки, яка мотивувала б до появи депозитів, інакше банки завжди могли б перекласти на вкладників витрати інституціональних недосконалостей.

Між величиною спреду та співвідношенням банківського кредиту приватному сектору і ВВП існує теоретично передбачуваний, хоча і не щільний статистичний зв'язок. Тим не менш, якщо абстрагуватися від низки нетипових випадків від'ємних спредів і середньої фінансової глибини за неймовірно високого рівня спредів (випадок Бразилії), то залежність буде достатньо переконливою. Тобто інституціональні недосконалості, які банки закладають у відсоткову маржу, є реальними факторами, що обмежують поглиблення фінансової системи. За великої кредитної глибини банки активно конкурують і мають невеликий спред між кредитними та депозитними ставками.

По-друге, рівень «чистих» кредитних ризиків, виражених різницею між ставкою за кредитами і ставкою за борговими інструментами уряду, також є фактором кредитної глибини. З одного боку, такий «ризик кредитного ринку» свідчить про здатність приватних позичальників конкурувати з урядом за позики. З іншого — цей індикатор вказує на готовність фінансової системи переключатися на більш прибуткові, але й більш ризикові операції за наявності альтернативи із нижчим рівнем ризику.

Цей показник добре ілюструє ризики кредитування приватних позичальників на тлі існування альтернативних позикових можливостей і містить сильну циклічну компоненту.

Загалом обернений зв'язок між премією за кредитний ризик і фінансовою глибиною говорить про те, що профілактика інституціональних викривлень відкриватиме шлях для нарощування кредитування приватного сектора. Однак слабка щільність зв'язку вказує на те, що премія за кредитний ризик не повною мірою визначає кредитну глибину. Циклічна складова та відмінності у величині державного боргу в розрізі країн зумовлюють недостатню пояснювальну здатність цього показника.

По-третє, реальні центробанківські ставки (облікові ставки за мінусом інфляції) визначають вартість грошей в економіці, а тому фінансова глибина так чи інакше пов'язана з ними. Попри найбільшу простоту такої аргументації, підкріплену фактичними даними, ситуація не виглядає однозначною. Високі реальні ставки, як правило, відображають процес дезінфляції, а тому є не структурними, а циклічними змінними. Процес дезінфляції часто слідує за масштабними фінансовими потрясіннями, які призводять до втрати кредитної глибини. Країни з низькими реальними ставками можуть стикатися з проблемою дефляційного тиску, запобігання якому потребуватиме неконвенціональних монетарних рішень. Існує обернений зв'язок між реальними обліковими ставками та кредитною глибиною. Але паралельно з цим існує значна неоднорідність країн за цим показником. Тобто циклічний характер показника реальних центробанківських ставок і дія спільних факторів на реальні облікові ставки та кредитну глибину не дають змоги визнавати ставки за переконливий драйвер кредитної глибини в довгостроковому періоді.

По-четверте, капіталізація банківської системи є прикладом неоднозначних зв'язків у фінансовому світі. Достатня капіталізація є свідченням фінансової стабільності, яка має відкривати шлях до нарощування кредитної глибини. Але вимоги щодо капіталізації часто розглядаються як такі, що обмежують здатність банків генерувати пропозицію кредиту.

Існує певне оптимальне співвідношення між капіталом банків і банківськими активами. Але це не означає, що високий рівень капіталізації не гарантує активного кредитування. Швидше відсутність можливостей для активного кредитування спонукає банки до високої капіталізації, оскільки експансія активів наражається на обмеження ринку чи на обмеження якості інституцій. Високі значення капіталізації також свідчать про нездатність банків приймати «здорові ризики». Фінансова система поглиблюється, коли банки підтримують достатній для стабільного функціонування рівень капіталу і приймають «здорові ризики». Для того, щоб були виконані відразу обидві умови, потрібен цілий набір інституціональних передумов. Вони стосуються і якості корпоративного управління, і захисту прав кредиторів, а також як якісного банківського нагляду, так і довіри до регулятора. Саме через це вимоги щодо капіталізації є важливою передумовою фінансової стабільності, але не гарантією поглиблення фінансової системи, коли якість інституцій унеможливлює прийняття банками «здорових ризиків».

