987
987
Зарегистрирован:
27 декабря 2011

Последний раз был на сайте:
6 декабря 2019 в 19:31
Просмотров профиля:
Сегодня: 1
Всего: 15911
Подписчики (20):
JDTamerlan
JDTamerlan
Харьков
39574746
unknown unknown
Киев
AlexZag
AlexZag
stochastic
stochastic
Київ
GrugoriyHoland
GrugoriyHoland
Киев
vanno86
vanno86
OLdPlane
Юрий Makhlay
62 года, Днепропетровск
silvershadow
silvershadow
Elena1997
Elena1997
semenvekselberg
semenvekselberg
Н. Петрівці - форпост и столица евроинтеграции (бывший Киев)
VictorS
VictorS
Anko
Anko
все подписчики

987 - блог

Пол:
женский
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Иван Богдан о ВВП-варантах

24 ноября 2019, 0:59   + 42 голоса 3 комментария

https://zn.ua/macrolevel/fiskalnaya-disfunkciya-337024_.html

Иван Богдан

(кандидат экономических наук, зав.отделом экономико-математического моделирования ДННУ «Академия финансового управления»)

Фискальная дисфункция

22 ноября, 18:22Выпуск №45, 23 ноября-29 ноября

Возможности государственных финансов Украины оказывать влияние на рост национальной экономики существенно ограничены, поскольку колоссальные ресурсы отвлекаются на погашение и особенно на обслуживание государственного долга.

Высокая стоимость обслуживания долга и будущие выплаты по ВВП-варрантам — ключевые причины, из-за которых фискальная политика Украины не сможет качественно выполнять свои классические функции в ближайшем будущем. Очевидно, что параметры реструктуризации долга Украины в 2015-м были неприемлемыми с точки зрения долгосрочного развития: если смоделировать амбициозные планы правительства по росту реального ВВП на 40% за пять лет, то новые обязательства государства только по ВВП-варрантам составят свыше 12 млрд долл. Вместе с высокой стоимостью обслуживания существующего долга это окажет негативное влияние на инвестиционный климат страны, фискальный сектор которой находится в замкнутом круге заимствований и погашений, подрывая основы для стремительного экономического роста и сокращения разрыва между уровнем жизни в Украине и странах ЕС.

Дорогие долги…

За период с 2015-го по 2019 г. экономика так и не показала высокие темпы экономического роста, усилилась деиндустриализация экономики, государство теряет человеческие и трудовые ресурсы, сокращается ресурсная база государственных финансов. И вызовы, возникшие перед фискальной политикой, чрезвычайно обострились.

Во-первых, уровень жизни в Украине один из самых низких в Европе (30% от Польши, если сравнивать ВВП по ППС на одного жителя). Украина нуждается в ускорении экономического роста для сокращения разрыва с соседними странами ЕС. Но высокие темпы реального роста будут генерировать масштабные выплаты государства по ВВП-варрантам.

Во-вторых, ставки обслуживания существующего государственного долга Украины рекордные, если сравнивать ее с подобными странами, а бюджетный механизм в нынешнем его виде приводит к перераспределению ресурсов экономики в пользу кредиторов.

В-третьих, монетарная политика не может предоставить достаточных стимулов для ускорения экономического роста: НБУ соблюдает жесткие параметры режима инфляционного таргетирования. Но в условиях действия весомых структурных факторов инфляции это сдерживает как инфляцию, так и экономический рост. А политика высоких процентных ставок еще больше усиливает проблему стоимости заемного финансирования для бюджета.

Все это создает колоссальный шок для реальной экономики, усиливающийся внешними факторами торможения мировой экономики и углубления экономической неопределенности.

МВФ в своих последних работах активно пропагандирует усиление роли фискальной политики в стимулировании экономического роста (WEO, 2019'10).

Но фискальное пространство Украины сейчас фактически отсутствует, — доходы фискального сектора значительно превышают расходы на социально-экономическое развитие, а весь первичный профицит направляется на выплату процентов по государственным долгам. Подобная ситуация имеет место с 2015 г. и, по прогнозам МВФ, сохранится до 2024 г. (см. рис. 1).

Украина, имея умеренный уровень государственного долга, начиная с 2019 г. тратит рекордные проценты на его обслуживание. В 2019-м, несмотря на реальное укрепление гривни (на 25%), что позволило существенно сэкономить на обслуживании валютных займов, эффективная ставка обслуживания совокупного государственного долга значительно выросла, превысив даже ставки Турции (где национальная валюта последние три года реально обесценивается на 10–20% ежегодно).

