18 июля 2012
Последний раз был на сайте:
17 октября 2024 в 04:44
-
Keteryna Petrova
32 года
-
Олег Петряев
52 года, Умань
-
innasmit1
Днепропетровск
-
Александр Рябина
39 лет, Киев
-
Елена Зайцева
45 лет, Киев
-
BIG
Киев
-
Петр Шевченко
Киев
- 1 апреля 2013, 11:42
Кредит і позика від нерезидента: Особливості оформлення та обслуговування.
Проблема фінансування діяльності суб’єкта підприємництва вирішується різними шляхами, одним з яких є залучення кредитних коштів з-за кордону. Беззаперечним плюсом залучення таких коштів є їх відносна дешевизна в порівнянні із кредитними коштами, які можна отримати в Україні. Недоліки полягають у більш складному підготовчому процесу: залучення іноземних консультантів, використання міжнародних стандартів звітності тощо. Зазначені критерії впливають на економічну доцільність кожного проекту залучення іноземних кредитів. Встановивши, що залучення кредиту є доцільним, менеджмент суб’єкта підприємництва стикається з необхідністю проходження обов’язкової реєстраційної процедури. Нижче ми пропонуємо невеликий опис порядку отримання українським суб’єктом підприємництва дозволу на залучення кредитів від нерезидентів. Зважаючи на суттєві обмеження обороту гривні за кордоном, валютою кредитів будемо розглядати виключно іноземну валюту. Зауважимо, що наведені правила стосуються також і позик від нерезидентів.
Основний нормативно-правовий акт у цій сфері — Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 270.
Що реєструється?
Договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті, підлягають реєстрації Національним банком України (НБУ). Таким чином, обов’язок реєстрації договорів НБУ виникає при наявності одночасно таких умов: (1) отримувач коштів є резидентом України; (2) надавач коштів є нерезидентом; (3) кошти надаються в іноземній валюті; та (4) кошти надаються у вигляді кредитів або позик.
Не потребують реєстрації НБУ договори про одержання резидентами від нерезидентів комерційних кредитів, а також кредитів, які залучаються державою або під державні гарантії.
Що підтверджує реєстрацію?
Реєстрація договорів здійснюється Національним банком України протягом семи робочих днів з дати надходження необхідних для реєстрації документів. Протягом цього строку НБУ видає реєстраційні свідоцтва у вигляді повідомлення з відміткою про реєстрацію договору. Уповноважені банки здійснюють обслуговування операцій за договорами кредиту на підставі реєстраційних свідоцтв.
Реєстрація договорів, укладених резидентами-позичальниками, і видача реєстраційних свідоцтв здійснюється територіальним управлінням НБУ (далі – теруправління НБУ) за місцезнаходженням обслуговуючого банку.
Теруправління НБУ після реєстрації договору надсилає:
уповноваженому банку – примірник повідомлення з відміткою про реєстрацію в електронній формі засобами програмного забезпечення щодо реєстрації;
резиденту-позичальнику – засвідчене теруправлінням НБУ повідомлення з відміткою про реєстрацію договору на паперовому носії на адресу, зазначену в повідомленні.
У разі відмови в реєстрації або неналежного оформлення документів теруправління НБУ повідомляє про це уповноважений банк за формою листа.
Порядок отримання кредитних коштів.
Резиденти-позичальники одержують та погашають кредити лише в безготівковій формі.
Резидент-позичальник залучає кредит від нерезидента через уповноважений банк, який надав згоду на обслуговування операцій. Згода уповноваженого банку міститься у спеціальному договорі із резидентом-позичальником. Функції обслуговуючого банку може виконувати як уповноважений банк, так і від його імені відокремлений підрозділ банку (філія, відділення).
Обслуговування операцій за відкритими в Україні резидентами-позичальниками рахунками в межах одного договору має проводитися лише через один обслуговуючий банк.
Резидент може отримувати кредитні кошти на свій рахунок за кордоном (а також проводити погашення заборгованості за кредитом з цього рахунку). Але у цьому випадку, по-перше, необхідне отримання резидентом індивідуальної ліцензії НБУ на розміщення валютних цінностей на рахунку за межами України та, по-друге, необхідні додаткові підтверджуючі документи від іноземного банка, в якому відкритий рахунок резидента-позичальника.,
Резидент-позичальник зобов'язаний зареєструвати договір у Національному банку дофактичного одержання кредиту.
Процентна ставка.
Розмір виплат за користування кредитом за встановленою договором процентною ставкою з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору, на дату надходження до НБУ документів не повинен перевищувати розмір виплат за цим кредитом, розрахований виходячи з установленої НБУ максимальної процентної ставки за договорами, що діє на дату надходження до НБУ вищезазначених документів.
Зазначені максимальні ставки містяться у постанові Правління НБУ «Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів» від 03.08.2004 № 363:
Валюта 1-ї групи Класифікатора (долари США, євро, швейцарські франки, японські єни тощо).
