MatiyVV
Василь Матій
Зарегистрирован:
15 апреля 2015

Последний раз был на сайте:
21 апреля 2021 в 22:49
Просмотров профиля:
Сегодня: 0
Всего: 5021
Подписчики (28):
testik2020
No Name
33 года, Киев
29195446
Наталья Суханова
Днепр
49158655
Anatoliy France
Merzavez
Merzavez
53249793
Dmitry Grigoryan
19007
Італій .
50 лет, Харків
sumydistricvito
sumydistricvito
sasok33
sasok33
36 лет
Privat2472
Privat2472
Olexade
Olexade
AAAA2000
AAAA2000
Киев
Serdjjio
Serdjjio
все подписчики

Василь Матій - блог

Пол:
мужской
Место работы:
сімейний фінансовий радник, співзасновник бізнес-спільноти BOARD, лектор KSE
Facebook:
https://www.facebook.com/matiyvv
Блог
Комментарии
Валютный форум
Отзывы
Горячая линия

Як почати відкладати гроші та заробляти на інвестиціях — гайд для початківців

16 апреля 2021, 1:26   + 22 голоса 7 комментариев

Наші бабусі та дідусі горювали за грошима, що зникли з ощадкас після розпаду СРСР, і складали нові заощадження під матрац. Ми ж можемо інвестувати в щось, відкрити депозит онлайн кількома кліками чи свайпами. Якщо хочемо, щоби гроші «працювали» та примножувалися, слід розпочинати з основ фінансової грамотності.

Коли та як почати відкладати гроші

За ідеальним сценарієм — ще з дитинства. Базове розуміння філософії грошей мають давати батьки. Дорослішаючи, людина поглиблює ці знання, посилює навички відкладати та розумно розпоряджатися грошима. Це ніби ще один хард-скіл, який треба розвивати.

В Україні віднедавна ця ситуація значно покращується. У нас з’являється література для батьків про фінансове виховання дітей. Нещодавно вийшла книга «Малюк та бюджет». На неї є попит — а це вже хороший знак.

Коли людина усвідомила, що їй потрібно відкладати гроші, то вже пройшла половину шляху. Далі варто розібратися, що з переліченого дається найважче: заробляти гроші, заощаджувати чи інвестувати. І надалі працювати над цим.

Як не витрачати зайве? Перше, що спадає на думку, — треба навчитися відразу відкладати якусь частину коштів ще до того, як почали витрачати. Спеціалісти радять починати з 10% від доходу. Якщо буде легко, можна щомісяця збільшувати цю суму на 5%. Якщо навіть 10% даються важко — ви, ймовірно, на етапі «навчитися заробляти», а не «навчитися відкладати». Це сигнал того, що зараз вам краще інвестувати в себе.

Можна почати з банківського депозиту. Здебільшого ми одержуємо гроші на картку. Тому все, що потрібно, — переказати кошти зі звичайного рахунку на депозит. Найчастіше це можна зробити навіть без відвідування відділення. Отже, гроші зникнуть із нашого поля зору та будуть поступово накопичуватися.

Нести кошти в неперевірені банки, звісно, не варто. Але державним і тим, які мають іноземний капітал, довіряти можна.

Що робити з накопиченим капіталом?

Варто задуматися над тим, навіщо ви ці кошти заощаджуєте та який життєвий фінансовий сценарій хочете реалізувати завдяки їм. Якщо у вас є певний запас часу й достатньо заощаджень, наступний крок — купівля цінних паперів.

Це клас активів — капіталу в певному вигляді. Якщо ми купили рюкзак — це просто предмет нашого споживання. Натомість актив — це те, що ми купили як інвестицію та що приносить нам гроші.

Нам усім відомі такі активи, як нерухомість чи бізнес. Третя категорія — саме цінні папери. Це сертифікати про володіння певним активом в електронному вигляді (паперовий формат майже відійшов в історію). Найпоширеніші серед них — облігації й акції.

Облігації

Облігації — це борговий цінний папір. Юридична особа, компанія або країна, яка його випустила, зобов’язується повернути його власнику певну суму коштів і виплатити відсоток. Це ніби боргові розписки компаній чи урядів. Умовно кажучи, ти позичаєш кошти державі, щоби вона могла виконувати свої функції: забезпечувати медицину, поліцію, платити держслужбовцям тощо.

Заробити на цьому можна завдяки сплаченим відсоткам. Вони визначаються політикою Національного банку України та вартістю запозичень Міністерства фінансів України на первинних аукціонах. Залежно від ситуації на борговому ринку, інвестори пропонують, а міністерство погоджується залучити кошти від облігацій під певні відсотки. Останні змінюються залежно від коливань в економіці.

Первинними дилерами є 11 найбільших українських банків. Але роздрібному інвестору краще звернутися до професійних учасників ринку цінних паперів.

Спочатку треба відкрити рахунок цінних паперів, а потім можна переказати на нього кошти. За них брокери купують папери та зберігають їх на вашому рахунку.

Акції

Це цінні папери, які засвідчують наше право на певну долю в капіталі компанії. Він дає змогу отримувати частку прибутку та мати право голосу на зібранні акціонерів. У цьому випадку потрібен рахунок у міжнародного брокера, адже українських публічних компаній украй мало.

Я зазвичай роблю це через Interactive brokers — як на мене, найбільш оптимальний варіант серед доступних українцям. Однак там є комісія: якщо вам 25 або менше, то це $3 на місяць. Ті, кому понад 25, платять $10 на місяць.

Якщо українські облігації можна купувати на суму від 50 000 грн, то тут варто починати з $4000, адже потрібно враховувати комісію за переказ коштів.

Хто такі брокери та як їх обирати

Починати варто орієнтовно з 50 000 грн. Одна облігація коштує приблизно 1000 грн. Ціна може коливатися залежно від актуальної дохідності. Комісія брокера — до 10 грн за одну угоду. У банків, до речі, комісії суттєво вищі.

Ви просто відкриваєте в них рахунок, на якому зберігаєте кошти. Можу порадити ICU та Універ Капітал. Вони працюють на ринку понад 10 років і здійснюють найбільшу кількість операцій із цінними паперами в Україні.

В онлайн-кабінеті є вся інформація — деталі про облігацію, дати, коли й у якому розмірі виплачують відсотки. Тут також можна побачити, коли повна сума повернеться до нас і перетвориться на гроші. Потім вони з’являються в кабінеті, і ми вирішуємо, що робити далі: повернути собі через банк або знову інвестувати. Якщо обираєте другий варіант, то замість зниклих цінних паперів купуєте інші, які ще є в обігу.

Обираючи брокера, насамперед треба перевірити, чи він має достатньо капіталу — щонайменше мільярди доларів. Варто також подивитися, у яких країнах працює компанія. Якщо це США, то довіри буде більше.

Перевірте, чи є брокер публічною компанією та чи торгується на біржі, а також загальну вартість усіх акцій. Цю інформацію можна подивитися навіть у програмі «Біржі» на телефоні (на iPhone вона є дефолтною). Там також можна перевірити, як ціна на акції змінювалася за рік. Якщо вона різко впала — варто пошукати іншого брокера. Якщо ціна має нормальну динаміку, то можна рухатися далі.

Що відбувається із грошима далі?

Ми міняємо гроші на акції чи фонди акцій компаній. Початківці завжди обирають ті, які їм подобаються, а в інвестиціях емоційних рішень краще уникати. Тому для новачків я би радив одразу купити ETF — кошик акцій. Наприклад, такий, де вже є 500 американських компаній. Фактично це найдорожчі американські бренди, які входять в індекс, — і Facebook, і Google, і Tesla. Там будуть і сотні інших компаній — менш відомі для нас, але надійніші. Це бізнеси, що працюють у комунальному секторі, харчовій промисловості — універсальніших і менш схильних до різких змін галузях.

Такий кошик буде коштувати приблизно $400. Є ще варіант з акціями компаній різного походження: Китай, Канада, європейські держави. Такий кошик акцій може коштувати ще менше — приблизно $90, однак частки в компаніях будуть меншими.

Менеджери фондів займаються акціями після купівлі. Вони слідкують, які компанії показують гарні результати, які — незадовільні, і оновлюють ці портфелі.

Якщо в компанії погана фінансова звітність, імовірно, її акції будуть падати в ціні. Відповідно, знизиться і їхня капіталізація. Акції іншої компанії можуть зрости, бо вона показуватиме кращу звітність. Відповідно, фонд оновить свою структуру — продасть акції бізнесу з гіршими результатами та купить у того, що має кращі показники. Це все роблять за нас у фоновому режимі.

Не треба переживати, якщо почуєте про скандали із CEO чи баги в системі. Це буде лише одна із 500 компаній, які є в пакеті. Навіть якщо вона матиме погані показники, ви цього не відчуєте.

Коли я зможу заробляти на цьому?

Історично світовий фондовий ринок приносить орієнтовно 10% у валюті. У депозитів в Україні цей показник становить приблизно 1,5%. У будь-який момент ми можемо забрати наші кошти, але такі інвестиції варто розглядати як довгострокові. Постійно докладаючи чи забираючи гроші, ми витрачаємо зайве на транзакції. Це лише зменшуватиме наш довгостроковий дохід.

Усе залежить від того, скільки коштів переказувати щоразу. Аби накопичити, наприклад, $1 млн, достатньо відкладати $500 на місяць протягом 30 років.

Коли акції почали приносити прибуток, можна спробувати зосередитися на конкретній країні або сфері. Якщо віриш у якусь галузь економіки, наприклад, кіберзахист чи відновлювальну енергетику, можна купувати акції відповідних компаній. Однак це вже потребує експертизи та розуміння ринку.

Як контролювати свої фінанси?