Особенно ощутимо дорожает обслуживание долга в сегменте ОВГЗ: средневзвешенная ставка ОВГЗ (гривневых и валютных), размещенных в 2019 г., составляла 12,8% годовых, а погашавшихся — только 8,6% годовых (на 01.11.2019).

По данным МВФ, портфель долговых займов, сформированный Минфином в 2018–2019 гг., приведет к прогрессивному наращиванию эффективной ставки совокупного долга, которая в 2024 г. составит 8,7% годовых. Дороже, чем в Украине, будет обслуживаться долг только в двух странах мира — ДР Конго (10,6%) и Зимбабве (18,8%).

Минфин обосновывает свою политику тем, что переход на внутренние гривневые заимствования снижает валютные риски государственного долга Украины. Но свыше 100 млрд грн гривневых ОВГЗ куплены нерезидентами, а вложения нерезидентов во внутренние активы экономики согласно международным стандартам (PSDS, BPM6) являются внешнимдолгом и никоим образом не снижают валютные риски, поскольку нет никаких оснований считать, что иностранный финансовый инвестор оставит валютные средства в Украине после окончания срока займа.

Таким образом, переход на гривневые заимствования не только не привел к снижению валютных рисков, но и вызвал увеличение затрат бюджета на обслуживание долга, что ограничило возможности финансирования расходов на другие, более продуктивные, цели. Абсурдность ситуации довершает тот факт, что активный переход государства на гривневые заимствования и открытие доступа к ним иностранцам через систему Clearstream происходит именно в тот период, когда ставки ОВГЗ максимальны.

…и еще более дорогие

В долгосрочной перспективе до 2040 г. колоссальные ресурсы государственного бюджета будут отвлекаться на обслуживание недолговых обязательств по государственным деривативам, или ВВП-варрантам.

ВВП-варранты были выпущены правительством Украины в 2015 г. в рамках реструктуризации государственного и гарантированного государством долга. Всего было реструктуризировано 16,3 млрд долл., из которых на сумму 13,0 млрд долл. было выпущено новых долговых обязательств (с погашением до 2027 г. под 7,75% годовых), а на сумму 3,2 млрд долл. правительство выпустило недолговые обязательства, предусматривающие получение их владельцами части прироста ВВП пропорционально стоимости имеющихся у них ВВП-варрантов.

ВВП-варранты не учитываются в составе государственного долга, поскольку согласно международным статистическим стандартам они не относятся к долговым обязательствам. Но масштабность выплат по ВВП-варрантам может спровоцировать автоматический рост новых долгов при отсутствии других источников их финансирования.

Процедура выплат по ВВП-варрантам предусматривает, что при достижении экономикой реального роста в 3% из суммы, превышающей 3% ВВП, генерируются государственные обязательства объемом от 15 до 40%, но их оплата отсрочивается на два года. Первый год оценки обязательств — 2019-й, первый год оплаты обязательств — 2021-й, последний год оплаты обязательств — 2040-й. Первые пять лет выплат действует «бонус» — максимальный их размер не должен превышать 1% ВВП.

ВВП-варранты в мировой практике решения проблем дефолта используются с 1980-х годов после долгового кризиса развивающихся стран. Как правило, условия выпуска ВВП-варрантов не создавали чрезмерного давления на будущее фискальное пространство страны. Например, правительство Аргентины в 2005-м и 2010 г. эмитировало ВВП-варранты, дававшие право инвесторам на получение в течение 30 лет дохода в размере 5% прироста ВВП, если увеличение реального ВВП превысит 3% в год. Но общая сумма выплат ограничивалась заранее определенной величиной. Правительство Греции в 2012 г. выпустило ВВП-варранты, предусматривающие выплаты в случае роста реального ВВП на более чем 2% в год, при этом годовая сумма выплат ограничена 1% определенной заранее величины. Если бы в Украине было применено условие реструктуризации государственного долга по образцу Аргентины, то максимальный размер выплат за 20 лет составил бы 6,2 млрд долл., если бы по образцу Греции — всего 1,4 млрд. Обе суммы не создают критических проблем для государственных финансов Украины.

Но условия, на которых в 2015 г. был реструктуризирован внешний долг Украины, намного хуже.