По-п'яте, якість інституцій, виражена індексом верховенства права, має відображати більш комплексний структурний вплив на кредитну глибину. Саме від верховенства права залежать гарантії прав кредиторів. Але від верховенства права також залежить здатність банківського регулятора здійснювати ефективний нагляд за фінансовими установами без ризику політичного тиску. Верховенство права є визначальним фактором ефективного функціонування всього правового механізму в країні, на підґрунті якого формуються раціональні підстави довіри між учасниками фінансових трансакцій.

Не варто недооцінювати важливості довіри і захисту прав кредиторів для кредитної глибини. Індекс верховенства права перебуває у щільному зв'язку з кредитною глибиною. В окремих випадках близькі до середніх значення цього індексу не виключають значної кредитної глибини. Швидше за все, це випадки значної участі ефективних державних банків в економіці. Саме ефективних, з надійним корпоративним управлінням, менеджментом, орієнтованим на прибутковість, а не годівничок для політично вмотивованого кредитування. Іншими словами, низька якість інституцій точно не спонукатиме до фінансового розвитку. І причин, чому це так, мабуть, набагато більше, ніж причин, чому в країнах з високим рівнем верховенства права фінансова глибина є значною.

Замість висновків

Емпіричні дані вказують, що саме верховенство права є надійною гарантією поглиблення фінансової системи. Це однаково стосується захисту прав кредиторів і захисту регулятора, який повинен вдаватися до непопулярних наглядових чи регуляторних дій задля суспільного блага. Спроби представити кредитну глибину негативним наслідком інфляційного таргетування нагадують полювання на відьом. Не можна вимагати від дезінфляції див. І тим більше представляти фінансову глибину виключно залежною від величини реальних відсоткових ставок. Без радикального оздоровлення інституцій верховенства права кредитна активність і надалі буде слабкою та спотвореною, а низькі значення показника кредитної глибини і надалі залишатимуться приманкою для тих, кому хочеться знайти привід для критики.

Моя робота в певних коментарях і доповненнях.

Розрахунок за 2019 рік на основі даних НБУ (середній внутрішній кредит)/ВВП України ( Дані Мінфіну).

Фінансова глибина за останній час суттєво не змінилася.

Україна (НБУ) не змінює грошову політику і всі гроші йдуть на виплату боргів. Економіка фінансується по залишковому принципу.

Остання діаграма актуальна і тільки посилюється з часом.

 

Кризовий стан світової економіки та специфіка України

29 июня 2020, 20:21   + 116 голосов 4 комментария

23 червня МВФ оновив прогноз розвитку світової економіки на 2020-2021 рр. (World Economic Outlook). МВФ прогнозує падіння світової економіки на 4,9% у 2020 р., при цьому реальний ВВП розвинутих країн зменшиться на 8%, а країн з ринками, що формуються, – на 3%. Серед великих економік найбільші темпи падіння матимуть місце в Італії – 12,8%, Франції – 12,5%, Великої Британії – 10,2%. Приватне споживання в глобальному вимірі звужуватиметься внаслідок дії шоку сукупного попиту, пов'язаного із соціальним дистанціюванням і резервними заощадженнями. Інвестиції також знижуватимуться внаслідок високого ступеню економічної невизначеності. При цьому заходи державної підтримки економіки лише частково компенсуватимуть скорочення приватного попиту.

Тетяна Богдан

Тетяна Богдан , д-р економічних наук, завідувач відділу державних фінансів Інституту «Growford»

Виникнення пандемії COVID-19 у країнах з ринками, що формуються, на додаток до окреслених проблем спровокувало поширення таких зовнішніх шоків: помітного зниження обсягів міжнародної торгівлі та скорочення експортної виручки; несприятливої динаміки цін на сировинні товари; зменшення грошових переказів мігрантів; безпрецедентного відпливу капіталів.

