Статья про ККБУ

Останні роки (кризові, після кризові) кожен, хто «вляпався» в кредит, розуміє — з такою «махіною» (структурою тобто) як банк самотужки не повоюєш. Багатьом навіть довелося на собі відчути діяння колекторів, які поза законом приходили і «вибивали» гроші, квартири, автівки. Куди бігти, до кого по захист кидатися, де порятунку шукати?

З такими запитаннями лягають і прокидаються ті, хто ще декілька років тому сподівався, що взявши кредит, придбавши за кредитні кошти квартиру чи авто, покращив свої житлові умови або ж вирішив транспортну проблему.

Добре, якби було добре. Але ж ні. Кредит брали за одним курсом валюти, повертати доводиться за іншим, та ще й вдвічі вищим… Кредит брали, коли стабільна і висока зарплата була, повертати доводиться, коли ні роботи, ні зарплати… Кредит брали… Причин і умов звернення тоді до банку можна перераховувати багато. Але сьогодні головне питання — як домовитися з банком, щоб зрозумів клієнта — він не хоче своєї (кредитної квартири, автівки тощо) позбуватися, він тільки з «простягнутою рукою» просить якось реструктуризувати кредитний борг, відстрочити платіж відсотків, та будь-що аби не втратити того, за що вже стільки віддав грошей, про що так довго мріяв. Та й врешті решт — до чого так вже звик.

Це, так би мовити, для споживачів фінансових послуг проблема глобальна. Але ж у клієнтів з банками трапляються з дрібніші казуси. Ось, наприклад, один з таких. Потрібно було мешканцю Запоріжжя терміново в п'ятницю перевести гроші в Івано-Франківськ. Спочатку привітна касир щиро пояснювала, що після вчинення операції, гроші будуть в адресата вже через 20 хвилин. Споживача влаштовував такий термін переводу і він швиденько позбувся грошей. Як тільки вони зникли у віконечку, як тільки на руки отримав квитанцію, та ж привітна касирка пояснила, що івано-франківцю треба прийти за грошима в понеділок. «Та нічого собі!? Як? Ви ж щойно інше казали?...», — обуренню не було меж. Та чи то касирка пізно згадала про строки здійснення операції, чи про те, що в п'ятницю коротший банківський день. Та Бог її знає, про що вона із запізненням згадала. Але найголовніше, що вона забула п. 1 пп. 4 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», в якому мовиться: «Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на «необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця)».

Найцікавіше в цій історії — її завершення. Клієнт почав вимагати повернення коштів, оскільки якість такої послуги його не задовольняла. На що, знову ж таки, та ж привітна касирка пояснила: «Без проблем, гроші повернемо, але з відрахуванням відсотків за здійснення операції». Цирк та й годі.

А може й не цирк. Бо такі казуси чи інші трапляються щодня з багатьма споживачами. І ті, хто порушує елементарні норми Закону, більше розраховують на те, що споживачеві ніколи буде займатися відстоюванням своїх порушених прав, йому ніколи буде звертатися до захисників, а ще — найчастіше таке звернення і захист дорожче коштують, ніж оплачена неякісна послуга чи товар.

Банківська сфера чи не єдина в нашій країні, куди не ступала нога громадськості як контролера. Банки мають зараз три види контролю:
— незалежний, який здійснюють аудиторські компанії;
— внутрівідомчий, який здійснюють органи внутрішнього аудиту та ревізійні комісії банків;
— державний, який здійснюють державні органи влади.

А от громадськість досі не бралася за контроль над банківськими установами. Так було. Тепер такого не буде. Відтепер діятиме КОМІТЕТ ПО КОНТРОЛЮ НАД БАНКІВСЬКИМИ УСТАНОВАМИ, який створено при Всеукраїнській громадській організації «Спілка громадських організацій України «Народна Рада» (надалі — ВГО «СГОУ «Народна Рада»). Ініціатива створення Комітету на думку голови Комітету з питань бюджету Верховної Ради України В.О.Баранова: «… дуже своєчасна та відповідає нагальним вимогам сьогодення. Громадський контроль у сфері раціонального використання та своєчасного повернення бюджетних коштів банківськими установами, який планує здійснити Комітет по контролю над банківськими установами, є дуже доречним. Безумовно, саме існування такого виду контролю, — за словами нардепа, — дасть можливість прискорити відродження довіри широких прошарків суспільства до банківських установ, з метою подальшого розвитку економіки України».

Це високі й щирі слова про місію, заради якої створюється Комітет, а простими словами Комітет буде захищати кожного клієнта будь-якого банку України, якщо його права були порушені, якщо були вчинені неправомірні дії щодо нього, якщо було змінено умови договору без погодження із споживачем… Таких «якщо» не варто зараз перераховувати, бо їх чи не сотня є в реальних стосунках між банком і споживачем...

Звичайно, відповідно до умов статуту Комітет зможе захищати та відстоювати порушені права лише своїх членів. Тому, в разі потреби захисту від банківського свавілля треба буде, безумовно, стати членом Комітету по контролю над банківськими послугами.

Що ж хочеться страшенно сподіватися, що в цій царині громадськість досягне найголовнішого — поваги банківських установ до своїх клієнтів, вчасного вивчення кожної складної неординарної ситуації, та хоча б «не рубання з плеча» як то — «геть з квартири» або «віддай машину».

(Більш детальну інформацію можна отримати за тел. (044) 222-53-00; моб.(067) 803-77-51)