Во-первых, сумма списания (3,2 млрд долл.) слишком мала, ведь это только 20% проблемного долга. В мировой практике 1998–2010 гг. есть случаи списания до 81,5% долга (Ирак, 2004 г.). Стандартным подходом к определению суммы списания являются текущие котировки государственных ценных бумаг на вторичном рынке. Поскольку еврооблигации Украины в 2014–2015 гг. котировались на уровне 55–60% от номинала, то с учетом объема реструктуризации в 16,3 млрд долл. величина списанного долга должна была составить 9–
10 млрд долл.

Во-вторых, ВВП-варранты Украины предусматривают «возврат» списанного долга в виде 15–40% прироста ВВП, что чрезвычайно много (в практике Греции и Аргентины процент «изъятия» составлял 2–5% дополнительного прироста ВВП).

В-третьих, потолок суммарных выплат по ВВП-варрантам Украины не ограничен, что является уникальным случаем в мировой практике. В результате выплаты могут достигать даже 100 млрд долл., если ВВП будет расти с темпами 7% и выше.

Несмотря на колоссальные риски, которые несут для государственного долга Украины ВВП-варранты, по состоянию на ноябрь 2019 г. правительство Украины не предоставило какой-либо официальной оценки будущих выплат по ним. В Среднесрочной стратегии управления государственным долгом на 2019–2022 гг. правительство ограничилось упоминанием о наличии такого инструмента, как государственные деривативы, которые «не являются частью государственного долга Украины». Между тем МВФ рекомендует составлять и распространять данные о производных финансовых инструментов и связанных с ними долговых рисках как справочную информацию к статистике государственного долга.

Экономика Украины еще
в 2018 г. пересекла порог начала выплат по ВВП-варрантам (ВВП 2018 г. составлял 130,9 млрд долл.).

«Бонус» ограничения максимальных годовых выплат по ВВП-варрантам размером в 1% ВВП (до 2025 г.) неэффективен, — слишком высокий предел и слишком короткий срок его действия.

Для оценки рисков роста будущего государственного долга Украины были составлены четыре макроэкономических сценария на период 2019–2040 гг., в которых моделируется динамика достижения Украиной уровня жизни в 65, 75 и 100% от уровня жизни Польши образца 2018 г. Четвертый сценарий составлен на основе прогноза Минэкономики до 2030 г. «Цели устойчивого развития: Украина» (см. табл. 2).

Результаты модельных расчетов выплат по ВВП-варрантам поражают. Даже по первому сценарию объем будущих выплат почти вдвое превысит сумму списанного в 2015 г. долга. Прогрессия выплат по ВВП-варрантам усилится при увеличении годовых темпов прироста реального ВВП. Уже во втором сценарии (со средним темпом ВВП 4,3%) объем выплат составит 25 млрд долл., в третьем — 74 млрд, в четвертом — 78 млрд долл. (см. рис. 2).

Скрытая хитрость ВВП-варрантов — постоянно растущая база для расчетов выплат. Это дает лавинообразный эффект. Если только в одном году из 20 (например в 2031-м) рост ВВП составит 10%, а в другие годы останется на уровне 3% (т.е. ниже предела начисления выплат), это уже сгенерирует около 10 млрд долл. выплат, что втрое превышает размер списанного Украине долга.

Более того, если сложить будущие выплаты по ВВП-варрантам с существующим долгом (45% ВВП), то оказывается, что такая величина значительно превысит 60% ВВП — уровень, используемый в Украине как фискальное правило согласно Бюджетному кодексу. Только по первому сценарию долговая нагрузка существенно не изменится, а уже по второму условная долговая нагрузка составит 68%, по третьему — 113, по четвертому сценарию — 118% ВВП.

То есть существующее в Украине фискальное правило по ограничению долга уровнем 60% ВВП не имеет смысла без учета оценок будущих выплат по ВВП-варрантам.

Механизм выплат по ВВП-варрантам требует замены. Конечно, можно оставить все, как есть, сформировать государственный стабилизационный фонд от продажи предприятий и земли (минимизировав таким образом изъятие средств из экономического оборота) и направлять эти средства кредиторам бюджета при необходимости. Но, по моему мнению, динамическое развитие страны требует более активной финансовой политики, способной влиять на фундаментальные экономические процессы. Тем более что пути решения проблемы ВВП-варрантов есть.

Путь первый — выкуп ВВП-варрантов на вторичном рынке.Необходимые для этого средства привлекаются или путем выпуска новых облигаций, или путем получения целевых займов МФО для компенсации таких затрат.