Для підтримки сукупного попиту і пропозиції в кризових умовах уряди і центральні банки багатьох країн світу вживали безпрецедентні заходи фіскального і монетарного стимулювання економіки. З початку нинішньої кризи МВФ оцінює сумарний пакет фіскальних заходів у всіх країнах світу на рівні 11 трлн дол. США. Близько ½ цих заходів (5,4 трлн дол. США) – це видаткові програми і податкові послаблення/ недоотримані доходи бюджету. Крім того, фіскальні стимули у формі надання державних гарантій, позик і вливання державою у статутні капітали компаній оцінюються МВФ у сумі 5,6 трлн дол. США. Такі заходи допомагають підтримувати обігові кошти економічних суб'єктів і сприяють зменшенню кількості банкрутств. За даними МВФ, країни групи «двадцяти» (G20) станом на середину червня вже затвердили пакети фіскальних заходів обсягом близько 6% ВВП.

Кардинальне скорочення рівня економічної активності та бюджетних доходів, а також вагомі заходи бюджетної підтримки економіки і сфери охорони здоров'я суттєво посилили тиск на державні фінанси в глобальному масштабі. Дефіцит сектору загального державного управління, за прогнозом МВФ, зросте до рівня 13,9% ВВП у 2020 р. (це на 10% ВВП перевищує показник попереднього року). При цьому дефіцит у розвинутих країнах у 2020 р. збільшиться на 13,3% в.п. ВВП відносно 2019 року і сягне величини 16,6% ВВП. У країнах з ринками, що формуються, і середніми доходами приріст дефіциту буде не на стільки вражаючим (5,7% в.п. ВВП), однак і в цій групі середній рівень дефіциту в 2020 р. становитиме 10,6% ВВП.

В Україні дефіцит сектору загального державного управління в 2020 р. згідно з прогнозом МВФ складатиме 8,2% ВВП (2% ВВП у 2019 р.) і помітно відставатиме від рівня бюджетного дефіциту в розвинутих країнах світу. Так відношення бюджетного дефіциту до ВВП у поточному році має становити 23,8% у США, 14,7% в Японії, 13,9% в Іспанії, 13,6% у Франції, 12,7% в Італії та Великобританії.

У результаті такої політики обсяг державного боргу в світовому вимірі на кінець 2020 року сягатиме 101,5% ВВП (приріст на 18,7% ВВП відносно кінця 2019 р.). В Україні величина державного і гарантованого боргу до кінця року має зрости до рівня 66,5% ВВП, що означатиме приріст на 16,4% ВВП відносно грудня 2019 року.

Не виключено, що у світовому вимірі економіка України стане однією з найбільш постраждалих, оскільки їй властиві критична залежність від стану глобальних сировинних і фінансових ринків, а також низька спроможність протистояти наявним загрозам. Символічний характер монетарних стимулів Національного банку України, обмежений потенціал для застосування фіскальних стимулів Урядом та низька якість державного управління з високою ймовірністю визначатимуть руйнівний перебіг економічної кризи в Україні. Крім того, ризики зовнішньої стійкості економіки України залишаються надзвичайно високими. Так, критично низькими є показники офіційних валютних резервів, високими показники валового зовнішнього боргу, значними потреби у зовнішньому фінансуванні та різкими — стрибки обмінного курсу гривні.

МВФ: экономика Украины пострадает от кризиса сильнее из-за отсутствия денежной подушки у населения
 

Грабёж продолжается

24 июня 2020, 7:47   + 221 голос 6 комментариев

Украинский экономист показал, как западные банкиры грабят страну

Украинский экономист Александр Гончаров рассказал о новом «несомненном достижении» властей страны — взять у Европейского банка реконструкции и развития (ЕБРР) кредит в размере 50 млн евро на 13 лет под 7,29% годовых.

С таким комментарием эксперт выступил 22 июня, передает корреспондент ИА REGNUM.

«Теперь только по этим обязательствам мы, налогоплательщики, должны к 2033 году возвратить тело кредита (50 млн евро) плюс 47,39 млн евро по процентам. Итого: взяли в долг 50 млн евро, а возвратить должны 97,39 млн евро», — подсчитал специалист.