Варто тестувати різні варіанти — тільки так можна зрозуміти, що ефективне саме для вас. Сьогодні найбільш популярний інструмент — це мобільні застосунки. Їх можна синхронізувати з картками, і всі ваші витрати будуть автоматично показуватися у програмі. Винятком буде тільки купівля за готівку: тоді суму треба вносити вручну.

У Google Play i Apple Store можна побачити кількість завантажень і рейтинг. Якщо застосунком із високим рейтингом користуються сотні тисяч людей, можна спокійно завантажувати. Одні програми безоплатні, за інші треба платити. Але передплата зазвичай коштує недорого — орієнтовно 2–3 долари на місяць.

Я використовую Spendee. У програми цікавий і зручний інтерфейс. Щомісяця користувач отримує звіт витрат і заощаджень. Також тут можна подивитися, на якому місці ви в рейтингах у своїй країні серед тих, хто найбільше витрачає чи заощаджує. Це може мотивувати та змусити задуматися.

Ті, кому не сподобався жоден із застосунків, можуть спробувати вести таблицю в Excel. Створіть дроп-лист із різними категоріями витрат і записуйте все, на що витрачаєте гроші.

І насамкінець історичний метод — усе записувати у блокнот. Для декого це дійсно зручно, хоч і, очевидно, займає більше часу.

Ресурси для підвищення фінансової грамотності

  • Роман Кошовський веде цікавий відеоблог і подкаст «Запали цілі». Там багато корисної інформації про фінанси, інвестиції та психологію грошей.
  • Проєкт «Сімейний бюджет» — Telegram- і Youtube канали, де простими словами розповідають про заощадження й інвестиції.
  • З літератури — «Любов та бюджет» Любомира Остапіва та «Шлях до фінансової незалежності Бодо Шефера. Ну і, звісно, фінансову Біблію — книгу «Найбагатша людина у Вавилоні» Джоржа Семюела Клейсона.

Дуже важливу роль відіграє оточення. Тому ми із друзями заснували український осередок молодіжного руху [FIRE] Financial Independence & Retire Early In Ukraine. Так ми об’єднуємо людей, які розділяють культуру заощаджень та інвестицій. Учасники цього руху прагнуть «вийти на пенсію» ще замолоду, маючи достатній рівень пасивних доходів.

 

Як стати інвестором. Однокімнатна квартира біля метро чи акції Apple?

11 февраля 2021, 17:55   + 43 голоса 29 комментариев

Хочете підкину ідею, як справити яскраве враження на будь-яку незнайому компанію людей, або про що поговорити з друзями на вечірці? Кажіть, що ви не просто купили iPhone, а є акціонером Apple, і саме ця модель телефону була розроблена, в тому числі, завдяки вашим інвестиціям. «Та я ж не інвестор, — заперечите ви, — а говорити неправду — поганий спосіб налагоджувати стосунки. І взагалі, які акції, однокімнатна біля метро завжди була і залишається кращим та надійнішим способом вкласти гроші».

Якщо ви дійсно так вважаєте, спробую довести, що це лише когнітивне викривлення. Є такий цікавий психологічний феномен, який називається «ефект знайомства». Дослідження на безлічі об'єктів, включаючи слова, картини, звуки та фото облич, показали, що ми схильні виявляти симпатію до речей, які нам уже відомі. Квартира біля метро — це добре знайоме, про яке мріяли ваші батьки чи навіть дідусі з бабусями, тому вона здається найліпшим варіантом вкласти гроші. Насправді інвестиції в акції є вигіднішими і навіть простішими, проте акції в порівнянні з квартирою — це чужинець, якого ви підсвідомо остерігаєтеся.

Але ж завжди можна познайомитися, правда ж? Неважливо, чи ви давно плануєте вкластися в акції, наслухавшись звідусіль про принади пасивного доходу, чи ваші уявлення про біржу та фондовий ринок обмежуються кадрами з фільму Вовк з Уолл-Стріт. Я готовий взяти вас за руку, познайомити з акціями та провести шляхом українця-інвестора, розповідаючи, як рухатися найшвидше, не потрапляючи у радари та не гублячи колеса в ямах на дорозі. Рушаймо?

Крок перший: заробляємо та декларуємо доходи

Зрозуміло, що аби купити акції, потрібно зарезервувати для цього певну суму коштів, попередньо заробивши їх. Я не буду детально зупинятися на тому, як збільшити рівень доходу та навчитися заощаджувати, про це ви можете багато прочитати в Інтернеті, в тому числі в моїх колонках. Резюмуємо, що ви вже накопичили стартовий капітал для інвестицій. Одразу заспокою — сума не має бути надто великою, починати можна з кількома тисячами доларів.

Починати можна з кількома тисячами доларів

Мати кошти для інвестування — більше ніж пів справи, однак нам необхідно довести, що наші гроші зароблені законним шляхом, а не внаслідок постачання зброї терористам чи наркотрафіку. Довести це дуже просто (звісно, якщо ви справді не кокаїновий барон, але це тема окремої статті). Найманим працівникам достатньо взяти довідку про доходи у роботодавця. Тим, хто працює на себе — подати до податкової річну податкову декларацію. Обов’язково переконайтеся, що податківці на ній поставили відмітку про отримання, та зберігайте в себе копію. Якщо подаєте декларацію онлайн, підтвердженням отримання слугуватиме квитанція за формою 2.

Підтвердження походження ваших коштів — це підготовка до нашого третього кроку, тобто безпосередньо перерахування коштів за кордон як інвестиції.

Крок другий: знайомимося з попутником — брокером

Мені, звісно, дуже подобається ваша компанія, але ми дійшли до того моменту, коли нам потрібен третій, який точно зайвим не буде — брокер. Тому будемо знайомитися. Брокер — це професійний учасник ринку цінних паперів, який має ліцензію регулятора певної країни та виступає посередником між вами та фондовою біржею. З його допомогою ви відкриєте для себе рахунок у цінних паперах, щоби потім мати змогу їх зберігати, купувати або продавати. Але про все — по черзі.

Коли ви хочете отримувати заробітну плату на картку або покласти гроші в банк, ви відкриваєте банківський рахунок, на який кошти зараховуються і зберігаються у вигляді електронного запису. Аналогічно з акціями — хоч вони існують тільки у вигляді комп’ютерних записів, їх все одно треба десь зберігати — для цього слугує рахунок у цінних паперах. Відкрити його зовсім нескладно — достатньо зайти на веб-сайт обраного брокера, зареєструватися там та слідувати інструкціям.

В Україні діє декілька брокерів, найвідоміші — Interactive Brokers, Freedom Finance, Exante. Всі вони є міжнародними компаніями, які оперують у багатьох країнах світу. Interactive Brokers, наприклад — американська компанія та один з найбільших світових брокерів. Його діяльність регулюється відповідно до законів США — чи не найсуворіших у світі, коли мова йде про фондовий ринок, статутний капітал складає $8,5 млрд, а капіталізація сягає майже $30 млрд. Все це створює для інвесторів «подушку безпеки» стосовно гарантування їхніх інвестицій. Перш ніж обрати брокера для себе, рекомендую звернути увагу на його статутний капітал, капіталізацію та гарантії та порівняти зі згадуваним мною.

Альтернативою міжнародним брокерам є субброкери — українські компанії, які для вас відкриють рахунок у тому-таки Interactive Brokers чи Exante. Запитаєте навіщо обхідний шлях? Він допомагає зекономити на комісіях за обслуговування рахунків та ведення операцій за ними — у субброкерів вони зазвичай нижчі. Тому для інвесторів-початківців більш доцільним може бути звернення саме до субброкера.

  • Брокер (чи субброкер) — попутник доволі допитливий і захоче про вас багато дізнатися. Interactive Brokers, наприклад, попросить наступну інформацію при реєстрації на їхньому сайті:
  • паспортні дані (використовуйте дані закордонного паспорта) та ідентифікаційний код;
  • адресу проживання — пишіть ту, яку реально можете підтвердити пропискою в паспорті чи рахунком за комунальні послуги на ваше ім'я;
  • країну податкової резидентності — для нас це буде Україна;
  • досвід у сфері інвестування — можете рахувати свій разом з моїм та обирати мінімум три роки та 11−25 угод за рік; якщо вкажете менше, система може не дозволити вам перейти до наступного етапу заповнення анкети;
  • тип рахунка — раджу обрати готівковий (cash), через який можна торгувати лише з використанням власних коштів, а не кредитних.

Процес збору брокером цієї інформації називається ідентифікацією, його мета — зрозуміти, кому брокер надаватиме послуги. Перевірка ваших даних та відкриття «цінно паперового» рахунку зазвичай займає від декількох днів до двох тижнів.

Крок третій: переказуємо кошти за кордон

Отже, ми гарно роззнайомилися з брокером і маємо рахунок у цінних паперах, на який зарахують наші акції. Нарешті настав час переказати брокеру кошти для купівлі цінних паперів. Оскільки інвестуємо за кордон, гривня нам не підійде, потрібна іноземна валюта — долар США чи євро. Для конвертації гривні та зберігання куплених доларів США відкриваємо у банку валютний рахунок. З цього ж рахунку будемо здійснювати переказ, для чого формуємо інвойс на вебсайті брокера або у його мобільному додатку, де вказуємо бажану суму. Потім цей інвойс передаємо до банку для створення SWIFT-платежу та перерахування коштів.

Саме тут настав час для довідки з першого кроку, яка підтверджує джерело походження наших коштів. Перед тим, як авторизувати переказ за кордон, банк може її запитати, оскільки зобов’язаний переконатися, що ви не той-таки наркобарон або торговець зброєю чи людьми. Для переказів до 400 тис. гривень підтвердні документи, зазвичай, не вимагають, однак якщо ви новий клієнт банку, будьте готові підтвердити ваші доходи і щодо менших сум.