Путь второй — новое соглашение с кредиторами.Проводится обмен ВВП-варрантов на обычные долговые обязательства или на другие деривативы с ограничением максимальной суммы выплат. Учитывая, что ВВП-варранты связаны с ОВГЗ 2015 г. объемом 13 млрд долл. (со сроком погашения до 2027 г.), то во избежание кросс-дефолта проведение такой процедуры целесообразно после 2027 г.

Путь третий — проведение дополнительной юридической экспертизы решения правительства о выпуске ВВП-варрантов на предмет его конституционности. Признаком того, что Минфин и правительство Украины в 2015 г. превысили свои полномочия, является то, что в 2015-м Минфин мог осуществлять правовые действия только по долговым обязательствам (п. 14 Заключительных положений ЗУ «О Государственном бюджете Украины на 2015 год»). Но ВВП-варранты не относятся к долговым ценным бумагам (согласно ЗУ «О ценных бумагах и фондовом рынке» и международным стандартам GFS и PSDS). А право на операции с деривативами Минфин получил только в 2016 г. (п. 15 Заключительных положений ЗУ «О Государственном бюджете на 2016 год»). Следовательно, есть основания считать, что выпуск ВВП-варрантов на сумму 3 млрд долл. в 2015 г. был проведен с нарушением норм законодательства Украины.

Кроме того, текущая работа Минфина по оценке фискальных рисков должна быть расширена оценкой будущих выплат по ВВП-варрантам. Отчет о мерах, принятых Минфином для минимизации таких рисков, должен быть регулярным. Также следует ликвидировать практику безнаказанности для тех государственных служащих, действия которых нанесли государству колоссальные потери и ухудшили состояние экономической безопасности страны.

 

баланс НБУ на 01.10.2019

16 ноября 2019, 18:41   + 42 голоса 8 комментариев

https://bank.gov.ua/news/all/zvit-pro-finansoviy-stan-natsionalnogo-banku-ukrayini-na-1-jovtnya-2019-roku

Баланс викладаю спецiально для vlad9486, який чомусь вирішив, що всі гроші, які є в обігу в країні, знаходяться в пасиві НБУ.: «Борги держави — це фінансові активи місцевого бізнесу і іноземців. Місцевий бізнес накоплює резерви двома шляхами: гроші в банку (а для цього банкам і НБУ потрібні ОВДП, бо готівка емітується під завдаток ОВДП, те саме і з банками, кредити видаються теж під завдаток ОВДП) і долари, а для цього потрібні зовнішні борги держави. Якщо держава поверне всі свої борги, то місцевий приватний сектор залишиться без резервів, без готівки, без грошей. Не зможе працювати і платити податки. Ну, або сам буде залазити в борги. Надійніше коли це робить держава.» (https://minfin.com.ua/ua/2019/11/14/39712506/).

Хай тут повисить трохи, в якості матчастини.))))

 
 

чому так важливо відстежувати протягування ринку землі в Україні

12 октября 2019, 16:02   + 71 голос 3 комментария

Вячеслав Ільченко

https://www.facebook.com/ashnar.lynx/posts/1761624327305550?__tn__=K-R 8 октября в 12:33

Давайте я вам поясню, чому так важливо відстежувати протягування ринку землі в Україні. І чому так важливо цього не допустити.

Перш за все, я назву вам три цифри.

— 85 трлн. дол. Стільки становить номінальний світовий реальний ВВП за 2018 р. (IMF та Statistic Times). Це обсяг виробленого в світі товару.
— 135,24 трлн. дол. Стільки становить т. зв. глобальний ВВП також за 2018 р. (Statistic Times), який включає в себе послуги і цінні папери, підкріплені активами (перша цифра сюди теж входить).
— 1,2 КВАДРИЛЬЙОНИ доларів обертаються на фінансовому ринку (MarketWatch). Це лише оцінка по деривативам — спеціальним цінним паперам, які підкріплені кредитними чи іншими зобов'язаннями. Наприклад, зобов'язання України виплачувати частку ВВП як дохід по варрантам (цінним паперам, випущеним за результатами «реструктуризації Яресько») — це деривативи.

Тобто, фінансовий ринок деривативів більше ніж в ШІСТЬ разів більший, ніж реальна промисловість всієї планети. Просто зупиніться, і уявіть собі цю картинку. А весь фінансовий ринок планети іще більший і не піддається точній оцінці.

Треба сказати, що це не така вже й дивина. Так уже було в історії.

