MatiyVV
Василь Матій
Зарегистрирован:
15 апреля 2015

Последний раз был на сайте:
27 сентября 2021 в 14:55
Подписчики (32):
SievaNiklas
SievaNiklas
21 год, Одеса
delma
delma
CoffeeMan
CoffeeMan
bskripka
bskripka
braintest
braintest
21 год
29195446
Наталья Суханова
Днепр
49158655
Anatoliy France
Merzavez
Merzavez
53249793
Dmitry Grigoryan
19007
Італій .
51 год, Харків
sumydistricvito
sumydistricvito
sasok33
sasok33
37 лет
все подписчики
Фінансист, керуючий активами 1st Family Office
8 сентября 2021, 16:57

Кіпр чи не Кіпр? Боротьба з офшорами і оптимізація податків

Міжнародні ініціативи у боротьбі з розмиванням податкової бази зробили Кіпр не такою бажаною юрисдикцією для ре’страції бізнесу, як раніше. Тепер для бізнесмена ця країна має цінність лише як напрямок для відпустки. Чи ні?

Пропоную трохи пофантазувати. Уявіть себе успішним бізнесменом у 2005−2015 роках або просто згадайте ті часи. Якщо у вас вийшло, маєте відчути гостру необхідність «підвісити» компанії, через які ведете діяльність, під холдинг, зареєстрований у якійсь із сонячно-острівних юрисдикцій: на Британських Віргінських Островах, Белізі, Сейшелах, або Кіпрі.

Серед українських підприємців останній був найбільш «модним». У ті часи без кіпрської компанії годі було вважати себе поважним, серйозним та далекоглядним власником бізнесу.

Чому їх використання було настільки поширеним?

Перша очевидна причина — можливість платити менше податків. Кіпр не є «офшорною» юрисдикцією у класичному розумінні цього терміну, оскільки ставка податку на прибуток підприємств у країні не нульова. Вона складає 12,5%, однак лишається однією з найнижчих в Європі.

Кіпр займав лідируючі позиції у переліку юрисдикцій, привабливих для структурування бізнес-активів завдяки низці інших пільг та переваг. Наприклад, відсутність податків на дивіденди, отримані холдингом, і на дивіденди, виплачені на користь його власника, та податку на приріст капіталу при продажу акцій, велика кількість діючих угод про уникнення подвійного оподаткування.

Друга причина — це анонімність, яку держава пропонувала тим, хто інвестував у компанії на її території. Відсутність публічних реєстрів акціонерів та бенефіціарних власників, можливість використовувати «номінальних» директорів та акціонерів, жодного автоматичного обміну податковою інформацією — рай для тих, хто добре знає, що гроші люблять тишу. Українцям така секретність також допомагала захистити бізнес від рейдерства або конфіскації на випадок кримінального провадження.

Наступним аргументом на користь Кіпру була передбачуваність і прозорість його законодавства та судів. Структурування бізнесу через кіпрську компанію дозволяло регулювати пов’язані із управлінням компанією відносини між співвласниками бізнесу іноземним правом, а ще — вирішувати конфлікти у іноземних судах і уникнути недосконалості українського правового поля.

А зараз це досі так вигідно і зручно?

А тепер повернемося у 2021 рік. Знаєте, чим зараз занепокоєні поважні бізнесмени? Вони думають, як позбутися своїх кіпрських компаній. Справа у тому, що вигоди від їх наявності суттєво скоротилися через міжнародні ініціативи по боротьбі з розмиванням податкової бази, до яких також долучається і Україна.

У 2020 році Верховна Рада прийняла закон, яким запровадила правила про контрольовані іноземні компанії (КІК). Без зайвих деталей та дуже в загальному, ці правила вступають в силу з 2022 року, та зобов‘язують податкових резидентів України, які мають іноземні компанії в низькоподаткових юрисдикціях, повідомити Державну податкову службу про їх наявність, включити прибуток КІК до складу доходу фізичної особи — бенефіціара КІК та заплатити з нього податки. Якщо цього не зробити, є ризик «влетіти» на серйозні штрафи, які вимірюються сотнями тисяч гривень.