Важливо звернути увагу, що у календарному році ви можете інвестувати не більше 200 тис. євро. Це так званий електронний ліміт Національного банку України на переказ коштів за кордон. Банки самі контролюють його дотримання і не дадуть вам можливість переказати більше, якщо використаєте весь свій ліміт.

Після обробки банком SWIFT-платежу кошти будуть зараховані на рахунок вашого брокера. Ви їх побачите у вашому особистому кабінеті у мобільному додатку чи на вебсайті. Нарешті, можемо купити бажані цінні папери через інтерфейс брокера, процедура не складніша, ніж оформлення замовлення в інтернет-магазині.

Крок четвертий: виводимо кошти та звітуємо про прибутки

Ми — на фінішній прямій нашої подорожі. На цьому відрізку нас чекають і найкращий, і найменш приємні моменти мандрівки у світ інвестицій за кордон. Почнемо з приємного: виведення зароблених коштів, але спершу розповім, які види доходів ви можете отримати. Їх всього два — дивіденди та прибуток від продажу акцій.

Дивіденди — це ваша частка у чистому прибутку компанії, в акції якої ви інвестували. Вони можуть виплачуватися щомісячно, щоквартально, щорічно, або не виплачуватися взагалі — все залежить від наявності прибутку у компанії та її дивідендної політики.

Прибуток від продажу акцій виникає, коли їхня біржова вартість виросла та ви продали їх дорожче, ніж купили. Такий прибуток називається інвестиційним. Обидва ці види доходу будуть відображатися у вашому особистому кабінеті в інтерфейсі брокера. Вивести його на банківську картку можна через те саме меню, де ми формували інвойс на здійснення SWIFT-платежу за кордон.

Ну а тепер про незворотне. Із зароблених грошей треба заплатити податки, та доходи від інвестицій — не виняток. Для визначення вашого податкового зобов’язання ви щорічно до 1 травня маєте заповнити та подати податкову декларацію, де вказати розмір вашого дивідендного та інвестиційного прибутку. Зверну увагу, що кошти декларуються за результатами того року, в якому були фактично отримані.

Ставки податків для дивідендного та інвестиційного прибутку відрізняються. Інвестиційний податок справляється із суми, яка складає різницю між вартістю купівлі та вартістю продажу цінного папера. Його ставка — 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.

Податок із дивідендів, отриманих від іноземних компаній в Україні, складає 9%, а також 1,5% військового збору. Однак в Україні його платити не обов’язково. Ні, я не пропоную зараз надурити рідну державу, а маю на увазі цілком законний метод цього не робити. Оскільки інвестуєте ви у цінні папери американських компаній, тамтешня податкова також бажає отримати свою частку вашого доходу. З чим успішно справляється завдяки брокеру, який замість вас обчислює та сплачує ваші податкові зобов’язання у США. Шкода тільки, що не за своїм коштом.

Змушувати вас платити податки і в Україні, і в США було б трохи несправедливо, тому придумали такий механізм, як угоди про уникнення подвійного оподаткування. Між Україною та США така угода укладена. Для нас це означає, що ви можете зарахувати в Україні податок, сплачений в США, подавши українській ДПС документ, який доводить його сплату. Без такого документа в Україні податки теж доведеться заплатити.

Наостанок, хочу дати невеличку пораду стосовно того, у що інвестувати. Ще крутіше ви звучатимете, якщо скажете, що є акціонером 500 компаній США з найбільшою капіталізацією, або навіть сотень чи тисяч світових компаній. В обох випадках потрібно придбати акції фонду, який відстежує індексний фонд — так званий ETF. Коли говоримо виключно про американські компанії — це індекс S&P 500, відповідний фонд можна знайти за абревіатурами VOO/IVV. У світовому розрізі підійде фонд VT, який відстежує глобальний індекс FTSE. Обидва фонди акумулюють у собі акції багатьох компаній — тому акціонером Apple ви таки станете. А ще Tesla та Amazon на додачу. Крім того, індексні фонди у довгостроковій перспективі показують кращі результати, ніж активна торгівля акціями, дозволяють економити на комісіях та будуть вдалим вибором для інвесторів-початківців.

P. S. Замисліться бодай на секунду: якби кілька років тому ви придбали не нову модель «яблучного» смартфона, а акції компанії, то зараз мали б змогу складати ті телефони до кошика, мов яблука — мінімум штук п’ять

Василь Матій, Підприємець, фінансист та інвестор, партнер iPlan.ua, лектор Київської школи економіки

 

Нерухомість — не завжди краща інвестиція. Як зберегти ваші активи, покрокова інструкція

2 февраля 2021, 15:54   + 43 голоса 39 комментариев

Усі знають, що треба вміти керувати своїми грошима й активами, наприклад, диверсифікувати інвестиційний портфель. Але для більшості диверсифікація уявляється чимось на зразок поради не складати всі яйця до одного кошика. Відповідно, небагато хто знає про те, як робити це правильно й ефективно.

Для початку поясню, що диверсифікація – це не розділення грошей по різних купках. Це навичка володіння різними фінансовими активами й управління їхніми ризиками. Поясню на прикладах.

Як зрозуміти, у що мені вкладатись?

Для кожної інвестиції є свій поріг входу тобто мінімальна кількість грошей. Чим більше коштують ваші активи тим більше їх треба ділити.

  • Якщо ваш капітал – тисячі гривень або $1–2 тис., то одним з кращих варіантів для вас будуть депозити. Поділіть гроші по різних валютах і покладіть на депозити в різні банки.
  • Є стереотип, що інвестувати краще за все в нерухомість. Це не завжди так, і часто легше і вигідніше почати інвестувати в цінні папери в Україні або за кордоном. «Зайти» в інвестиції з цінними паперами можна з $3–4 тис.
  • Якщо ваш капітал досягає рівня, коли 30% з нього вистачає на придбання нерухомості, є сенс вкластися в купівлю інвестиційної квартири – однокімнатної або студії. Порогом для входу в комерційну нерухомість буде вже $50–100 тис. Якщо у вас є всього $40 тис. і $30 тис. ви витрачаєте на квартиру – це ризикований актив. Адже якщо станеться пожежа, війна, будинок стане аварійним – ви втратите усе.

Варто враховувати ще одне важливе правило – диверсифікація будь-якого рівня передбачає розподіл інвестицій з менш ризикових у бік більш ризикових. І ніяк не навпаки. Менш ризикові – банківські депозити та державні облігації. Бізнес та акції компаній – вже більш ризикові. Чим менше у вас грошей – тим менш ризиковими мають бути активи.

Як керувати готівкою

Розпочну зі способу, який підходить майже всім і з якого потрібно починати диверсифікація за платіжною одиницею. Ми схильні очікувати зниження курсу гривні, але не варто при цьому все вкладати в долари. Завжди повинно бути розподілення між кількома валютами частина у гривні, частина в доларах, частина в євро. Це потрібно, щоб зростання вартості однієї валюти компенсувало падіння іншої, а загальна вартість кошика лишалася незмінною, а в ідеалі взагалі росла.

Напевно, дехто пам’ятає лютий 2015 року, коли курс долара за кілька днів виріс до 3840 гривень, а потім обвалився майже у два рази. Ті, хто у той момент придбав долари, суттєво втратили.

Не варто забувати і про гривню – вклади у гривні дають більший відсоток зростання. Тому має сенс частину вкладів, короткострокових, тримати у гривні.

Як керувати більш складники активами

Другий рівень диверсифікації за класами активів. В ідеалі ви маєте розділяти свої активи по різних сферах. Це може бути бізнес, нерухомість, цінні папери та метали.

Простий приклад: ви вклали все, що у вас було, в нерухомість у Донецьку, три квартири. Почалась війна – ваші квартири зруйновані і ви втратили все. Але якщо у вас була одна квартира у Донецьку, цінні папери, а ще бізнес у сусідньому Маріуполі – то ви зберегли частину активів. А якщо ваш бізнес через розвиток Маріуполя став активно рости, то, може, нічого і не втратили.

Як розділити активи за кордонами

Третій рівень диверсифікації за юрисдикцією. Вкладатися можна не лише в Україні, а і за її межами. Навіть більше, нинішні українські реалії відсутність захисту права власності, судочинство, яке цьому захисту не сприяє, та ризики гривні як платіжної одиниці роблять інвестування в Україні справою взагалі ризикованою. Тому є сенс вкладатися в тому числі в закордонні активи.

Наведемо приклад. У вас є бізнес, готівка та нерухомість в Україні. Якщо у країні різко гіршає ситуація усі ваші активи різко втрачають у ціні.

Як залишитись у плюсі, коли ви втратили один з активів

Диверсифікація інвестицій потрібна не лише для того, щоб, втрачаючи, не витратити все. Грамотний інвестиційний портфель має бути складений таким чином, щоб у ньому мала місце так звана негативна кореляція. Тобто при падінні того чи іншого активу через будь-які економічні, соціальні та інші чинники в нашому портфелі мають бути активи, які будуть при цьому зростати.

Це легко показати на прикладі двох акцій. Припустимо, одна з них – нафтової компанії, а друга – авіаліній. У цьому випадку при падінні ціни на нафту будуть падати в ціні й акції нафтовидобувних компаній. Але для авіалінії пальне – основна частина собівартості. Якщо вони зможуть дешевше купувати пальне, у них буде більше прибутків. І скоріше за все, у цей момент вартість їхніх акцій збільшиться.

А що, як нічого з цього не робити?

Успішні приклади, коли інвестор або власник бізнесу свої вкладення ніяк не диверсифікує, звичайно, є. Але є і приклади, коли це призводить до дуже значних втрат. Комусь може пощастити, комусь – ні. Вирішувати вам.