В Ісландії перед Світовою Кризою 2008 року фінансовий ринок в сім разів перевищував реальне виробництво. Так от в результаті фінансової кризи перегрітий ісландський ринок лопнув. Країна попросту не мала де взяти стільки грошей, щоб забезпечити роздуту фінансову бульбашку. Ці гроші світові фінансові організації намагались повернути, загнавши Ісландію в боргову яму. Але ісландці змогли від цих виплат відбитись — завдяки їх активності і твердій позиції їх уряду Европейський Суд прийняв рішення, що борги, утворені під час глобальної кризи, оплаті не підлягають. Кому цікаві деталі, я дам в першому коменті лінк на свою статтю по Ісландії.

Світові фінансові організації з цього кейсу зробили висновок. І вирішили вкласти «гарячі» спекулятивні гроші в щось, що не буде втрачати цінності під час світової фінансової кризи. Криза 2008 року показала, що нерухомість не є достатньо цінним активом, а золота в світі стільки немає — всього 190 тис. тонн, що по ціні 40,2 млн. дол. становить всього 7,6 трлн. дол. А вам треба кудись подіти порядка квадрильйона «гарячих» грошей. Адже після кризи вони «згорять», і чільну їх частину повернути не вдасться — завдяки використанню кейсу Ісландії як прецеденту.

Так от єдиним активом, який не втрачає цінність під час фінансової кризи — є плодюча земля. Це актив абсолютної цінності, тому що його кількість в світі тільки зменшується. Я уже писав, що десь третина земель в світі або уже виснажена, або знаходиться на межі виснаження. Це також актив, який сам по собі генерує прибуток — бо земля здатна створювати додану вартість. Ідеальний актив для збереження гарячих, нічим не підкріплених, грошей.

Особливо напередодні масштабної фінансової кризи, яка зараз насувається на світ.

Просто треба знайти ідіотів, які не бачать різниці між землею і рухомим майном, задурити їм голови і скупити у них побільше цього надцінного активу. І таких ідіотів в світі, як виявилось, багато. Особливо в країнах третього світу, де досі дивляться на вільний ринок крізь рожеві окуляри сторічної давнини і вірять в існування «невидимих рук».

Масова скупка земель називається терміном «land grabbing» (скваттерство, захват земель). Точного юридичного визначення у цього терміна немає. Але це не значить, що немає самої події. Єдиним аналітичним центром в Україні, який помітив цей феномен і привернув до цього увагу громадськості на сьогодні є Growford Institute. Минулого тижня він розробив грунтовний звіт на цю тему і організував Круглий Стіл, на якому вперше в Україні прозвучав сам термін і страшна статистика. З вашого дозволу, я трохи поцитую той звіт (повний варіант теж дам в коменті).

За даними Land Matrix Partnership за останні 12 років в світі було «поглинуто» корпоративними потужностями приблизно 250 млн. га. плодючих земель. Рекордсменом є Індонезія — там «чохом» було поглинуто 1 млн. 600 тис. га. землі. Наступними йдуть Мадагаскар (1 млн. 300 тис. га.) та Філіппіни (1 млн. 240 тис. га). Це все одномоментні масові викупи.

В жодній країні, де відбувались такі масові скупки, не відкривалось на продаж більше 3-4 млн. га. землі. Україна збирається виставити 42 млн. га. орної землі. Ви собі уявляєте, якого обсягу «шведський стіл» збирається накрити Україна? Та на нього злетяться бажаючі з усього світу. І вони дадуть на аукціоні будь-яку ціну, тому що альтернатива — повне «згорання» грошей, якими вони оперують. А земля — надійне капіталовкладення.

Але можливо, така масова скупка означає величезний ріст виробництва, корпоративні вкладення і все таке? Адже це приватний власник, а отже — ефективний.

Змушений вас розчарувати. Після масової скупки землі фінансові установи обробляють тільки той обсяг, який необхідний для підтримання землі у власності — тобто, виплати ренти або інших податків. Саме з міркувань максимальної ефективності — таким чином земля «сама за себе платить», і стає чистим депозитним активом. І це, як правило, дуже невеликі обсяги. Ось ще кілька цифр:

— Картель індійських корпорацій в Танзанії викупив чохом 300 тис. га. Обробляються із них реально всього 1 тис. га.
— Корпорація Olam International (до речі, великий транснаціональний агрохолдинг) в Габоні нагромадив 300 тис. га. Обробляє лише 50 тис. га.
— Ще один агрохолдинг, Equatorial Palm Oil, викупив в Ліберії 600 тис. га. Реально обробляється не більше 50 тис. га.