для фіксованої процентної ставки:
зі строками запозичень до 1 року — не вище 9,8 % річних;
зі строками запозичень від 1 до 3 років — не вище 10 % річних;
зі строками запозичень понад 3 роки — не вище 11 % річних;
для плаваючої процентної ставки:
ставка LIBOR для тримісячних депозитів у доларах США плюс 750 базисних пунктів.
Валюта 2-ї та 3-ї груп Класифікатора (російські рублі, китайські юані тощо) — не перевищує 20 % річних.
Контролювати розмір виплат за кредитним договором (з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору) буде банк позичальника. Банк не має права допускати перевищення розміру фактичних виплат над виплатами, розрахованими при застосуванні максимальної процентної ставки НБУ.
Умови договору.
Резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чинності з моменту (або не раніше) його реєстрації НБУ.
Строки кредиту.
Відповідно до договору, максимальний строк законодавчо не обмежений. Для позики варто звертати увагу на строки повернення з огляду на наслідки з податку на прибуток (п. 135.5.5 НК), а саме включення суми позичкових коштів, неповернутих на кінець поточного кварталу до складу доходу.
Плата за послуги НБУ.
послуг | Найменування послуг, які надаються НБУ та його теруправліннями | Тарифи (у гривнях) |
41
| Реєстрація договору, що передбачає виконання резидентом боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученим від нерезидента кредитом (позикою) в іноземній валюті | Безплатно
|
42
| Реєстрація змін до договору, що передбачає виконання резидентом боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученим від нерезидента кредитом (позикою) в іноземній валюті, або внесення змін до реєстрації такого договору стосовно переходу резидента-позичальника на обслуговування до іншого уповноваженого банку
| Безплатно
|
43
| Видача дубліката реєстраційного свідоцтва про реєстрацію договору, що передбачає виконання резидентом боргових зобов'язань перед нерезидентом за залученим від нерезидента кредитом (позикою) в іноземній валюті, дубліката додатка до реєстраційного свідоцтва, копії повідомлення про договір (копії повідомлення про зміни до договору) банку з відміткою Національного банку України про реєстрацію договору
| 200
|
Перелік і тарифи послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.08.2003 № 333 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 28.05.2012 № 208)
Санкції.
У разі одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів до резидентів застосовуються фінансові санкції — штрафи у сумі, еквівалентній одному відсотку розміру одержаного кредиту чи позики, з подальшою обов'язковою реєстрацією зазначених договорів.
Санкції застосовуються органами державної податкової служби — до резидентів (крім банків і фінансово-кредитних установ) і нерезидентів України.
Документи для реєстрації.
Резидент-позичальник безпосередньо має звертатися до обслуговуючого банку для реєстрації договору (реєстрації змін до договору). Обслуговуючий банк формує комплект документів та подає його до відповідного теруправління НБУ.
До обслуговуючого банку подаються:
─ повідомлення про договір (повідомлення про зміни до договору) на паперовому носії чи у вигляді електронного документа за затвердженою формою;
─ договір (разом з іншими додатковими угодами/договорами, документами, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором).
Документи, які складені іноземною мовою, подаються резидентом-позичальником разом з їх перекладом на українську мову, засвідченим підписом перекладача (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально) або нотаріусом (не потребують перекладу документи, складені російською мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та українською/російською мовами).
До НБУ подаються:
─ повідомлення з відміткою обслуговуючого банку в електронній формі;
─ підтвердження про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором в електронній формі; та
─ додаткова інформація, запитана теруправлінням НБУ.
Анулювання реєстрації.
Теруправління НБУ анулює реєстрацію договору в разі:
1) неотримання кредиту (повністю або частково) протягом 180 календарних днів від дати реєстрації договору та закінчення у зв'язку з цим строку дії реєстрації (за відповідним письмовим зверненням у довільній формі резидента-позичальника або обслуговуючого банку);
2) неотримання відповідної звітності про операції за договором, що подається до Національного банку, за три звітних періоди поспіль (у тому числі за відповідним зверненням обслуговуючого банку із зазначеної підстави);
3) відповідного письмового звернення резидента-позичальника з обґрунтуванням підстав для анулювання (відмова резидента-позичальника від отримання кредиту або відмова нерезидента-кредитора надати кредит, переоформлення договору в інший вид договору на повну суму кредиту, переведення боргу на нерезидента тощо);
4) виявлення недостовірної інформації в документах, які були подані резидентом-позичальником до обслуговуючого банку та/або Національного банку і на підставі яких здійснено реєстрацію договору;
5) наявності інформації про порушення резидентом-позичальником норм валютного законодавства під час виконання договору.
Cai & Lenard. Ми на Фейсбуці.
|
12
|
- 13:37 Правительство задолжало перед банками по программе «5-7-9» 10 миллиардов — НБУ
- 13:20 Эфириум стремится к $6,000, а XYZVerse обещает рост на 16,900%: кто окажется победителем
- 12:44 Приватбанк запускает валютообмен в банкоматах Recycler
- 11:47 Украина получила около $1,1 млрд от МВФ
- 11:40 Пропустите эти 4 мемкоина и обратите внимание на скрытый бриллиант
- 10:33 Курс валют на 23 декабря: доллар и евро дорожают в обменниках
- 09:44 Северокорейские хакеры похитили в 2024 году криптоактивы на $1,34 млрд
- 08:41 Общий объем оказанной помощи Австралией составляет более одного миллиарда долларов — Шмыгаль
- 08:00 Официальный курс: НБУ повысил гривну на пять копеек
- 22.12.2024
- 16:01 Комиссия по ценным бумагам и биржам США одобрила первые гибридные ETF на базе биткоина и Ethereum
Комментарии - 7
Цікаво було б ще почитати по «кредит та позику від нерезидента» для фізичних осіб непідприємців.