Он задается вопросом, знают ли в правительстве Украины, что ставка рефинансирования Европейского центробанка (ЕЦБ) уже давно находится на уровне 0%.

«Базовая процентная ставка по кредитам в Европе, которая определяет стоимость денег в экономике, оставлена на нулевом уровне… Или Украина уже не Европа?» — иронически интересуется эксперт.

Гончаров делает вывод, что западные банкиры вошли во вкус масштабного разграбления Украины.

Привычно негодуем и продолжаем терпеть?

Украину ждут пиковые выплаты по госдолгу: НБУ обнародовал график

Предыдущий календарь был опубликован 23 декабря 2019 г.

Украина отдаст 17 миллиардов долларов: Нацбанк обнародовал график

 

Між позичити і надрукувати

16 июня 2020, 18:19   + 131 голос 4 комментария

Мова йде виключно про гривню.

Уоррен Баффет та економісти.

Зрозуміло всім — гроші від міжнародних партнерів не рятують економіку. Проте Україна має власні гроші. Їх можливо і треба пускати в економіку. Готівкові і безготівкові. І тут гальмо — НБУ. В нього свої аргументи.

НБУ рекордно знизив облікову ставку до 6%. А чи будуть дешеві кредити?

Регулятор просто боїться. Коротше, і дешевих кредитів не буде, і гривні для економіки теж.

 

Україна біднішає

13 июня 2020, 8:05   + 176 голосов 11 комментариев

Причини, структуру і шляхи виходу з економіки бідності показані в статті «Що таке «економіка бідності» і чому Україна на неї погоджується».

Зокрема, переконливо показано, що особливо різко доходи українців впали за часів п'ятого президента України.

"Якщо хтось думає, що це лише політика далеких попередників, що керували країною до Майдану 2014 року, то це не так. Суттєве збідніння українців відбулось також і в 2014-2018 роках."

Сировинне прокляття нікуди не зникло і активно росте і поширюється.

Вину покладають на державу, проте в Україні ці поняття нерозривні з поняттям олігархії.

«Те, що знаходиться внизу,
відповідає тому, що перебуває вгорі,
і те, що перебуває вгорі,
відповідає тому, що перебуває внизу,
щоб творити чудеса єдиної речі».

 

Чем будут платить?

10 июня 2020, 8:43   + 101 голос 4 комментария

Минфин резко влез в долги на внутреннем рынке

07:16 10.06.2020

В Министерстве финансов Украины удачно привлекли для государственного бюджета страны 17,83 млрд гривен за счет последнего размещения облигаций внутреннего государственного займа от вторника, 9 июня. Об этом свидетельствуют данные, опубликованные на сайте ведомства.

Отметим, что такая сумма названа согласно текущему курсу со стороны Национального банка Украины (НБУ).

Более того, в прошлый аукцион Минфину удалось продать в шесть раз меньше облигаций от текущего результата (всего лишь на сумму в 2,94 млрд гривен).

Министерство организовало целую серию продаж гривневых бонодов. В частности, была реализована сумма на 527,250 млн грн, что составило доходности в 9,75% годовых (с погашением от 19.08.2020).

От 25.11.2020 Минфину нужно будет погасить 479 055 000 грн при уровне доходности в 9,50% годовых.

Далее бонды были проданы в таком порядке погашения:

  • с погашением 24.02.2021 на сумму 205 475 000 грн, средневзвешенный уровень доходности составил 10,70% годовых;
  • с погашением 19.05.2021 на сумму 207 404 000 грн, средневзвешенный уровень доходности составил 10,70% годовых;
  • с погашением 17.11.2021 на сумму 5763000000 грн, средневзвешенный уровень доходности составил 10,80% годовых;
  • с погашением 13.05.2021 на сумму 353 294 000 евро, средневзвешенный уровень доходности составил 2,20% годовых.

Итак, на конец 2020 года нужны 500 млрд грн. А сколько будет нужно в 2021-м?

 
Страницы: 123456