Ще раз: земля є унікальним типом актива, який збільшує свою вартість незалежно від її обробітку. Тому фінансова корпорація може її взагалі не обробляти, а її вартість буде дедалі більше рости.

Ви можете мені зауважити — що це дика Африка, а у нас цивілізована Европа. Що ж, у мене погані новини — в Европі ситуація аналогічна.

За підсумками першого етапу земельної реформи в Польщі, який завершився в 2003 р., виявилось, що у них з'явились земельні ділянки без обробітку — які обертались виключно як спекулятивний актив. Обсяг цих ділянок був від 70 тис. га. А Польща, нагадаю, виставила на продаж всього 4,7 млн. га. (це 19% земель). Після чого Польща законодавчо обмежила допустимий обсяг ділянки в 300 га. і додатково включила до повноважень Земельної Адміністрації виключне право викупу землі, якщо її перепродають в перші 5 років після купівлі.

А тепер просто окиньте оком всю проблему з висоти пташиного польоту. Ми виставляємо на продаж рекордні для планети обсяги — 42 млн. орної землі. Стільки ніхто не виставляв. При цьому ми не ставимо ніяких обмежень проти спекуляцій і допускаємо на ринок іноземні холдинги — як прямо у вигляді юридичних осіб так і непрямо, через афільованих осіб та осіб з подвійним громадянством. При цьому українські громадяни — як фермери, так і фізособи — принципово не мають доступу до грошового ресурсу. Навіть кредитний ресурс — і той недоступний, бо мінімальний відсоток ставки (із усіма програмами і пільгами) — цілих 14%.

Це — фантастичний по своєму обсягу «шведський стіл» для світових фінансових організацій, які уже з ніг збились, шукаючи, куди приткнути нічим не забезпечені гроші напередодні фінансової кризи. Як ви гадаєте, вони проявлять благородство і високі цінності?

Ну от дивіться: Мадагаскар до 2013 р. вважався одним із див світу. Біосферною скарбницею, популяризованою великим Джеральдом Дарреллом, де проживали унікальні види тварин і риб. Думаєте, це зупинило корпоративну скупку земель? Жодним чином. Статус світового скарбу їх абсолютно не розчулив. Скупили все, що змогли, і завдали непоправної шкоди унікальній біосфері цього острова. Більше того, винними вони себе не вважають, адже діяли строго в межах закона — ліберального і прихильного до інвесторів.

От і робіть висновки.

Чи є у нас шанс відкатати все, якщо все ж таки землю продадуть?

Не буду вас обманювати: шансів немає. Справа в тому, що приватна власність міжнародних корпорацій охороняється міжнародним же законодавством. Націоналізація активів, які знаходяться у власності транснаціональних чи просто іноземних компаній, буде як мінімум мати наслідком економічні санкції проти України. Ми станемо країною-вигнанцем, при цьому формально будучи жертвою. Так велить міжнародне законодавство, а як відомо — fiat justitia et pereat mundus (закон має торжествувати, навіть якщо світ рухне).

В цьому ми не будемо самотні. В світі уже є нації, які потрапили в цю пастку — Мадагаскар, Конго, Ліберія, Танзанія, Філіппіни, Камбоджа (ага, вона постраждала двічі — від комуністів і від капіталістів). А саме питання захвату земель уже ставиться на міжнародному рівні.

У вересні 2016 р. Міжнародний Кримінальний Суд в Гаазі прийняв рішення, що до його компетенції тепер будуть відноситись також справи стосовно знищення довкілля, нелегального випрацювання природніх ресурсів та масового відчуження земель. Цього добились британські юристи з компанії Global Diligence LLP, які представляють інтереси камбоджійських фермерів, які були зігнані зі своєї землі через масовий земельний захват.

Це лише попереднє рішення, і попереду ще роки боротьби — адже камбоджійська влада відкидає всі звинувачення і називає їх… ви абсолютно правильно угадали, проісками реваншистів.

Але це рішення дає слабенький і примарний шанс людям повернути відібрану у них землю легальним шляхом, а не всенародним повстанням і перезаснуванням держави із всіма відповідним наслідками. Однак для цього потрібна потужна позиція не лише фермерів, активістів, юридичних фірм — а перш за все уряду. Який повинен захистити права своїх громадян так, як це в подібних умовах зробив уряд Ісландії.