Мені відомо багато випадків, коли власники бізнесу все, що є, вкладали знову ж таки в цей бізнес. І коли з ним в один момент щось траплялося, лишалися ні з чим. Після такого людина, звісно, починає думати, що диверсифікувати потрібно. Але вже нічого.

Якщо ви ще на початковій стадії – коли ще є, що інвестувати, варто задуматися, які способи диверсифікації вам підходять, а які ні. Просто поділити всі кошти на умовні три кошики, краще ніж нічого, але…

 

Податки з доходів від інвестицій: коли, які, та скільки

6 января 2021, 22:25   + 0 голосов 2 комментария

Надійних інструментів інвестування в українців не так багато, як здається на перший погляд. І перед тим, як інвестувати зовсім не зайвим буде поцікавитись, скільки податків потрібно буде сплатити з отриманих доходів. Адже для кожної інвестиції є свої податкові нюанси.

Про те, які саме податки сплачуються в Україні з доходів від інвестиційної діяльності, які існують способи оптимізації, і в яких випадках сплачувати податки можна в юрисдикції іншої країни та головне — навіщо, розповідає фінансовий експерт, партнер iPlan.ua та лектор Київської школи економіки Василь Матій.

Які податки потрібно сплачувати з доходу від інвестицій?

Єдиною інвестицією, дохід від якої в Україні не оподатковується взагалі, є ОВДП – облігації внутрішньої державної позики. З доходу від більшості інших інвестицій українці наразі повинні сплачувати податок у розмірі 19,5%. Йдеться про податок на дохід фізичних осіб — 18%, та 1,5% військового збору.

За цією схемою оподатковуються доходи від:

  • Депозитних вкладів (проценти по поточним вкладам, по депозитним сертифікатам, по вкладам в кредитних союзах);
  • Корпоративних облігацій;
  • Недержавних пенсійних фондів (якщо вкладнику — «пенсіонеру»повертають повну суму, а не часткові виплати);
  • Накопичувального страхування (страхування життя) у випадках, коли застрахованому повертають всю суму по завершенню терміну страхової програми;
  • Криптовалют;
  • Золота на депозиті.

Але є інвестиції, доходи від яких оподатковуються за іншою схемою. Наприклад, вклади у нерухомість. Коли її купують на первинному ринку, покупець повинен сплатити держмито — 1% від вартості нерухомості, і відрахування у пенсійний фонд — також 1% від вартості нерухомості. Від сплати держмита у цьому випадку звільняються інваліди ВВВ, а також ліквідатори аварії на ЧАЕС.

При купівлі нерухомості на вторинному ринку, покупець сплачує 1% вартості житла у пенсійний фонд, ще 1% держмита у випадку, якщо нерухомість була у власності понад 3 роки. Якщо менше – 1% держмита, 5% податку та 1,5% воєнного збору. Від виплати внеску у пенсійний фонд звільняються особи, що придбали квартиру вперше або ті, що знаходяться на квартирному обліку.

Дещо відрізняється і податок на інший вид «квартирних» дивідендів — оренду. Якщо ви отримуєте кошти з орендаря як фізична особа, мова йде про 18+1,5%. Але якщо як ФОП, то сплачувати потрібно значно менше — 5%. Або взагалі фіксовану суму, якщо ви сплачуєте податок як ФОП 2 групи — на спрощеній системі оподаткування.

Що по акціям?

Також інший податок потрібно сплачувати й на дохід від акцій. Якщо йдеться про дивіденди від акцій компанії — нерезидента, то сплачується податок у розмірі 9% і додатково військовий збір – 1,5%.

Попри те, що в Україні фондовий ринок майже відсутній, вкладатися можна і в акції українських емітентів. У цьому випадку дивідендний податок буде трохи меншим — 5%, і 1,5% військового збору.

Якщо ж ви продаєте акції, на суму інвестиційного прибутку вам потрібно буде сплатити вже звичні 18+1,5%.

Важливий нюанс: у випадку смерті інвестора, що володів американськими акціями як податковий нерезидент США, стягується до 40% від вартості його активу. Щоправда, якщо вони перевищують суму 60 тисяч доларів.

При цьому, якщо акції знаходяться в американського брокера, то після смерті клієнта, брокер зобов'язаний блокувати активи до проведення податкового аудиту та сплати даного податку.

Якщо американські цінні папери знаходяться у брокера іншої юрисдикції, він не має права вчиняти якісь дії щодо цього податку і блокування активу.

Як порахувати суму податку?

Для прикладу розрахунку візьмемо оподаткування доходів від депозитного вкладу. Припустимо, що ви розмістили на банківському депозиті 100 тисяч гривень на 12 місяців за ставкою у 12% річних. По закінченню цього терміну сума разом з процентами становитиме 112 тис. гривень. З них 12 тис. гривень — проценти. Саме з них потрібно буде сплачувати податок. За вас це зробить банк – перерахує до бюджету 2160+180 гривень. А ви отримаєте на руки 109 660 гривень.

Цікавий нюанс є щодо акцій. Якщо ми отримуємо дивіденди від акцій компанії — нерезидента, ми сплачуємо податки в юрисдикції компанії, що виплачує нам дивіденди. В України діє норма про обмеження подвійного оподаткування з 70 країнами. В цьому випадку потрібно надати підтверджуючі документи, що ми сплатили податок там, де ми отримали дохід. І цей податок більше ніж 10%, тому що в Україні сплачується 9+1,5%.

Сплачувати самостійно чи через податкового агента?

Деякі інвестиційні податки повинні сплачувати самі інвестори, а деякі — податкові агенти, які їх суму просто віднімають від вашого інвестиційного доходу. До прикладу, у випадку депозитного вкладу податковий агент — банк, де ви розміщували кошти. У випадку акцій — брокер. А якщо ви купуєте нерухомість, то податкового агента немає. Тобто податок ви сплачуєте самостійно.

Важливий нюанс — дохід від інвестицій декларується фізичною особою самостійно у річній декларації про доходи.

Способи податкової оптимізації?

Звичайно, існують можливості й для податкової оптимізації. Звісно, тут йде мова не про ухилення від податків, а виключно про ефективне податкове планування. Воно можливе і це непогано працює.

  • По-перше, потрібно планувати інвестиції так, щоб податкове зобов'язання виникало якомога пізніше. Не сплачуючи податки до продажу активу, ми всі свої прибутки можемо реінвестувати. І таким чином збільшувати ефективність складного відсотка, що допомагає нам капіталізувати наші інвестиції, збільшувати їх розмір.
  • По-друге, варто підбирати такі активи, які ми не плануємо у короткостроковій перспективі продавати. Тобто такі, які за нашими розрахунками будуть з часом збільшувати свою вартість. Відповідно, ми будемо мати можливість тривалий час його не продавати, а отже і не сплачувати податок на дохід від його продажу. Здавалося б, тут все очевидно. Але мало хто планує свої інвестиції з урахуванням періодичності сплати податків від їх продажу.
  • По-третє, коли ви вирішите продавати активи, ваш капітал може досягнути такого розміру, що можна буде розглядати можливість сплати податків в податковій резидентності іншої юрисдикції. Адже в різних країнах діють різні податкові ставки.

Важливий нюанс ще і в тому, що будь-який українець може звернутися у свій регіональний орган державної фіскальної служби з запитом щодо уточнення суми сплати податків по доходам, отриманим з інвестицій у закордонні активи.

Це дає можливість відстрочити подачу декларації та, відповідно, сплату податків

Зазвичай — відстрочити це можна до кінця календарного року за попереднім. Якщо сума значна, це дає можливість капіталу, з якого ми плануємо платити податки, попрацювати трохи довше. І, звісно, більше заробити. Але звичайно потрібно звернутися до ДФС, щоб переконатися, що розрахунки ми провели правильно.

Також варто зауважити, що українцям облік загального фінансового результату від операцій з інвестиційними активами потрібно вести самостійно і окремо від інших доходів і розходів.

В цілому, дуже важливо, що українці почали цікавитися, як правильно декларувати, як платити податки саме з іноземних активів. Як фахівця в цій сфері, мене це дуже тішить. Це говорить про зростання у громадян відповідальності та свідомості у податкових питаннях та свідомості взагалі.

 

Три головні вміння. Як підкорити фінансовий Олімп?

16 декабря 2020, 13:01   + 30 голосов 16 комментариев

Вам знадобляться три чарівних вміння — заробляти, заощаджувати та інвестувати, кожне з яких заслуговує на те, щоб розказати про нього трохи більше

Щасливий номер лотерейного білета, законний верстат для друкування грошей, ключ від банківського сейфа, акції по центу, які завтра будуть коштувати $500 за штуку, формула філософського каменю, золота антилопа, горщик лепрекона, координати печери дракона зі скарбами і розклад його там відсутності чи щоденне промовляння якоїсь магічної нісенітниці латиною — якщо ви очікуєте прочитати про щось подібне, змушений вас одразу розчарувати.

Секрет миттєвого збагачення без жодних зусиль мені не відомий. І листа з Гоґвортсу я досі не дочекався, тому мої поради будуть набагато більш прозаїчні, ніж хотілося б. Однак для того, щоб ними скористатися, не треба чарівна паличка чи дар бачити майбутнє — достатньо буде трішки наснаги, часу, зусиль та бажання. Отож, для сходження на фінансовий Олімп вам знадобляться три чарівних вміння — заробляти, заощаджувати та інвестувати, кожне з яких заслуговує на те, щоб розказати про нього трохи більше.

Заробляти

Перше з чарівних умінь — заробляти. Мабуть, не можна було сказати нічого більш очевидного, говорячи про багатство. Безліч читачів подумає, що цього вже досить і можна не псувати далі папір, але вміння заробити без навичок заощадити та інвестувати нікуди вас не приведе. Король поп-музики Майкл Джексон, режисер Хрещеного батька Френсіс Форд Коппола, зірка боксу Майк Тайсон — всі вони свого часу отримували мільйонні гонорари. Однак це не завадило їм опинитися в боргах і збанкрутувати. Френсісу Форду Коппола навіть тричі.

