Вітрина в нікуди, або Україна як вітрина

Чи не з самого початку окупації в інформаційному просторі гуляє і є доволі популярною ідея: «потрібно зробити Україну багатою та успішною і окуповані території самі повернуться назад». Вважаю ідею дебільною, нереалістичною і навіть шкідливою. Поясню чому.

1. Будувати щось (успішну Україну) потрібно для себе. І більше ні для кого. «Для себе» — в широкому сенсі: спільнота людей, яка її будує, будує її для цієї спільноти. Будувати державу для когось, хто її не будує — тупо: по-перше, бо ви ніколи не дізнаєтесь чого той хтось хоче насправді (а не на словах), по-друге, бо його неучасть у будівництві автоматично призводить до неконструктивного підходу з його боку.
   Водночас це не означає, що потрібно відкидати потенційних учасників будівництва або всіх тих, хто хоче приєднатись до вже побудованого: якщо комусь подобається проект — welcome, якщо він хоче переробити абсолютно все на свій лад — давайдосвіданія.
2. Міф: «жителі окупованих територій самі повернуться назад коли побачать успішну та багату Україну».
   Що значить успішну? Вочевидь, це означає що життя в Україні має бути помітно комфортнішим ніж на окупованих територіях у споживацькому сенсі. Надалі під словом «комфорт» я матиму на увазі саме споживацький зміст: заробітки, доступність товарів, медицина, безпека (в плані базового порядку) і т.п.
   Нагадаю, що є дві категорії окупованих територій: Крим та Донбас. Життя в сучасній Україні вже давно набагато комфортніше ніж на окупованому Донбасі — умова вже виконана. Ну і що? Донбас повернувся? :) Переселились люди, які хотіли і які змогли. А Донбас залишився там, де він є.
   Крим. Кажуть​​​​​​, життя там досить комфортне, і це логічно, бо ця територія офіційно окупована Московією. Потрібно підняти рівень життя в Україні суттєво вище Криму і він «сам повернеться»? :) ...
3. Хочу нагадати, що у світі є чудова вітрина — Штати (можливо саме зараз, в час пандемії та протестів вона виглядає не так красиво, але ще рік тому все було зовсім інакше — з цього й виходитиму). Якщо ми ставимо за основу споживацький комфорт, то Крим, під час «референдуму» мав приєднатись до… Штатів. Ну це ж логічно — там люди живуть багатше — набагато багатше ніж у Московії. Якщо не приєднатись, то, принаймні, подати якусь заявку, або хоч натякнути. Цього не відбулось. Дивина та й годі. :)
4. Ідея «об’єднання людей» і побудови держави на принципі «гарного життя» не працює. Справа у тому, що 99% людей у світі хочуть жити гарно і це їх вже об’єднує. Якби на цьому принципі можна було побудувати державу, то у світі вже давно була б одна єдина держава. Цього не відбулось. Значить держава будується на інших принципах.
   Дехто вважає, що прикладом держави побудованої «для гарного життя» є Штати. Але це не так. Глибинні механізми існування та розвитку Штатів інші. Це окрема велика тема, але якщо коротко: філософія Штатів йде від методу їх заселення: вони заселялись людьми, які тікали від своїх рідних дебільних політичних та економічних систем. Фактично, вони сповідують «національну ідею» запропоновану Подерв’янським — «відчепіться від нас» — а ця ідея автоматично робить акцент на свободі особистості, приватній ініціативі та інших факторах які є реальними драйверами розвитку Штатів.
5. Багато людей залишились жити на Донбасі. За «теорією комфортного життя» вони мали б виїхати якщо не до України, то до Московії. Цього не відбулось. Зрозуміло, що багато хто не може виїхати з об’єктивних причин. Але там багато молоді, молодь завжди може виїхати.
   Тобто багато людей живе там незважаючи на економічне дно, відсутність безпеки, фігову медицину і т.п. Що ж їх тримає? Причетність до вищої ідеї. «Русскій мір» — як би смішно для істинних космополітів це не звучало. Вони навіть відмовляються втекти до комфортних умов Московії — заради приченості до ідеї і внесення свого особистого вкладу в боротьбу за неї. Це не значить, що вони розуміють це, швидше за все даний вибір відбувається підсвідомо.
6. Коли ви будуєте проект, то у вас має бути… проект. :) Якщо ви будете занадто сильно оглядатись на сусідів і враховувати всі їхні вимоги, то вийде як у байці Крилова про лебедя, рака та щуку.
7. Пофантазуємо і уявимо, що «теорія комфортного життя» працює: Україна увійшла до топ-10 економік світу і «Донбас з Кримом повернулись до України». Для чого вони повернулись? Щоб що? Життя мінливе: в успішній Україні може настати неіочкувана глибока і затяжна економічна криза — щойно це відбудеться, вони знову втечуть до Московії? Не втечуть? Чому?
8. Last but not least. Військовий фактор. Адепти теорії «теорії комфортного життя» забувають, що теориторії окуповані — тобто вони… окуповані. :) Там знаходяться силові структури Московії: армія, росгвардія, спецслужби, поліція. Як ви уявляєте «повернення Донбасу та Криму»? Любителі комфортного життя вийдуть на протести щоб їх били палицями? Вестимуть партизанський спротив (тобто незаконну силову та інформаційну діяльність) з перспективою бути вбитими або арештованими та допитаними спецслужбами, поліцією, армією? Серйозно?

Висновок дуже простий: не намагайтесь будувати вітрину для когось. По-перше, не оцінять. По-друге, лише самобутня (побудована для себе) вітрина може привабити когось зовні — бо людей завжди притягує щось унікальне. По-третє, у вас нічого не вийде: через врахування 1000 і 1 зауважень зі сторони, вітрина вийде фіговою — вітрина ні для кого — вітрина в нікуди.