В Україні таких урядів було дуже і дуже мало. Тому нам просто не можна допустити відкриття вільного земельного ринку. Це буде злочин не лише проти країни, а й проти численних поколінь наших нащадків, яких ми приречемо на важку і виснажуючу боротьбу за кожен гектар землі, яку їх батьки віддали «за фук».

 

НБУ і МВФ

27 сентября 2019, 20:51   + 74 голоса 1 комментарий

Продовжую піарити Івана Богдана. https://www.facebook.com/ivan.bohdan/posts/2474024486009028

НБУ И МВФ

Почему между жесткой монетарной политикой НБУ и независимостью НБУ ставится ЗНАК РАВЕНСТВА?

Может свое веское слово в вопросе оценки решений НБУ должна сказать Рада НБУ? К эффективности действий НБУ как макроэкономического регулятора есть МАССА ВОПРОСОВ.

Последние пассажи МВФ говорят о том, что НБУ является ИНОСТРАННЫМ АГЕНТОМ МВФ, а не НЕЗАВИСИМЫМ национальным макрорегулятором.

https://ukranews.com/…/2727-deneg-mvf-poka-ne-budet-missiya…

P/S Масса вопросов к НБУ это...
1) международные валютные резервы на 30% ниже норматива, а курс гривны — укрепляется
2) в стране отрицательный торговый баланс и низкая производительность труда, а курс — укрепляется
3) В ОЗГКП 2019 нет ни слова про риски ClaearStraem
4) прогноз курса на 2019 был сделан с грубейшими ошибками и недооценкой рисков
5) 5 лет НБУ борется с инфляцией с помощью инфляционного таргетирования, не понимая что основа украинской инфляции — это инфляция издержек и связанный с ней отложенный спрос
6) НБУ считает, что сейчас — равновесие экономики (разрыв ВВП =0) при продолжении падения промышленности трудовой миграции и высоком уровне безработицы
7) поскольку по мнению НБУ сейчас разрыв ВВП =0, то у него — ЗАВЫШЕННАЯ НЕЙТРАЛЬНАЯ СТАВКА — с плачевными последствиями для принятия решений в сфере учетной ставки
8. НБУ считает «естественным» нынешний уровень безработицы в 9%
9) НБУ по сути «организовап» спекулятивную атаку «иностранцев» на гривневые активы (ОВГЗ)
10) и т.д. и. т.п. очень много «хорошего» о НБУ можете прочитать на моей странице

 

Чи були фундаментальні чинники укріплення курсу гривні?

26 сентября 2019, 21:13   + 119 голосов 14 комментариев

Я в захваті від цього автора, рекомендую знайти в фейсбуці і перечитати всі його статті. Саме такі люди мають входити до Ради НБУ. Буду піарити.Иван Богдан https://www.facebook.com/ivan.bohdan/posts/2394575937287217

15 августа

Чи були фундаментальні чинники укріплення курсу гривні?

КОРОТКО:
Виходячи із офіційних заяв, НБУ вважає, що притік коштів іноземних інвесторів у ОВДП є «ФУНДАМЕНТАЛЬНИМ» чинником укріплення обмінного курсу і тому протягом лютого-липня не вдавався до достатніх валютних інтервенцій задля припинення укріплення обмінного курсу (в результаті курс укріпився на 10%).
Однак понад 60% ОВДП, які залучено в бюджет в 2019 році, мають термін погашення лише до 1 року. Якось не схоже на «фундаментальність» змін.
А взагалі згідно економічної теорії фундаментальним фактором укріплення курсу є продуктивність праці і ефект Баласси-Самуельсона.

ДЕТАЛЬНО:
За лютий-липень 2019 р. Національний банк допустив укріплення національної валюти на 10 відсоткових пунктів.

Нагадаю, в ключовому програмному документі НБУ «Основні засади грошово-кредитної політики на 2019 рік» (далі – ОЗГКП) зазначено:

«Національний банк продовжить дотримуватися режиму плаваючого обмінного курсу і не протидіятиме ФУНДАМЕНТАЛЬНИМ тенденціям обмінного курсу гривні»

Іншими словами НБУ стверджує, що буде пасивно спостерігати за динамікою обмінного курсу лише у випадку наявності якихось «фундаментальних» тенденцій.

Що ж таке ці «фундаментальні тенденції»? В ОЗГКП про це немає ні слова!