Шанси, що податкова служба самостійно не дізнається про офшор, також тануть із приголомшливою швидкістю. Україна найближчим часом планує приєднатися до міжнародного обміну податковою інформацією, так званого стандарту CRS. Коли це станеться, іноземні банки будуть без запиту щорічно передавати в Україну інформацію про банківські рахунки її громадян.

А як у Європі?

Європейські держави теж активно впроваджують заходи для «деофшоризації» бізнесу. Один з них — перехід від анонімних до публічних реєстрів бенефіціарних власників компаній. Веб-сайти реєстрів юридичних осіб деяких європейських держав уже дозволяють отримати інформацію про особу, яка реально стоїть за бізнесом «онлайн та без реєстрації», безкоштовно або за символічну плату.

Зовсім скоро таку функцію запровадять усі держави — члени ЄС, зокрема Кіпр.

Зі сказаного вище слідує логічний висновок, що Кіпр для бізнесмена відтепер має цінність лише в якості напрямку для відпустки. Однак у цьому випадку логіка, на щастя, помиляється. Державу все ще можна використати для легальної економії на податках та уникнення КІК-ризиків. Тільки тепер треба не компанії там реєструвати, а переїжджати на острів самому, набуваючи податкову резидентність.

Податкова резидентність визначає, якій державі ви повинні сплачувати податки як фізична особа. Кожна країна встановлює свої правила та ставки оподаткування, а також може визначати доходи, з яких податки не стягуватиме. Як наслідок, обравши країну із більш поблажливим, ніж в Україні, режимом оподаткування, можна досягти суттєвої економії. І Кіпр має що запропонувати не лише компаніям, а й фізичним особам.

Податкові резиденти Кіпру, можуть користуватися такими перевагами:

  • прогресивна ставка податку на доходи фізичних осіб, від 0% (річний дохід до 19 500 євро) до 35% (річний дохід більше 60 тис. євро);
  • відсутність податків на дивіденди, на приріст капіталу та на деякі інші види доходів;
  • відсутність обов’язку сплачувати місцевий податок на потреби оборони (за умови, що не маєте доміцилію на Кіпрі, тобто не народилися у країні та не були її податковим резидентом 17 років протягом 20 літнього періоду);
  • уникнення обов’язку звітувати про КІКи в Україні та сплачувати податки з їхнього доходу.

Як стати податковим резидентом Кіпру?

Для того, щоб стати податковим резидентом Кіпру є 2 способи. Перший класичний — достатньо проживати в країні протягом 183 днів у податковому році, а також розірвати зв’язки із Україною як країною колишнього податкового резиденства, аби уникнути ситуації, коли на ваші доходи претендують одразу дві податкові служби.

Другий спосіб кіпрські органи влади представили відносно недавно, у 2017 році. Це спрощена процедура отримання податкової резидентності, яка має назву «правило 60 днів» та вимагає дотримання таких умов:

  • проживати на Кіпрі не менше, ніж 60 днів у податковому році;
  • не проживати в жодній іншій державі протягом періоду, що сукупно перевищує 183 дні;
  • не вважатися податковим резидентом жодної іншої держави;
  • мати у власності або орендувати житлову нерухомість на Кіпрі та мати інший зв’язок із Кіпром, тобто вести бізнес на острові, працювати чи бути директором кіпрської компанії.

Отож на питання «Кіпр чи не Кіпр?», відповідь поки лишається «Кіпр, але в новому форматі».

Василь Матій — Фінансист, керуючий активами 1st Family Office

Просмотров: 1709, сегодня — 13
Следить за новыми комментариями

Комментарии

Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться
 
Страницу просматривает 1 незарегистрированный посетитель.