Те, якою людиною ви можете стати, підіймаючись наверх — ось справжнє диво

Тим не менш, навик заробляти дійсно важливий. Для того, щоб його прокачати, безумовно треба бути професіоналом у справі, якою займаєшся, тобто мати розвинені hard skills. Чим більше ти вмієш, тим дорожча ціна, яку роботодавець чи замовник потенційно готовий заплатити за твої послуги — очевидна істина. Але щоби потенційна ціна стала реальною, на додачу до hard skills потрібне вміння їх продати дорожче, яке формує частину так званих soft skills. Окрім комунікабельності та здатності домовлятися, до них можемо віднести вміння шукати та аналізувати інформацію, самоорганізацію та внутрішню дисципліну, емоційний інтелект, стресостійкість, адаптивність, креативність та ще цілий набір менеджерських, тобто управлінських навиків. Soft skills стануть в нагоді у будь-якій сфері життя, і буває важать більше, ніж професійні якості.

Отож, ви професіонал своєї справи та прекрасно знаходите спільну мову з людьми. На шляху до збільшення грошового потоку вам не вистачає ще одного — середовища, в якому можна сповна проявити ці якості та отримати їм адекватну оцінку для подальшого розвитку. Середовище — це люди, які вас оточують, тобто формують ваш соціальний капітал. Пам’ятаєте теорію, що ми являємо собою середнє арифметичне п’яти людей, з якими спілкуємося найбільше? Тому розширюйте коло своїх знайомих, обмінюйтеся досвідом з цікавими людьми, навчайтеся одне в одного та не бійтеся робити послуги і просити про них. Взаємний обмін приносить радість усім залученим сторонам.

Заощаджувати

Друге чарівне вміння — заощаджувати. Повертаючись до прикладу з відомими людьми, які мали вражаючі статки, але залишилися ні з чим, можна стверджувати, що саме відсутність навичок заощаджувати та контролювати витрати зіграла з ними такий злий жарт. На помилках інших вчитися завжди приємніше, тому перше правило ощадливості, на якому хочу наголосити — ніколи не витрачайте більше, ніж заробляєте.

Встановіть один з безлічі мобільних додатків по контролю за особистими фінансами, який інтегрується з вашими платіжними картками та прямо на екрані телефона демонструє баланс доходів та витрат. Часто ми навіть не усвідомлюємо, що виходимо за рамки бюджету, тому проста візуалізація, як у мобільному додатку зелений стовпчик з доходами стає нижчим, а червоний з витратами — вищим, може зупинити вас від необдуманих покупок.

Наступна порада є наріжним каменем заощадження і звучить «заплати спочатку собі». Кожного разу, коли отримуєте будь-який дохід, перше, що ви маєте зробити — перерахувати з цієї суми якусь частку на особистий ощадний рахунок. Починати раджу з 10% від доходу, ця сума зазвичай не впливає на звичний рівень життя і її можна відкласти безболісно. Якщо вам комфортно відкладати більше — вперед, так ви зможете скоротити свій шлях до багатства.

Зрозуміло, що ці накопичення мають бути «недоторканим запасом», і розбивати «свинку-скрабничку» задля того, щоб поїхати в подорож чи придбати автомобіль останньої марки не слід. Покладіть їх на депозит, придбайте облігації внутрішньої державної позики, інвестуйте у власний чи чужий бізнес — зробіть щось аби ці гроші не були у легкому доступі та працювали на вас.

Тим, хто лише починає заощаджувати, я рекомендував би перед переходом на етап «інвестиції» сформувати так звану «подушку фінансової безпеки». Її розмір має дорівнювати сумі вашого доходу за 3−6 місяців. Фінансова подушка формується щоб дозволити вам прожити декілька місяців у випадку втрати доходу, наприклад, через хворобу, звільнення, або коли ви раптом вирішите змінити сферу діяльності та навчитися чомусь новому.

Ще один лайфхак, який хочу запропонувати, допоможе скоротити витрати на дрібниці, здатні відкусити значний шматок від вашого «бюджетного» пирога. Спробуйте уявити, що за кожну чашку кави в кав’ярні під офісом ви платите не грошима, а годинами свого життя. По суті, так воно і є, адже на роботі ви продаєте свій час за гроші. Порахуйте, скільки коштує година вашого життя і скільки його хвилин чи годин забирає кожна необдумана покупка? Ви все ще готові заплатити таку ціну?

Заощаджуючи, пам’ятайте, що успіх цієї справи величезною мірою залежить від вашого ставлення до неї. Намагайтеся змінити вектор думок з того, що відкладаючи свої 10% ви позбавляєте себе миттєвого задоволення зараз, на те, що робите собі безцінний подарунок на майбутнє, наближаючи свою мрію та фінансову свободу.

Інвестувати

Нарешті, третій чарівний секрет — інвестувати. Накопичені гроші не можуть лежати під матрацом, їхнє завдання — своєю невпинною працею збагачувати вас. Варіантів для інвестицій безліч — нерухомість, цінні папери, дорогоцінні метали, стартапи, криптовалюти… Як не потонути в цьому морі, особливо інвестору-початківцю?

В першу чергу, варто навіть не аналізувати переваги та недоліки усіх згаданих інвестиційних інструментів, хоча знання про них безумовно важливі, але зрозуміти самого себе. Створюючи інвестиційну стратегію, треба сформулювати власні фінансові цілі, оцінити свою схильність до ризику, горизонт часу, на який ви бажаєте вкласти гроші, розмір стартового капіталу та наповнювати інвестиційний портфель виходячи з усіх цих показників.

Універсального підходу до інвестування бути не може, тому що інвестиційний портфель — це значною мірою про особистість його власника, однак є декілька загальних порад, які точно стануть у нагоді. Перша з них — диверсифікуйте, або простими словами — не тримайте всі яйця в одному кошику. Для тих, хто знаходиться на перших рівнях в мистецтві інвестування, диверсифікація полягатиме у зберіганні активів в різних валютах. Коли ваш капітал та навики зростуть, пробуйте розподіляти кошти по різних класах активів, шукаючи найбільш підходящу для себе комбінацію. Нарешті потрібно «виходити в світ» та купувати інвестиційні активи, які пропонують різні юрисдикції, а також користуватися іншими їх перевагами.

Друга порада — коли вже обрали свою стратегію, не відхиляйтеся від курсу. «Штормить» зазвичай від прогнозів експертів, новин та емоцій, які вони викликають, але «гаряча голова» — чи не найгірше, що може статися з інвестором. Передбачення вкрай рідко бувають точними, тому відмежовуйтеся від інформаційного шуму і на панікуйте даремно. Краще пам’ятайте, що індексний фонд S&P 500 майже завжди демонструє показники зростання кращі, ніж можуть досягти будь-які менеджери, навіть у кризові часи.

Власне, от ми з вами і на вершині, можемо потиснути руку Плутосу, давньогрецькому богу достатку. Підсумовуючи, хочу сказати, що шлях до фінансового Олімпу не менш важливий, ніж факт його підкорення. Коли зберетеся йти наверх, рекомендую біля підніжжя зрозуміти, якого з трьох умінь вам не вистачає найбільше — його розвиток допоможе суттєво прискоритися. Однак не намагайтеся обігнати нікого, окрім самого себе. Притримуйтеся власного темпу і пам’ятайте — те, якою людиною ви можете стати, підіймаючись наверх — ось справжнє диво, тому вперед!

 

Найбільш розповсюджені помилки в формуванні заошаджень

19 ноября 2020, 10:35   + 27 голосов 4 комментария

«Потрібно якось затягнути пояс і почати жити економніше», »Я більше не можу собі дозволити стільки витрачати», «Всі мої спроби обмежити витрати та більше заощаджувати ні до чого не призвели». Ось приблизно так описують своє невміння економити гроші більшість українців. І не тільки вони.Спроби економити, якщо це робиться неправильно, ймовірно ні до якої економії не призведуть. Навпаки — витрати можуть навіть збільшитися.

Помилка №1. Кардинальність

Головна помилка усіх тих, хто тільки вирішив економити — кардинальність. Тобто людина у своєму бажанні зекономити різко і суттєво починає обмежувати собі у всьому, що приносило їй задоволення. Але річ у тому, що у такому режимі людина може протриматися лише деякий час, як правило — не дуже великий. Розповсюджена практика — економити буквально на всьому до зарплати, а отримавши її не витримати та накупити всього того, у чому себе намагалися обмежити протягом якогось часу.

За таким же принципом працюють і дієти. І саме тому, вони неефективні. Якийсь час людина може ходити напівголодною. Але потім, коли вона зірветься, у хід підуть всі тістечка та шоколадки, які будуть у зоні її видимості. І саме тому людина після дієти набирає, як правило, ще і зайву вагу.

З грішми все працює так само: якщо кардинально себе обмежувати, то в певний момент людина не витримує та витрачає не лише те, що вдалося заощадити, а ще і кредит — наприклад, бере та витрачає його теж.

Тому моя порада — дуже поступово міняти свої фінансові принципи у тому, що стосується обмежень. Людині потрібен час, щоб пристосуватися. Радикальні способи взагалі не працюють. Одна не критична річ може спрацювати. Але коли ми змінюємо своє життя дуже радикально, то до успіху це рідко призводить. Набагато більше шансів, коли ми поступово втілюємо якість корисні звички.

Помилка №2. Не враховувати податок на емоційний подарунок

Гарний лайфхак, яким до речі мало хто користується у цілях економії — податок на емоційний подарунок. Кожна людина знає, що саме в її житті є емоційною сферою. Сферою, яка приносить лише задоволення взагалі без користі. І здійснюючи витрати в цій категорії, можна, наприклад, придумати податок в 10%, який піде на заощадження.