Маючи базові знання з економіки і фінансів зазначу, що класичним ФУНДАМЕНТАЛЬНИМ фактором укріплення курсу є продуктивність праці і ефект Баласси-Самуельсона.
Іншими ознаками наявності ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ тенденцій укріплення обмінного курсу можуть бути – покращення динаміки торгового сальдо, поточного рахунку в цілому та тенденції прямих інвестицій.

Продуктивність праці за даними Світового банку у нас — критично низька — в 20 разів гірше, ніж в Німеччині.
Кардинальних змін в торгівельному балансі також не відбулося (він залишається суттєво негативним уже 14 кварталів підряд). Інституційні інвестори також оминають ринок України (притік прямих іноземних інвестицій скорочується уже 11 кварталів підряд з невеликими зупинками).

Ось деякі дані:
Торгівельний баланс: 6 місяців 2019 р. = -8,5% ВВП; 2018 рік = -8,6% ВВП%
Прямі інвестиції: 6 місяців 2019 р. = 1,6% ВВП; 2018 рік = 1,9% ВВП%
(Розрахунки по методу плинних середніх).

Більше того, торгівельне сальдо могло б мати значно більший «мінус», якби не високоврожайний 2018 рік та відповідні високі продажі аграрної продукції.
Тобто фундаментальних чинників укріплення курсу гривні, які б виходили із фундаментальних змін в структурі економіці, на мою думку, в 2019 р. не спостерігається. А значить – центральному банку варто було б рішуче ПРОТИДІЯТИ укріпленню обмінного курсу.

Однак, центральний банк України дивним чином знаходить нові ФУНДАМЕНТАЛЬНІ чинники в іншому місці.
НБУ вважає, що чинник припливу коштів міжнародних та псевдо-міжнародних кредиторів у високодохідні (і короткострокові!) ОВДП є «фундаментальним»!
Термін погашення більшості цих ОВДП– ДО ОДНОГО РОКУ (61% у січні-липні), їх обслуговування коштує державі 16-20% на рік, або в 5 разів вище темпів реального ВВП!
На що перетвориться цей «фундаментальний» чинник в перспективі наступних 6 місяців?

Далі – більше.

Інше хворе місце фінансової системи України, це – занизький рівень національних валютних резервів.
Його можна було б спокійного підвищити, викупаючи «зайву» валюту та заодно запобігаючи укріпленню курсу гривні.
Однак, центральний банк продовжує проводити дивну політику, залишаючи в відносному спокої валютний ринок, стверджувати, що його резерви є достатніми, чим наносить додаткову шкоду державному бюджету, який складався за інших параметрів обмінного курсу.

Між тим рівень його резервів знаходиться ЗНАЧНО НИЖЧЕ НОРМАТИВНИХ ЗНАЧЕНЬ:
— близько 45% за критерієм їх співвідношення з короткостроковим боргом;
— близько 75% за композитним критерієм МВФ.
В цьому легко переконатися, відкривши с. 32 «Інфляційного звіту» НБУ за липень 2019 року (графік див. у коментарях).

В цьому легко переконатися, відкривши с. 32 «Інфляційного звіту» НБУ за липень 2019 року

Незалежність центрального банку – це звичайно корисна річ, але за умови, якщо вона знаходиться в руках інституцій, що здатні діяти в рамках певного стратегічного плану розвитку економіки, інституцій, що здатні пов’язувати свої програмні цілі з єдиними макроекономічними цілями оперуючи певним набором заходів політики.

В Україні на даний час немає ні стратегічного плану, ні інститутів, здатних його виконувати.

 

Доходность облигаций, погашенных в 2019

26 сентября 2019, 11:39   + 30 голосов 9 комментариев

Тут https://minfin.com.ua/2019/09/25/39164192/#com3662282 вчера просили в цифрах показать в чем Маркарова неправа.

В том что делает новые долги, которые обходятся стране дороже чем долги «попередников».Учитывая бешенный спрос на ОВГЗ от нерезидентов доходность надо устанавливать исходя из доходностей международных рынков, а не учетной ставки. В таблице ниже видно, что в 2019 году погашальсь ОВГЗ с купонными ставками от 9 до 16% годовых ( выпуски, размещенные в 2018 и дисконтные бумаги в таблицу не включала, данные портала Сbonds )

 

Баланс НБУ

14 августа 2019, 2:22   + 43 голоса 1 комментарий

К дискуссии о том, что такое ЗВР с точки зрения активов и пассивов :https://minfin.com.ua/blogs/silvershadow/122816/#com3637327

Из годового отчета НБУ за 2018 год:

 
 
 
Страницы: 12