Старі ліки для нової кризи

В тому, що друга хвиля світової кризи неминуча, вже не сумнівається майже ніхто. Міжнародні експерти лише гадають на економічній гущі, намагаючись визначити годину «Х», коли світ знову порине у вир стрімкого скорочення прибутків компаній, зменшення дохідної частини держбюджетів та девальвації національних валют.

Звісно, варто знати, коли економічна хвороба загостриться, але значно важливіше, мати ефективні ліки для боротьби із цим загостренням.

Греція, яку лихоманить вже третій рік поспіль (і з якої почалася європейська боргова криза), так само далека від вирішення своїх економічних проблем як і на початку кризи суверенного боргу. За перший квартал 2012 р. її ВВП скоротився на 6,5%, у другому – на 6,2% (у річному вимірі). Незважаючи на те, що борг країни фінансовими маніпуляціями вдалося скоротити із EUR350 млрд до EUR107 млрд. Єврокомісія, ЄЦБ та МВФ мають наміри знову залити кредитними грошима (EUR31,5 млрд) економічну пожежу цієї країни.

Найближчим часом доля Греції може спіткати Іспанію та Італію.  Standard & Poor's вже знизило рейтинги 15 італійських банків.

Але, вочевидь, всі спроби подолати боргову кризу в ЄС шляхом урізання бюджетних витрат та підвищення податків призводять до чергового падіння економіки та погіршення фінансових показників. І згодом, як прогнозує МВФ у своїй доповіді про трансграничний вплив (Spillover Report), це вплине на скорочення виробництва у всьому світі. Якщо проблеми ЄС не будуть подолані, то ВВП єврозони та Великобританії скоротяться на 5%, а економіка США скоротиться на 2%, Японська – на 1%. Все разом призведе до відновлення глобальної рецесії, в тому числі падіння цін на сировинні товари на 6-12%. Додатково на ці процеси може вплинути «фіскальна прірва» у США (різке припинення дії податкових пільг при одночасному скороченні держвидатків), а також сповільнення темпів економічного розвитку в Китаї (до 7,6%). Зростанню КНР заважає суттєве падіння попиту на китайські товари за кордоном, насамперед, у Європу (в липні експорт із КНР у ЄС впав на 16,2%).

Звісно криза не омине і Україну, яка вже збільшила від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у 2,4 рази (до $1,484 млрд у червні 2012 р. проти $0,614 млрд у червні 2011 р.). Падіння об’ємів експорту та цін на сировину додатково посилить цей розрив. Крім того, вітчизняні фінустанови забезпечують себе ресурсами лише за рахунок стрімкого збільшення обсягів короткотермінових депозитів для фізосіб. При цьому високий рівень ставок по депозитам (більше 20% річних) явно не відповідає не тільки інфляції (0,1% за півроку) а також можливостям банків.

З часом все повертається на свої кола. Можливо урядовцям варто підтримувати банківську систему, надаючи довгі дешеві пасиви. Прикладом може стати діяльність Державної іпотечної установи, яка рефінансує видані банками іпотечні кредити під 11% річних у гривні на 10 років. І таких продуктів можна створити безліч. А також допустити більш високий рівень інфляції (навіть напередодні виборів), щоб не допустити різкого знецінення гривні. Варто також розглянути варіант відмови від жорсткої прив’язки курсу гривні до долара, а також узгодити ріст соціальних виплат із зростанням продуктивності праці. Часу на це залишилося небагато: від трьох до шести місяців. У нас, на жаль, немає таких «лояльних: євро комісії ЄЦБ та МВФ», як у Греції.