Припустимо, це взуття. Тоді, коли ми купуємо зайву пару, ми одразу подумки плюсуємо до її вартості ще 10%. І тоді перед покупкою ми зважуємо, чи вписуємося у бюджет з урахуванням податку. Якщо так, то купуємо та заощаджуємо. Якщо ні — то не купуємо і все одно заощаджуємо.

Головна умова — створити свою віртуальну особисту податкову, яка слідкуватиме за сплатою податків. Іншими словами — потрібно привчити себе до такого «податку». Але з урахуванням того, що це річ не радикальна і вона супроводжує приємні емоційні покупки, привчити себе до нього буде набагато простіше, ніж до кардинальної економії.

Помилка №3. Економити без плану

Економія без плану — без чіткого розуміння того, з якою метою ми заощаджуємо, майже ніколи не призводить до успіху. Накопичувати «на чорний день» і створювати свого роду подушки фінансової безпеки — далеко не одне і те саме. Коли ця ціль в нас, скажімо, не оцифрована, наша підсвідомість не розуміє, для чого ми це робимо. І шепоче нам: «Навіщо все це, може не треба, може краще купимо вкусняшку?».

У випадку безцільної економії переможе вкусняшка. Тому, що вона — задоволення, яке ти отримаєш одразу. А гроші «на чорний день» обіцяють дуже віддалене задоволення, майже примарне. Тому така економія не діє, а от чіткий план спрацьовує майже на відмінно. Він дозволяє нам розуміти, що наші гроші слугують певним цілям. І ми цей рух можемо відслідковувати, в ідеалі, коли він візуалізований.

Ще краще наш шлях до цілі економії ділити на певні частини. Наприклад, це можуть бути 10 відрізків. Тоді ми бачимо, що один відрізок — наприклад, місяць, ми вже пройшли. І якщо дисципліновано дотримуватись плану ще два місяці, то вдасться подолати ще 2 відрізки до цілі. Тоді набагато вища ймовірність, що ціль економії буде досягнута. Так це і працює. Психології тут дуже багато.

У такому випадку шлях до цілі може порівняти з підйомом на Еверест. Коли ти внизу, знається, що шлях на гору складний і взагалі неможливий. Але якщо поділити його відрізки та зосереджуватися саме на них, підйом вже не буде здаватися таким складним чи взагалі нереальним.

Помилка №4. Не використовувати складний відсоток

Потрібно розуміти — економлячи, ми не крадемо в себе щось зараз, а заощаджуємо, що дає нам набагато більше можливостей задоволень в майбутньому. Тому що гроші працюють, примножуються, і складний відсоток найкращий приклад цього. Ще Альберт Ейнштейн колись сказав, що складні відсотки — восьме чудо світу: «хто розуміє складні відсотки — заробляє їх, а хто не розуміє — їх платить».

Крім того, один із найбагатших людей на світі, а також один із найвідоміших інвесторів сучасності, 88-річний Уоррен Баффет колись сказав, що його багатство є комбінацією трьох складових. Проживання у США, його добрих генів та складних відсотків.

Як вони працюють? Дуже просто — нараховуються на суму грошового вкладу і додаються до нього — капіталізуються, після чого на отриману суму знову нараховуються відсотки. До прикладу, можна почати зі скромного депозиту в розмірі 5 тисяч гривень. Обмежимо будь-яке зняття коштів із нього — і це найскладніше. Далі починаємо отримувати 10% відсотків по ньому — ставку банку, що додаються щороку.

Сьогодні відсотки заробляються на початкових 5 тисяч гривень. Однак через рік відсотки «накапають» на початковий внесок плюс відсотки, отримані за попередній рік. Оскільки цей цикл триває з року в рік, гроші зростають швидше за певний проміжок часу. Чим він більший – тим більші гроші ми отримуємо.

Помилка №5. Витрачати гроші заради їх економії та без кінця шукати «кращі умови»

У своєму прагненні заощадити ми можемо витрачати навіть більше. Наприклад, їхати на заправку на іншому кінці міста, де бензин коштує на кілька гривень дешевше, але витрачаючи при цьому пального на більшу суму. В цьому випадку потрібно усвідомити, що ресурси, які ви витрачаєте на пошук кращих умов, не повинні бути більшими ніж отримана вигода.

Крім того, з метою економії ми часто орієнтуємося на товари зі знижками. Сам по собі цей інструмент не поганий. Але тільки у межах розумного. Якщо ви купуєте товар тільки тому, що він зі знижкою, а не тому, що він вам потрібен, це вже не економія, а навпаки. Також не має нічого спільного з економією звичка вишукувати потрібний вам товар, але тільки зі знижкою або просто дешевше. Часто прагнення «знайти дешевше» обходиться набагато дорожче через час та ресурс, який витрачається.

Помилка №6. Нехтувати дофаміновою вакциною

Я цей прийом називаю дофаміновою вакциною, але по суті це пасивний дохід, який потім витрачається з метою, як не дивно, саме заощаджень. Що це мається на увазі? Дуже важливо закумулювати якусь суму коштів та вкласти їх або на депозит, або використати будь-який надійний фінансовий інструмент. Суть в тому, щоб отримати за це якійсь дохід та купити щось на те, що ми заробили з пасивного доходу.

Грубо кажучи, коли ми купуємо, ми все одне отримуємо задоволення. А в такому випадку ми не просто щось купили просто так, а купили за кошти, які нам прийшли як результат заощаджень. За кошти, заради яких ми особливо нічого і не робили. Це приносить ще більше задоволення та дуже мотивує економити!

Василь Матій, сімейний фінансовий радник, партнер iPlan.ua, лектор KSE

 

Чому найкращий час для інвестицій - саме зараз?

29 октября 2020, 13:15   + 15 голосов 27 комментариев

Хочете розкажу вам про найбільшу мрію багатьох інвесторів? Це знайти найкращий час для інвестицій, коли ціна вкладених грошей рекордно низька в порівнянні з тим, які прибутки вони принесли.

Існує стереотип, що знайти саме такий момент – єдиний вірний шлях. Тому багато людей, які хочуть почати інвестувати, місяцями чи навіть роками чекають вдалої миті.

Чи дійсно така стратегія найбільш виправдана?

Якщо запитаєте моєї думки, скажу, що не впевнений. На мою думку, найкращий час для інвестицій – саме зараз, у ту саму мить, коли ви читаєте ці рядки. Чому? Тому що інвестування – не спринт, а марафон. Один ривок і трошки вдачі навряд дозволять вам дістатися фінішу. Спробую аргументувати свою позицію.

«Полювання» на акції за привабливою ціною – прагнення переграти фондовий ринок, тобто досягти зростання вищого, ніж може показати біржовий індекс.

Як би сильно не хотілося вірити, що це можливо, зазвичай виходить не так. За даними досліджень, які проводилися в США, 96% фондів не здатні переграти ринок у довгостроковій перспективі. Для тих, кого цікавлять інші 4%, скажу, що серед них найвидатніші світові генії інвестування, такі як Уоррен Баффет чи Рей Даліо. Однак для входу до їхніх інвестиційних фондів треба багато грошей, а інвестування в індекси – це варіант, доступний абсолютно кожному.

Що за індекси і як у них інвестувати

Спробую пояснити, що таке біржові індекси та S&P 500. Індекс можна порівняти з кошиком, до якого входять різні види акцій, а S&P 500 – найвідоміший у світі «кошик». Він поєднує акції 500 найбільших компаній США, які формують близько 80% всього ринку акцій США. Кожен день проводиться оцінка вартості акцій усіх 500 компаній та обчислюється середнє значення. На його підставі роблять висновки про те, росте ринок чи падає.

Компанії, які входять до цього індексу, обираються дуже ретельно і зазвичай ростуть у довгочасній перспективі. Водночас, коли якась із корпорацій починає суттєво відставати, її замінюють на іншу, більш успішну. От і виходить, що придбавши акції фонду, який слідкує за біржовим індексом S&P 500, інвестор фактично гарантує собі прибуток, адже, по суті, він купує частинку найпотужнішої економіки світу.

Математика дуже проста. Поки хтось чекає вдалого моменту і в кращому випадку зберігає гроші під матрацом/на банківській картці, а в гіршому – піддається імпульсу і витрачає їх на телефон останньої моделі чи брендову сумку зі шкіри крокодила, інвестори в індекс у довготривалій перспективі залишаються у плюсі.

Так, S&P 500 не застрахований від падінь – наприклад, у березні цього року під час розпалу коронакризи він сягнув досить низького значення, проте до середини серпня вже встиг вирости на 52%. А це значно випереджає темпи відновлення світової економіки. На більш тривалих проміжках часу індекс S&P 500 – а отже, і фондовий ринок США – показують зростання в середньому на 9–10% на рік.

Індекси є лише у США?

Сполучені Штати – не єдина у світі країна, яка має біржові індекси. І в Європі, і в Азії такі фонди теж поширені. Для нас це означає, що у своєму портфелі можна зібрати цілий світ для того, щоб максимально посилити захист інвестицій. Залежно від періоду ринки в одному регіоні можуть почуватися краще, ніж в іншому. Наприклад, у нульові роки американський ринок майже завмер в одній точці, а європейський, навпаки, показував непогане зростання.

Скористатися цією перевагою можна, навіть не збираючи «індексний калейдоскоп» самостійно – фонд Vanguard Total World Stock ETF (VT) зробив це за вас, поєднавши в собі акції 2900 компаній із 47 країн світу.

Придбавши його, інвестор може зосередитися на підкоренні нових кар’єрних вершин і більше не думати, куди вкладати гроші, – світова економіка візьме діло у свої руки.