Чи можливе таке в принципі?
Не моглибы поконкретней описать приминительно к теме поста:
«Для позики варто звертати увагу на строки повернення з огляду на наслідки з податку на прибуток (п. 135.5.5 НК), а саме включення суми позичкових коштів, неповернутих на кінець поточного кварталу до складу доходу.»
Тем самым либо увеличивается размер прибыли (и, соответственно, размер налога к уплате), либо уменьшается размер отрицательного значения объекта налогообложения (проще говоря, размер убытков, которые могут быть включены в состав расходов следующего периода). Оба варианта в целом несут негативные последствия для плательщика налога на прибыль.
При возврате сумм займа, которые ранее были включены в доход, происходит обратная процедура. Эти возвращенные суммы включаются в расходы, уменьшая прибыль или увеличивая отрицательное значение.
Таким образом, суммы займа, невозвращенные на конец налогового периода, до их возврата считаются неким «условным» доходом налогоплательщика.
Ситуация с плательщиком единого налога несколько иная. Учитывая существующее понимание термина «доход плательщика единого налога» органами налоговой службы, есть большой риск того, что вся сумма займа, зачисленная на счет получателя, увеличит размер его дохода.
Отмечу также, что при получении и погашении кредита, а не займа, подобные последствия не наступают.
У меня по этой статье возникли несколько вопросов. Буду рад, если дадите на них обширные ответы.
1. Обязательно ли кредитные средства (заем) перечислять в Украину (на счет уполномоченного банка)? Можно ли средства перечислить с кредитного счета нерезидента-кредитора, на например, на счет поставщика? Так как, валютные средства (кредит) все равно будут перечисляться поставщику по договору поставки. Нужно ли в таком случае получать у НБУ разрешения (лицензии) на такую операцию? (т.е. касается ли это лицензии НБУ на размещение валютных ценностей за границей, так как фактически их там не будет).
2. Могут ли какие-то комиссии не включатся в максимальную фиксированную НБУ процентную ставку и что это могут быть за комиссии?
3. По процентной ставке так же немного не понял. Максимальные выплаты должны не превышать максимальную процентную ставку. В эту процентную ставку, как выше указано включаются: «з урахуванням комісій, неустойки та інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за неналежне виконання умов цього договору, на дату надходження до НБУ документів». Эти все неустойки, санкций рассчитываются кем? Нашими финансовыми учреждениями или нерезидентами?
4. Если есть опыт в данных операциях, на сколько сложно оформить такие кредиты за границей, в каких странах лучше оформлять кредит, если отношения с поставщиками завязаны в США?
2. Исключений из правила об учете всех комиссий, штрафов и прочих оплат при расчете максимальной ставки нет.
3. Все неустойки, санкции и прочее рассчитываются с целью проверки на соответствие требованию о максимальной ставки Вашим банком, который и готовит документы для регистрации НБУ договора займа (кредита), и в дальнейшем этот расчет может проверяться НБУ. Основа для расчета — данные Вашего договора займа (кредита). Из практики, по отдельным проблемным вопросам «последнее слово» будет за Вашим украинским банком: это их риск, поскольку именно они подают документы в НБУ. Разумно привлекать украинский банк еще на этапе согласования условий договора займа (кредита) с иностранным банком.
4. Из опыта больше всего сложностей возникает с прозрачностью бизнеса и структуры компании заемщика (группы компаний). Требования иностранных банков о раскрытии информации для управления рисками часто не очень приятны для украинских субъектов. Скорей всего, придется привлекать иностранных консультантов, в том числе юристов, для проведения сделки. Вероятно, понадобится инструмент обеспечения обязательств по договору: поручительство, гарантия и т.п. Так что, трансакционные издержки могут быть существенны. По поводу выбора страны, к сожалению, помочь не могу: пристально не слежу за рынками ссудного капитала. То что поставщик находится в США влияет на выбор страны оформления кредита только в том случае, если валютный контроль в этой стране может препятствовать перечислению средств банком-займодателем компании в США (или страна банка-займодателя под эмбарго США).
Вспомнил еще пару вопросов сразу же.
1. По поводу залогового имущества. Нерезидент обычно что принимает в залог и какое за границей может быть дисконтирование залога? У нас, в Украине, например, не принимают имущественные права на контракты. Где то слышал, что за границей очень легко принимают в залог имущественные права на контракты с покупателями.
2. Что именно может быть не приятным в раскрытии информации для управление рисками? Мне кажется, что после украинских банков, которые «роют» так, что нужно вспоминать, чем занимался старший сын младшего директора брата десять лет назад =) (на пример)