Нова модель містобудівного контролю: плюси та мінуси

В ЗМІ продовжується активне обговорення законопроєкту №5655, який передбачає системне реформування сфери містобудівної діяльності. В значній мірі вже окреслено позицію зацікавлених сторін. І це дозволяє мені звернутися до всіх учасників дискусії зі стратегічною пропозицією – давайте виходити з презумпції взаємної доброчесності.

Важливість цієї пропозиції в тому, що вона дозволяє перевести обговорення в конструктивну площину. Коли таке обговорення ведеться:

• Прагматично. З розумінням того, що у кожної сторони об'єктивно є свої інтереси, які вона буде захищати. Але є й спільна мета – врегулювання проблемних моментів суспільно важливої галузі.
• Реалістично. Оскільки ідеальні моделі існують лише на папері, в реальному житті критерій ефективності єдиний – чи отримає галузь новий поштовх до розвитку?!
• Гнучко. З орієнтацією на те, що всі проблеми одночасно не вирішуються. Тоді як практика застосування нових відносин сама підкаже нові варіанти та напрямки їх подальшого вдосконалення.

Альтернативою презумпції доброчесності є обговорення в стилістиці взаємних підозр та звинувачень. Коли у звичайного громадянина може скластися уява про те, що містобудівна галузь – це притулок для шахраїв. Де архітектори марять тотальним контролем, забудовники, навпаки, прагнуть абсолютної безконтрольності, а чиновників турбує створення корупційних «годівниць».

Звісно, ми живемо в реальному світі, де негативні явища існують і запобігати їм потрібно. Але ж закони пишуться насамперед для тих, хто хоче чесно працювати, дбаючи про законні прибутки, а також про чисту репутацію. Тому в своєму стислому та попередньому аналізі нової моделі містобудівного контролю я буду виходи саме з цих міркувань.

Отже, мої загальні висновки такі:

1. Нова модель містобудівного контролю прогресивна, цілком робоча та перспективна. Завдяки цифровізації вона значно полегшує процес. Тоді як запровадження інституту приватних контролерів надає право вибору. А там де є вибір, там завжди є поступ та розвиток.
2. Ідеологічний фундамент нової моделі потребує практичної перевірки. Політика децентралізації – справа безумовно корисна та прогресивна. Але є ризик заміни одного величезного «монстра» ДАБІ на сотні більш дрібних, проте потенційно не менш шкідливих «монстрів» на рівні окремих громад та населених пунктів.
3. Модель потребує доопрацювання на етапі підготовки законопроєкту 5655 до другого читання. Зокрема, наявність різних процедур контролю з боку приватних контролерів та виконавчих органів місцевого самоврядування ускладнює загальну систему контролю.
4. Реформа системи містобудівного контролю вимагає подальшого вдосконалення. Містобудівна діяльність потребує прозорих та однозначних правил і процедур, за якими можна будувати та здійснювати контроль за будівництвом. Отже, подальший рух галузі буде напряму залежати від того, наскільки швидко вона отримає оновлений Містобудівний кодекс.