Як розпочати інвестувати ?

Ви хочете розпочати інвестувати, але не знаєте, з чого насправді почати? Потрібно спочатку знати декілька речей.

1. Знайте свою поточну фінансову ситуацію.

Що стосується інвестування, то фінансова ситуація у кожного є своя індивідуальна. Варто переглянути три основні параметри, які завжди визначатимуть вашу стратегію інвестування.

• Ваше поточне фінансове здоров’я. Ваш щомісячний дохід? Щомісячні витрати? Ваш загальний борг та процентна ставка? Щомісячні заощадження та куди вони інвестуються? Норма рентабельності цих інвестицій?

• Ваші цілі. Яким ви уявляєте себе у фінансовому плані через 1 рік, 5 років, 10 років чи довше? Скільки вам потрібно інвестувати, щоб досягнути бажаного рівня добробуту ?

• Нарешті, ви повинні знати свою толерантність до ризику (вашу фінансову здатність впоратися зі збитками в інвестиціях). Наскільки ви зможете емоційно та психологічно перенести тимчасові втрати в інвестиціях.Толерантність до ризику залежить від віку, сімейного стану, здоров’я, суми інвестицій, досвіду роботи з інвестиційними інструментами та інших показників.

Ваші фінанси, цілі та толерантність до ризику не є сталою величиною. Ситуація у всіх змінюється, тому бажано переглядати ці три параметри кожні 6-12 місяців і вносити зміни, якщо необхідно.

2. Тримайте свої фінанси під контролем.

Ви не можете інвестувати ефективно, якщо точно не знаєте, куди витрачаються кошти щомісяця. Якщо є борг з високими відсотками, тобто заборгованість за кредитною карткою, вам потрібно буде спочатку погасити цей борг, а пізніше розпочати інвестувати. Розпочати інвестувати ви повинні зі створення резервного фонду (суми, що дорівнює 3–6 місяцям доходів) та внести цю суму на короткостроковий депозит з можливістю поповнення та зняття коштів. Сформувавши такий фонд Ви можете інвестувати в більш дохідні інвестиційні інструменти (акції, облігації, пайові фонди, ETF).

3. Розробіть свій особистий фінансовий план.

З ваших цілей створіть короткостроковий та довгостроковий план, в який щомісяця будуть інвестуватись кошти. Це може включати: придбання автомобіля чи будинку, навчання дітей чи вихід на пенсію. Розбийте свої цілі на короткострокові (до 5 років) та довгострокові (понад 5 років). Як було сказано раніше, вам потрібно буде переглядати цей план кожні 6 — 12 місяців. Як ваші цілі змінюватимуться, так і ваш план.

4. Реалізовуйте свій план у життя.

Тепер у вас є короткостроковий і довгостроковий план інвестицій. Почнемо з короткострокового плану, оскільки це найпростіший. В більшості випадків кошти для короткострокового плану інвестуються в такі інвестиційні інструменти як депозити, облігації інвестиційного рівня, фонди облігацій і т.п.

Ваш довгостроковий план дозволяє вам вкласти гроші в деякі більш ризиковані інвестиції. Значна частина цих інвестицій буде у формі акцій та облігацій. Процентний розподіл між цими двома величинами буде базуватися на вашій толерантності до ризику.

Щоб знайти правильну інвестицію, вам потрібно знати ризики кожної інвестиції та як вона вписується у ваш портфель та довгостроковий план.

Якщо ви плануєте інвестувати в акції, досліджуйте діяльність компанії та її фінансову звітність, в яку інвестуєте. Якщо ви не впевнені, що робить компанія і як вони заробляють свої гроші, уникайте такої компанії. Не вкладайте в те, що ви не розумієте. Збирайте якомога більше інформації про компанію, приймаючи рішення. Якщо у вас немає часу робити всі ці дослідження, тоді пайові інвестиційні фонди або ETF будуть кращим вибором.

5. Інвестуйте головою, а не серцем.

Дисципліна та терпіння — це те, що потрібно при інвестуванні. У вас є план, дотримуйтесь його. Коли ви дізнаєтесь більше, ви станете впевненішими, тоді розробляйте власний стиль інвестування. Не змінюйте інвестиції на основі короткострокових змін на ринку.

6. Отримайте консультацію за потреби.

Далеко не кожен погоджується на стиль інвестування «зроби сам». Якщо ви не впевнені, що це найкращий шлях зверніться до фінансового радника.

На сьогодні в Україні існують три категорії фінансових консультантів.

1.Фінансовий консультант конкретної фінансової установи (банк, страхова компанія, недержавний пенсійний фонд)

Вони пропонують послуги конкретної фінустанови. Особистий фінансовий план (ОФП) вони не роблять для клієнтів, а якщо і роблять, то все обмежується тими продуктами, які вони продають.

2.Консультанти фінансових компаній посередників.

Їхні послуги для клієнта безкоштовні. Фінансові продукти обмежені компаніями партнерами, які платять комісію фінансовій компанії посереднику, а та своїм працівникам. ОФП розробляють безкоштовно. Існує конфлікт інтересів (з однієї сторони цілі клієнта, з іншої винагорода консультанта, яка залежить від набору фінансових продуктів, які купить клієнт). Основу такого плану в більшості випадках складають поради по відкриттю довгострокових накопичувальних програм страхування життя на 10-15-20-25 років під всі можливі цілі клієнта (пенсія, освіта, створення пасивного доходу (ренти) та інші).

3.Незалежні фінансові консультанти.

Не мають договорів співпраці з фінансовими компаніями. Вони не обмежені у фінансових продуктах, які можуть пропонувати клієнту для досягнення цілей. Розробка ОФП та консультації платні. Для такого консультанта немає конфлікту інтересів, оскільки «хто платить, той замовляє музику».