Світова продовольча криза

В умовах світової глобалізації, задоволення людських потреб у продовольстві нікуди не зникла. Плюс, статистика збільшення кількості населення планети, закінчення вичерпних копалин, свідчить про наближення так званої «світової продовольчої кризи».

Коли це буде? Не сьогодні і не завтра. Однак, доказом цього є декілька фактів. Як відомо кожна національна валюта завжди привязувалася до золота. Що ми бачимо сьогодні? Що це зовсім не так! Ця стара, нібито економічна формула вже давно своє віджила. То хто сьогодні заправляє «світовим балом». Звичайно! Енергоресурси.

Однак, це, наголошую, сьогодні. А що буде завтра, адже ці ресурси не безмежні. Тому світові лідери неодноразово піднімали це питання на різного роду зібраннях, на кшталт G8 чи G20. Глобально вирішити цю проблему буде важко, навіть попри впровадження новітніх енерготехнологій.

Статистика свідчить про щорічне збільшення використання енергоресурсів, що, в свою чергу, змушує шукати альтернативу у збільшення посівних площ у вирощуванні технічних культур для переробки на біопаливо. Ця світова практика добре прижилася у цивілізованих країнах. І що цікаво, що площа цих посівів щороку збільшується.

Залежність від енергоресурсів у світовому масштабі дуже велика. І ось найцікавіше. Потреба в продовольстві для забезпечення природніх потреб людства.

Якщо прорахувати тенденцію збільшення використання земель для вирощування технічних культур, то у світовому співвідношенні — через 30 років, це 10%, 60 років, це 20%, 90 років, це 30%, від загальної площі використовуваної землі. Ось! Що далі?

Тепер додаємо збільшення кількості населення планети, у співвідношенні до сьогоднішньої кількості приблизно 7,3-7,5 млрд, 1,1% щорічно. Виходить, що приблизно у 2050 році кількість людей буде наближатися до 10 млрд.

Для забезпечення продовольством 7,5 млрд людей у повній мірі, необхідно використовувати 70% від сьогоднішньої кількості орних с/г земель. Плюс, додаємо щорічне збільшення цих земель, за рахунок скорочення пасовиськ у Австралії та вирубки лісів Латинській Америці на 0,5% щорічно.

Від 1,1% приросту населення віднімаємо 0,5% збільшення площі земель — виходить 0,6%, це чистий відсоток пропорції збільшення земель, для забезпечення продовольством, у еквіваленті річної статистики.

Тепер додаємо цю пропорцію до 70% кількості — 70,6% щорічно. Тепер повертаємося до тенденції збільшення посівних площ під технічні культури — це через 30 років, буде 10% від загальної, через 60 років, буде 20%, тобто, через 60 років вільної землі для вирощування продовольства залишиться 80% — це перша крива графіку розрахунку.

Друга крива цього графіку розраховується у співвідношенні збільшення пропорції, тобто, розраховуємо точки дотики двох кривих, які і будуть умовним часом розрахунку початку «світової продовольчої кризи».

І що у нас виходить, через 30 років. Перша крива: 10%. Друга крива: (70%+(0,6%*30)=) 88%, у сумі 98%. З цього можна припустити, що приблизно через 35- 40 років, плюс похибка 5-7 років, почнеться так звана «світова продовольча криза».

Звичайно, це буде не одразу помітно, світові економікі будуть переорієнтовуватися в залежності від спроможності виробництва власного продовольства і ось що цікаво, що національні валюти будуть дуже чуйними не до ціни енергоносіїв (нафти), а до ринку продовольства.

А на ринок продовольства може впливати дуже великий перелік чинників, починаючи від запасів і закінчуючи погодніми умовами та урожайністю. Тому вже сьогодні треба шукати вихід у альтернативних видах енергії, бажано відновлюваних та у зменшенні залежності від них.