Скільки це коштує

Інвестувати у VT значно дешевше, ніж користуватися послугами активних менеджерів. Щорічна комісія цього фонду становить всього 0,08%. Тобто з кожної вкладеної вами тисячі доларів ви заплатите лише 80 центів. У порівнянні з комісіями активних менеджерів ці суми просто непомітні.

От, власне, усі мої аргументи на користь регулярного інвестування. Сподіваюся, ви не сильно засмутилися відсутністю романтичної одіссеї з несподіваними сюжетними поворотами, яка мала б супроводжувати пошуки найсолодшого часу для інвестицій. Гроші, як і нерви, надають перевагу спокою, а не пригодам.

Василь Матій, сімейний фінансовий радник, партнер iPlan.ua, лектор KSE

 

Три ключові навички для успішного управління фінансами

6 июля 2020, 20:17   + 41 голос 18 комментариев

Нещодавно поспілкувався з журналістами одного онлайн-ресурсу і після ефіру тема фінансової свободи та пенсії мала неабиякий фідбек. В черговий раз переконуюсь в тому, що це цікавить багатьох, тому стисло ділюся з вами головними думками.

Змоделюємо ситуацію. Що б ви обрали: заощаджувати на відпустку чи нове авто або відкладати для фінансової свободи?

Відпустка і авто – це ті фінансові цілі, яких можна досягти (порівняно) швидше і через деякий час насолоджуватись результатом сьогоднішніх старань. А от фінансова свобода чи пенсія – … ще встигнеться (так вважає більшість).

Насправді ж, не завадить подумати про це вже. Є декілька порад, які допоможуть вам зрозуміти як і скільки варто заощаджувати щоб бути фінансово вільними:

  1. Визначте суму, Вашої фінансової свободи (Скажімо – 20 тисяч гривень)
  2. Далі: за формулою Бодо Шефера (інформацію про неї можна знайти у книзі «Шлях до фінансової свободи»): 20 тис.грн * 150 = 3 млн грн.
  3. Отримали суму капіталу, необхідну для того, щоб ваш пасивний дохід забезпечив визначений рівень життя.
  4. Наступний крок – потрібно визначити скільки ще часу ви плануєте заробляти гроші. Потім – кількість місяців цього періоду поділити на суму, яку ви отримали в п.2.

Приклад доволі умовний. Але якщо на вас працюватиме магія складних відсотків, то ви значно раніше зможете накопичити потрібну суму. Адже, правильно вкладені кошти мають властивість збільшуватись. Чи чули ви про «Правило 72»? Тут все просто. Наприклад, дохідність інвестицій за календарний рік становить 8%, тоді: 72/8 = 9. Що це значить? Через дев'ять років сума ваших коштів збільшиться вдвічі. Відповідно: за 18 – в чотири, а за 27 – у вісім разів. Не погано, правда ж? Важливо також не забувати про диверсифікацію (розкладати яйця в різні кошики та зменшити таким чином потенційні втрати від інфляції чи девальвації якоїсь однієї конкретної грошової одиниці).

Тепер про емоційну складову цього питання. Змініть підхід: не думайте про те, що ви зараз «забираєте» у себе якусь суму грошей та обмежуєтесь в чомусь. Навпаки: візуалізуйте свою фінансову свободу. Концентруйте увагу на тому, що ці заощадження дадуть значно більше згодом, відкриють нові можливості та зроблять вас щасливішими в майбутньому.

Взагалі, будь-яка фінансова ціль (чи відпустка, чи фінансова свобода) стане легко досяжною, якщо ви володієте наступними навичками успішного управління фінансами:

  1. Вміння заробляти гроші;
  2. Вміння заощаджувати;
  3. Вміння інвестувати.

Важливо постійно розвивати ці вміння. Визначте ваше «вузьке місце» та сконцентруйте свою увагу, щоб розвинути чи удосконалити необхідну саме вам навичку. Крім того: аналізуйте свою поведінку, змінюйте свої фінансові звички і не бійтесь звертатись за порадами до фахівців.

Василь Матій, сімейний фінансовий радник, партнер iPlan.ua, лектор KSE

 

Як працює Рада НБУ і чому незалежність центробанку критично важлива

26 июня 2020, 11:48   + 0 голосов 43 комментария

Завдання вберегти центральний банк від політичного впливу — одне з головних для держави. Чому саме?

Національний банк України — які асоціації у вас викликає ця відома організація? Це величезне підприємство, де друкують банкноти та чеканять монети? Чи навіть повний золотих злитків сейф, десь у глибокому підземеллі? Або просто красива будівля в самому серці Києва, що легко впізнається за масивними мармуровими пілонами та мереживом склепінчастих арок?

Звісно, центральний банк має набагато більше функцій, ніж розробка нових дизайнів купюр та монет. Робота головного банку країни впливає на кожного з нас щодня, адже саме він відповідає за стабільність цін, показники інфляції та економічне зростання. Простіше кажучи, роль центрального банку — зробити так, щоб і підприємцям гарно жилося, і середньостатистичний українець заходячи в магазин не бідкався, через ціни, що різняться із заробітною платою.

Що ми знаємо про роботу українського центрального банку? Якщо звернутися до цифр, то побачимо, що у 2015 році показник споживчої інфляції в Україні становив 43,3%, наразі його рівень — менше 2%, що вже, на жаль, нижче цільвого значення. Для порівняння, більшість центробанків економічно розвинених країн ставлять за ціль — показник інфляції на рівні близько 2%. У країнах, що розвиваються цей показник сягає до 3−4%. Тобто, за 5 років НБУ вдалося вивести державну економіку зі стану високої інфляції та стабілізувати показники знецінення фінансових ресурсів в межах світової норми. До переліку здобутків Національного банку упродовж 2015−2020 можна впевнено додати й стабілізацію курсу гривні, незважаючи на економічну кризу.

Дозволю припустити, що однією з основних передумов такого успіху НБУ, стала реформа його внутрішнього механізму, яка відбулася в 2015 році за сприяння МВФ. Саме тоді я мав змогу зсередини спостерігати за інституційними трансформаціями, які дозволили НБУ здобути незалежність. До 2015 року прогалини в законі про Національний банк України дозволяли Голові ВРУ чи представнику Кабінету міністрів входити до складу Ради НБУ, поєднуючи посади, що є неприпустимим у державі, яка проголошує себе демократичною.

Чому незалежність центробанку грає важливу роль для його ефективності та що вона означає на практиці

Великою мірою, незалежність у цьому контексті — це можливість здійснювати монетарну політику, незважаючи на політичну кон’юнктуру. «Все є отрута та все — ліки, і друк грошей — не виключення». Уряд, Президент та Парламент не завжди можуть встояти перед спокусою випустити декілька «зайвих» мільярдів аби залатати дірки в бюджеті. Або штучно стимулювати стрімке, але короткострокове економічне зростання якраз напередодні виборів, ціною серйозних інфляційних ризиків у майбутньому.

Коли центробанк у державі незалежний, він має змогу не допустити, аби будь-який з представників влади натиснув на «чарівну кнопку», яка приводить в дію той самий верстат, з якого народжуються нові купюри.

Наочним є приклад Туреччини, де центральний банк залежить від президента. З 2016 року курс турецької ліри падає. У таких випадках незалежні центральні банки зазвичай підвищують облікову ставку, однак не у випадку Туреччини. Чому? Тому що президент не вважає цей захід доцільним. Наслідки такого кардинального заходу — небезпечне перевантаження економіки через штучне зростання ВВП та масова втеча іноземних інвесторів з країни.

Повертаючись до теми Національного банку України, як сьогодні забезпечується його незалежність? Дізнатися про це мені пощастило з перших вуст від Віктора Козюка, який, наразі, є діючим членом Ради НБУ. Віктор Валерійович стверджує: «Незалежність центробанку — це боротьба з політично вмотивованим, агресивним невіглаством, яке виконує добру роль моральної анестезії для впровадження задумів тих, хто прекрасно навчений перетворювати бездарну монетарну політику та банківське регулювання у свій власний капітал.»

Можливо, ви вперше чуєте про такий орган, адже на відміну від Правління, Рада НБУ рідко буває на слуху. Більше того, Рада НБУ є досить унікальним утворенням навіть у світовому контексті, тому спробую трохи росказати про неї більше.

Рада НБУ — орган, що має подвійну функцію. З одного боку, саме вона вирішує, якою повинна бути монетарна політика, розробляє її основні засади, складає свого роду план діяльності. Монетарна політика включає питання того, як досягти стабільності цін, реального зростання ВВП та зниження безробіття. А от Правління НБУ здійснює активні дії з реалізації плану.

З іншого боку, Рада НБУ здійснює деякі контрольно-наглядові повноваження щодо Правління, тобто має риси органу корпоративного управління. Також вона може давати рекомендації щодо різних питань діяльності Національного Банку. Повертаючись до порівняння з кораблем, Рада НБУ не тільки визначає курс, але й слідкує за тим, щоби Правління не повернуло у неправильний бік.

Водночас вихопити штурвал з рук Правління Рада не має права. Її законодавчі можливості впливати на Правління дуже обмежені, що створює тонкий баланс сил, втілює систему стримувань і противаг не лише у взаємодії НБУ з органами державної влади, але і на його «внутрішній кухні». Рада не може «змінити капітана», однак має право сигналізувати вищим політичним силам про те, що Правління не дотримується її плану, реалізуючи монетарну політику. Саме справою цих політичних сил буде вирішити, як повернути діяльність Правління у правильне русло.

До речі, відсутність у Ради НБУ прямого впливу на склад Правління є тим фактором, який суттєво відрізняє її від наглядових рад комерційних банків. Останні мають більш широкі контрольні повноваження щодо менеджменту, в тому числі призначення та звільнення директорів, набагато тісніше взаємодіючи з правлінням як виконавчим органом.

