Як з’явилися перші кредити?

Перші позики з’явилися у давні часи, адже людина завжди мала потреби, що не відповідали її фінансовим можливостям. Тоді умови були суворими й в разі несплати боргу людина могла потрапити в рабство. Сьогодні все значно простіше, і за не повернені кошти передбачена лише матеріальна відповідальність. Сфера регулюється законами, а спірні питання вирішуються у суді.

Історія кредитів у давні часи

Початок кредитної системи відносять до періоду розквіту Вавилону, Стародавньої Греції, Єгипту та Риму:

Перші банківські операції проводяться у Вавилоні. Люди несли гроші та коштовності до храмів як пожертвування. Жерці вкладали гроші у вигідні підприємства та видавали людям на певний термін. За користування коштами потрібно було сплатити певний відсоток. Оскільки це приносило чималий дохід, храми стали свого роду банками. У багатьох з них у підвалах були навіть обладнані сховища цінностей.

У IV столітті до н. е. у Стародавній Греції теж з'явилися перші банки та банкіри (трапезити). Вони видавали позики, перевіряли монети на предмет підробки, здійснювали фінансові операції між громадянами, приймали депозити та вклади на зберігання. Паралельно як банки працювали й храми. Вклади зберігали в глиняних горщиках, позначених буквами грецького алфавіту. Крім глиняних ємностей, застосовувалася тара з металу, дерева, кістки тощо. Ця сфера не була престижною, тому у ній працювали бідні городяни та навіть раби.

Ще один етап розвитку банківської справи відбувся у Єгипті в II столітті до н. е., та пов'язаний він із грецькою династією Птолемеїв. До системи входили державні та приватні, дрібні банки, що розташовувалися у містах Мемфіс, Фіви, Гермонтіс і Сієна. Вони спеціалізувалися переважно на депозитах у вигляді зерна, тому практично кожен банк мав власний аналог сучасного елеватора. Туди ж стікалися кошти від збору податків, доходи від державних підприємств. А банки видавали гроші на громадські потреби.

У Римі банкірами були вихідці з хороших сімей: менсарії, які займалися обміном монет та аргентарії, які видавали кредити та забезпечували збереження вкладів. Для цього використовувати кошики, бочки, сумки, посуд з металу або глини. Саме тут створювалися банкірські асоціації, члени яких повинні були гарантувати вклади всім своїм майном. У III-IV століттях н. е. Рим пережив економічний занепад, в результаті якого банківська система була знищена.

Розвиток кредитування в Європі за часів Середньовіччя та пізніше

До початку Середньовіччя людина, яка не могла віддати кредит, віддавала своє майно або відпрацьовувала борг. Це викликало у населення нестримне обурення. У відповідь на протести у XIV столітті італійські фінансисти вигадали перші цінні папери – «векселі». За часів Відродження та Просвітництва у Європі з’явилися перші комерційні банки, а обсяги кредитування значно зросли. За позиками приходили переважно торговці та фабриканти. Дуже популярними були кредити у дворян: вони брали величезні суми, щоб жити у розкоші. Простих людей обслуговували лихварі, такі кредити для них були останньою мірою, на випадок надзвичайних обставин.

У наші часи система кредитування стала цивілізованою. Зараз права позичальників також захищені, тому позики не втрачають популярності. Для багатьох людей кредити залишаються єдиною можливістю покращити своє матеріальне становище, зробити необхідне придбання. Проте, як і раніше, у кредитуванні перше місце посідає платіжна дисципліна. Оформлення позики має засновуватися на впевненості, що ви зможете повернути кредит вчасно.