Європейська техноінтеграція

Вступ до ЄС вимагає від українських компаній технологічного переоснащення.

Чого боїться бізнес?

Все більше підприємців замислюються над своїм майбутнім після повноправного членства України у Європейському Союзі. Це чітко показали останні економічні форуми за участю провідних українських компаній, наприклад, КМЕФ. Про це говорять свіжі соціологічні дослідження.

Напевно, нікого не здивує теза, що вітчизняні бізнесмени мають ті самі побоювання, що і їхні конкуренти з пострадянського табору, які вже пройшли шлях інтеграції в європейський ринок. Тож варто ознайомитися з їхнім досвідом та спробувати діяти за тим самим алгоритмом з урахуванням української специфіки.

Для прикладу раджу поглянути на сусідню Польщу, що цього року відзначала 20 років приєднання до ЄС.

Формула успіху

За твердженням польських дослідників, бізнес країни до входження в єдиний ринок мав сильну регіональну диспропорцію та програвав європейським конкурентам за основними параметрами.

Найбільші переваги фірм з ЄС полягали у доступі до інвестицій, використанні кращих технологій та можливостях вільного руху товарів, послуг, робочої сили та капіталів.

Опитування 2001 року польського агентства з розвитку бізнесу серед 500 керівників фірм показало, що 68% з них скаржаться на технологічний розрив з конкурентами з ЄС.

Уряд відповів на цей запит програмами розвитку різних галузей. Вони передбачали, зокрема, фінансову підтримку для впровадження інновацій та полегшення доступу до провідних світових систем управління.

Єва Бальцерович з польського центра соціальних і економічних досліджень стверджує, що зростання економіки країни в перші роки після вступу до ЄС було обумовлене саме наявністю інвестицій та технічним прогресом.
Тож, сидимо й чекаємо на європейські гроші?

Поперед батька

Україна може працювати над технологічним переоснащенням економіки вже зараз, до вступу до Євросоюзу. Адже не слід думати, що наші підприємства охоче технологічно переобладнають європейським коштом. Ми маємо підготуватися до відкриття ринків, а не бути хлопчиками для биття.

У тій самій Польщі Україну сприймають, як конкурента у боротьбі за гроші європейських фондів. Тому впровадження нових технологій вже зараз має стати одним з пріоритетів уряду та самого бізнесу.

Всі ж розуміють, що компанії з України, що досі працюють в Excel, не витримають конкуренції з європейськими фірмами, де всі бізнес-процеси інтегровані в одній CRM-системі.

І мова йде не про дрібні підприємства з Кропивницького. У нас є потужні компанії, що краще частіше мінятимуть робітників, які звільняються через велике навантаження та маленькі зарплати, ніж встановлюватимуть сучасне програмне забезпечення.

Не треба бути модним аналітиком, аби спрогнозувати наслідки такого підходу. Після лібералізації ринку праці українці просто масово поїдуть заробляти в Європу.

А вітчизняним підприємствам доведеться шукати працівників з інших країн, де зарплати нижче наших. Таких залишилося не багато, але є, приміром, Узбекистан чи Киргизстан.

Можна знайти й більш екзотичні варіанти — шукати персонал у Сомалі. Ось вам девіз проєкту: «Вчора ти був пірат, а сьогодні інженер, брат». Зробимо вклад у безпеку судноплавства в Аденській затоці та ще за гроші ООН!

А можна ознайомитися з кращими практиками європейських компаній та спробувати впроваджувати їх у себе, щоб за декілька років увійти у ворота ЄС у все озброєнні та зберегти персонал.

Наприклад, подивимося, які системи використовують у Європі та світі для управління бізнесом.

Три чарівні літери

Перші системи автоматизації бізнесу з'явилися майже півстоліття тому. Сьогодні на ринку присутні багато програм, розібратися у яких досить складно. Зупинимося на пропозиціях для великих національних компаній, що в будь-якій країні є основою економіки та головними наповнювачами державного бюджету.

У 2022 році на них припадало 61,1% ринку CRM-платформ для роботи з клієнтами та координації дій між підрозділами організації, за даними американських аналітиків Grand View Research.

Експерти вважають такі системи неодмінним атрибутом сучасних компаній. Для великих холдингів вибір не такий складний. Адже їм потрібні рішення, що відповідають масштабу та дозволяють легко підлаштовуватися під потреби бізнесу під час росту, щоб не зупиняти темпи розвитку.

Помилка на цьому етапі має конкретну ціну. Лише у США щорічні втрати через невміння працювати з клієнтами оцінюються в 75 млрд дол. Це більше за обсяг світового ринку CRM, що оцінювався у 65 млрд дол. у 2023 році.
Якесь замкнене коло. Ми не купуємо нові системи, бо це дорого, але втрачаємо більше через їхню відсутність.

У Grand View Research зазначають, що корпорації обирають CRM в основному серед трьох виробників: SAP SE, Salesforce.com, Inc., and Microsoft Corporation.

Аналітики американської Alphabold у трійку лідерів замість SAP ставлять доволі молоду американську компанію HubSpot CRM, засновану у 2006 році.
Ці автоматизовані системи роблять все: від організації контактів до створення відеороликів для маркетингових комунікацій.

У Salesforce та Microsoft Dynamics 365 виділяють можливість масштабування, підлаштовування під конкретні потреби клієнта та ґрунтовний підхід до безпеки.

Рішення Microsoft легко інтегрується з іншими продуктами компанії, тією ж безпекою та рольовими моделями Windows. Воно містить налаштовані процеси залучення, утримання та обслуговування клієнтів у модулях маркетингу, сервісу та продажів. Тут є супутні сервіси групи Dynamics та Power Platform з обліковими функціями: кадри, постачання, продажі, зарплата, логістика, бухгалтерія та ін.

Отже, з чого обирати є. Інтегруйся у Європу скоріше за державу! Але головне зауваження: не треба сприймати CRM-систему, як чарівну паличку, що зробить ваш бізнес прибутковим. Це лише інструмент для чесної конкуренції, щоб ви не ловили рибу вудкою, коли сусіди тягнуть здобич риболовним тралом.

Так, і це не болід, купивши який ви можете всіх наздогнати та перегнати. Перед тим, як зробити недешевий вибір, краще провести аудит та зрозуміти, що потрібно саме для вашого бізнесу. І гроші зекономите, і процеси покращите. Бо на трековому велосипеді ви через Карпати у ЄС не потрапите, а на гірському — теоретично зможете.

Тоді за допомогою таких підприємців, які не бояться переймати передовий досвід та навчатися, Україні з часом, як й Польщі, вдасться стати одним з центрів економічного зростання у європейському об'єднанні.