Підсумовуючи, в Україні функціонує дворівнева модель управління центральним банком, що втілена у Раді НБУ та Правлінні НБУ. Така модель досить рідкісна тому, що в центробанках багатьох державах Ради немає. Натомість до складу Правління входить декілька незалежних директорів, які контролюють його діяльність.

У тих державах, де в рамках центральних банків функціонують і Рада, і Правління, Рада рідко має настільки широкі повноваження щодо визначення основ монетарної політики, як це є в Україні. Зазвичай Рада діє скоріше як орган внутрішнього контролю центрального банку, що здійснює аудит, слідкує за використанням коштів, а також опікується питаннями призначення менеджменту.

Віктор Козюк як людина, яка має змогу спостерігати за діяльністю НБУ зсередини, вважає, що модель діяльності центрального банку, втілена на сьогодні в Україні, є дійсно вдалою в умовах національних реалій. Терези повноважень Ради та Правління зараз настільки тонко врівноважені, що посилювати Раду чи послаблювати Правління не варто, оскільки навіть найменший крок вправо чи вліво може похитнути усталений баланс сил.

Насамкінець коротка інструкція, як стати членом Ради НБУ. Їх всього дев’ять, четверо призначаються президентом, ще четверо — парламентом. Голова правління НБУ входить до складу Ради за посадою. Призначенню передує декілька раундів співбесід із найвищими посадовцями нашої держави. Усі члени Ради призначаються на різні строки, що повинно забезпечити безперервність її функціонування.

До кандидатів у Раду НБУ висуваються високі кваліфікаційні вимоги. Окрім теоретичних знань необхідні фахове розуміння макроекономічних проблем та власна думка щодо того, як найкраще їх вирішувати. Більше того, мати незалежний погляд на проблему — навіть не право, а обов’язок членів Ради. Зрештою, саме завдяки внеску кожного цей колегіальний орган здатен виробити зважене та дієве рішення.

Можемо похвалитися тим, що з нас починають брати приклад. Білорусь та Узбекистан розглядають можливість наслідування моделі діяльності українського центрального банку в ході запровадження інфляційного таргетування. Цікаво побачити, які ще результати діяльності покаже НБУ. Сподіваюся що це не остання нагода замислитись над успішними та, великою мірою, унікальними здобутками українського центрального банку.

Василь Матій, сімейний фінансовий радник, партнер iPlan.ua, лектор KSE

 

Не чекайте державної пенсії, почніть формувати ваш капітал вже зараз. Ось як це зробити

10 июня 2020, 11:43   + 56 голосов 81 комментарий

Сценаріїв розвитку вашого життя в плані фінансів всього два. Ви або нераціонально витрачаєте часовий та фінансовий потенціал і, як висновок, у зрілості залишаєтеся з мінусами на всіх «фронтах», або розумієте, що молодість – це період, який швидко минає і що з цим нічого не вдієш, тому докладаєте максимум зусиль, аби чим скоріше збалансувати поки ще наявні час та енергію досвідом і статками.

Уявімо спочатку життя за другим сценарієм, а потім перейдемо до першого, тому що я все ж прихильник хеппі-енда і хочу ним закінчити.

Перший сценарій. Сумний

Отже, вам 50+ років, може, трошки менше чи трошки більше. Ви все життя пропрацювали на роботі, яка вам ніколи по-справжньому не подобалася, де прискіпливий начальник щодня тріпав нерви, а надокучливі колеги обговорювали за спиною. Пенсія вже не за горами, однак близькість виходу на заслужений відпочинок не радує, а, навпаки, лякає. Ви намагаєтеся гнати від себе думки про те, як будете жити на ті декілька тисяч, що виділяє держава, які ледь здатні покрити 20-30 % ваших щомісячних витрат.

Пенсійних накопичень у вас, як і в більшості населення по всьому світу, немає. Хоча навіщо дивитися у настільки далеке майбутнє, як пенсія, коли маємо набагато ближчий та актуальніший приклад. Статистика коронавірусного карантину свідчить, що лише 2 % українців мають «подушку фінансової безпеки», яка дасть змогу їм спокійно прожити півроку в умовах жорсткої ізоляції і втрати доходів. Більшість наших громадян – 57 % − «протягне» від одного до чотирьох тижнів.

«Але в мене є заощадження на «чорний день» чи на пенсію, лежать у конверті на верхній поличці за на чверть прочитаною книжкою про управління особистими фінансами», – запротестуєте ви.

Можливо, якась сума у вас є, але чи вистачить грошей принаймні на рік без роботи? Ви все ж плануєте прожити довше на пенсії, чи не так?

Можливо, у літньому віці вас можуть утримувати ваші діти? Проте ви впевнені, що хочете, аби вони несли тягар догляду за вами замість того, щоби сповна використовувати свою молодість, ризикувати, розвиватися, можливо, вкладатися у власний бізнес, який стане справою усього життя, зробить його наповненим сенсом, щасливим та повнокровним? Зрештою, чи сподобається вам жити з дітьми під одним дахом, не маючи того ступеня незалежності, який потрібен людині у більш-менш поважному віці?

Невід’ємним супутником віку, на жаль, є втрата фізичної сили, енергії, які маєш в молодості. Для підтримання здоров’я у пристойному стані у вас тільки один вихід – державна поліклініка з темними, переповненими людьми коридорами, половині з яких «тільки спитати». Додайте сюди часто не надто привітний медичний персонал та відсутність елементарного забезпечення – картина виходить далека від райдужної. А раптом коронавірус чи інша пандемія?

Думаю, перелік можна не продовжувати, ви самі зможете додати до нього ще декілька неприємних реалій незабезпеченої старості. Зараз, як і обіцяв, пропоную перейти до хорошого сценарію, у якому ви рано замислилися про фінансове питання та почали його вирішувати. Виглядатиме він в загальних рисах так.

Другий сценарій, в кінці якого хеппі-енд

Одного разу, можливо, після того, як вам на очі потрапила стаття якогось фінансового радника, ви уявили себе років на 30-40 старшим. I картина вам не сподобалася через усі перелічені вище «принади» поганого сценарію.

Тоді ви чітко зрозуміли для себе, що заслуговуєте кращого, ніж зрілість з усіма від’ємними знаками. І що бажано не затягувати з фінансовою свободою, аби максимально примножити кількість років свого життя, які ви проведете в стані балансу між показниками енергії, часу, статусу та грошей.

Нагадавши собі про правило Джона Ф. Кеннеді, згідно з яким «лагодити дах варто у сонячний день», ви стали саме тією молодою людиною, яку нечасто можна зустріти, що змогла подивитися на свій життєвий шлях у довгостроковій перспективі. Та усвідомила, що ми в майбутньому залежимо від маленьких кроків та маленьких дій, які робимо сьогодні та кожного наступного дня.

Тому ви склали план на 20-30 років вперед, поставили життєві цілі, розрахували ціну вашої фінансової свободи та щомісяця неухильно поповнювали фонд заощаджень, не відчуваючи себе при цьому обмеженим, а розуміючи, що ви наближаєте досягнення більшої мети.

Також ви навчилися інвестувати заощаджене або принаймні відкрили депозит з дохідністю 8-10 % річних. І вам на руку зіграла математика, хоч ви могли навіть про це не знати. Математика любить тих, хто рано починає інвестувати, і має для них свого роду приз під назвою «складні відсотки». До речі, Ротшильд вважав складні відсотки восьмим дивом світу. То в чому ж їх дивовижність? Спробую просто це пояснити.

Припустимо, ви вклали 100 000 гривень під 10 % річних. Через рік ви матимете 110 000 гривень, через два роки – не 120 000 гривень, а 121 000 гривень, через три роки – 133 100 гривень і так далі. Через десять років вийде 259 374 гривень, а через двадцять – 672 750 гривень. Тобто за 10 років ваші заощадження виростуть майже у 2,6 разів, а за 20 років – у 6,7 разів. Ось такий фокус.

Зауважте, що мої розрахунки базуються на єдиному вкладенні. Якщо ви поповнюватиме депозит щомісяця, сума зростатиме значно швидше.

Звичайно, вирахувати в умі складні відсотки ви навряд зможете, але якщо знаєте суму, яку плануєте інвестувати, та відсоток річних, в нагоді стане правило 72. Воно надзвичайно просте: щоби дізнатися, за який період подвоїться ваш вклад, розділіть 72 на відсоток річних.

Повертаючись до нашого прикладу, бачимо, що зі 100 000 гривень стане 200 000 гривень приблизно через 7,2 року. Як же інфляція, спитаєте ви, та чи надійно зберігати кошти в гривні? У 2019 році та першому кварталі 2020 інфляція в гривні суттєво сповільнилася та наблизилася до долларової.

Звичайно останні десятиліття інфляція в Україні була вищою, тож варто диверсифікувати свої заощадження в різних валютах. Наприклад, інвестиції в фонди акцій, які копіюють біржовий індекс S&P500 (500 найбільших компаній США) вже не одне десятиліття примножують заощадження інвесторів у всьому світі. Історично середня дохідність таких фондів – близько 9,4 %. Комісії — мінімальні від 0,03% в рік.

Зрозуміло, що чим більшою є початкова сума та відсоток, тим швидше вона зростатиме. Проте навіть при низькому початковому вкладі за декілька десятиліть можна накопичити значний капітал.

Власне, от і кінець фільму. Поки на екрані прикінцеві титри, висловлю надію, що хай не мої філософські роздуми, але «цариця всіх наук» математика переконала вас у необхідності взятися за вирішення фінансового питання якомога раніше.

Василь Матій, сімейний фінансовий радник, партнер iPlan.ua, лектор KSE

 
Страницы: 12