Оновлення ДБН в житловому будівництві: позитив та побажання

Удосконалення нормування у будівництві розпочалося в Україні два роки тому. Нині цей процес ще набирає обертів, тому робити остаточні висновки зарано. Проте певні спостереження вже на часі.

Насамперед варто віддати належне реформаторам з Мінрегіону та профільного Комітету ВР України за намагання діяти системно. Оновлення розпочато зі змін базисного закону «Про будівельні норми». Взято курс на осучаснення ДБН, які мають повністю змінитися до 2025 року. Конкретизацію вимог державних будівельних норм передбачається зробити через прийняття комплексу національних стандартів у сфері будівництва.

Також можна відзначити, що удосконалення нормування має непогані шанси на успішне завершення. Такий оптимізм породжується тим, що ключові провайдери змін перебувають у постійній комунікації з учасниками ринку. Нині є обґрунтовані сподівання, що обіцянка осучаснити ДБН через їх приведення у відповідність до реальних потреб бізнесу, не залишиться декларацією «добрих намірів». Тому на виході ми насправді отримаємо позбавлений штучних перешкод та зайвої регламентації ринок, де переваги матиме саме відповідальний забудовник.

По-третє, надихає те, що в Україні прискорюється гармонізація національних та європейських нормативів і стандартів. Запроваджуються сучасні методи нормування, зокрема — параметричний. Це означає, що наш будівельний ринок поступово інтегрується в європейський простір, з його інноваціями, матеріалами та технологіями майбутнього. Що, звісно, має тішити також інвесторів та покупців, бо це означає суттєве зростання рівня комфорту та якості української житлової нерухомості.

Однак багаторічний досвід роботи на ринку вимагає «подути на воду». Тому на черзі декілька зауважень.

Перше. Найгірша стратегія коли один крок уперед супроводжується кількома в бік, або навіть назад. А тим часом маємо два протилежних приклади. Законопроєкт 5655, який опрацьовується з урахуванням позицій зацікавлених сторін, та закон 5600, який прийнято з ігноруванням думки будівельної спільноти. Думаю, не варто розжовувати, що відбувається, коли ринок отримує діаметрально протилежні сигнали?!

Друге. Рішучість змін визначається не кількістю затверджених нових стандартів, а кількістю нормативів, які практично «засвоїв» ринок. Вкрай важливо, щоб обсяг змін та їхній графік були реалістичними. Вони мають стимулювати впевнений поступ галузі, а не тільки диктуватися обсягами бюджетних асигнувань. Тому комунікація з учасниками ринку й надалі має бути максимально щільною та конструктивною. Найближчий привід — обговорення 7 ДБН та 6 національних стандартів в будівництві, які було розглянуто на профільній секції НТР Мінрегіону 10 грудня.

Третє. Будь який збій у запроваджені новацій здатен звести нанівець попередні зусилля. Рух уперед має бути насамперед сталим. Тому будівельна спільнота чекає на підзаконні акти, якими буде запроваджено європейські правила щодо безпечності та енергоефективності матеріалів. А також — створено інфраструктуру, яка буде здійснювати контроль за якістю та відповідністю будівельних матеріалів. Для подальших оцінок та висновків.